Ухвала суду № 69502644, 10.10.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/4965/15 Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г.І.

Провадження № 22-ц/783/1386/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.

Категорія: 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючої судді - Копняк С.М.

суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Юзефович Ю.І.,

з участю представника апелянта - ОСОБА_2,представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Оксі Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №36/11 від 01 серпня 2011 року в розмірі 263 480,25 грн.

Позов мотивував тим, що 01.08.2011 року між ПАТ «Оксі Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №36/11, згідно якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 220 000,00 грн. з кінцевю датою повернення 31.07.2012 року і сплатою процентів в розмірі 20% річних. В порушення положень кредитного договору відповідач отриманий кредит та відсотки за його користування у вказані терміни не сплачує, у зв'язку з чим станом на 10.07.2012 року виникла заборгованість в розмір 263 480,25 грн., з якої заборгованість по тілу кредиту становить 220 000,00 грн., заборгованість по відсотках - 41 405,61 грн., пеня за несвоєчасне погашеня кредиту та відсотків 2 074, 64 грн. А тому звернувся до суду з відповідним позовом, який просив задоволити.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Оксі Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Вирішено стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Оксі Банк» (місцезнаходження: м. Львів, вул.Газова, 17; код ЄДРПОУ -09306278) заборгованість за кредитним договором №36/11 від 01 серпня 2011 року в розмірі 263 480 (двісті шістдесят три тисячі чотириста вісімдесят) грн. 25 (двадцять пять) коп. Вирішено питання судових витрат.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2016 року оскаржив представник відповідача ОСОБА_5, подавши апеляційну скаргу.

В обгрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене без повного та всебічного з»ясування всіх обставин справи, із неправильним застосуванням норм матеріального права. Покликається на приписи ст. 1046 ЦК України, Інструкцію про ведення касових операцій банками в Україні, затверджену постановою Правління НБУ від 01 червня 2011 року.

Зазначає, що на заяві про видачу готівки № 1333865 зазначена дата 01 серпня 2011 року, тобто за твердженням позивача, готівка видана позичальнику саме 01 серпня 2011 року. Проте, це було неможливо, оскільки 01 серпня 2011 року ОСОБА_4 перебував у відрядженні у м. Києві та фізично не міг перебувати у приміщенні каси ПАТ «Оксі Банк» та отримувати готівкові кошти. Крім того, 13 червня 2016 року Львівським науково - дослідним інститутом судових експертиз проведено судову почеркознавчу експертизи, що підтверджується висновком № 2409 від 13 червня 2016 року, який містить ряд неточностей, зокрема, невірно зазначено прізвище особи, яка підписувала досліджувані документи. Позивачем заявлялося клопотання про призначення повторної експертизи, однак, суд не наводячи жодної мотивації відмовив в задоволенні клопотання.

Просить рішення Личаківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції, оскільки вони зроблені на підставі правильно встановлених існуючих правовідносин між сторонами, а доводи апеляційної скарги правильності оскаржуваного рішення не спростовують. До такого висновку колегія суддів дійшла з врахуванням наступних обставин.

За приписами ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пленум Верховного Суд України у п.11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №11 роз»яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Суд першої інстанції зазначених вимог закону дотримався.

За приписами ст. ст. 3,4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень ст. ст. 11,15 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

На підставі ст. ст. 10, 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст. ст. 57, 64 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які що мають значення для вирішення справи. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі.

Встановлено, що 01 серпня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Оксі Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №36/11, згідно умов якого Банк надає позичальнику грошові кошти в розмірі 220 000,00 грн. на строк до 31.07.2012 року зі сплатою за користування кредитними коштами плати в розмірі 20% процентів річних.

Відповідно до п. п.2.5.1, 3.3.2, 3.3.3 кредитного договору позичальник зобовязується своєчасно здійснювати платежі для погашення кредиту та процентів у визначені договором терміни (а.с.4-7).

Як вбачається з виписки по особовому рахунку, сформованої 09.07.2012 року, та із заяви на видачу готівки №1333865 від 01 серпня 20111 року, позивач належно виконав умови договору щодо надання відповідачу кредиту в розмірі 220000,00 грн. (а.с.10, 226).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

Статтею 526 ЦК України передбачено загальні умови виконання зобовязань, у відповідності до положень якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

У звязку з порушенням відповідачем ОСОБА_4 умов кредитного договору щодо своєчасності погашення кредиту та процентів, відповідач у відповідності до положень пункту 3.2.4 кредитного договору, яким передбачено право Банку вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за договором, звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором, яка станом на 10 липня 2012 року складає 263 480,25 грн.

Згідно розрахунку борг відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 263 480,25 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 220000,00 грн., заборгованістьпо відсотках - 41 405,61 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 2 074, 64 грн. (а.с.9)

У звязку із запереченням сторони відповідача щодо підписання відповідних документів про отримання кредиту, а відтак і отримання від позивача ПАТ «Оксі Банк» грошових коштів в розмірі 220 000,00 грн., судом першої інстанції по справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу.

З висновку № 2409 від 13 .06.2016 року криміналістичної експертизи з дослідження підписів, підписи від імені ОСОБА_4 на примірнику кредитного договору №36/11 від 01.08.2011 року та заяві на видачу готівки №1333865 від 01.08.2011 року, виконані самим ОСОБА_4 (а.с.101-102).

Вказане підтверджено поясненнями експерта, даними в судовому засіданні, яка підтримала висновок і пояснила, що експертиза була проведена відповідно до вимог чинного законодавства про судову експертизу. Помилка у написанні прізвища відповідача в резолютивній частині висновку є технічною помилкою, допущеною при комп»ютерному наборі прізвища (помилка у відмінку).

Таким чином, у колегії суддів немає підстав ставити висновок експертизи, виготовлений у відповідності до вимог законодавства, під сумнів та призначати повторну чи додаткову експертиз, як про це клопотав представник відповідача.

Суд критично оцінив представлену стороною відповідача довідку за підписом директора ТзОВ «Автодром Чайка ЛТД», як доказ того що ОСОБА_4 знаходився у відрядженні у м.Києві з 25.07.2011 по 02.08.2011 року, а відтак не міг бути присутнім на день укладення кредитного договору у Львові, оскільки жодних належних, допустимих та достовірних доказів, того, що ОСОБА_4 дійсно перебував у вказаний період у відрядженні, суду першої інстанції не було представлено.

Зважаючи на вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що оскільки підписи на кредитному договорі та заяві про видачу готівки належать відповідачу, то останній дійсно отримав від позивача кредитні кошти та вчасно їх не повернув, у звязку з чим позовні вимоги задовольнив.

Відтак, надаючи правову оцінку зібраним у справі доказам та встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення дійшов вірного висновку про підставність позовних вимог, а відтак, правомірно задовольнив такі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки такі є вірними та відповідають нормам як матеріального, так і процесуального права, ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні поданих суду доказів.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення ухвалене судом на підставі наявних у справі доказів.

Висновки суду ґрунтуються на аналізі зібраних у справі доказів.

З висновками суду слід погодитись, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Личаківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2016 року відсутні.

Керуючись ст. ст. 209 ч.3, 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

ОСОБА_6