Ухвала суду № 69497459, 04.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2017 р. м. Київ К/800/18005/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Черпак Ю.К., Швець В.В.,

секретар судового засідання - Іванова Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29.03.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016р. у справі за його позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Головного управління Національної поліції в Черкаській області про поновлення на публічній службі,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог - том 1, а.с. 64-67) про визнання протиправним та скасування наказу від 06.11.2015р. № 312 о/с в частині його звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів); зобов'язання МВС України поновити його в органах внутрішніх справ на рівнозначній посаді, а за відсутності такої посади на іншу посаду; зобов'язання ГУ Національної поліції в Черкаській області прийняти його на службу до поліції, шляхом видання наказу про призначення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.03.2016р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016р., у задоволенні позову відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутршніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Пунктом 8 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Згідно пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Пунктом 10 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом УМВС України в Черкаській області від 06.11.2015р. № 312 о/с по Корсунь-Шевченківському РВ УМВС України в Черкаській області капітана міліції ОСОБА_4 - старшого дільничного інспектора міліції сектору ДІМ Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України в Черкаській області, звільнено з ОВС в запас ЗС України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (том 1, а.с. 5).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в період з 06.08.2015р. по 06.11.2015р. позивач не виявив бажання проходити службу в поліції, оскільки жодних рапортів та заяв до УМВС в Черкаській області останнім подано не було, що вбачається з журналів обліку вхідних документів (том 1, а.с. 160-165) та довідки УМВС в Черкаській області про відсутність надходження заяв від позивача до відділу кадрового забезпечення № 14/9-79 від 24.02.2016р. (том 1, а.с. 55).

Крім того, судами не взято до уваги заяву позивача від 06.11.2015р. про прийняття на службу до поліції (том 1, а.с. 18) та рапорт від 04.11.2015р. про звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом до Національної поліції (том 1, а.с. 101), оскільки останні хоч і мають печатку Корсунь-Шевченківського РВ, однак не містять відомостей щодо передачі їх до структури МВС (відсутній штамп вхідної кореспонденції та відповідно присвоєний реєстраційний номер).

Також суди виходили з того, що постановою Кабінету Міністрів України №730 від 16.09.2015р. фактично ліквідовано територіальні органи МВС України, в тому числі і Корсунь-Шевченківський районний відділ УМВС України в Черкаській області. Наказом МВС України № 1388 від 06.11.2015р «Про організаційно-штатні питання» скасовано всі штати та скорочено усі посади в УМВС України у Черкаській області, а отже подальше проходження позивачем служби в цих органах (використання на службі) є неможливим.

Поряд з тим, судами не враховано, що позивач від подальшого проходження служби в органах поліції не відмовлявся, натомість надав суду заяву від 06.11.2015р. та рапорт від 04.11.2015р., якими він фактично виявив бажання продовжити службу в органах поліції.

Крім того, в порушення вимог статті 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення судами не з'ясовано можливість подальшого використання позивача на службі, хоча за правилами пункту 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнення допускається лише при відсутності такої можливості.

Посилання судів в цій частині на фактичну ліквідацію територіальних органів МВС України, скасування всіх штатних розписів та скорочення усіх посад є передчасним, оскільки судами не з'ясовано чи дійсно мала місце ліквідація відповідача, чи наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань і функцій юридичної особи публічного права та чи дотримано трудове законодавство щодо вивільнюваних працівників.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 17.10.2011р. (справа №21-237а11), від 04.03.2014р. (справа №21-8а14), від 27.05.2014р. (справа №21-108а14), від 28.10.2014р. (справа №21-484а14).

Судами також не враховано, що відповідно до пункту 48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутршніх справ атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу та підпункту 1.4. пункту 1 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 22.03.2005р. №181 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) звільненню працівника зі служби має передувати проведення атестації.

Поряд з тим, питання дотримання відповідачем процедури звільнення позивача з посади та проведення його атестації судами не досліджено.

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

У свою чергу підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд відповідно до частини 2 статті 227 КАС України є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29.03.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016р. в даній справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

Ю.К. Черпак

В.В. Швець