Ухвала суду № 69494546, 09.10.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

з питань забезпечення адміністративного позову

09 жовтня 2017 року № 813/3269/17

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-суддіЛанкевича А.З.,

суддіКарпяк О.О.,

суддіМартинюка В.Я.,

секретар судового засідання Фуртак А.В.,

за участі представника:

позивачаОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову Національного Університету «Львівська політехніка» до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування припису, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 23.08.2017 року №26/10/74-17, згідно якого зупинено проведення земляних та будь-яких інших будівельних робіт на обєкті будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з гаражами та стоянками із знесенням споруд котельні на вул.Лукаша (будинок №2 на генплані) у м.Львові для працівників університету)».

Крім того, позивач подав клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваного у даній справі припису від 23.08.2017 року №26/10/74-17 про усунення порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, виданого Міністерством культури України, згідно якого вимагається від Національного Університету «Львівська політехніка» та Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтне підприємство «ТЕХНОБУД» зупинити проведення земляних та будь-яких інших будівельних робіт на обєкті будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з гаражами та стоянками із знесенням споруд котельні на вул.Лукаша (будинок №2 на генплані) у м.Львові для працівників університету)» до набрання постановою суду в адміністративній справі законної сили.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що спірне рішення містить очевидні ознаки його протиправності, у звязку із чим існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Вважає, що без вжиття заявлених заходів забезпечення позову позивачу для відновлення своїх прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що, з огляду на приписи ч.1 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для задоволення клопотання та постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

В судовому засіданні представник позивача заявлене клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання з розгляду клопотання не забезпечив, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

При вирішенні даного клопотання суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, обовязок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд встановив, що предметом публічно-правового спору у даній справі є перевірка законності виданого Міністерством культури України припису від 23.08.2017 року №26/10/74-17 про усунення порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Позивач, Національний Університет «Львівська політехніка», є замовником обєкта будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з гаражами та стоянками із знесенням споруд котельні на вул.Лукаша (будинок №2 на генплані) у м.Львові для працівників університету», а ТОВ БРП «Технобуд» підрядником.

04.09.2017 року на адресу позивача надійшов спірний припис Міністерства культури України від 23.08.2017 року №26/10/74-17 та акт обстеження містобудівної ситуації на території історичного ареалу м.Львова (без дати та номера).

Згідно з цим приписом, від Національного Університету «Львівська політехніка» та ТОВ БРП «ТЕХНОБУД» вимагається, серед іншого, негайно зупинити проведення земляних та будь-яких інших будівельних робіт на обєкті будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з гаражами та стоянками із знесенням споруд котельні на вул.Лукаша (будинок №2 на генплані) у м.Львові для працівників університету)», які виконуються в історичному ареалі м.Львова (рішення Львівської міської ради від 09.12.2005 року №1311), в межах охоронної (буферної) зони обєкту «Архітектурний ансамбль історичного центра Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як таких, що ведуться з порушенням вимог ч.3 ст.32, ст.35 Закону України «Про охорону культурної спадщини», без відповідних погоджень та дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини (Міністерство культури України).

З огляду на фактичні обставини справи, суд враховує, що припинення робіт на обєкті будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з гаражами та стоянками із знесенням споруд котельні на вул.Лукаша (будинок №2 на генплані) у м.Львові для працівників університету)» має наслідком те, що позивач, як замовник, зобовязаний виконати певні заходи, передбачені Положенням про порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21.10.2005 року №2 (далі Положення №2).

А саме, відповідно до підп.4.4 розділу 4 цього Положення, підрядник зобов'язаний здати, а замовник прийняти законсервований об'єкт за актом про прийняття законсервованого об'єкта (додаток 6), а також конструкції, устаткування і матеріали, які залишаються на об'єкті та підлягають консервації, за відомістю незмонтованих конструкцій, устаткування і матеріалів, які залишаються на об'єкті та підлягають консервації (додаток 3). Вартість зазначених конструкцій, устаткування і матеріалів, які придбані підрядником за його кошти і залишаються на об'єкті та підлягають консервації, відшкодовуються замовником.

Враховуючи викладене, слідує висновок, що позивач, як замовник, зобовязаний компенсувати підряднику ТОВ БРП «ТЕХНОБУД» вартість конструкцій, устаткування і матеріалів, які залишені на обєкті будівництва та підлягають консервації. Вказане призведе до значних витрат бюджетних коштів позивача на компенсацію видатків підрядника.

Окрім того, в силу вимог підп.4.5 розділу 4 Положення №2, позивач зобовязаний забезпечити охорону законсервованого об'єкта.

Також, слід врахувати і те, що припинення виконання будівельних робіт негативно позначиться на стані обєкта незавершеного будівництва та обладнанні, яке знаходиться в межах його території.

У звязку із вищевказаним, суд вважає обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені належними доказами, доводи представника позивача в частині того, що існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам НУ «Львівська Політехніка» до ухвалення рішення в адміністративній справі, а невжиття таких заходів, у випадку задоволення позову, призведе до необхідності докласти значних витрат, що з огляду на положення ч.1 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Позаяк, суд відхиляє доводи представника позивача щодо очевидних ознак протиправності оскаржуваного припису відповідача від 23.08.2017 року, оскільки вирішення питання про правомірність та обґрунтованість цього рішення є предметом спору по суті і оцінка йому може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду саме в ході розгляду адміністративної справи, а не при вирішенні клопотання про забезпечення позову. Більше того, наведені позивачем обґрунтування клопотання про забезпеченням позову (в частині, що стосуються очевидних ознак протиправності рішення) повністю співпадають із обґрунтуваннями адміністративного позову.

Згідно Рекомендації NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом ОСОБА_2 Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аналізуючи вказані правові норми, суд приходить висновку, що клопотання представника позивача є підставним та обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню.

Окрім того, суд враховує, що заходи забезпечення адміністративного позову в заявлений позивачем спосіб відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. При цьому, правова оцінка дій та рішень відповідача підлягатиме встановленню під час судового розгляду даної справи.

Також, слід звернути увагу на те, що задоволення клопотання є співмірним заявленим позовним вимогам. В даному випадку, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин, з метою забезпечення збалансованості інтересів обох сторін у справі, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, суд приходить висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а саме шляхом зупинення дії припису Міністерства культури України від 23.08.2017 року №26/10/74-17 до ухвалення рішення у даній адміністративній справі.

Керуючись ст.ст.117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Зупинити дію припису Міністерства культури України від 23.08.2017 року №26/10/74-17 до ухвалення рішення у даній адміністративній справі.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня отримання повного тексу ухвали до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя Ланкевич А.З.

СуддяКарпяк О.О.

СуддяМартинюк В.Я.

Оригінал повного тексту ухвали складено в одному примірнику 11.10.2017 року.