Ухвала суду № 69497148, 11.10.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Полонець С.М.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"11" жовтня 2017 р. Справа № 295/7357/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Іваненко Т.В.

Франовської К.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "04" серпня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій протиправними та стягнення одноразової грошової допомоги ,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив витребувати в УМВС України в Житомирській області копію висновку про нарахування одноразової грошової допомоги про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, який повторно направлявся до МВС України для затвердження та проведення виплати, а також копію відповіді Департаменту фінансово-облікової політики МВС України; визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у затвердженні висновку про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850; зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, яка була нарахована УМВС України в Житомирській області у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850; зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (ЄДРПОУ 00032684) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення; стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь витрати, понесені ним, на сплату судового збору.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 04.08.2017 адміністративний позов представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у затвердженні висновку про призначення та виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, яка була нарахована УМВС України в Житомирській області у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Присуджено ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України.

В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 з 25.05.1999 року по 05.02.2016 року проходив службу в органах внутрішніх справ України та в органах Національної поліції України на різних посадах. Наказом ГУ Національної поліції в Житомирській області від 05.02.2016 року №27 о/с позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України 2Про національну поліцію" через хворобу.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 514044 від 26.02.2016 року за результатами первинного огляду з 17.02.2016 року ОСОБА_3 встановлено третю групу інвалідності захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Свідоцтвом про хворобу №3/3 від 26.01.2016 року також підтверджено наявність у позивача захворювання, так, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

В квітні 2016 року позивач звернувся до УМВС України в Житомирській області із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності третьої групи, пов'язаної з проходження служби, та 03.06.2016 року отримав відповідь про те, що поданий ним пакет документів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 направлені на затвердження до МВС України та повернуті без розгляду, у зв'язку з тим, що призначення вказаної допомоги повинно проводитися за останнім місцем служби поліцейського.

Не погоджуючись з діями МВС України щодо повернення без розгляду висновку про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, він звернувся до суду щодо оскарження дій МВС.

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 14.12.2016 року залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 року та Вищого адміністративного суду України від 21.04.2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи - Національна поліція України, Головне управління Національної поліції в Житомирській області, Управління МВС України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, позовні вимоги позивача було задоволено частково; визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 та зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Листом УМВС України в Житомирській області від 17.05.2017 року, позивача було повідомлено, що матеріали щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до вищевказаної постанови суду, опрацьовано та повернено без права на виплату, оскільки, на час встановлення втрати працездатності та написання заяви про призначення одноразової грошової допомоги, позивач був поліцейським, отже, виплата одноразової грошової допомоги повинна проводитися, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", як поліцейському.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у затвердженні висновку про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу з тих підстав, що призначення такої допомоги має здійснюватись за останнім місцем служби поліцейського, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з такого.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На підставі вказаної статті Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21.10.2015 затвердив "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (далі - Порядок №850).

Згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи (п.п.2 п.3 Порядку №850).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (п.7 Порядку №850).

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9 Порядку №850).

Колегія суддів звертає увагу, що постановою Богунського районного суду м.Житомира від 14.12.2016 року залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 року та Вищого адміністративного суду України від 21.04.2017 року, встановлено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Також встановлено належність всіх поданих документів та належність відповідача, тобто, що саме МВС України зобов'язане проводити відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Проте, розглянувши матеріали про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, МВС України відмовлено в її призначенні, чим порушено право позивача, яке підтверджено судовим рішенням.

Стаття 2 КАС України регламентує, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, дії відповідача щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги позивачу з тих підстав, що призначення такої допомоги має здійснюватись за останнім місцем служби поліцейського, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправними.

Згідно пункту 2 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Проте згідно норм Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є гарантування дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.

Тож колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту права позивача є саме зобов'язання Міністерство внутрішніх справ України виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, яка була нарахована УМВС України в Житомирській області у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, постанову Богунського районного суду м. Житомира від "04" серпня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Т.В. Іваненко

К.С. Франовська

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_2

4- відповідачу/відповідачам: Міністерство внутрішніх справ України вул.Академіка Богомольця,10,м.Київ,01601

5-третій особі: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області - Старий бульвар, 5/37,м.Житомир,10008

6-представник позивача ОСОБА_4 АДРЕСА_1

,