Ухвала суду № 69502244, 05.10.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 451/825/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Семенишин О.З.

Провадження № 22-ц/783/4262/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Я.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої - судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П., Савуляк Р.В.

при секретарі Фейір Х.О.

з участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 10 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 10 травня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 52920 грн. за договором позики, три відсотки річних за прострочення грошового зобов"язання у розмірі 3175 грн., 560,95 грн. судових витрат, понесених за подання позовної заяви та 4975,50 грн., а всього 61610,45 грн.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_3. Вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також вважає, що рішення суду є однобічним. В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Радехівського районного суду Львівської області від 10 травня 2017 року і закрити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст.11,59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов"язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Суд встановив, що 23 серпня 2013 року ОСОБА_3 власноручно написав розписку ОСОБА_4 про отримання від останнього дві тисячі доларів США, який зобов"язувався до 22 січня 2014 року їх повернути (а.с.7 зворот).

В тексті зазначеної розписки міститься зобов'язання відповідача повернути отримані від позивача грошові кошти, а також підтвердження їх отримання.

Висновком судової експертизи №1012 від 15.03.2017 року підтверджено, що рукописні записи, які починаються словами розписка та закінчуються записом 23.08.2013 року та підпис ОСОБА_3, виконані ОСОБА_3 (а.с.94-95 зворот).

Судом встановлено, що грошові зобов'язання не були виконані ні у строки визначені договором, ні у додатковий річний строк, який позивачем був наданий відповідачу.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4 суд виходив з тих обставин, що ОСОБА_3 грошові зобов"язання не виконав у строки визначені договором, в зв"язку з чим у позивача виникло право на стягнення основної суми боргу, 3% річних, а також судові витрати за проведення експертизи та сплату судового збору.

З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних обставин.

Відповідно достатті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За правиламист.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно частини 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилом ч. ч. 2 та 3 ст.535 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. Таким чином наявність боргового документа у кредитора без відповідної помітки про виконання зобов'язання свідчить про невиконання останнього.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Цією статтею встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, грошові зобов'язання відповідачем перед позивачем не були виконані у визначені строки, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму позики в розмірі 2000 доларів, що еквівалентно на момент ухвалення рішення 52920 грн., три відсотки річних за прострочення грошового зобов"язання у розмірі 3175 грн., 560 грн. 95 коп. судових витрат понесених та 4954 грн. 50 коп. витрат за проведення експертизи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції такими, що відповідають дійсним обставинам справи в межах наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів та нормам цивільного законодавства, які регулюють спірні правовідносини. Порушень норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв"язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід відхилити, а рішення Радехівського районного суду Львівської області від 10 травня 2017 року залишити без змін.

Згідно з вимогами ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст. ст.315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 10 травня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днівз дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

ОСОБА_5