Постанова № 69494811, 05.10.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2017 р. Справа № 814/2270/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, доМиколаївського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Відділу реєстрації актів цивільного стану Баштанського районного управління юстиції, треті особиОСОБА_2, провизнання недійсним свідоцтво серія НОМЕР_1, зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Миколаївського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Відділу реєстрації актів цивільного стану Баштанського районного управління юстиції з вимогами визнати недійсним свідоцтво серія НОМЕР_1, видане 9 квітня 2008 року про смерть 7 вересня 1993 року ОСОБА_3; зобов'язати відділ реєстрації актів цивільного стану Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області внести зміни до актового запису, вчиненого Відділом реєстрації актів цивільного стану Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області за №2 від 09.04.08, виключивши відомості про ОСОБА_3 як померлого.

Позивачка свої вимоги обґрунтувала тим, що є донькою ОСОБА_3 Тривалий час не підтримувала з батьком зв'язок, оскільки він проживав окремо. Їй відомо, що приблизно у 2006 році батько виїхав заробітки до Російської Федерації, де отримав травму в наслідок дорожньо-транспортної пригоди і можливо там помер. Але, достеменно про його долю у Російській Федерації позивачці невідомо, а про його можливу смерть вона знає лише зі слів інших осіб, які разом з ним працювали у Росії в той час. В 2008 році її мати ОСОБА_2 звернулась до правоохоронних органів з приводу розшуку батька. Працівники міліції запропонували їй оглянути фотографії трупу, за яким вона начебто впізнала батька. Але пізніше з'ясувалось, що працівники міліції запропонували матері для впізнання фото трупу невстановленої особи, який був знайдений ще в 1993 році. Внаслідок цього, у Книзі реєстрації смертей 09.04.08 було зроблено актовий запис №2 про смерть ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2

Позивачка зазначила, що не заперечує, що станом на квітень 2008 рік, батько можливо вже і був мертвий, але дата його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 жодним чином не відповідає дійсності. Оскільки, в 1994 році він був на її весіллі, а 27.03.97 він був присутній на святкуванні дня народження своєї внучки (доньки позивачки), про що збереглися фотознімки. До того ж, окрім особистого свідчення про те, що ОСОБА_3 був живий після ІНФОРМАЦІЯ_2, на це вказують документи, оскільки 07.12.94 він заснував фермерське господарство «Надія», 23.05.96 ним було отримано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, 25.04.96 ним було отримано паспорт громадянина України, 28.12.01 ним було отримано інший акт на право постійного користування земельною ділянкою, 07.05.02 він видавав довіреність, 06.05.05 ним було оформлено Свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

В теперішній час Свідоцтво про смерть та актовий запис про смерть батька, в якому зазначена дата його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 перешкоджають вчиняти будь-які дії щодо майна батька та оформленню спадщини, оскільки майно (житловий будинок, земельна ділянка) та майнові права ОСОБА_3, оформлені у 1996, 2001 та 2005 роках, тобто після дати смерті, зазначеної у Свідоцтві.

З цього приводу позивачка зверталась до органів реєстрації цивільного стану, але її було відмовлено у скасуванні або анулюванні свідоцтва про смерть. Також, вона зверталась з цього приводу до місцевого суду з заявою в порядку окремого провадження, в якій просила встановити той факт, що на ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько був живий, але їй було відмовлено у цьому, оскільки такий спосіб захисту не передбачений.

Третя особа, позовні вимоги позивачки підтримала, в судовому засіданні дала пояснення, що зі своїм чоловіком ОСОБА_3 тривалий час вже не проживали однієї сім'єю. Приблизно в 2006 році він поїхав до Російської Федерації на заробітки. З Росії він декілька разів телефонував, потім зник. Через спільних знайомих, які також разом з ним їздили на заробітки до Москви, їй стало відомо, що його там збила машина, а пізніше він помер від травм. Коли і де він помер, ОСОБА_2 не знає, також не було жодних документальних підтверджень його смерті. Оскільки будинок, земельна ділянка, а також фермерське господарство, було оформлено на його ім'я, постала потреба у отриманні будь-яких документів, щодо його смерті або зникнення безвісти. В 2008 році вона звернулась з цього приводу до міліції, на що їй запропонували впізнати чоловіка за фотографією трупа. Не усвідомлюючи наслідки своїх дій, ОСОБА_2 підписала протокол впізнання трупу за фотографією. Після цього їй було видано свідоцтво про смерть чоловіка ОСОБА_3, але датою смерті у свідоцтві було зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2

В наслідок цього, вона не змогла оформити спадщину на будинок та земельну ділянку, оскільки право власності на зазначене майно було зареєстровано за ОСОБА_3 вже після дати смерті зазначеної у свідоцтві про смерть. Побоювалась, що за це її можуть притягнути до юридичної відповідальності, і нікому про це не розповідала. Лише у 2016 році повідомила про зазначену проблему з документами - доньку ОСОБА_1

Відповідачі позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити. Свою позицію обґрунтували тим, що законодавством не передбачено у цьому випадку скасування свідоцтва про смерть, а тому вони позбавлені повноважень. Просили розглянути справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Після надання пояснень, позивач та третя особа, також заявили клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21.08.1976 року батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3, 17.09.1994 року ОСОБА_4 уклала шлюб та змінила прізвище з «ОСОБА_5» на «ОСОБА_6».

07.12.1994 року ОСОБА_3 заснував фермерське господарство «ІНФОРМАЦІЯ_3 яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_3 було надано в постійне користування дві земельні ділянки площею 14,7 га. - на підставі Державного акту серії НОМЕР_4 від 03.05.1996 року та площею 19,6 га - на підставі Державного акту серії НОМЕР_5 від 28.12.2001 року, які розташовані на території Лоцкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області.

Згідно відповіді Баштанського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області від 01.07.2017 року за №89, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 року був документований паспортом громадянина України серії ЕО №136629 Баштанським РВУ МВС України в Миколаївській області 25.04.1996 року.

07.05.2002 року секретарем Лоцкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області було засвідчено довіреність за особистим підписом ОСОБА_3, який надавав повноваження своїй дружині ОСОБА_2 на представництво його інтересів, управління та розпорядження майном.

Згідно копії Акту на підтвердження місця проживання від 15.04.2016 року, засвідченого головою Лоцкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, ОСОБА_3 01.08.2002 року знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2

06.05.2005 року на ім'я ОСОБА_3 було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 - на підставі рішення виконкому Лоцкинської сільської ради від 22.05.2005 року. Право власності на вказаний будинок ОСОБА_3 зареєстрував в Баштанському районному БТІ 06.05.2005 року за реєстровим № 447.

В травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану з заявою, що анулювання актового запису про смерть ОСОБА_3

12.05.16 листом за №05.01/02-16/117 відповідач повідомив позивачку, що немає підстав для анулювання актового запису про смерть її батька.

В січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Баштанського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану з заявою, що анулювання актового запису про смерть ОСОБА_3

22.01.17 листом за №15/7-1.9 відповідач повідомив позивачку, що немає підстав для анулювання актового запису про смерть її батька.

В травні 2017 року, ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду м. Миколаєва з заявою в порядку окремого провадження, в якій просила встановити той факт, що на момент ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був живий.

12.09.17 рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва в задоволенні заяву ОСОБА_1 про встановлення факту того, що ОСОБА_3 станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 був живий, відмовлено, з тих підстав, що це не передбачено відповідно до діючого законодавства, а спір необхідно вирішувати в порядку адміністративного судочинства.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що всіма доказами підтверджується та обставина, що в період з 1993 по 2005 роки, ОСОБА_3 був живий та особисто вчиняв дії щодо отримання паспорту громадянина України, заснування фермерського господарства, оформлення права власності та користування на земельні ділянки, посвідчення довіреності та ін.

З матеріалів справи, вбачається, що ідентифікація ОСОБА_3 з фотографією трупа невідомої особи, знайденого ІНФОРМАЦІЯ_2, було зроблено внаслідок помилки, як з боку ОСОБА_2 так і працівників органів внутрішніх справ.

Зазначена помилка, призвела до утворення суттєвих протирічь у документах ОСОБА_3, оскільки виходить, що він видавав довіреності, отримував паспорт, оформлював право власності на майно та засновував фермерське господарство вже після своєї смерті, що є неможливим.

Вказані протиріччя у документах, порушують права позивачки, оскільки позбавляють реалізувати своє право на прийняття спадщини від свого батька.

Розглядаючи зазначену справу по суті, суд враховує, що позивачки було відмовлено у захисті своїх прав встановлення факту, що ОСОБА_3 був живий в порядку цивільного судочинства.

Згідно із пунктом 2.13.2 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджені наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.11 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.

Крім того, відповідно до п.7 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення КАС України прямо зазначено, що після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 ЦПК України 1963 р.) належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Відповідно до ст.17 Закону державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою.

Відповідно до ст.18 Закону про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво.

Відповідно до ст.24 Закону актовий запис цивільного стану анулюється на підставі:

1) рішення суду;

2) висновку відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.4.4 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, актовий запис цивільного стану може бути анульований на підставі:

рішення суду;

висновку районного, районного у містах, міського (міст обласного значення), міськрайонного, міжрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції, складеного у випадках, передбачених статтею 39 Сімейного кодексу України, за заявою заінтересованої особи;

висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі про анулювання поновленого або повторно складеного актового запису цивільного стану;

висновку дипломатичного представництва або консульської установи України про анулювання первинного актового запису цивільного стану.

Анулювання актових записів цивільного стану на підставі рішення суду проводиться без складання висновку. В інших випадках складання висновку про анулювання або відмову в анулюванні актового запису цивільного стану обов'язкове.

Відповідно до п. 4.6. Правил відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України анулює первинні актові записи цивільного стану на підставі рішення суду про анулювання актового запису цивільного стану.

Таким чином, враховуючи вимоги Закону та Правил, позовні вимоги ОСОБА_1 не можуть бути задоволені у тій формі, як вони визначені у позовній заяві, оскільки свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серія НОМЕР_1 є лише похідним документом від актового запису №2 від 09.04.08, зробленого в Книзі реєстрації смертей відділу реєстрації актів цивільного стану Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області.

Також, неможливо задовольнити позовні вимоги щодо зобов'язання відповідачів внести зміни щодо виключення відомостей про смерть ОСОБА_3, оскільки законодавством у цьому випадку передбачено не внесення змін, а саме анулювання актового запису.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачі правомірно відмовили позивачці у складанні висновку про анулювання актового запису, оскільки відповідно до п.п.4.6, 4.7 Правил, анулювання актового запису на підставі висновку органу державної реєстрації актів цивільного стану, здійснюється у чітко визначених випадках, до яких зазначені вище обставини не відносяться.

Натомість, ні Закон, ні Правила, не передбачають конкретних випадків або підстав для анулювання актового запису судом. З чого суд, робить висновок, що у цьому випадку, законодавець наділів суд дискреційними повноваженнями щодо визначення підстав для анулювання актового запису з врахуванням обставин у кожному конкретному випадку.

Враховуючи, що будь-яким іншим способом неможливо вирішити суперечності між документами ОСОБА_3, а у актовому записи №2 від 09.04.08, зробленого в Книзі реєстрації смертей відділу реєстрації актів цивільного стану Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області міститься помилка щодо дати його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2, використовуючи повноваження, передбачені ч.2 ст.11 КАС України, з метою надання повного захисту правам, свободам та інтересам позивачки та третьої особи, про захист яких вони просять, виходячи за межі позовних вимог, суд вирішив анулювати актовий запис №2 від 09.04.08, зроблений в Книзі реєстрації смертей відділу реєстрації актів цивільного стану Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області про смерть ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року у віці 38 років.

Зазначене судове рішення ухвалюються не з підстав протиправності рішень чи дій відповідача, а з підстав неможливості поновлення прав позивачки, в інший спосіб ніж через судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Анулювати актовий запис №2 від 09.04.08 зроблений в Книзі реєстрації смертей відділу реєстрації актів цивільного стану Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області про смерть ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року у віці 38 років.

3.Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко