Ухвала суду № 69495702, 04.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 жовтня 2017 рокусправа № 808/834/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.06.2017 р. у справі №808/834/17

за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстальелектрочормет"

про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах,

в с т а н о в и в:

У березня 2017 року Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстальелектрочормет" про стягнення з відповідача 9084 грн. 91 коп. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно з п.«а» ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період грудень 2016 року - березень 2017 року (а.с. 3-4).

25.05.2017 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з уточненням позовних вимог, в яких зазначив, що відповідач у порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не відшкодовує витрати на виплату і доставку пільгових пенсій пенсіонерам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 У зв'язку з цим, за підприємством утворилася заборгованість у сумі 9084 грн. 91 коп., яку позивач просить стягнути у судовому порядку (а.с. 48-49).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстальелектрочормет" (69008, м.Запоріжжя, вул.Зейська, буд.7; ідентифікаційний код 20481964) на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69057, м.Запоріжжя, вул.Гагаріна, буд.2-Б; ідентифікаційний код 41248629; р/р25609311001061, філія ЗОУ АТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 7334 грн. 40 коп. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах відповідно до п. "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1, за період грудень 2016 року - березень 2017 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Клопотання відповідача задоволено. Визначено спосіб, строки і порядок виконання судового рішення.

Розстрочено сплату (стягнення) Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецстальелектрочормет" заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах відповідно до п."а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1, за період грудень 2016 року - березень 2017 року у сумі 7334 грн. 40 коп. на 6 місяців, з моменту набрання даною постановою законної сили, шляхом сплати 1222 грн. 40 коп. щомісяця (а.с. 75-78).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а також рострочення сплати (стягнення) заборгованості, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог та задоволенні клопотання позивача про розстрочку виконання судового рішення та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 84-86).

04.10.2017 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшли письмові заперечення в яких останній зазначає, що надана Правобережним об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя довідка не підтверджена жодним нормативним документом, а саме п. 6.5 Інструкції 21-1, а отже не може бути прийнята судом, як доказ. Крім того, відповідач зазначає, що посилання позивача, щодо розстрочення суми боргу ускладнює стягнення заборгованості не відповідає дійсності, оскільки підприємство вже почало поетапне сплачування суми заборгованості за рішенням суду, що підтверджується долученими до матеріалів справи ксерокопіями квитанцій. На підставі зазначеного просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін (а.с. 110-118).

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 103-104), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецстальелектрочормет» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрований як юридична особа за адресою: 69008, м.Запоріжжя, вул.Зейська, буд.7 ( ідентифікаційний код 20481964) та зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що пенсіонерам ТОВ «Спецстальелектрочормет» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону № 1788-XII, яка призначена на підставі Довідок, які встановлювали характер праці та право на призначення пільгових пенсій, виданих відповідачем, та на підставі Протоколів про призначення пенсій, наявних у матеріалах справи.

Як визначено в п. «а» ст.13 Закону №1788-XII, «на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам».

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-VI), «пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди».

Відповідно до пп. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, «відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року».

Згідно з пп.пп. 6.4, 6.8 зазначеного пункту, «розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах».

З аналізу зазначених норм вбачається, що відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за Списком №1, з 01.01.2004 має здійснюватися незалежно від того, за яким Законом призначена ця пенсія, в порядку передбаченому п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" всіма підприємствами, установами, організаціями України.

Судом встановлено, що за ТОВ "Спецстальелектрочормет" відповідно до "Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників)" обліковується заборгованість перед Пенсійним фондом України по фактичним витратам на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах відповідно до п."а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у сумі 9084 грн. 91 коп. за період грудень 2016 року - березень 2017 року.

Так, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Таким чином, з урахуванням наявних в матеріалах справи Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані ТОВ "Спецстальелектрочормет" ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які працювали на роботах за Списком №1, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, а також Протоколів та розрахунків стажу вище зазначених пенсіонерів, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгові пенсії, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі.

Отже, колегія суддів на підставі вимог чинного законодавства та враховуючи досліджені матеріали даної адміністративної справи під час її розгляду вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача заборгованості з витрат на виплату та доставку пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 за період грудень 2016 року - березень 2017 року, яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, у сумі 7334 грн. 40 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно стягнення з відповідача заборгованості з витрат на виплату та доставку пенсії пенсіонеру ОСОБА_2 за березень 2017 року у сумі 1750 грн. 51 коп., колегія суддів вважає вірним також висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні в цій частині позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2017 у справі №808/3896/16, яка набрала законної сили 21.04.2017, з ТОВ "Спецстальелектрочормет" на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя стягнуто заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно з п."а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонерам ОСОБА_1 та ОСОБА_3, за період з 01.09.2015 по 31.12.2015 та з 01.01.2016 по 30.11.2016 у сумі 47506 грн. 13 коп. (а.с.42-44, 73).

Крім того, Актом звірки від 15.02.2017 за №1607/05 (складеним між ТОВ "Спецстальелектрочормет" та Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя щодо розрахунків по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення") сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (Список №1) станом на 01.01.2017 по ТОВ "Спецстальелектрочормет" складає 49339 грн. 73 коп. (а.с.45).

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що заборгованість у сумі 49339 грн. 73 коп. станом на 01.01.2017 складається з суми 47506 грн. 13 коп. (зазначеної у постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2017 у справі №808/3896/16) та суми 1833 грн. 60 коп. (витрати на виплату та доставку пільгової пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 за грудень 2016 року (а.с.10).

Натомість позивачем нормативно та документально необґрунтовано визначення відповідачу витрат на виплату та доставку пенсії пенсіонеру ОСОБА_2 за березень 2017 року у сумі 1750 грн. 51 коп., оскільки позивачем не надано до суду першої інстанції на час розгляду справи, доказів неможливості визначити дані витрати у період з 31.12.2014 по 28.02.2017 р.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно відмовив позивачу в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з ТОВ "Спецстальелектрочормет" фактичних витрат на виплату та доставку пенсії колишньому працівнику ОСОБА_2 у сумі 1750 грн. 51 коп.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо незгоди позивача з розстроченням виконання рішення суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини 2 статті 263 КАС України, суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

В обґрунтування незгоди з розстроченням виконання рішення позивач в апеляційній скарзі, зокрема вказує, що оскільки не відкрито виконавче провадження, відсутні підстави для розстрочення виконання судового рішення (а.с. 85 зв. стр.).

Колегія суддів приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог зважує на ту обставину, що ст.. 263 КАС України не ставить в пряму залежність розгляд питання про розстрочення виконання судового рішення від пред'явлення виконавчого листа до виконання. З заявою може звернутись не тільки сторона виконавчого провадження, але й особа, яка бере участь у справі. Ініціатива суду в розгляді питання про розстрочення виконання судового рішення також може бути до відкриття виконавчого провадження.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що на сьогодні відповідач вже почав сплачувати суму боргу поетапно згідно рішення суду, що підтверджується долученими до матеріалів справи квитанціями (а.с. 115), що в свою чергу спростовує доводи позивача про те, що розстрочення суми боргу ускладнює стягнення заборгованості.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду в частині відмовлених позовних вимог відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.06.2017 р. у справі №808/834/17- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 09 жовтня 2017 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов