Постанова № 69494428, 06.09.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2017 року о/об 16 год. 33 хв.Справа № 808/1859/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно розрахунковий центр» про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув;

від третьої особи - не прибув;

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від ОСОБА_1 (далі - позивач) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно розрахунковий центр", в якому позивач просить суд:

- визнати противоправною бездіяльність Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, щодо не включення суми відшкодування до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський" у розмірі 21000,00 грн. які були перераховані ОСОБА_1 (НОМЕР_2) 19 травня 2016 року ТОВ "Інвестиційно-розрахунковим центром" на поточний рахунок НОМЕР_1 з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором N9980-015-000178537 від 19 січня 2016 року";

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. надати Державній організацій "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 21 000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (НОМЕР_2) які були переказані: 19 травня 2016 року ТОВ "Інвестиційно-розрахунковим центром" на мій поточний рахунок НОМЕР_1 у сумі 21000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000178537 від 19 січня 2016 року".

Позовні вимоги обґрунтуванні з підстав викладених в адміністративному позові зазначивши, що ОСОБА_1 має договір банківського вкладу у ПАТ "Банк Михайлівський" з вкладом в гривнях в сумі 5000,00 гривень на строк до 20 січня 2017 року. Та у зв'язку з укладеним договором про внесення змін до договору, сума вкладу становить 21000,00 грн. Вказує, що на підставі постанови Правління Національного банку України та відповідного рішення виконавчої дирекції Фонду розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський".

При зверненні до банка - агента Фонду позивач дізнався, що його не включено до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду по сумі коштів на рахунку. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не включенні його до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський" протиправною та просить зобов'язати його подати до Фонду відповідну додаткову інформацію та включити позивача до Загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, на суму коштів на його вкладному рахунку, а також зобов'язати Фонд затвердити такі зміни.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 06 вересня 2017 року подав до суду заву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання 06 вересня 2017 року не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Проте подав до суду заперечення на адміністративний позов, та зазначив, що з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема, з метою забезпечення гарантованого Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відшкодування коштів за вкладами, Уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Однак, чинним законодавством також передбачено обов'язок Уповноваженої особи Фонду забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку. Так, за результатами перевірки правочинів укладених між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівській" було встановлено нікчемність операцій з виконання Банком платіжних документів від ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий Центр" по перерахуванню коштів на рахунок позивача, у зв'язку з чим позивач не має права на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання 06 вересня 2017 року не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Проте подав до суду пояснення на адміністративний позов, та зазначив, що у Фонду відсутній обов'язок на відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1, те, що грошові кошти за вкладами фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" можуть відшкодовуватись виключно після отримання Фондом від Уповноваженої особи Фонду додаткової інформації про вкладника, як такого, що має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Оскільки до Фонду не надходила інформація про ОСОБА_1, як такої, що має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відсутній обов'язок на здійснення відповідних виплат. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник ТОВ «Інвестиційно розрахунковий центр» у судове засідання не з'явився, клопотань та заяв від нього на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Судові повістки повернені до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно частин 4 до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом вирішено розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений належним чином та в судове засідання не прибув без поважних причин.

Згідно з частиною 1 статті 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

19 січня 2016 року між ТОВ «Інвестиційно розрахунковий центр» та позивачем ОСОБА_1 укладено договір №980-015-000178537 банківського вкладу у гривнях, згідно з пунктом 1 якого Банк відкриває Вкладнику вкладний рахунок, сума вкладу складає 5000,00 гривень.

На виконання вказаного договору відповідно до квитанції № QS705101 від 19 січня 2016 року кошти в сумі 5000,00 гривень надійшли на рахунок ОСОБА_1 шляхом перерахування.

09 лютого 2016 року між ТОВ «Інвестиційно розрахунковий центр» та позивачем ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до договору від 19 січня 2016 року №980-015-000178537, у зв'язку з домовленістю сторін збільшено суму коштів, що передається у власність ТОВ «Інвестиційно розрахунковий центр» на суму 16000,00 грн.

На виконання вказаного договору відповідно до квитанції № QS662901 від 09 лютого 2016 року кошти в сумі 16000,00 гривень надійшли на рахунок ОСОБА_1 шляхом перерахування.

На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 № 14/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" та рішення від 13 червня 2016 року № 991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".

Рішенням Правління Національного банку України № 124-рш від 12 липня 2016 року оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01 вересня 2016 року призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича з 05 вересня 2016 року.

Позивачем отримано лист від 09 грудня 2016 року №37-036-46756/16 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому повідомлено, що тимчасово призупинена виплата коштів за рахунками фізичних осіб, які укладали договори з ПАТ "Банк Михайлівський" та по яких в період з 19 травня по 23 травня 2016 року відбулись одна чи декілька наступних подій.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) система гарантування вкладів фізичних осіб являє собою сукупність відносин, що регулюються цим Законом, суб'єктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

За приписами частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, серед іншого, такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За приписами частини 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Отже, кошти, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно - розрахунковий центр" на поточний рахунок позивача, у розумінні Закону є вкладом.

Згідно з частиною 2 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:

- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Уповноважена особа Фонду наділена розпорядними повноваженнями реагування за наслідками перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Суд звертає увагу, що таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.

Пунктами 7-9 частини 3 статті 38 Закону визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав:

- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

- банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

- здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не було зазначено, яким чином перекази коштів, ініційовані ТОВ "Інвестиційно - розрахунковий центр" на користь позивача, мають відношення до підстав нікчемності, визначених законодавством. Тому, висновок щодо нікчемності не обґрунтований жодними доводами чи доказами.

Суд, зазначає, що жодна з підстав, вказаних у статті 38 Закону не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку).

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно пункту 1 постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06 листопада 2009 №9, при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Частиною 1 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

При цьому, згідно з частиною 3 статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Суд зважає на те, що кошти на момент прийняття рішення Правління НБУ від 23 травня 2016 року №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" перебували на поточному рахунку позивача у ПАТ "Банк Михайлівський".

З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ "Банк Михайлівський", та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому Верховною Радою України 15 листопада 2016 року прийняті зміни до закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Зазначений Закон №1736-VIII поширив свою дію на позику або вклад до небанківської фінансової установи через банк ( ПАТ "Банк Михайлівський"), що виступив повіреним за відповідним договором гарантії відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином, для вирішення питання повернення коштів усіх ошуканих вкладників поширено гарантії відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на позику або вклад до небанківської фінансової установи афілійованої з банком за відповідним договором.

Положення припису пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15 листопада2016 № 1736-VIII, вступили в силу 19 листопада 2016 року, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Згідно з абзацом 2 пункту 15 Перехідних положень Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.

Відтак у зв'язку із законодавчим змінами позивач прирівнюється до вкладника та має право на відшкодування за вкладом з моменту набрання законної сили Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII, але за окремою процедурою звернення до ПАТ "Банк Михайлівський" у формі подання заяви та необхідного пакету документів.

Із позовом позивач звернувся після прийняття вищевказаного Закону і предмет та підставу цього позову визначав ґрунтуючись на нормах Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції після 19 листопада 2016, коли Закон від 15 л2016 № 1736-VIII набрав чинності.

Відтак, на думку суду, уповноваженою особою Фонду не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Згідно з частиною 3 статті 49 цього ж Закону реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Відповідно до пункту 4.31 глави 4 Розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05 липня 2012 року у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 52 Закону вимоги вкладників фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом відносяться до четвертої черги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання Уповноваженої особи ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. включити вимоги ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Банк Михайлівський" у сумі вкладу 21000 грн. за договором №980-015-000178537 від 19 січня 2016 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 2 статті 71 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати противоправною бездіяльність Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, щодо не включення суми відшкодування до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський" у розмірі 21000,00 грн. які були перераховані ОСОБА_1 (НОМЕР_2) 19 травня 2016 року ТОВ "Інвестиційно-розрахунковим центром" на поточний рахунок НОМЕР_1 з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором N9980-015-000178537 від 19 січня 2016 року";

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. надати Державній організацій "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 21 000 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (НОМЕР_2) які були переказані: 19 травня 2016 року ТОВ "Інвестиційно-розрахунковим центром" на поточний рахунок НОМЕР_1 у сумі 21000 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000178537 від 19 січня 2016 року".

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Д. В. Татаринов