Постанова № 69495478, 03.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2017 року № 826/15210/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., суддів: Костенка Д.А., Кузьменка В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні

Авіалінії України"

до Державної авіаційної служби України

про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (далі - позивач, авіакомпанія "МАУ") до Державної авіаційної служби України (далі - відповідач, Державіаслужба), у якому просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу державного збору до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях за період із січня 2016 року по серпень 2016 року включно, згідно із рахунками-фактурами від 13 травня 2016 року №33, №47к, №34, №48к, №35, №49к, №36, №50к; від 30 червня 2016 року №47, №48, №49, №68к, №50, №51, №69к; від 28 липня 2016 року №60 та №83; від 12 серпня 2016 року №66 та №92к; від 16 вересня 2016 року №78 та №110к;

2) визнати протиправними дії відповідача щодо формування та надання позивачу у період із січня 2016 року по серпень 2016 року включно рахунків-фактур від 13 травня 2016 року №33, №47к, №34, №48к, №35, №49к, №36, №50к; від 30 червня 2016 року №47, №48, №49, №68к, №50, №51, №69к; від 28 липня 2016 року №60 та №83; від 12 серпня 2016 року №66 та №92к; від 16 вересня 2016 року №78 та №110к на сплату державного збору до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.

Позовні вимоги мотивовано тим, що дії відповідача з нарахування державного збору до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях вчинені з порушенням приписів чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав зазначених у письмових запереченнях проти позову та доповненнях до них, а також додаткових запереченнях, наявних в матеріалах справи. Так, відповідач зазначав, що спірні дії вчинені на підставі приписів Повітряного кодексу України, Правил повітряних перевезень пасажирів та багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 №735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2012 за №2219/22531 та Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 №819.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження та за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження та за відсутності представника позивача.

З урахуванням зазначених обставин, а також клопотання позивача щодо розгляду справи без участі його представника, згідно з частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" є суб'єктом господарювання, що здійснює діяльність в галузі надання послуг з перевезення пасажирів та вантажу повітряним транспортом.

Так, Державна авіаційна служба України сформувала та надала позивачу у період із січня 2016 року по серпень 2016 року включно рахунки-фактур від 13 травня 2016 року №33, №47к, №34, №48к, №35, №49к, №36, №50к; від 30 червня 2016 року №47, №48, №49, №68к, №50, №51, №69к; від 28 липня 2016 року №60 та №83; від 12 серпня 2016 року №66 та №92к; від 16 вересня 2016 року №78 та №110к на сплату державного збору до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.

Позивач, не погоджуючись із діями Державіаслужби з формування та направлення авіакомпанії "МАУ" рахунків-фактур на сплату державного збору до спеціалізованого фонду, звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 №819 "Про створення Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях", затверджено Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (далі - Положення №819).

Відповідно до пункту 4 Положення №819 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державні збори сплачуються юридичними і фізичними особами (далі - суб'єкти авіаційної діяльності) у розмірах згідно з додатком.

Порядку і строків сплати зборів ні Положенням, ні законами України не встановлено.

Додатком до Положення №819 передбачено розміри державних зборів за надання державних послуг із сертифікації, реєстрації тощо. Іншими нормативними актами ставки зборів не визначено.

В сформованих та пред'явлених позивачу рахунках відповідач застосовує ставки збору, що містяться в Додатку в колонці "Державні послуги" розділу ІІ "Експлуатація авіаційної техніки" в пункті 5 "Видача дозволів на експлуатацію повітряних ліній", яким встановлено наступні розміри державного збору за Державну послугу - видача дозволів на експлуатацію повітряних ліній:

- у межах України (у тому числі чартерні перевезення): під час подання заяви - 63,2 неоподатковуваних доходів на місяць; за видачу документа (свідоцтва, сертифіката, тощо) - 25,4 неоподатковуваних доходів на місяць;

- міжнародних (за винятком чартерних перевезень): під час подання заяви - 140,8 неоподатковуваних доходів на місяць; за видачу документа (свідоцтва, сертифіката, тощо) - 400 дол. США за маршрут.

В даному пункті в останній колонці під назвою "Додаткові показники коригування розмірів державного збору" передбачено, що державний збір збільшується з розрахунку:

- у межах України (у тому числі чартерні перевезення): за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту, на 0,5 доларів США; за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває, на 2,5 доларів США;

- міжнародних (за винятком чартерних перевезень): за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту, на 2 долари США; за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває, на 10 доларів США.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач в спірних рахунках використовував ставки збору за видачу дозволів на експлуатацію повітряних ліній встановлені Додатком до Положення №819, який є підзаконним нормативно-правовим актом.

Однак, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 №826/17492/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017, визнано незаконними та нечинними з 01 січня 2014 року положення пунктів 5, 6 розділу II Додатку до Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 №819 "Про створення Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях", з наступними змінами та доповненнями.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 №№К/800/10870/17, К/800/11239/17 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 №826/17492/16 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 залишено без змін.

Згідно з частиною четвертою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Отже, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 №826/17492/16, яка набрала законної сили, визнано незаконними та нечинними пункти 5, 6 розділу II Додатку до Положення, затвердженого Постановою №819 з 1 січня 2014 року.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що збори визначені пунктами 5,6 розділу II Додатку до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 №819, які використані відповідачем при формуванні та пред'явленні позивачу рахунків-фактур у період з січня 2016 року по серпень 2016 року включно, не підлягають справлянню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної авіаційної служби України щодо нарахування приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" державного збору до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях за період із січня 2016 року по серпень 2016 року включно, згідно із рахунками-фактурами від 13 травня 2016 року №33, №47к, №34, №48к, №35, №49к, №36, №50к; від 30 червня 2016 року №47, №48, №49, №68к, №50, №51, №69к; від 28 липня 2016 року №60 та №83; від 12 серпня 2016 року №66 та №92к; від 16 вересня 2016 року №78 та №110к;

Визнати протиправними дії Державної авіаційної служби України щодо формування та надання приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" у період із січня 2016 року по серпень 2016 року включно рахунків-фактур від 13 травня 2016 року №33, №47к, №34, №48к, №35, №49к, №36, №50к; від 30 червня 2016 року №47, №48, №49, №68к, №50, №51, №69к; від 28 липня 2016 року №60 та №83; від 12 серпня 2016 року №66 та №92к; від 16 вересня 2016 року №78 та №110к на сплату державного збору до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Вєкуа

Судді Костенко Д.А.

Кузьменко В.А.