Постанова № 69494574, 07.09.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 року о/об 17 год. 07 хв.Справа № 808/1194/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Плюс» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -

за участі представників:

від позивача ОСОБА_2

(діє на підставі угоди б/н від 07.05.2017 року)

від відповідача ОСОБА_3

(діє на підставі довіреності №014 від 10.05.2017 року)

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Плюс» (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 26 квітня 2017 року за № 169 про накладення штрафу у розмірі 64 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювана постанова не відповідає нормам чинного законодавства та підлягає скасуванню. Встановлене порушення вимог ст. 95 Кодексу Законів про працю (далі КЗпП), ч. 4 ст. 97 КЗпП України позивач заперечує на підставі того, що відносини між ТОВ «ОСОБА_1 Плюс» та учнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 носили не трудовий, а цивільно-правовий характер. За умовами договорів про навчально-виробничу практику, не встановлено обов'язок товариства працевлаштувати учнів на підприємство, а зазначається про надання їм навчально-виробничих ділянок для проходження виробничого навчання чи виробничої практики, а тому підстав для нарахування учням ОСОБА_6 та ОСОБА_5Л мінімальної заробітної плати у відповідача не було. Окрім того, відповідачем була порушена процедура накладення даного штрафу.

В судовому засіданні 07 вересня 2017 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях від 24 травня 2017 року (вх. №14768) та додаткових заперечень від 06 вересня 2017 (вх. №24549), в яких зазначив, що Головним управлінням Держпраці в Запорізькій області повністю дотримана процедура накладення штрафу на ТОВ «ОСОБА_1 Плюс», постанова про накладення штрафу від 26.04.2017 № 169, винесена у зв'язку з виявленими порушеннями, які зафіксовано в акті перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 08-09.-0014/0397 від 10.04.2017, є законною, обґрунтованою та законних підстав для її скасування не існує. Припис винесено в межах повноважень Головного управління Держпраці у Запорізькій області, у відповідності до форми та чинного законодавства України.

Відповідач також зазначив, що основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від підрядних, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу. Фактично неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконували обов'язки верстатника широкого профілю, а метою даної практики було - вивчення та подальше практичне впровадження ними правил технічної експлуатації виробничого обладнання, правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, встановлених для відповідних професій, спеціалізацій, та рівнів кваліфікації (відповідно до п.2.2. Договору про навчально-виробничу практику від 16.08.2016). Законом України «Про професійно-технічну освіту» № 103 (далі - «Закон № 103») встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний, і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Таким чином, учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проході виробничу практику, не включаються до складу (списку) робітників підприємства, однак на них у повній мірі розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства. Відповідно до Закону України «Про професійно-технічну освіту» та Закону України «Про оплату праці» учням професійно-технічних закладів, які проходять виробничу практику на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності повинна бути нарахована заробітна плата не нижче встановленого розміру мінімальної заробітної плати, що є об'єктом для нарахування та утримання страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за ставками, які діяли на момент нарахування таких виплат.

Тобто, оплата праці з даними особами мала проводитись з розрахунку визначеного штатним розкладом підприємства окладу верстатника, а саме, не менше 1740 грн.

Стосовно рішення Мелітопольського міськрайоного суду Запорізької області у справі № 320/3197/17 відповідач вважає, що висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку, адже передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ. Спірні правовідносини, що розглядались Мелітопольським міськрайонного судом Запорізької області, не є предметом розгляду справи № 320/3197/17 і не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Плюс» про визнання протиправною і скасування постанови від 26.04.2017 № 169

В судовому засіданні 07 вересня 2017 року представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Під час надання пояснень представник відповідача зазначив, що дійсно відносини між ТОВ «ОСОБА_1 Плюс» та учнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були цивільно-правового характеру, але містили ознаки трудових.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 23 червня 2016 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення та пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд зясував наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №673614 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Плюс» 23 серпня 2005 року зареєстровано, як юридичну особу за адресою: 72316, Запорізька область, місто Мелітополь, вул. Індустріальна, буд. 30/2, ідентифікаційний код 33700322.

Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області у період з 06 квітня 2017 року по 10 квітня 2017 року проведена позапланова перевірка на ТОВ «ОСОБА_1 Плюс», з питань дотримання вимог законодавства України про працю.

Направлення на проведення перевірки від 28 березня 2017 року № 369 видано відповідно до наказу на проведення позапланової перевірки позивача від 03 лютого 2017 року № 168.

За результатами перевірки позивача, 10 квітня 2017 року складено і підписано Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 08-09-0014/0397, яким виявлено наступні правопорушення:

- оплата праці осіб молодших 18 років ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 за час проходження виробничого навчання провадилась із встановленого у розмірі 1 400 грн. окладу при встановленому Державою розмірі мінімальної заробітної плати 1450 грн., що є порушенням вимог ч.1, 5 ст. 95 КзпП України.

- згідно наказу від 05 вересня 2016 року № 23, виданого директором ТОВ «ОСОБА_1 Плюс» ОСОБА_8 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на час проходження виробничого навчання встановлено оклад у розмірі 1400 грн., при встановленому Державою розмірі мінімальної заробітної плати 1450 грн., що є порушенням вимог ч. 4 ст. 97 КЗпП України

На підставі Акта перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 08-09-0014/0397, винесено постанову про накладення штрафу № 169 в розмірі 64000,00 (шістдесят чотири тисячі) гривень.

Директор ТОВ «ОСОБА_1 Плюс», наказом від 05 вересня 2016 року № 23,. встановив оклад ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 1400,00 грн. на час проходження практики.

ОСОБА_5 у листопаді 2016 року відпрацював 44 години (табель обліку робочого часу за листопад 2016 року). Нарахована заробітна плата за відпрацьований час становить 350,00 грн. (розрахунково-платіжна відомість № АМП-000050 за листопад 2016 року.

ОСОБА_4 у листопаді 2016 року відпрацював 129 годин (табель обліку робочого часу за листопад 2016 року). Нарахована заробітна плата за відпрацьований час становить 1021,27 грн. (розрахунково-платіжна відомість № АМП-000050 за листопад 2016 року).

Щодо процедури проведення перевірки та притягнення субєктом владних повноважень до відповідальності ТОВ «ОСОБА_1 Плюс» суд зазначає наступне.

Процедура проведення перевірок Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області регулюється Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Мінсоцполітики 02 липня 2012 року № 390.

Відповідно до п. 2 Наказу № 390 право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

У відповідності До п. 3 Наказу № 390 інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до п. 3 Наказу № 390 позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

У відповідності до частини п'ятої ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю), у сфері господарської діяльності» не передбачено дотримання при здійсненні державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю частини першої статті 6 цього Закону, яким передбачено, виключні підстави для здійснення позапланових перевірок, тобто позапланові перевірки Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області проводяться за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування, за наявності згоди Держпраці України на їх проведення, як зазначено в абзаці четвертому п. 3 Наказу № 390.

У відповідності до п. 4 Наказу № 390 інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку, які були надані позивачу.

В статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яка має назву «Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)», Головне управління Держпраці у Запорізькій області зобов'язане дотримуватись лише частини третьої, в якій зазначено: «Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу Державного нагляду (контролю)», що було зроблено головним державним інспектором Карповою Галиною Анатоліївною і підтверджується позивачем в позові та доданими до нього документами.

Відповідно до п. 7 Наказу № 390 за результатами перевірки складається акт перевірки. Уніфікована форма Акту затверджена Наказом Мінсоцполітики № 390 від 02 липня 2012 року і розміщена на офіційному веб-сайті Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

У відповідності до ч. 4 ст. 265 Кодексу законів про працю України штрафи, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізують державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п.1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2013 року № 509 (далі Постанова № 509), порядок визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 України «Про зайнятість населення».

У відповідності до п. 2 Постанови № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці. заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступ (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу .

У відповідності до п. 3 Постанови № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. У відповідності до п. 4 Постанови № 509 справа розглядається у п'ятнадцятиденний дня прийняття рішення про її розгляд.

У відповідності до п. 6 Постанови № 509 про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за 5 днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою, шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

У зв'язку з виявленими порушеннями, які зафіксовано в акті перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 08-09-0014/0397 від 10 квітня 2017 року, керуючись п.2 та п. 3 Постанови № 509 головним державним інспектором відділу додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів ОСОБА_9 на ім'я заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_10 подано службову з проханням прийняти рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу згідно зі ст.265КЗпПУ.

На підставі службової заступником начальника Головного управління Держпраці Запорізькій області ОСОБА_10 прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на позивача.

На підставі прийнятого рішення 14 квітня 2017 року, за 12 днів до дати розгляду справи, позивача листом № 08/03.4-14/2534 повідомлено про розгляд справи 26 квітня 2017 року о 14-30 год., за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 75, каб. 225. Повідомлення про розгляд справи надіслано рекомендованим листом, що підтверджується позивачем.

Судом встановлено, що Головний бухгалтер ТОВ «ОСОБА_1 Плюс» ОСОБА_11, приймала безпосередню участь у розгляді справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю ТОВ «ОСОБА_1 Плюс», про що свідчить рішення від 26 квітня 2017 року за результатами розгляду даної справи та пояснення представника ОСОБА_12 в оскаржуваному рішенні. Також, в матеріалах справи, містяться докази отримання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26 квітня 2017 року № 169, а саме головним бухгалтером ТОВ «ОСОБА_1 Плюс» ОСОБА_11, про що свідчить її особистий підпис на даній постанові.

З аналізу вищезазначених норм та наданих до справи документів суд не вбачає порушень з боку відповідача щодо порядку проведення перевірки та накладення штрафу за порушення в сфері трудового законодавства. Але не зважаючи на відсутність процедурних порушень з боку відповідача при притягненні позивача до відповідальності суд вважає необхідним дослідити встановлене Головним управлінням Держпраці Запорізькій області порушення позивачем вимог ч. 4 ст. 97 КЗпП України, ч.1, 5 ст. 95 КзпП України.

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійно-технічної освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках визначені, Кодексом законів про працю, Законами України "Про професійно-технічну освіту" (далі Закон України № 103), «Про оплату праці» №108 (далі Закон України № 108).

Відповідно до ст. 5 Закон України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів.

Відповідно зі ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

За змістом ст. 94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ст. 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

16 серпня 2016 року між ДНЗ «Мелітопольське вище професійне училище» та ТОВ «ОСОБА_1 Плюс» був укладений договір про навчально-виробничу практику, за змістом якого підприємство зобов'язується надати учням робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики згідно планом-графіком.

Відповідно до п. 2.1. Договору навчальний заклад зобов'язується подати підприємству не пізніше ніж за 2 тижні до початку виробничого навчання і виробничої практики список учнів, які направляються для проходження виробничого навчання та виробничої практики, із зазначенням прізвищ майстрів в/н навчальних груп - керівників професійно-практичної підготовки від навчального закладу, навчальні програми з виробничого навчання та виробничої практики на виробництві чи в сфері послуг.

За умовами даного договору не встановлено обов'язок товариства працевлаштувати учнів на підприємство, визначено надання їм навчально - виробничих ділянок. Наказом № 23 та № 24 від 05 вересня 2016 року, виданих директором ТОВ «ОСОБА_1 Плюс» ОСОБА_8 прийнято на виробниче навчання учнів ДНЗ «Мелітопольське вище професійне училище» верстатників широкого профілю - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 06 вересня 2016 року по 26 жовтня 2016 року - вівторок, середа по 6 годин, час роботи: з 08:00 до 14:30; з 27 жовтня 2017 року по 09 листопада 2016 року - щоденно по 6 годин, час роботи з 08:00 до 14:30 щоденно згідно з графіком товариства та окладом 1 400 грн.; з 10 листопада 2016 року по 28 листопада 2016 року - щоденно по 7 годин, час роботи з 08:00 до 15:30 щоденно згідно з граком товариства; з 12 січня 2017 року по 07 лютого 2017 року - щоденно по 7 годин, час роботи з 08:00 до 15:30 щоденно згідно з графіком товариства та окладом 1400 грн.

Відповідно до п. 3.6 Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2006 року за № 419, виробниче навчання включає: навчання учнів, слухачів у навчально-виробничих майстернях, дільницях і полігонах, де вони послідовно набувають первинні професійні уміння і навички виконання робіт; навчання учнів, слухачів безпосередньо на підприємствах, будівельних об'єктах, полях, фермах, де вони в складі навчальних груп та учнівських бригад під керівництвом майстрів виробничого навчання послідовно закріплюють одержані первинні професійні уміння та навички, навчаються використовувати сучасну техніку, механізми та інструменти, набувають потрібних практичних навичок самостійно та якісно виконувати роботи, передбачені робочими навчальними планами.

При неможливості організації проходження учнями, слухачами виробничого навчання в майстернях ПТНЗ з об'єктивних причин, проведення виробничого навчання організовується на виробництві під керівництвом майстрів виробничого навчання ПТНЗ та відповідних спеціалістів підприємства, при умові повного виконання робочого навчального плану і робочої навчальної програми з професійно-практичної підготовки.

Згідно з п. 3.10 даного Положення за виконані роботи учнями під час виробничого навчання чи виробничої практики юридичні та фізичні особи незалежно від форм власності здійснюють оплату праці відповідно до укладених із ПТНЗ договорів про навчально-виробничу практику за фактично виконаний обсяг робіт.

Дослідивши умови та положення вказаних договорів суд приходить до висновку, що вказані угоди не є трудовими договорами між ТОВ «ОСОБА_1 Плюс» та учнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Також судом встановлено, що учні ОСОБА_4 та ОСОБА_5Л не були включені до штатного розпису товариства (що підтверджується штатним розписом працівників ТОВ «ОСОБА_1 Плюс»), на них не було покладено трудових обов'язків працівників товариства, та вони не підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку товариства, на них не поширювались гарантії, надані працівникам товариства, які були включені до штатного розпису ТОВ «ОСОБА_1 Плюс».

Статтею 25 Закону "Про професійно-технічну освіту" передбачено, що професійно-практична підготовка проводиться у навчальних майстернях, на полігонах, на тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг у таких формах: урок виробничого навчання в навчальному закладі; урок виробничого навчання на виробництві чи в сфері послуг; виробнича практика на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг; переддипломна (передвипускна) практика на виробництві чи в сфері послуг; інші форми професійної практичної підготовки. Професійно-практична підготовка учнів, слухачів здійснюється у тісному поєднанні з виготовленням корисної продукції, наданням послуг, що оплачуються згідно з законодавством.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про професійно-технічну освіту" підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Типовий договір про навчально-виробничу практику та порядок надання робочих місць визначаються Кабінетом Міністрів України. Керівники підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за забезпечення належних умов праці та оплату праці учнів, слухачів на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику.

Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів під час виробничого навчання і виробничої практики на виробництві виконують роботи відповідно до навчальних планів і програм.

П'ятдесят відсотків заробітної плати за виробниче навчання і виробничу практику учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів направляється на рахунок навчального закладу для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, слухачів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.

Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 1999 року № 992 (далі - Порядок № 992).

Відповідно до Порядку № 992 підприємства, установи, організації незалежно від форми власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються.

Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2006 року № 419, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 червня 2006 року за № 711/12585, за виконані роботи учнями під час виробничого навчання чи виробничої практики юридичні та фізичні особи незалежно від форм власності здійснюють оплату праці відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами (далі - ПТНЗ) договорів про навчально-виробничу практику за фактично виконаний обсяг робіт. Нараховані учням кошти перераховуються на розрахунковий рахунок ПТНЗ у встановленому порядку з метою виплати їм 50 % заробітної плати за проходження виробничого навчання та виробничої практики. Інші 50 % заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням ПТНЗ, використовуються навчальним закладом для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства суд приходить до висновків, що вищевказана соціальна гарантія щодо встановлення та виплати заробітної плати, не нижче від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поширюється виключно на підприємства, які використовують працю найманих працівників.

Таким чином, трудові відносини із учнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5Л під час виробничого навчання або виробничої практики у позивача не виникли, оформлення трудових договорів не здійснювалось, а тому позивачем неправомірно прийнято постанову від 26 квітня 2017 року за № 169 про накладення штрафу у розмірі 64 000 грн., а відтак її слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

01 червня 2017 року винесено постанову Мелітопольським міськрайоним судом Запорізької області у справі № 320/3197/17, в мотивувальні частині якого встановлено накази про прийняття на роботу ОСОБА_4 та ОСОБА_5Л керівництвом ТОВ «ОСОБА_1 Плюс» не виносились, відповідних відміток про працевлаштування у трудових книжках зроблено не було. Також у вказаній справі досліджено штатний розпис ТОВ «ОСОБА_1 Плюс» та встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5Л до нього включені не були. Резолютивною частиною рішення Мелітопольського міськрайоного суду Запорізької області у справі № 320/3197/17 визначено, що провадження в адміністративній справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_13, який є керівником ТОВ «ОСОБА_1 Плюс», за ч. 1 ст. 41 КУпАП потрібно закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у звязку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 41 КУпАП. Вказане свідчить про відсутність умисних дій з боку керівництва позивача щодо порушень вимог ч. 4 ст. 97 та ч.1, 5 ст. 95 КзпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 12, 14, 41, 86, 122, 128, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову віл 26 квітня 2017 року за №169 про накладення штрафу у розмірі 64 000,00 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Плюс за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлння Держпраці у Запорізькій області судові витрати, у вигляді судового збору, у сумі 1684 (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов