Ухвала суду № 69497178, 26.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" вересня 2017 р. м. Київ К/800/10173/16

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Маринчак Н.Є., Юрченко В.П., за участю секретаря судового засідання Савченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 07.12.2015 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016 року

у справі № 808/3773/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамал»

до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вамал» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2013 року у справі № 802/474/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000462210, прийняте 27.03.2013 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Вамал» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 188986 грн. 25 коп., з яких: 152179 грн. 00 коп. - основний платіж, 36807 грн. 25 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.12.2015 року у справі № 802/474/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016 року, заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2013 року у справі № 808/3773/13-а залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

В силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом замінено Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області правонаступником - Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області.

У судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник позивача проти касаційної скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити.

Відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про перегляд постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2013 року у справі № 808/3773/13-а за нововиявленими обставинами, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що вказана відповідачем обставина не є підставою перегляду, визначеною частиною другою ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними з огляду на таке.

Судами попопередніх інстанцій встановлено, що предметом позову у справі № 808/3773/13-а була правомірність податкового повідомлення-рішення, прийнятого внаслідок формування Товариством з обмеженою відповідальністю «Вамал» податкового кредиту на підставі податкових та видаткових накладних, виписаних від імені ТОВ «БК «Паллада», ТОВ «Рангоут», ТОВ «Сортікс-Буд», ТОВ «Альгіз-СТ», ТОВ «Багатопрофільна компанія «Дагаз».

Звертаючись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставиними, як на нововиявлені обставини заявник послався на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2014 року у справі № 333/1775/13-к, який набрав законної сили 30.05.2014 року, і яким визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які створили ряд фіктивних підприємств, зокрема, ТОВ «БК Паллада» та ТОВ «Рангоут».

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у відповідності до частини другої ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є те, що вони існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику, є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а, отже, і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта, виявлені після набрання чинності судовим актом.

Відповідно до частини першої ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини.

Однак, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставиними, заявник як на нововиявлені обставини послався на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2014 року у справі № 333/1775/13-к, який набрав законної сили 30.05.2014 року, тобто після прийняття постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2013 у справі № 808/3773/13-а.

Таким чином, подача такої заяви до суду першої інстанції не відповідає нормі статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, але на це не звернули увагу ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції.

Частиною третьою ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 248 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6 частини третьої ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Отже, судом першої інстанції прийнято до розгляду заяву, яка б мала подаватись не до цього суду, що є порушенням норм процесуального права.

При цьому, аналізуючи зміст статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України приходить до висновку, що переглядати рішення за нововиявленими обставинами можуть суди, які наділені правом встановлювати обставини у справі. Оскільки згідно із правилами частини першої ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, то переглядати судові рішення за нововиявленими обставинами повноважні лише суди першої та апеляційної інстанцій. Касаційний суд може переглянути свої рішення за нововиявленими обставинами тільки з підстав, передбачених пунктами 3 і 5 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (Постанова Верховного Суду України від 13 жовтня 2009 року №21-430во09).

Частина друга статті 253 Кодексу зокрема передбачає, що судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

В силу частини 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що допущені судами порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити частково.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 07.12.2015 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016 року у справі № 808/3773/13-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Н.Є.Маринчак

В.П.Юрченко