Ухвала суду № 69498147, 06.10.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/15043/17

Провадження № 1-кс/234/5311/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2017 року м. Краматосрьк

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Демидова В.К.,

при секретарі - Містюкевич І.Ю. ,

за участю прокурора Мохорт О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську

клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції підполковника юстиції ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017051110000080 від 30.06.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2017 року прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції підполковник юстиції ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням, яке мотивує тим, що слідчим відділом військової прокуратури сил антитерористичної операції здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42017051110000080, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.06.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-ХІІ «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» визначено, що майно зазначених організацій є загальнодержавною власністю та доручено Кабінету Міністрів України до 01.03.1994 встановити органи управління ним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.1995 № 18 «Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» зобовязано Міністерство оборони України прийняти до сфери управління підприємства, організації та обєкти колишнього військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР, а зокрема мисливські і риболовецькі господарства, будинки мисливця-рибалки, туристичні бази та інші.

25.10.2000 начальником розквартирування військ і капітального будівництва Збройних Сил України начальником головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України видано розпорядження № 120 щодо проведення інвентаризації та прийому майна товариств військових мисливців та рибалок.

Начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України видано наказ від 31.10.2000 № 137 «Про проведення інвентаризації та прийому майна товариств військових мисливців та рибалок».

На підставі розпоряджень у Міністерстві оборони України проведено інвентаризацію та прийом майна товариств військових мисливців та рибалок, розташованого на території м. Харкова та Харківської області.

Згідно з наказом начальника Харківської квартирно-експлуатаційної частини району (правонаступник квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків) від 15.11.2000 комісією частини району складені акти прийому-передачі будівель та споруд, майна товариства мисливських та рибальських господарств, а саме 5 будівель та земельної ділянки площею 0,15 га Артемівського військово-мисливського господарства (Харківська область, Чугуївський р-н, с. Мартова), 9 будівель та земельної ділянки площею 8,4 га Морозівського військово-мисливського товариства (Харківська область, Балаклійський р-н, с. Вільхуватка), 7 будівель та земельної ділянки площею 15,48 га Чугуївського військово-мисливського товариства (Харківська область, м. Чугуїв, с. Кочеток), 9 будівель та земельної ділянки площею 0,15 га Русько-Лозівського військово-мисливського господарства (Харківська область, Дергачівський р-н, с. Русько-Лозовське), 8 будівель та земельної ділянки площею 0,15 га Лиманського військово-мисливського господарства (Харківська область, Зміївський р-н, с. Лиман), 16 будівель та земельної ділянки площею 25,46 га стенду Харківських військових мисливців «Залютін Яр» (м. Харків, вул. Лагерна, 2б), 7 будівель та земельної ділянки площею 7,6 га риболовного господарства «Коміссаров пруд» (Харківська область, Дергачівський р-н, с. В.Проходи).

Разом з тим, на даний час, у звязку із недбалим ставленням до служби військових службових осіб КЕВ м. Харків перелічене вище майно, не зважаючи на перебування на обліку, фактично вибуло з управління Міністерства оборони України, використовується сторонніми особами, заходи щодо його повернення із незаконного володіння військовими службовими особами КЕВ м. Харків не вживаються.

Таким чином, військові службові особи КЕВ м. Харків, в умовах особливого періоду, недбало ставлячись до служби допустили вибуття із державної власності вказаного майна, що заподіяло істотну шкоду Державі.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 24.07.2017 у справі № 234/10827/17 (провадження № 1-кс/234/3754/17) надано дозвіл на проведення огляду земельної ділянки площею 5,4 га, будівель і споруд, розміщених на ній Лиманського військово-мисливського товариства, яке розташоване за адресою: Харківська область, Зміїський район, с. Лиман.

Оглядом установлено, що земельна ділянка, розташована в с. Лиман Зміїського району, Харківської області, право на постійне користування якою надано Східній регіональній раді військових мисливців та рибалок України (державний акт серії І-ХР № 001219), використовується громадянином ОСОБА_2.

На зазначеній земельній ділянці розташовані 8 будівель та споруд.

Як убачається з витягу з Державного реєстру речових прав нерухоме майно (реєстраційний номер 570663563217), загальною площею 138,5 м2, а саме: нежитлова будівля літера «А-1», погріб літера «Б», накриття літера «В», гараж літера «Г», літня кухня літера «Д», накриття літера «Е», вбиральня літера «Ж», огорожа № 1,2, колонка № 3, розташовані за адресою: Харківська область, Зміїський район, с. Лиман, вул. Першотравнева, 111 на праві приватної власності належить громадянину ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу від 10.02.2015.

У ході досудового розслідування зазначене нерухоме майно слідчим, прокурором тимчасово не вилучалося.

Враховуючи вищевикладене, прокурор просить накласти арешт на нерухоме майно (реєстраційний номер 570663563217), загальною площею 138,5 м2, а саме: нежитлова будівля літера «А-1», погріб літера «Б», накриття літера «В», гараж літера «Г», літня кухня літера «Д», накриття літера «Е», вбиральня літера «Ж», огорожа № 1,2, колонка № 3, розташовані за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Лиман, вул. Першотравнева, 111, що належать на праві приватної власності громадянину ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Вислухавши прокурора, який просив задовольнити клопотання, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, вважаю, що клопотання не обґрунтоване та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зі змісту ст.170 КПК України вбачається, що арешт майна - це тимчасове примусове позбавлення можливості відчужити певне майно, розпоряджатися чи користуватися ним. Арешт є заходом забезпечення кримінального провадження (п.7 ч.2 ст.131 КПК України). Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються, якщо слідчий, або прокурор, з поміж іншого, доведуть, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення; 2) потереби слідства виправдовують ступінь втручання у права і свободи особи; 3) може бути виконано завдання для виконання якого слідчий звертається із клопотанням (ч.3ст.132 КПК України). Тобто, арешт майна, передбачає певний ступінь втручання у права і свободи власника чи володільця майна через встановлення певних обмежень у користуванні, володінні чи розпорядженні майном всупереч волі власника.

Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції підполковник юстиції ОСОБА_1 не довів загальних обставин застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачених ч.3 ст.132 КПК України та не обґрунтував необхідності арешту майна.

Відповідно до приписів ч.1ст.173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, у задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції підполковника юстиції ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017051110000080 від 30.06.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.К.Демидова