Постанова № 69494383, 05.10.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2017 р. Справа №805/3057/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алябєва І.Г., суддів Бабаш Г.П., Голошивця І.О., при секретарі судового засідання Филиппенко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про скасування рішення,

в с т а н о в и в:

У серпні 2017 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, у якому просив:

- визнати протиправним рішення Міністерства юстиції України від 26 червня 2017 року №24229/М-15401/11;

- скасувати рішення Міністерства юстиції України від 26 червня 2017 року №24229/М-15401/11;

- зобовязати Міністерство юстиції України провести перевірку по зазначеним в скарзі ОСОБА_1 від 26 травня 2017 року фактам та притягнути до відповідальності винних осіб.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 05 травня 2017 року направив запит до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі ГТУЮ у Донецькій області) про надання інформаційної довідки з реєстру осіб, яків чинили корупційні правопорушення. ГТУЮ у Донецькій області складено повідомлення від 13 травня 2017 року № 1256046 про відмову в наданні такої довідки.

26 травня 2017 року Позивач направив скаргу до Міністерства юстиції України на зазначене повідомлення, за результатами розгляду якої видано лист від 26 червня 2017 року №24229/М-15401/11 про відсутність порушень в повідомленні ГТУЮ у Донецькій області.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року у справі 805/2112/17-а визнано протиправним та скасовано повідомлення Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 13 травня 2017 року № 1256046 про відмову в наданні інформаційної довідки, зобовязано надати інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, яків чинили корупційні правопорушення за запитом ОСОБА_1 від 05 травня 2017 року.

Позивач вважає, що рішення Міністерства юстиції України від 26 червня 2017 року №24229/М-15401/11 є протиправним та підлягає скасуванню з причин наявності рішення суду про визнання протиправним та скасування повідомлення ГТУЮ у Донецькій області від 13 травня 2017 року № 1256046.

Відповідачем до суду надано заперечення проти позову, в яких зазначено, що листом Міністерства юстиції України від 26 червня 2017 року розяснено заявнику порядок отримання інформації з Єдиного державного реєстру осіб, яків вчинили корупційні правопорушення та повноваження посадових осіб щодо надання такої інформації.

Відповідач наголошує, що рішення, яким порушені права Позивача, має бути таким, що породжує, змінює або припиняє права та обовязки у сфері публічно-правових відносин, тобто порушує права, свободи чи інтереси саме цієї особи. Але, з аналізу позовної заяви Відповідач вбачає, що ОСОБА_1 не надано жодних доказів на підтвердження порушення його прав.

Позивач до судового засідання не зявився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача до судового засідання не зявилися, про час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що представники сторін до судового засідання не зявилися, суд вважає за можливе провести судове засідання без здійснення фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії ВТ 101821, виданого Орджонікідзевським РВ у м. Маріуполі ГУМВС України в Донецькій області 17 грудня 2014 року (а.с.6-7).

Позивачем 05 травня 2017 року складено заяву про надання відповідно до пункту 3.10 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, інформаційної довідки з Реєстру на отримання відомостей про себе.

ГТУЮ у Донецькій області 13 травня 2017 року складено повідомлення №1256046 про відмову в наданні інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, яким з підстав неналежного оформлення ОСОБА_1 запиту останньому відмовлено в наданні інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

26 травня 2017 року Позивачем до Міністерства юстиції України складена скарга, в якій він зазначає, що повідомленням ГТУЮ у Донецькій області від 13 травня 2017 року №1256046 йому відмовлено в наданні інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру осіб, яків чинили корупційні правопорушення, вважає таке рішення протиправним, такими, що винесено поза межами повноважень та порушує його права на отримання інформації (а.с.8-9).

Міністерство юстиції України від 26 червня 2017 року №24229/М-15401/11 направило ОСОБА_1 лист наступного змісту.

Відповідно до пункту 3.12 Положення про Реєстр інформаційна довідка надається Головним територіальним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, головними територіальними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі протягом пяти робочих днів на письмовий запит фізичної особи (уповноваженої нею особи), в якому мають бути обовязково вказані дані, необхідні для пошуку інформації відповідно до пункту 3.5 цього розділу.

З урахуванням зазначеного, письмовий запит про видачу витягу з Реєстру, до якого додається ксерокопія паспорта особи, що перевіряється визначається Додатком 3 до Положення.

Крім того, пунктом 3.13 Положення визначено,що довідка з Реєстру видається на бланку Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, головних територіальних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі за умови предявлення посвідчення особи особисто фізичній особі або уповноваженій нею особі та довіреності на представлення інтересів (для уповноваженої нею особи), про що робиться відповідний запис у журналі видачі інформаційних довідок (а.с.10).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року по справі № 805/2112/17-а визнано протиправним повідомлення ГТУЮ у Донецькій області від 13 травня 2017 року за №1256046 про відмову в наданні інформаційної довідки, скасовано повідомлення ГТУЮ у Донецькій області від 13 травня 2017 року за №1256046 про відмову в наданні інформаційної довідки та зобовязано ГТУЮ у Донецькій області надати ОСОБА_2 інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення за його запитом від 05 травня 2017 року.

Здійснивши оцінку обставин справи, надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Що стосується суті листа Міністерства юстиції України від 26 червня 2017 року №24229/М-15401/11 суд зазначає, що зміст висновків, покладених в основу рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги у досудовій процедурі, не має самостійного юридичного значення, оскільки не має безпосереднього впливу на субєктивні права та обовязки особи внаслідок позбавлення особи можливості реалізувати належне їй право або внаслідок покладення на особу будь-якого обовязку.

Викладені в оскаржуваному листі висновки не можна розглядати як рішення субєкта владних повноважень, що породжує для особи певні правові наслідки.

Як вбачається зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обовязки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Наведена процесуальна норма кореспондується з положеннями частини другої статті 17 КАС, в силу якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1).

У пункті 8 частини першої статті 3 КАС позивача визначено, зокрема, як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Частиною першої статті 6 КАС передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має субєктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод. Однак обовязковою умовою надання правового захисту судом є обєктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

У світлі розглядуваних процесуальних правовідносин правом, на захист якого подається адміністративний позов, є гарантована державою можливість на вчинення певної дії, яка передбачена в нормативно-правовому акті; під свободою особи розуміється повна відсутність обовязку на вчинення певних дій у конкретній сфері публічних правовідносин; охоронюваний законом інтерес як обєкт судового захисту являє собою потенційне право особи, її прагнення набути певні матеріальні або нематеріальні блага.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права субєкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обовязку зобовязаною стороною.

Отже, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь-яких рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для Позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обовязків.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі Закон № 393/96-ВР) скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно з статтею 16 цього Закону № 393/96-ВР, скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Враховуючи, що в оскаржуваному рішенні відсутня резолюція щодо скарги позивача, суд наголошує, що вказаний лист не можна вважати рішенням, яке породжує права та обовязки у Позивача. Водночас, беручи до уваги те, що є рішення суду, у якому вирішено питання щодо неправомірності відмови у наданні інформаційної довідки та зобовязано надати таку довідку, права, порушенні невидачею довідки, вважаються захищеними належним образом.

Щодо позовної вимоги про зобовязання Міністерства юстиції України провести перевірку по зазначеним в скарзі ОСОБА_1 від 26 травня 2017 року фактам та притягнути до відповідальності винних осіб, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина.

Зі змісту скарги вбачається, що перевірка стосовно невидачі інформаційної довідки, полягає в дослідженні законності відмови в видачі такої довідки. У такому разі, суд не вбачає необхідності додатково проводити перевірку, коли протиправність відмови вже встановлена рішенням суду.

Але, враховуючи, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року у справі 805/2112/17-а визнано протиправним та скасовано повідомлення Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 13 травня 2017 року № 1256046 про відмову в наданні інформаційної довідки, суд вважає за доцільне зобовязати Міністерство юстиції України вирішити питання про необхідність притягнення до відповідальності осіб, з вини яких було допущено таке порушення.

Положеннями статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України визначено повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання.

Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені статтею 267 КАС, зокрема до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладання штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

При цьому, згідно з абзацу 7 пункту 4 частини першої статті 163 КАС України, постанова складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно). Отже, встановлювати судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 94, 158-163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовязати Міністерство юстиції України вирішити питання про необхідність притягнення до відповідальності осіб, з вини яких було допущено порушення та подати до суду першої інстанції протягом 15 днів з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено частиною першою статті 267 КАС України.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 10 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя Аляб'єв І.Г.

Судді Бабаш Г.П.

ОСОБА_3