Рішення № 69504756, 12.10.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.2017 Справа № 904/8114/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (50014, м.Кривий Ріг, вул.Електрична 1)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1

про стягнення 15992,95 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача: Кожемятов К.М. - дов. № 3414/01 від 03.10.2017 року.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 11 596,61 грн., 3173,08 грн. - інфляційних витрат, 508,57 грн. - 3% річних, 434,73 грн. - пені, 280,96 грн. - 7% штрафу та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 1108 від 03.03.2014 року в частині оплати.

Відповідач у судове засідання 12.10.2017 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.10.2017 року проголошено повний текст рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2014 року між позивачем (теплопостачальною організацію-продавцем) та відповідачем (споживачем-покупцем) було укладено договір №1108 купівлі-продажу теплової енергії (далі - Договір), у відповідності з умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами), в терміни, передбачені цим Договором (п.п. 1.1 Договору).

Положеннями п.п.3.2.5 Договору визначено зобов'язання відповідача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Згідно п. 2.1 Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до Договору, що є його невід'ємною частиною, на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гаряче водопостачання - протягом року (за наявності виділеного об'єму природного газу).

Дата зняття споживачем показань для надання звіту по приладам обліку - з 20 числа по 31 число поточного місяця, надання звіту постачальнику - не пізніше 31 числа поточного місяця (п.3 додатку №1 до Договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2 Договору).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.6.3 Договору, оплата за теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем виключно грошовими коштами відповідно до тарифів, встановлених згідно чинного законодавства України, шляхом 30 (тридцяти) відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 (п'ять) днів до початку здійснення споживання. Решта 70 (сімдесят) відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли при цьому від споживача-покупця, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості споживача-покупця за цим Договором. Остаточний розрахунок за фактично спожиту споживачем-покупцем теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії.

Відповідачем зобов'язання по договору не виконані, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед Позивачем у сумі 11596,61 грн., що і стало причиною спору.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного Договору енергопостачання, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно п.7.3 Договору за порушення строків сплати споживачем-покупцем за отриману теплову енергію, у нього нараховується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На виконання умов вказаного Договору позивач належним чином поставляв споживачу теплову енергію, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-прийняття робіт (а.с.19-37).

Проте відповідачем в період з 01.05.2014 року - 25.03.2017р.р. неналежним чином виконувались зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії, у зв'язку з чим позивач нарахував до сплати позивачу 3% річних у розмірі 508,57 грн., пеню у розмірі 434,73 грн., інфляційні витрати у розмірі 3173,08 грн., 7% штрафу у розмірі 280, 96 грн.

Перерахувавши в програмі законодавства належну до стягнення суми за період з 01.05.2014 року - 25.03.2017р.р суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: 3% річних у розмірі 211,56 грн., пеню у розмірі 421,70 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 2073,05 грн., 7% штрафу у розмірі 109,89 грн. В решті позовних вимог відмовити.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

На підставі вищевикладеного, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (50014, м.Кривий Ріг, вул.Електрична 1, ЄДРПОУ 00130850) заборгованості в розмірі 11 596,61 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот дев'яносто шість грн. 61 коп.), 2073,05 грн. (дві тисячі сімдесят три грн. 05 коп.) - інфляційних витрат, 211,56 грн. (двісті одинадцять грн. 56 коп.) - 3% річних, 421,70 грн. (чотириста двадцять одна грн. 70 коп.) - пені, 109,89 грн. (сто дев'ять грн. 89 коп.) - 7% штрафу, 1600 (одна тисяча шістсот) грн. - судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення проголошено в судовому засіданні 12.10.2017 року.

Суддя С.П. Панна