Вирок № 69502422, 11.10.2017, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6538/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова

В складі: головуючого судді Ковальчука О.І.

при секретарі Чепіль С.М., Ваврин М.М.

з участю прокурора Ільницького Р.В., Пацюркевича О.В.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4, ОСОБА_5

захисника Кухти В.З., Мацієвської А.І.

обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, громадянина України, українця, одруженого, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України,-

у с т а н о в и в:

ОСОБА_8 діючи спільно із ОСОБА_9, 25.04.2015 року приблизно о 23 год. 00 хв., перебуваючи на сходовій площадці третього поверху будинку АДРЕСА_1, керуючись прямим умислом і мотивами явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, не зважаючи на мешканців вказаного будинку, почав безпричинно наносити удари в область спини та кінцівок ОСОБА_3 заздалегідь заготовленою для нанесення тілесних ушкоджень дерев'яною биткою, внаслідок яких останній отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій руці, лівій нозі та на спині.

В цей час ОСОБА_9, реалізовуючи спільний злочинний умисел, керуючись мотивами явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок заздалегідь заготовленим спеціальним пристроєм - газовим балончиком «Терен-4», розпилював сльозоточивий газ в напрямку ОСОБА_3 та ОСОБА_2, з метою заподіяння їм тілесних ушкоджень, внаслідок чого останні отримали хімічний опік кон'юнктиви і рогівки обох очей І ступеня.

В той час ОСОБА_3 та ОСОБА_2 намагалися втекти від ОСОБА_9 і ОСОБА_8, тому забігли у квартиру АДРЕСА_1, де в проході стояв її власник - ОСОБА_1, який після того як останні забігли у квартиру, намагався разом з ОСОБА_3 зачинити вхідні двері.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перешкоджали ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зачинити вхідні двері у квартиру, утримуючі їх. Після цього, ОСОБА_9, через не до кінця зачинені двері, продовжував розпилювати сльозоточивий газ «Терен-4» усередину квартири АДРЕСА_1, з метою завдання шкоди здоров'ю осіб, які знаходились у вказаній квартирі, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Після того як ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вдалось зачинити вхідні двері у квартиру, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продовжили свої злочинні дії, перейшли із коридору на балкон загального користування, куди виходить вікно із квартири №28, в якій від них переховувались ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, через відчинене вікно, почали розпилювати сльозоточивий газ з балончика «Терен-4» усередину квартири, з метою заподіяння шкоди їх здоров'ю.

Таким чином, ОСОБА_8, вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто злочин, передбачений ч.4 ст. 296 КК України.

Крім того, ОСОБА_9 діючи спільно із ОСОБА_8, 25.04.2015 року, приблизно о 23 год. 00 хв., перебуваючи на сходовій площадці третього поверху будинку АДРЕСА_1, керуючись прямим умислом і мотивами явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, не зважаючи на мешканців вказаного будинку заздалегідь заготовленим спеціальним пристроєм - газовим балончиком «Терен-4», розпилював сльозоточивий газ в напрямку ОСОБА_3 та ОСОБА_2, з метою заподіяння їм тілесних ушкоджень, внаслідок чого останні отримали легкі тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку кон'юнктиви рогівки обох очей І ступеня.

В цей час, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 намагалися втекти від ОСОБА_9 і ОСОБА_8, тому забігли у квартиру АДРЕСА_1, де при вході стояв її власник - ОСОБА_1, який після того як останні забігли у квартиру, намагався разом з ОСОБА_3 зачинити вхідні двері.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перешкоджали ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зачинити вхідні двері у квартиру, утримуючи їх. Після цього, ОСОБА_9, через не до кінця зачинені двері, продовжував розпилювати сльозоточивий газ «Терен-4» усередину квартири АДРЕСА_1, з метою заподіяння шкоди здоров'ю осіб, які знаходилися у вказаній квартирі, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Після того як ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вдалось зачинити вхідні двері у квартиру, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продовжили свої злочинні дії, перейшли із коридору на балкон загального користування, куди виходить вікно і квартири №29, в якій від них переховувались ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, та через відчинене вікно, ОСОБА_9 почав розпилювати сльозоточивий газ балончика «Терен-4» усередину квартири, з метою заподіяння шкоди їх здоров'ю.

Таким чином, ОСОБА_9, вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто злочин, передбачений ч.4 ст. 296 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні злочину заперечив та пояснив, що 25.04.2015 року до нього зателефонувала його дружина (на той час дівчина) та повідомила, що на них напали сусіди. Після розмови разом з дівчиною, вони з ОСОБА_9 під'їхали на АДРЕСА_1 та він піднявся на 3 поверх вказаного будинку, де були всі потерпілі. Також там він побачив ОСОБА_10, який був побитий, багато крові та ніж в руках ОСОБА_1, яким він замахувався на нього. В той час ОСОБА_8 тримав у руках биту і газовий балончик, які взяв з собою з дому, але ОСОБА_3 вихопив з його рук биту і закинув в квартиру ОСОБА_1 Після того, він розпилював газовим балончиком на загальному коридорі, але балончик також вибили з його рук і закинули в квартиру ОСОБА_1 Вказував, що ударів потерпілим він не завдавав, групою осіб злочину не вчиняв та умислу на нанесення ударів у нього також не було. Щодо цивільного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, то такий заперечує і просить в його задоволенні відмовити за безпідставністю.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою винуватість у вчиненні злочину заперечив та пояснив, що 25.04.2015 року він на прохання ОСОБА_8 поїхав на АДРЕСА_1, оскільки там був конфлікт між мешканцями вказаного будинку, де також проживала дівчина ОСОБА_8 Вони разом піднялися на 3 поверх вказаного будинку, де були всі потерпілі. Також там він побачив ОСОБА_1 з ножем. ОСОБА_8 мав біля себе бейсбольну биту і газовий балончик. Пояснив, що він нічого не робив, ударів нікому не завдавав, лише намагався припинити конфлікт. Щодо цивільного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, то такий заперечує і просить в його задоволенні відмовити за безпідставністю.

Суд знаходить, що факт скоєння злочинних дій та винуватість обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненому злочині, незважаючи на не визнання своєї винуватості обвинуваченими, повністю стверджується зібраними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, даними в судовому засіданні про те, що приблизно о 23.00год. 25.04.2015 року він перебуваючи в своїй квартирі АДРЕСА_1 почув шум та побачив людей. Взявши камеру та включивши відео зйомку він вийшов на загальний коридор, де побачив ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 Між ними був конфлікт, але у зв'язку з чим йому не відомо. Також там був ОСОБА_9 з бітою та бив ОСОБА_3, а ОСОБА_8 був з газовим балончиком та пшикав у незачинені двері квартири, а також бив ОСОБА_3 по руках. Потім ОСОБА_9 розпилював газовим балончиком на ОСОБА_3 Крім того обвинувачені били по дверях. Пізніше ОСОБА_3 забрав біту і закрив двері. Особисто він отримав опіки рук від газового балончика, а також його родина постраждала від розпилювання газу балончиком. Вказував, що ножа в руках у нього не було. Крім того пояснив, що між сусідами склалися неприязні відносини та часто виникають конфлікти. Цивільний позов просить задовольнити повністю.

Показаннями потерпілої ОСОБА_2, даними в судовому засіданні про те, що приблизно о 23.00год. 25.04.2015 року вона з чоловіком знаходилася на балконі своєї квартири АДРЕСА_2 та побачила, що до них іде сім»я ОСОБА_8, які почали висловлювати претензії. ОСОБА_12 почала наносити їй удари, а вона в свою чергу взяла її за волосся і тримала на відстані руки. Бачила як ОСОБА_9 пшикав газовим балончиком на ОСОБА_1, а ОСОБА_8 бив бітою. Цивільний позов просить задовольнити повністю.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3, даними в судовому засіданні про те, що він являється чоловіком ОСОБА_2 Приблизно о 23.00год. 25.04.2015 року перебуваючи на загальному коридорі, двоє осіб накинулись на його дружину. Пізніше з'явився ОСОБА_8 битою і почав наносити йому удари в ліву частину тулуба. ОСОБА_9 розпилював сльозоточивий газ газовим балончиком, внаслідок чого він з дружиною отримав опіки очей. Вказав, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 прийшли на кінець конфлікту. Цивільний позов просить задовольнити повністю.

Показаннями свідка ОСОБА_13, даними в судовому засіданні про те, що у нього та його сімї часті конфлікти з сусідами. 25.04.2015 року приблизно о 23.00год. відбувався черговий конфлікт, під час якого ОСОБА_2 виривала волосся у його доньки ОСОБА_14, а також його сімя і сімя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 між собою билися. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прийшли майже під кінець конфлікту. ОСОБА_8 та ОСОБА_10 являються його зятями. Бачив як ОСОБА_8 був з бітою і газовим балончиком, але він нікого не бив. Також бачив ОСОБА_1 в коридорі з ножем. Вказував, що ОСОБА_3 наніс удар ногою її доньці ОСОБА_14 Більше нічого не пригадує.

Показаннями свідка ОСОБА_14, даними в судовому засіданні про те, що вона проживає тривалий час в квартирі АДРЕСА_3. 25.04.2015 року на загальному коридорі відбувався конфлікт між її сімєю та сімєю ОСОБА_3. Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 прийшли в кінці конфлікту. Бачила як ОСОБА_1 зробив кілька кроків з ножем в руці, а ОСОБА_8 почав розпилювати газовим балончиком сльозогінний газ. Пізніше побачила, як балончик вже лежав на підлозі і хтось його копнув в двері квартири ОСОБА_1

Показаннями свідка ОСОБА_15, даними в судовому засіданні про те, що вона проживає тривалий час в квартирі АДРЕСА_3. 25.04.2015 року вона почула стук у двері. Вийшовши на коридор, побачила ОСОБА_3, ОСОБА_2, свою доньку ОСОБА_14, її чоловіка та ОСОБА_1, між якими був конфлікт. Пізніше підійшов ОСОБА_8, який мав біту та в той час на нього з ножем вибіг ОСОБА_1. Після того підбіг ОСОБА_3 та забрав у ОСОБА_8 біту та закинув її у квартиру. Бачила, що ОСОБА_8 розпилював газовим балончиком сльозогінний газ, проте жодних ударів не наносив. ОСОБА_9 вона взагалі не бачила.

Показаннями свідка ОСОБА_16, даними в судовому засіданні про те, що вона проживає в квартирі АДРЕСА_3. 25.04.2015 року зателефонувала її мати та сказала, що сусіди стукають в двері, після чого вона з сестрою та її чоловіком під'їхали до будинку. На загальному коридорі вони побачили ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та його дружину. У них виник конфлікт, під час якого ОСОБА_3 наніс удар ОСОБА_10 Після того, вона зателефонувала своєму чоловікові ОСОБА_8 та попросила, що він приїхав, а сама пішла в квартиру. Коли вийшла з квартири, то побачила як ОСОБА_1 з ножем замахується на ОСОБА_8, а останній захищаючись розпилював газовим балончиком сльозогінний газ на загальному коридорі. Після того побачила, як хтось вибив з рук ОСОБА_8 газовий балончик та закинув його в відчинену квартиру ОСОБА_1

Показаннями свідка ОСОБА_17, даними в судовому засіданні про те, що він працював інспектором патрульної служби Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Л\о та 25.04.2015 року вони з інспектором ОСОБА_18 заступили на чергування. Приблизно о 23.45год. від оператора 102 поступив виклик, що на сходовій клітці будинку АДРЕСА_1 відбувається бійка між сусідами. Прибувши на виклик, вони побачили приблизно 8 чоловік і було чути сильний запах газу. Через кілька хвилин приїхала швидка допомога. Газового балончика він вже на той час не бачив. Більше нічого не пригадує, оскільки події були дуже давно і подібні ситуації у його роботі часто траплялися.

Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_18, даними в судовому засіданні.

Витягом з кримінального провадження за № 12015140090001414, згідно якого 26.04.2015 року у Шевченківський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Л\о звернувся з письмовою заявою гр.. ОСОБА_1, який просить прийняти міри до невідомої особи, яка 25.04.2015 року перебуваючи на сходовій клітці будинку АДРЕСА_1 нанесла йому тілесні ушкодження (т.1 а.с.1).

Оголошеною в судовому засіданні заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення відносно нього з доданими виписками з Міської дитячої клінічної лікарні, з яких вбачається, що у дітей ОСОБА_1 отруєння аерозолем та гіпертрофія аденоїдів (т.1 а.с.7-8, 16-22).

Висновком експерта №233/15 від 21.07.2015 року, згідно якого у ОСОБА_19 виставлений попередній діагноз «Отруєння аерозолем «Терен-4». Тілесних ушкоджень на шкірних покровах та зі сторони внутрішніх органів ОСОБА_19 у медичному документі не відмічено (т.1 а.с.25-26).

Висновком експерта №232/15 від 21.07.2015 року, згідно якого у ОСОБА_20 виставлений попередній діагноз «Отруєння аерозолем «Терен-4». Тілесних ушкоджень на шкірних покровах та зі сторони внутрішніх органів ОСОБА_19 у медичному документі не відмічено (т.1 а.с.28-29).

Висновком експерта №621 від 15.05.2015 року, згідно якого у ОСОБА_1 на момент проведення експертизи тілесних ушкоджень не виявлено (т.1 а.с.31).

Висновком експерта №620 від 15.05.2015 року, згідно якого у ОСОБА_21 на момент проведення експертизи тілесних ушкоджень не виявлено (т.1 а.с.33).

Висновком експерта №3/807 від 20.07.2015 року, згідно якого речовина, яка знаходиться в аерозольному балоні з написом «ТЕРЕН -4….» містить морфолід пеларгонової кислоти, що відноситься до отруйних речовин подразнюючої дії (т.1 а.с.41-42).

Протоколом огляду предмета від 21.07.2015 року, предметом якого є аерозольний балончик з написом «Терен-4» ефективний засіб для самозахисту сльозоточивої та дратівливої дії(т. 1 а.с. 45).

Постановою про визнання речовим доказом та приєднання речового доказу до матеріалів досудового розслідування від 21.07.2015р., згідно якої аерозольний балончик «Терен-4» визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження (т.1 а.с.46).

Відповіддю з Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, згідно якої ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в щелепо-лицевій хірургії з 19.02.2015р. по 03.03.2015 року (т.1 а.с.48-53).

Протоколом слідчого експерименту з фототаблицею до нього з участю потерпілого ОСОБА_1 від 27.07.2015р. (т.1 а.с. 55-59).

Витягом з кримінального провадження за № 12015140090001414, згідно якого 26.04.2015 року у Шевченківський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Л\о звернувся з письмовою заявою гр.. ОСОБА_1, який просить прийняти міри до невідомої особи, яка 25.04.2015 року перебуваючи на сходовій клітці будинку АДРЕСА_1 нанесла йому тілесні ушкодження та вчинила відносно нього хуліганські дії (т.1 а.с.71).

Витягом з кримінального провадження за № 12015140090001473, згідно якого 01.05.2015 року у Шевченківський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Л\о звернулася з письмовою заявою гр.. ОСОБА_22, яка просить прийняти міри до своїх сусідів із квартири АДРЕСА_3, які 25.04.2015р. приблизно о 23.30год. нанесли тілесні ушкодження (т.1 а.с.72).

Матеріалами ЖЕО та заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення відносно неї з доданими виписками з Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, з яких вбачається, що ОСОБА_2 хімічні опіки конюктиви і рогівки І ступеня обох очей (т.1 а.с.78-91).

Протоколом огляду предмета від 02.05.2015 року, предметом якого є дерев'яна бита довжиною 74 см. (т. 1 а.с. 92).

Постановою про визнання речовим доказом та приєднання речового доказу до матеріалів досудового розслідування від 02.05.2015р., згідно якої дерев'яну биту довжиною 74 см. визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження (т.1 а.с.93).

Протоколом огляду предмета від 02.05.2015 року, предметом якого є диск DVD-RW «ARITA», на якому записані 9 файлів та зображено фрагменти конфлікту між жителями квартир №28, №29 та №30, 25.04.2015р. приблизно о 23.00год. по АДРЕСА_1 на загальному коридорі третього поверху (т. 1 а.с. 94-95).

Постановою про визнання речовим доказом та приєднання речового доказу до матеріалів досудового розслідування від 02.05.2015р., згідно якої диск DVD-RW «ARITA», поміщений в паперовий конверт визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження (т.1 а.с.96).

Висновком експерта ОСОБА_23 №649 від 05.05.2015р., згідно якого на момент проведення судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_2 виявлено синці на правому плечі, які утворились від дії тупого предмета, могли виникнути від стискання пальцями рук. Опік утворився від дії якоїсь хімічної речовини, міг виникнути від дії струменя газоподібної речовини. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути під час події 25.04.2015р. та відносяться до легкого ступеня тяжкості. (т. 1 а.с. 98-99).

Висновком експерта ОСОБА_23 №651 від 07.05.2015р., згідно якого на момент проведення судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_3 виявлено синці на лівій руці, на лівій нозі та на спині. Синці утворились від дії тупого предмета. Опік утворився від дії якоїсь хімічної речовини, міг виникнути від дії струменя газоподібної речовини. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути під час події 25.04.2015р. та відносяться до легкого ступеня тяжкості. (т. 1 а.с. 101-102).

Судовий експерт КЗ ЛОР «Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_23 в судовому засіданні підтримав складений Висновок судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_2 №649 від 05.05.2015р. та Висновок №651 від 07.05.2015р. судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_3

Витягом з кримінального провадження за № 12015140090001473, згідно якого 01.05.2015 року у Шевченківський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Л\о звернулася з письмовою заявою гр.. ОСОБА_22, яка просить прийняти міри до своїх сусідів із квартири АДРЕСА_3, які 25.04.2015р. приблизно о 23.30год. нанесли тілесні ушкодження (т.1 а.с.138-139).

Витягом з кримінального провадження за № 12015140090001473, згідно якого 01.05.2015 року у Шевченківський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Л\о звернулася з письмовою заявою гр.. ОСОБА_22, яка просить прийняти міри до своїх сусідів із квартири АДРЕСА_3, які 25.04.2015р. приблизно о 23.30год. нанесли тілесні ушкодження та вчинили хуліганські дії (т.1 а.с.140).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 27.07.2015р. з фото таблицею до нього, згідно якого потерпіла ОСОБА_2 показує місце та обставини вчинення злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 177-181).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 27.07.2015р. з фото таблицею до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_3 показує місце та обставини вчинення злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 183-189).

Витягом з об'єднаного кримінального провадження за № 12015140090001414, згідно якого 26.04.2015 року у Шевченківський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Л\о звернувся з письмовою заявою гр.. ОСОБА_1, який просить прийняти міри до невідомої особи, яка 25.04.2015 року перебуваючи на сходовій клітці будинку АДРЕСА_1 нанесла йому тілесні ушкодження та вчинила відносно нього хуліганські дії, а також, 01.05.2015 року у Шевченківський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Л\о звернулася з письмовою заявою гр.. ОСОБА_22, яка просить прийняти міри до своїх сусідів із квартири АДРЕСА_3, які 25.04.2015р. приблизно о 23.30год. нанесли тілесні ушкодження та вчинили хуліганські дії (т.1 а.с.198).

Речовими доказами, оглянутими у ході судового розгляду.

Стаття 91 КПК України визначає обставини які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Доказування полягає у збирання перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об'єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

У відповідності до вимог ст.ст.85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинувачених та визнання їх винуватості.

Оцінюючи показання потерпілих та свідків, суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться в об'єктивному зв'язку з матеріалами кримінального провадження, стверджуються іншими об'єктивними доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення повністю та об'єктивно доведена.

Заперечення обвинуваченими своєї винуватості у скоєнні здочину суд розцінює як метод захисту та спосіб уникнення відповідальності за скоєне. Заперечувальні показання обвинувачених спростовуються показаннями потерпілих, свідків, які допитувались в судовому засіданні, іншими об'єктивними доказами.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006р. «Про судову практику у справах про хуліганство» (далі - ППВСУ №10 від 22.12.2006), за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

Пунктом 6 ППВСУ №10 від 22.12.2006р., хуліганство визнають учиненим групою осіб і кваліфікують за ч. 2 ст. 296 КК ( 2341-14 ) у разі участі в злочинних діях декількох (двох і більше) виконавців незалежно від того, яка форма співучасті (ст. 28 КК) мала місце. Кваліфікація за цією ознакою дій осіб, які вчинили злочин за попередньою змовою або організованою групою, не виключає визнання зазначених обставин такими, що обтяжують покарання (п. 2 ч. 1 ст. 67 КК).

У п.9 ППВСУ №10 від 22.12.2006р. зазначено, що вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК ( 2341-14 ), слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.

Відповідно до п.11 ППВСУ №10 від 22.12.2006р., спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими - предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети. Використання при вчиненні хуліганства ножів, які не належать до холодної зброї, інших предметів господарсько-побутового призначення, спеціальних засобів (гумового кийка, газових пістолета, балончика, гранати, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії), пневматичної зброї, сигнальних, стартових, будівельних пістолетів, ракетниць, вибухових пакетів, імітаційно-піротехнічних та освітлюваних засобів, що не містять у собі вибухових речовин і сумішей, а також інших спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень знарядь злочину є підставою для кваліфікації дій винної особи за ч. 4 ст. 296 КК ( 2341-14 ) не тільки в тих випадках, коли вона заподіює ними тілесні ушкодження, а й тоді, коли ця особа за допомогою зазначених предметів створює реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.

Пунктом 12 ППВСУ №10 від 22.12.2006р. встановлено, що при вчиненні хуліганства групою осіб за ч. 4 ст. 296 КК ( 2341-14 ) можуть бути кваліфіковані дії тих його учасників, які особисто застосували зброю або інший предмет, спеціально пристосований чи заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, а також тих осіб, які хоча самі й не застосовували зазначених знарядь, але дали згоду чи в інший спосіб сприяли їх застосуванню іншими виконавцями цього злочину.

Відтак суд вважає, що дії обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ст. 296 ч.4 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Відповідно до п.14 ППВСУ №10 від 22.12.2006р., при призначенні покарання за хуліганство суди зобов'язані в кожному конкретному випадку і стосовно кожного підсудного неухильно додержувати вимог ст. 65 КК ( 2341-14 ) щодо загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи його законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

Суди мають призначати, як правило, суворі міри покарання особам, які вчинили хуліганство із заподіянням потерпілим значної фізичної або матеріальної шкоди. Разом з тим доцільно застосовувати міри покарання, не пов'язані з позбавленням волі, а за наявності підстав, зазначених у ст. 69 КК ( 2341-14 ), - і більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, щодо осіб, які вчинили менш небезпечні діяння та можуть бути виправлені без ізоляції від суспільства.

Призначаючи обвинуваченим покарання, судом враховується характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обтяжуючі та пом»якшуючі обставини покарання, особу винних, які раніше не судимі, характеристику з місця проживання.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Також судом беруться до уваги, роз'яснення, які містяться у п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" із змінами, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, тощо).

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винуватого, який раніше не судимий, його позитивну характеристику з місця проживання, обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання суд не вбачає, вважаю, що покарання слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на нього передбачених ст.76 КК України обов'язків.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винуватого, який раніше не судимий, його позитивну характеристику з місця проживання, обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання суд не вбачає, вважаю, що покарання слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на нього передбачених ст.76 КК України обов'язків.

Вирішуючи питання щодо відшкодування потерпілому ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 100000 грн. суд виходить з наступного.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, суд вважає, що потерпілий ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що йому в результаті протиправних дій обвинувачених було заподіяно моральну шкоду.

Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як слідує з роз'яснюючих положень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року (з наступними змінами), вчасності, враховується стан здоров'я потерпілого, характер та тривалість страждань, наслідки тілесних ушкоджень, суттєвість вимушених змін у його життєвих та виробничих відносинах та інше. При цьому необхідно виходити з основ розумності, зваженості та справедливості.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимога потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує душевні страждання, які отримав ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій обвинувачених, що негативно вплинуло на стан здоров'я потерпілого та його загальне самопочуття, призвело до порушення спокою, та потребувало додаткових зусиль для організації особистого життя та життя у суспільстві.

З урахуванням викладеного, суд вважає розумним та справедливим стягнути солідарно з обвинувачених на користь потерпілого ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Вирішуючи питання щодо відшкодування потерпілій ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 11000 грн., а потерпілому ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 10000 грн. суд виходить з наступного.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, суд вважає, що потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що їм в результаті протиправних дій обвинувачених було заподіяно моральну шкоду.

Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як слідує з роз'яснюючих положень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року (з наступними змінами), вчасності, враховується стан здоров'я потерпілих, характер та тривалість страждань, наслідки тілесних ушкоджень, суттєвість вимушених змін у його життєвих та виробничих відносинах та інше. При цьому необхідно виходити з основ розумності, зваженості та справедливості.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує душевні страждання, які отримали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внаслідок протиправних дій обвинувачених, що негативно вплинуло на стан здоров'я потерпілих та їх загальне самопочуття, призвело до порушення спокою та потребувало додаткових зусиль для організації особистого життя та життя у суспільстві.

З урахуванням викладеного, суд вважає розумним та справедливим стягнути солідарно з обвинувачених на користь потерпілої ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 11000 грн. та стягнути солідарно з обвинувачених на користь потерпілого ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Щодо стягнення з обвинуваченого на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрат на правову допомогу в розмірі 3700грн. та 2000грн., то згідно ст. 124 КПК України, слід стягнути з обвинувачених в користь ОСОБА_2 3700грн. витрат на правову допомогу та в користь ОСОБА_3 2000грн. витрат на правову допомогу.

Речові докази по кримінальному провадженні, а саме:

1) аерозольний балончик «Терен-4», який знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Шевченківського ВП ГУНП у Л\о - слід знищити (т.1 а.с.46);

2) дерев'яну биту, яка знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Шевченківського ВП ГУНП у Л\о - слід знищити (т. 1 а.с.93);

3) DVD-RV диск «ARITA», на якому є відеозапис та який поміщений в паперовий конверт, долучений до матеріалів кримінального провадження - слід зберігати при матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с.96);

4) DVD-R диск, на якому є чотири файли та який поміщений в паперовий конверт, долучений до матеріалів кримінального провадження - слід зберігати при матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с.303);

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З обвинувачених слід стягнути в користь держави витрати за проведення хімічної експертизи №3/807 від 20.07.2015 року в розмірі 460,80 грн.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_8 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу відповідного сектору з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, повідомляти відповідний сектор з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про заміну місця проживання, періодично з'являтися в відповідний сектор з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції для реєстрації.

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_9 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_9 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу відповідного сектору з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, повідомляти відповідний сектор з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про заміну місця проживання, періодично з'являтися в відповідний сектор з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції для реєстрації.

Цивільний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_9 в користь потерпілої ОСОБА_2 11000грн у відшкодування моральної шкоди та 3700грн. витрат на правову допомогу. Стягнути солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_9 в користь потерпілого ОСОБА_3 10000грн. у відшкодування моральної шкоди та 2000грн. витрат на правову допомогу.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_9 в користь потерпілого ОСОБА_1 10000грн у відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по кримінальному провадженні, а саме:

1) аерозольний балончик «Терен-4», який знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Шевченківського ВП ГУНП у Л\о - знищити;

2) дерев'яну биту, яка знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Шевченківського ВП ГУНП у Л\о - знищити;

3) DVD-RV диск «ARITA», на якому є відеозапис та який поміщений в паперовий конверт, долучений до матеріалів кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

4) DVD-R диск, на якому є чотири файли та який поміщений в паперовий конверт, долучений до матеріалів кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9 в користь держави витрати за проведення хімічної експертизи №3/807 від 20.07.2015 року в розмірі 460,80 грн.

Запобіжний захід обвинуваченим не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя О. І. Ковальчук