Ухвала суду № 69494941, 11.10.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 жовтня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1145/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант - УТН" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, -

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2017 року позивач ОСОБА_2 управління Офісу великих платників податків ДФС звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант - УТН" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках в розмірі 124 317 244,56 грн.

08 серпня 2017 року позивачем надано суду додаткові пояснення, відповідно до яких ОСОБА_2 управління Офісу великих платників податків ДФС надано детальний розрахунок податкового боргу, згідно якого зазначено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант - УТН" узгоджених сум податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток в загальному розмірі 124 354 301,81 грн.

Суд розцінює вказані додаткові пояснення як заяву про збільшення позовних вимог.

Згідно частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

До заяви про збільшення позовних вимог від 08.08.2017 документа про сплату судового збору позивачем не додано.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 позивача зобов'язано надати уточнення до адміністративного позову, шляхом зазначення суми податкового боргу ТОВ "Гарант - УТН", яку позивач просить стягнути з рахунків платника податків відкритих у банках. У разі збільшення позовних вимог надати документ про сплату судового збору та зупинено провадження у справі для надання доказів до наступного судового засідання, яке призначено на 11 вересня 2017 року.

18 вересня 2017 року позивачем надано суду додаткові пояснення, відповідно до яких ОСОБА_2 управління Офісу великих платників податків ДФС просить надати позивачу часу для сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по суті, обґрунтоване тим, що ОСОБА_2 управління Офісу великих платників податків ДФС є відокремленим підрозділом Офісу великих платників податків ДФС, немає статусу юридичної особи, а тому не може самостійно сплачувати судовий збір. До Офісу великих платників податків ДФС направлена доповідна записка на сплату судового збору, яка наразі перебуває на виконанні.

Документа про сплату судового збору позивачем не додано.

Вирішуючи дане клопотання, протокольною ухвалою суду від 18.09.2017 позивачу надано строк для сплати судового збору до 03.10.2017, а також протокольною ухвалою суду від 03.10.2017 позивачу надано строк для з'ясування питання щодо сплати судового збору та надання детального розрахунку податкового боргу в сумі 124 317 244,51 грн. до 11.10.2017.

10 жовтня 2017 року позивачем надано суду додаткові пояснення у справі та водночас, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване тим, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплату судового збору до винесення рішення по суті, суд приходить до наступних висновків.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".

Так, частиною 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

До зазначеного переліку позивача не включено, а отже до нього застосовуються загальні вимоги по сплаті судового збору при зверненні до суду.

Водночас положеннями статті 8 зазначеного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене у позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Позивачем не подано до суду жодних документів на підтвердження факту перебування у незадовільному майновому стані, що виключає можливість сплати судового збору, а отже позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановлений законом порядку. Відсутність у кошторисі бюджетної установи на сплату судового збору, також не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України Про судовий збір від 23 січня 2015 року №2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України Про судовий збір. У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як субєкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обовязком позивача, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є неприпустимим.

З огляду на викладене, обґрунтування причин несплати судового збору є безпідставними.

Крім того, позивачем до матеріалів адміністративного позову не додано доказів, які б свідчили про те, що у нього в подальшому з'явиться можливість сплатити судовий збір за подання заяви про збільшення позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Вирішуючи питання про прийняття заяви про збільшення позовних вимог від 08.08.2017, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Документа про сплату судового збору позивачем не додано.

Таким чином, заява про збільшення позовних вимог від 08.08.2017 не відповідає вимогам статей 106, 137 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже, підлягає поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 137, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Заяву Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про збільшення позовних вимог повернути позивачеві.

Ухвала в частині повернення заяви про збільшення позовних вимог оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту постановлення.

Ухвала в частині відмови у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження.

Особи, які беруть участь у справі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 12 жовтня 2017 року.

СуддяН.Ю. Алєксєєва