Ухвала суду № 69494236, 09.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 жовтня 2017 р. справа № 804/6448/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., перевіривши матеріали позовної заяви позивача-1 - Зінов`єва ОСОБА_1, позивача-2 - Зінов`євої ОСОБА_2, в інтересах неповнолітньої дочки Зінов`євої ОСОБА_3, позивача-3 - ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 до Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

06 жовтня 2017 року позивач-1 - Зінов`єв ОСОБА_1, позивач-2 - Зінов`єва ОСОБА_2, в інтересах неповнолітньої дочки Зінов`євої ОСОБА_3, позивач-3 - ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просять суд:

- визнати протиправними дії Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області щодо не оформлення паспорту неповнолітній ОСОБА_6 та непов нолітньому ОСОБА_5 у формі паспортної книжечки;

- зобовязати Дніпровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області оформити та видати бланк паспорту ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у формі паспортної книжечки, без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних з проставленою відміткою місця проживання, враховуючи відмову від оформлення паспорта з електронним безконтактним носієм та з електронним чіпом у формі пластикової картки типу ГО-1.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, пунктом 3 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Судом встановлено, що у адміністративному позові позивачами не зазначено номер засобу зв'язку відповідача, а також адреси електронної пошти, якщо такі відомі.

Також, за приписами частини 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

В даному адміністративному позові зазначено позивачем-1 - Зінов`єва ОСОБА_1 та позивача-2 - Зінов`єву ОСОБА_2, в інтересах неповнолітньої дочки Зінов`євої ОСОБА_3, а також, позивача-3 - ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, з позовними вимогами до Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про визнати протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії щодо неповнолітніх Зінов`євої ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Відповідно до частини 1 статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може своєю ухвалою об'єднати в одне провадження кілька однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.

З аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для обєднання позовів може слугувати наявність однорідних позовних вимог за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача. Однорідність позовних вимог може проявлятися у тому, що позовні вимоги випливають з одних і тих самих або подібних правовідносин.

Дослідивши матеріали адміністративного позову та зміст заявлених позовних вимог, судом встановлено, що позивачами оскаржуються дії відповідача щодо Зінов`євої ОСОБА_3 та ОСОБА_5, як окремих осіб, зокрема, відповідачем вчинялись дії щодо розгляду різних заяв різних осіб, та прийняті за результатами розгляду заяв рішення стосуються також кожної особи окремо. Тобто, позовні вимоги Зінов`євої ОСОБА_3 та ОСОБА_5, у даній позовній заяві, не пов'язані між собою та не випливають з одних і тих самих або подібних правовідносин.

Отже, суд вважає за необхідне позивачам розєднати поєднані в одне провадження позовні вимоги щодо кожного позивача окремо у самостійні провадження, та надати до суду уточнені позовні заяви.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600,00 грн.

За змістом позовних вимог позивачі просять суд визнати протиправними дії та зобовязати відповідача вчинити певні дії.

Отже, судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять немайновий характер, а також, судом встановлено, що позивачами заявлено дві позовні вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 640,00 грн.

Згідно із частиною 3 статті 6 Закону України Про судовий збір, у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною 6 статті 6 Закону України Про судовий збір чітко визначено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Отже, кожен позивач, звертаючись до суду з двома немайновими вимогами, повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі 1280,00 грн.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що в порушення частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналів доказу сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви, яка містить дві вимоги немайнового характеру, позивачами до матеріалів адміністративного позову не надано.

Щодо посилання позивачів про звільнення їх від сплати судового збору на підставі пункту 7 статті 5 Закону України Про судовий збір, суд зазначає, що даною нормою передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях саме громадян, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Проте, позивачі звертаються до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом, як законні представники своїх дітей, тому, суд вважає за необхідне позивачам сплатити на надати до суду докази сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Частиною 1 статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Таким чином, позивачам слід сплатити та надати до суду оригінали доказів сплатити судового збору із заявлених ними двох немайнових вимог, у розмірі 1280,00 грн. кожен, сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 105 - 108, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов позивача-1 - Зінов`єва ОСОБА_1, позивача-2 - Зінов`євої ОСОБА_2, в інтересах неповнолітньої дочки Зінов`євої ОСОБА_3, позивача-3 - ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 до Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачам надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (пяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду уточнених позовних заяв по кількості осіб, які беруть участь у справі, із зазначенням номеру засобу зв'язку відповідача, а також адреси електронної пошти, якщо такі відомі, та оригіналів документів про сплату судового збору у розмірі 1280,00 грн. кожен, із заявлених позивачами двох немайнових вимог, сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м.Дніпра, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Розяснити позивачам, що відповідно до пункту 1 частини 3, 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особам, які звернулись із позовною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_7