Постанова № 69494295, 19.09.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року 16:15Справа № 808/2288/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у Запорізькій області

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27 липня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі позивач) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в сумі 19014,00 грн.

Ухвалою суду від 31 липня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/2288/17, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 10серпня2017 року.

Ухвалою суду від 10 серпня 2017 року провадження у справі зупинено до 19 вересня 2017 за клопотаннями сторін у справі.

Ухвалою суду від 19 вересня 2017 року провадження у справі поновлено.

Представник позивача в судове засідання не зявився. Про дату, час та місце проведення засідання був повідомлений судом належним чином. Через канцелярію суду надав заяву (вх. № 25540 від 19.09.2017) про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав. Крім того, до зазначеної заяви додав довідку про стан податкового боргу відповідача.

Відповідач в судове засідання не зявився. Був повідомлений судом належним чином. 19 вересня 2017 року через канцелярію суду надав клопотання (вх.№25514), відповідно до якого, відповідач в повному обсязі визнає заявлені вимоги та просить розглядати справу за його відсутності, а також розстрочити виконання рішення рівними частинами на 12 місяців з дня набрання законної сили постанови суду.

Згідно з ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень статті 122 КАС України, з урахуванням клопотання представників сторін про розгляд справи за їх відсутності, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності 08.12.2005 за № 21010170000006128 за адресою:72312, АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с. 10-11).

Статтею 67 Конституції України та підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачений обовязок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до даних розрахунку суми податкового боргу за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 19014,00 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що вказана заборгованість виникла на підставі наступних обставин:

-відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію № НОМЕР_2 від 16.12.2014 з податку на додану вартість за листопад 2014 року, в якій самостійно визначено податкове зобовязання на суму 720,00 грн. та терміном сплати 30.12.2014. Проте зазначена сума сплачена не була та набула статусу податкового боргу;

-відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію №9078823137 від 19.01.2015 з податку на додану вартість за грудень 2014 року, в якій самостійно визначено податкове зобовязання на суму 2586 грн. та терміном сплати 30.01.2015. Проте зазначена сума сплачена не була та набула статусу податкового боргу;

-відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію № НОМЕР_3 від 14.02.2015 з податку на додану вартість за січень 2015 року,де самостійно визначено податкове зобовязання на суму 1781,00 грн. та терміном сплати 02.03.2015. Проте зазначена сума сплачена не була та набула статусу податкового боргу;

-відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію №9044057968 від 19.03.2015 з податку на додану вартість за лютий 2015 року, де самостійно визначено податкове зобовязання на суму 4089,00 грн. та терміном сплати 30.03.2015. Проте зазначена сума сплачена не була та набула статусу податкового боргу;

-відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію № НОМЕР_4 від 15.04.2015 з податку на додану вартість за березень 2015 року, де самостійно визначено податкове зобовязання на суму 1148,00 грн. та терміном сплати 30.04.2015. Проте зазначена сума сплачена не була та набула статусу податкового боргу;

-відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію №9100757389 від 19.05.2015 з податку на додану вартість за квітень 2015 року,де самостійно визначено податкове зобовязання на суму 687,00 грн. та терміном сплати 30.05.2015. Проте зазначена сума сплачена не була та набула статусу податкового боргу;

-відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію №9126972179 від 17.06.2015 з податку на додану вартість за травень 2015 року де самостійно визначено податкове зобовязання на суму 3212,00 грн. та терміном сплати 30.06.2015. Проте зазначена сума сплачена не була та набула статусу податкового боргу;

-відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію №9152279470 від 18.07.2015 з податку на додану вартість за червень 2015 року,де самостійно визначено податкове зобовязання на суму 4791,00 грн. та терміном сплати 30.07.2015. Проте зазначена сума сплачена не була та набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

Відповідно до п. 202.1. ст. 202 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до п. 203.1. ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного і податкового) місяця.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Факт несплати податкового боргу визнається відповідачем, підтверджується даними розрахунку суми податкового боргу та довідкою щодо стану заборгованості відповідача.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.3 та п.59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

28 липня 2014 року відповідачем одержана податкова вимога форми Ф від 17.07.2014 №1551-25 на суму 908,31 грн., що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.30).

Відповідно до вимог п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Щодо вимоги відповідача розстрочити виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Згідно зі ч.1 ст.257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних субєктів владних повноважень можуть бути покладені обовязки щодо забезпечення виконання рішення.

Приймаючи до уваги фінансовий стан відповідача та його бажання добровільно погасити заборгованість, суд вважає за можливе задовольнити вимоги клопотання та розстрочити виконання судового рішення рівними частинами строком на 12 (дванадцять) місяців із щомісячним платежем по 1584,50 грн. з дня набрання законної сили постановою суду.

За правилами ч.ч. 1,6 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, крім того визнаються відповідачем та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 41,69,70,71,158-163,257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити.

Стягнути з Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 19014,00 грн. (девятнадцять тисяч чотирнадцять гривень 00 копійок), які зарахувати на р/р 31113029700013, код платежу 14060100, одержувач Мелітопольське УК/Мелітополь/,ЄДРПОУ 37968956, банк ГУДКСУ у Запорізькій обл., МФО 813015.

Розстрочити виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі №808/2288/17 строком на 12 (дванадцять) місяців зі сплатою фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) щомісяця по 1584 (одна тисяча пятсот вісімдесят чотири) грн. 50 коп. з дня набрання законної сили постановою суду.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко