Ухвала суду № 69496309, 12.10.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Секірська А.Г.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 року справа №812/540/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.,

суддів Василенко Л.А.,

Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 р. у справі № 812/540/17 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі № 812/540/17 позов ОСОБА_3 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задоволено частково. Стягнуто з Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 1-Б, код ЄДРПОУ 38617137) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 92600, АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за жовтень 2015 року - 290,32 грн, за листопад 2015 року - 4409,69 грн, за грудень 2015 року - 499,95 грн, а всього у розмірі 5 199,96 грн (п'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень 96 копійок) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю. (арк.справи 154-158)

Відповідач - Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (арк.справи 166-169)

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_3 проходив службу в ГУ ДСНС України у Луганській області.

Позивача було залучено до безпосередньої участі у антитерористичній операції на території Луганської області наказом першого заступника керівника антитерористичного центру при службі безпеки України (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 03.09.2015 № 246 з 31 липня 2015 року (копія наказу на арк.спр. 55-61).

Відповідно до наказу ГУ ДСНС у Луганській області від 01.09.2015 року № 259 НОГ "Про залучення та вилучення співробітників структурних та підпорядкованих підрозділів головного управління до виконання завдань за призначенням у зоні проведення АТО на території Луганської області" старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_3, провідного фахівця Сватівського міськрайонного відділу головного управління ДСНС України у Луганській області з 31 липня 2015 року та до окремого розпорядження залучено з підпорядкуванням керівнику оперативного штабу з управління АТО на території Донецької та Луганської областей до здійснення заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності, мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під час проведення АТО на території Луганської області (арк.спр. 39).

Згідно з довідкою ГУ ДСНС України у Луганській області від 14.12.2015 року № 01-4750/23 лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_3 дійсно в періоди з 04.07.2014 року по 12.11.2014 року та з 29.10.2015 року по 05.12.2015 рік безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції у місті Сватове Луганської області (арк.спр.11).

У зазначеній довідці підставами для її видачі зазначено накази керівника антитерористичного центру при СБУ від 18.11.2014 року № 043т, від 31.07.2015 року № 0161т "Про залучення до проведення антитерористичної операції сил та засобів суб'єктів боротьби з тероризмом", наказ першого заступника керівника антитерористичного центру при СБУ (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 03.09.2015 року № 246, наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 03.07.2014 року № 355 "Про розгортання транзитного пункту зустрічі внутрішньо переміщених осіб", наказ начальника ГУ ДСНС України у Луганській області від 06.08.2015 року № 2ДСК "Про залучення співробітників структурних та підпорядкованих підрозділів головного управління до виконання завдань за призначенням у зоні проведення АТО на території Луганської області", та наказ Регіонального міжвідомчого координаційного штабу від 08.08.2014 № 1 "Про призначення складу груп з числа посадових осіб транзитного пункту".

Зазначені накази витребовувалися судом від відповідача в ухвалі від 12.04.2017 року про відкриття провадження у справі (арк.спр. 1), проте не були надані з посиланням на статус цих наказів "для службового користування".

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів на спростування обставин, викладених у довідці від 14.12.2015 року № 01-4750/23, тому колегія суддів вважає доведеними обставини безпосередньої участі ОСОБА_3 в антитерористичній операції в періоди з 04.07.2014 року по 12.11.2014 рік та з 29.10.2015 року по 05.12.2015 рік.

У вказаний час ОСОБА_3 перебував у районі проведення АТО, оскільки Сватівський район Луганської області є зоною проведення АТО згідно розпорядження Кабінет Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".

Щодо позовних вимог про стягнення з ГУ ДСНС України у Луганській області винагороди за безпосередню участь в АТО за липень - листопад 2014 року у загальному розмірі 15 626,10 грн., колегія суддів зазначає наступне.

У 2014 році питання виплати винагороди за безпосередню участь в АТО було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 року № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (далі - Постанова № 158), пунктом 2 якої встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови № 158 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 23 липня 2014 року № 719 "Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2014 року за № 939/25716.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій, яка є головним розпорядником бюджетних коштів, не входила до переліку установ, особовий склад яких мав право у 2014 році на отримання винагороди за безпосередню участь в АТО, тому у відповідача були відсутні нормативні підстави для нарахування та виплати ОСОБА_3 такої винагороди. Відповідно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ГУ ДСНС України у Луганській області винагороди за безпосередню участь в АТО за липень - листопад 2014 року у загальному розмірі 15 626,10 грн.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, що ДСНС фактично підпорядкована Міністру внутрішніх справ, тому норми постанови № 158 на особовий склад ДСНС розповсюджуються, з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2014 № 120 "Питання спрямування та координації діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій" установлено, що діяльність Державної служби з надзвичайних ситуацій спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ.

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до пункту 7 Положення, ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 10 Положення визначено, що ДСНС очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра внутрішніх справ.

Таким чином, діяльність ДСНС спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ, проте ДСНС не підпорядкована останньому, і є головним розпорядником бюджетних коштів, який не входив до переліку установ, особовий склад яких мав прав на отримання винагороди за безпосередню участь в АТО на підставі постанови КМУ № 158.

Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій", яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Виходячи зі змісту пункту 1 Постанови № 24 винагорода повинна нараховуватись виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3000,00 гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000,00 гривень.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 наказом Міністерства оборони України № 49 від 02.02.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 135/26580, затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Порядок № 49).

Вказаний Порядок визначає механізм та умови виплат винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі - АТО), інших заходах в умовах особливого періоду.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов:

залучені до проведення АТО;

перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України);

перебувають у районі проведення АТО.

Отже, винагорода за безпосередню участь у Антитерористичній операції на території Луганської області ОСОБА_3 повинна бути нарахована та виплачена за період залучення до безпосередньої участі у Антитерористичній операції на території Луганської області з 29.10.2015 року по 05.12.2015 рік. У відпустках та на лікарняних позивач у наведений період не перебував.

Згідно з довідкою від 24.04.2017 року № 01-1599/212, виданою ГУ ДСНС України у Луганській області, грошове забезпечення позивача у жовтні 2015 року становило 3 552,58 грн (у т.ч. індексація - 611,83 грн), у листопаді 2015 року - 4919,91 грн (у т.ч. індексація - 510,22 грн), у грудні 2015 року - 6724,96 грн (у т.ч. індексація - 525,21 грн, одноразова премія - 3100,00 грн). Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не нарахована та не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції (арк. спр. 30).

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо посилання на пункт 7 розділу 2 Порядку № 49, оскільки даний пункт регулює порядок підтвердження безпосередньої участі у відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, тоді як до правовідносин, що виникли між сторонами, застосовний пункт 5 розділу 2 Порядку № 49.

Також колегія суддів зазначає, що при розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, як податковий агент згідно вимог Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Частина позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено постановою суду першої інстанції та розрахунок суду першої інстанції розміру винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції не є предметом апеляційного оскарження, тому колегія суддів на підставі ч.1 ст.195 КАС України зазначає, що в цій частині судове рішення не є предметом апеляційного розгляду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 117, 118, 167, 184, 195, 197, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 р. у справі № 812/540/17 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 р. у справі № 812/540/17 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: А.В. Гайдар

Судді: Л.А.Василенко

Р.Ф. Ханова