Постанова № 69494907, 02.10.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 жовтня 2017 р. № 820/495/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Тищенко В.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 598 о/с від 30.12.2016;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції - керівника патрульної поліції Куп'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 03.01.2017 р.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення на час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 598 о/с від 30.12.2016 р. є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача, Головного управління Національної поліції в Харківській області, в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача з підстав, що викладені у письмових запереченнях.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом від 11.08.1995 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ та наказом від 06.11.32015 року звільнений зі служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України «Про національну поліцію» призначено ОСОБА_1, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування та становленням посадового окладу згідно штатного розпису з 07 листопада 2015 року першим заступником начальника Куп'янського відділу поліції Куп'янськ Головного управління, у зв'язку з чим прийнято наказ від 07.11.2015 р. №50о/с.

Наказом Національної поліції України від 22.01.2016 р. №53 було запроваджено нові форми і методи роботи Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Наказом Національної поліції України від 25.01.2016 р. №61 «Про організаційно штатні зміни в Головного управління Національної поліції в Харківській області» затверджені тимчасові штати, які оголошені наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.01.2016 р. №54.

У зв'язку з реорганізацією, на підставі наказів Національної поліції України від 25.01.2016 року №61, Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.01.2016 року №54 та відповідно до ст. 65, 68 Закону України "Про Національну поліцію" Головним управлінням Національної поліції в Харківській області 11.02.2016 року прийнято наказ №49 о/с, яким призначено по Куп'янському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 заступником начальника відділу поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 02.11.2016 року №1143 «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області» відповідно до статті 5 Закону України «Про Національну поліцію» та на виконання наказу Національної поліції України від 24.10.2016 № 1053 дск наказано оголосити штати Головного управління Національної поліції в Харківській області, що додаються.

З матеріалів справи встановлено, що позивачу 02.11.2016 р. було доведено до відома наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 02.11.2016 р. №1143 про скорочення його посади та роз'яснено, що, у випадку неперепризначення у двохмісячний термін на іншу посаду, з дня ознайомлення з зазначеним наказом, його буде звільнено з лав поліції за скороченням штатів. Вказані обставини викладені у відповідному рапорті позивача(а.с.38).

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 598 о/с від 30.12.2016 р. «По особовому складу» звільнено позивача зі служби в поліції згідно з п. 4 ч. 1 ст. 77 (через скорочення штатів) Закону України "Про Національну поліцію"(а.с.5).

Не погоджуючись із позицією та рішенням відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства та зазначає, що у даному випадку, поряд з нормами спеціального законодавства, повинні застосовуватись також загальні норми.

Так, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 р. за № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.

Таким чином, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012 р. у справі №21-42а12.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Крім того, листом Вищого адміністративного суду України від 26.05.2010 року №753/11/13-10 "Про розв'язання спорів, що виникають з відносин публічної служби" зазначено, що під час вирішення спорів зазначеної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 68 Закону України "Про Національну поліцію", у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Крім того, ч. 5 ст. 68 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.

Пунктом 4 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку відбуття змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За наявності даних обставин розірвання трудового договору проводиться з обов'язковим додержанням передбаченого статтею 49-2 КЗпП України порядку вивільнення працівників, відповідно до якого вони попереджаються про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці. Одночасно роботодавець пропонує працівникові роботу на тому ж підприємстві, в тій самій установі, організації за відповідною професією чи спеціальністю, а за відсутності роботи - іншу. При вивільненні працівника враховується його переважне право й перевага перед іншими у залишенні на роботі.

При цьому, звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП України може мати місце, згідно до роз'яснень пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 року № 9, якщо дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, додержання власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, за наявності доказів щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника без його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Беручи до уваги встановлені судом обставини та зазначені нормативні положення, суд дійшов висновку, що в рамках спірних правовідносин відповідачем було порушено процедуру звільнення позивача, в частині незапропонування іншої посади.

Суд зазначає, що доказів відносно запропонування позивачу іншої посади, відповідачем не надано, як і не надано доказів відносно того, чи з'ясовувалась обставина щодо наявності у позивача переважного права залишення на службі.

Водночас, при розгляді даної справи судом враховано доводи відповідача щодо відкритого кримінального провадження №42015220000000105 за ч. 1 ст. 263 КК України відносно позивача.

Проте, суд зазначає, що підставою звільнення позивача є саме скорочення штатів, а не реалізація дисциплінарного покарання у зв'язку з наявним зареєстрованим кримінальним провадженням № 42015220000000105.

Крім того, суд зазначає, що доказів скорочення, на якій перебував позивач, відповідачем не надано, оскільки посада заступника начальника відділу поліції - керівника патрульної поліції Куп'янського відділу поліції ГУ НП в Харківській області залишилась в штаті Куп'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області і після звільнення позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що спірний наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.12.2016 р. №598 о/с "Про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з п. 4 ч. 1 ст. 77 (через скорочення штатів) Закону України "Про Національну поліцію" підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на посаді.

Суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до положень ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Також слід звернути увагу на те, що викладена вище позиція суду відображена в рішеннях Вищого адміністративного суду України по справам №К/800/5902/14, №К/800/19206/14, №К/800/10869/13.

Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Відповідно до ч. 2 статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, законодавцем встановлено межі періоду виплати середнього заробітку, а саме: весь час вимушеного прогулу, а відтак, оскільки незаконне звільнення позивача спричинило вимушений прогул, останній підлягає стягненню на користь позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується, зокрема, при обрахуванні вимушеного прогулу ( пп."з" п.1 розділу 1 Порядку).

Згідно довідки від 20.02.2017 р., виданої, в силу приписів вказаної постанови Кабінету Міністрів України управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Харківській області, встановлено, що середньоденне грошове забезпечення позивача складало 444,42 грн.(а.с.43).

Судовим розглядом встановлено, що період вимушеного прогулу починається з дня звільнення позивача - з 03.01.2017 р. та закінчується днем ухвалення судового рішення - 02.10.2017 р., що у сукупності складає - дні 185 дні (січень 2017 р. - 19 днів, лютий 2017 - 20 днів, березень 2017 - 22 дні, квітень 2017 р. - 19 днів, травень 2017 р. - 19 днів, червень 2017 р. - 20 днів, липень 2017 р. - 21 день, серпень 2017 р. - 22 дні, вересень 2017 р. - 21 день, жовтень - 1 день).

Виходячи з середньоденного грошового забезпечення позивача, яке зазначено у вищевказаній довідці, помноженого на кількість днів вимушеного прогулу, суд зазначає, що належна сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 82217,70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції - керівника патрульної поліції Куп'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 03.01.2017 р. та стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання відповідно до статті 256 КАС України.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення - задовольнити.

Скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.12.2016 р. №598 о/с "Про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з п. 4 ч. 1 ст. 77 (через скорочення штатів) Закону України "Про Національну поліцію".

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції - керівника патрульної поліції Куп'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 03.01.2017 р.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код 40108599) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) грошове забезпечення на час вимушеного прогулу у розмірі 82217.70 грн. (вісімдесят дві тисячі двісті сімнадцять гривень 70 копійок).

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції - керівника патрульної поліції Куп'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 03.01.2017 р. та стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 09 жовтня 2017 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.