Постанова № 69494030, 26.09.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

26 вересня 2017 р. Справа № 802/835/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Крапівницької Н. Л.,

суддів: Вільчинського О.В.,

Мультян М.Б.,

секретаря судового засідання: Демченка А.М.,

за участю представників сторін:

позивача: Білоусової О.О., Лужанського П.Ф.,

третя особа: Бардин М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом

приватного акціонерного товариства "Теплицьке автотранспортне підприємство 10553"

до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укратрансбезпека);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Бершадське автотранспортне підприємство 10527"

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Теплицьке автотранспортне підприємство 10553" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укратрансбезпека), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Бершадське автотранспортне підприємство 10527" в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення конкурсного комітету Укртрансбезпеки з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) від 22.12.2016, в частині недопущення до участі в конкурсі приватного акціонерного товариства "Теплицьке автотранспортне підприємство 10553" та визначення переможцем конкурсу товариство з обмеженою відповідальністю "Бершадське автотранспортне підприємство 10527" по об'єкту №27, маршрут Теплик - Київ, рейс 433/434;

- визнати протиправним та скасувати наказ Укртрансбезпеки щодо введення в дію рішення конкурсного комітету з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області від 22.12.2016 в частині введення в дію рішення конкурсного комітету по об'єкту №27, маршрут Теплик - Київ, рейс 433/434;

- визнати протиправними та скасувати документи на перевезення, що були видані відповідачем за результатами конкурсу ТОВ "Бершадське АТП 10527" на маршрут Теплик - Київ, рейси 433/434;

- зобов'язати відповідача визнати переможцем конкурсу та перевізника, що зайняв друге місце на здійснення перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування Теплик - Київ, рейси 433/434, на підставі документів, поданих на конкурс 22.12.2016 року по об'єкту 27 перевізниками-претендентами до 29.11.2016 року виключно та на підставі бальної системи оцінки пропозицій, що була чинна станом на 22.12.2016 року;

- здійснити судовий контроль за виконанням відповідачем рішення в даній справі в порядку частини 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України;

- встановити відповідачу строк 1 (один) місяць на подання звіту про виконання судового рішення відповідно до положень статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Теплицьке автотранспортне підприємство 10553" мотивовані тим, що позивача не допустили до участі у конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), від 22.12.2016, по об'єкту №27, маршрут Теплик - Київ, рейс 433/434.

ПАТ "Теплицьке автотранспортне підприємство 10553" вважає, що їхні права порушено, а позивача мало б бути визнано таким, що зайняв перше місце за результатами зазначеного конкурсу. ПАТ "Теплицьке автотранспортне підприємство 10553", вважаючи, що рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу є протиправним, упередженим, винесеним із грубим порушенням норм законодавства про автомобільний транспорт звернулось до суду з адміністративним позовом.

Представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника до суду не направив, хоча судом здійснювались усі необхідні заходи з метою належного повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду справи. В матеріалах справи містяться письмові заперечення (а. с. 78-155) Державної служби України з безпеки на транспорті згідно яких відповідачі заперечують щодо позову приватного акціонерного товариства "Теплицьке автотранспортне підприємство 10553" та просять у його задоволенні відмовити.

Представник третьої особи проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить переконання, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що наказом Державної служби України з безпеки на транспорті №808 від 07.11.2016 року "Про здійснення заходів щодо проведення конкурсів" було визначено об'єкти конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), для розгляду на засіданні конкурсного комітету 22.12.2016 року, згідно з додатком №1 до цього наказу, а саме, об'єкт конкурсу №27 маршрут Теплик - Київ рейс 433/434.

22.12.2016 року Укртрансбезпекою було проведено конкурс з перевезення пасажирів на міжміському (міжобласному) автобусному маршруті загального користування на об'єкті конкурсу №27 маршрут Теплик - Київ, рейс 433/434. Згідно рішення конкурсного комітету Укртрансбезпеки приватне акціонерне товариство "Теплицьке автотранспортне підприємство 10553" не допущено до участі в конкурсі за подання до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію, а ТОВ "Бершадське автотранспортне підприємство 10527" визнано переможцем конкурсу 27 маршрут Теплик - Київ, рейс 433/434.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд застосовує наступні правові норми.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон).

Згідно з абз. 2 ч. першої ст. 7 Закону України "Про автомобільний . транспорт" організація пасажирських перевезень на міжміських і приміських "автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласні маршрути), покладено на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Пунктом 4 Порядку 1081 передбачено, що Укртрансбезпека є організатором на міжміському і приміському маршрутах, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут).

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.5 Закону основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування приміських та міжміських, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються дозволом органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування автобусних маршрутів, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування (рейсів), які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника (ч.2 ст.31 Закону).

Таким чином, забезпечення проведення конкурсу на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування приміських та міжміських, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), покладається на Державну службу України з безпеки на транспорті, як орган виконавчої влади, що контролює дані відносини.

Відповідно до вимог статті 43 Закону визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України (ст. 44 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України за №1081 від 03.12.2008 затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - конкурс) і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками (далі Порядок).

Пунктом 12 Порядку визначено перелік умов за яких Конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, зокрема 1) подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію; 2) визнаний банкрутом або щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство (за винятком того, стосовно якого проводиться процедура санації), або який перебуває у стадії ліквідації; 3) не відповідає вимогам статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" (2344-14); 4) не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків для міського, приміського сполучення та 20 відсотків для міжміського сполучення; 5) має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансбезпекою, або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10), неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу); 6) подав конкурсну пропозицію, що не відповідає обов'язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" (2344-14).

Згідно з пунктом 29 Порядку 1081 для участі у конкурсі на міжобласних маршрутах автомобільний перевізник подає організатору на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно додатку 1 до Порядку 1081, зокрема такі документи: копія штатного розпису, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за останні повні два квартали.

Згідно з пункту 32 Порядку 1081 до заяви автомобільного перевізника додається анкета за формою, визначеною у додатку 5 Порядку, в якій передбачаються питання, що будуть враховані під час перевірки достовірності відомостей, що містяться у документах для участі у конкурсі, та під час підрахунків за бальною системою оцінки пропозицій перевізників - претендентів.

Пунктом 37 Порядку 1081 встановлено, що достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених п. 29 цього Порядку, перевіряється організатором не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.

Порядком передбачено, до складу конкурсного комітету входить представник ДФС, який несе відповідальність за надану ним інформацію.

Відповідно до додатку 5 Порядку, перевізник подає заповнену анкету, яка додається до заяви про участь у конкурсі. В пункті 2 цього Додатку, передбачено вказувати середньооблікову кількість працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку.

В даному пункті анкети Позивач вказав середньооблікову кількість працівників - 34 особи.

Для перевірки достовірності інформації Державної служби України з безпеки на транспорті надіслав запит від 07.12.2016 до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) про надання інформації відносно переліку перевізників - претендентів.

Листом ДФС від 15.12.2016 №27231/6/99-99-13-04-01-15 (а. с. 50-52) надано інформацію про приватне акціонерне товариство "Теплицьке автотранспортне підприємство 10553" з середньообліковою кількістю 23,5 особи за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку, а саме інформацію поквартально: VI квартал 2015 року - 2 особи; І квартал 2016 року - 27 осіб; II квартал 2016 року - 30 осіб; III квартал 2016 року - 35 осіб. Відповідач перевіривши отриману інформацію від податкового органу та інформацію, що міститься в документах наданих позивачем для участі у конкурсі, було встановлено невідповідність інформації, внаслідок чого позивача було, відповідно до з п.п. 1 п. 12 Порядку 1081, не допущено до участі у конкурсу як такого, який подав до участі у конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію.

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено наступне.

Як вже зазначалось, відповідно до додатку 5 Порядку, перевізник подає заповнену анкету, яка додається до заяви про участь у конкурсі. В пункті 2 цього Додатку, передбачено вказувати середньооблікову кількість працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік", установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня - 7,29 гривні, з 1 вересня - 8,29 гривні.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік", установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня - 8,29 гривні, з 1 травня - 8,69 гривні, з 1 грудня - 9,59 гривні.

З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати встановленої у місячному розмірі та умови яка ставиться про вказування середньооблікової кількості працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу слід враховувати працівників, які працювали та отримали за четвертий квартал 2015 року - 4134 грн., перший квартал 2016 року - 4134 грн., другий квартал 2016 року - 4278 грн., третій квартал 2016 року - 4350 грн.

В матеріалах справи містяться належним чином завірені копії Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форми 1-ДФ за четвертий квартал 2015 року (а. с. 171-172 ), перший квартал 2016 року (а. с. 173-175), другий квартал 2016 року (а. с. 189-191), третій квартал 2016 року (а. с. 205-207), четвертий квартал 2016 року (а. с. 216-218).

Колегією суддів досліджено податкову звітність форми 1-ДФ, що подавалась приватним акціонерним товариством "Теплицьке автотранспортне підприємство 10553" та встановлено кількість працюючих осіб, з окладом не менше встановленого законодавством мінімуму. Дана кількість працівників становить: за четвертий квартал 2015 року - 32 особи, перший квартал 2016 року - 34 особи , з урахуванням уточнюючого звіту 1-ДФ за перший квартал 2016 року (а. с. 179-180), за другий квартал 2016 року - 33 особи, за третій квартал 2016 року - 37 осіб, за четвертий квартал 2016 року - 31 особа.

Якщо враховувати позицію зазначену відповідачем в письмових запереченнях (а. с. 78-155) стосовно того, що наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.01.2015 за № 111/26556, затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ), а також Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Далі - Порядок заповнення форми № 1ДФ). Згідно з п. 2.1 Розділу 2 Порядку заповнення форми № 1ДФ, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Оголошення про конкурс з перевезення пасажирів, який відбудеться 22.12.2016, було розміщено на сайті Укртрансбезпеки 07.11.2016. З урахуванням вказаних рекомендацій середньооблікову кількість працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу вираховується за четвертий квартал 2015 року, перший квартал 2016 року, другий квартал 2016 року, третій квартал 2016 року

Таким чином, середньооблікову кількість працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом не менше встановленого законодавством мінімуму, про що зазначалось судом вище, що працюють на повну ставку, враховуючи: четвертий квартал 2015 року, перший квартал 2016 року, другий квартал 2016 року, третій квартал 2016 року становить - 34 особи ((32 особи + 34 особи + 33 особи + 37 особи)/ 4 квартали = 34 особи).

З огляду на вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині визнати протиправним та скасування рішення конкурсного комітету Укртрансбезпеки з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), від 22.12.2016, в частині недопущення до участі в конкурсі приватного акціонерного товариства "Теплицьке автотранспортне підприємство 10553" та визначення переможцем конкурсу товариство з обмеженою відповідальністю "Бершадське автотранспортне підприємство 10527" по об'єкту №27, маршрут Теплик - Київ, рейс 433/434 та визнати протиправним та скасування наказу Укртрансбезпеки щодо введення в дію рішення конкурсного комітету з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області від 22.12.2016 в частині введення в дію рішення конкурсного комітету по об'єкту №27, маршрут Теплик - Київ, рейс 433/434.

Що стосується позовних вимог про визнати протиправними та скасувати документи на перевезення, що були видані відповідачем за результатами конкурсу ТОВ "Бершадське АТП 10527" на маршрут Теплик - Київ, рейси 433/434; зобов'язання відповідача визнати переможцем конкурсу та перевізника, що зайняв друге місце на здійснення перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування Теплик - Київ, рейси 433/434, на підставі документів, поданих на конкурс 22.12.2016 року по об'єкту 27 перевізниками-претендентами до 29.11.2016 року виключно та на підставі бальної системи оцінки пропозицій, що була чинна станом на 22.12.2016 року - суд зазначає наступне .

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, повноваження відповідача щодо державної реєстрації є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції.

Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Стосовно вимог про здійснення судового контролю за виконанням відповідачем рішення в даній справі в порядку частини 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлення відповідачу строк 1 (один) місяць на подання звіту про виконання судового рішення відповідно до положень статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає наступне.

Положення ч.1 ст.267 КАС України передбачають, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Тобто, з метою забезпечення повного, правильного і своєчасного виконання рішення суду передбачено повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за його виконанням. Керуючись наданим правом, а не обов'язком, суд, за наслідками встановлених обставин та досліджених доказів, не вбачає підстав для встановлення судового контролю шляхом надання строку виконання рішення суду відповідачем, з урахування чого, заявлена вимоги задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення конкурсного комітету Укртрансбезпеки з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), від 22.12.2016, в частині недопещення до участі в конкурсі приватного акціонерного товариства "Теплицьке автотранспортне підприємство 10553" та визначення переможцем конкурсу товариство з обмеженою відповідальністю "Бершадське автотранспортне підприємство 10527" по об'єкту №27, маршрут Теплик - Київ, рейс 433/434.

Визнати протиправним та скасувати наказ Укртрансбезпеки щодо введення в дію рішення конкурсного комітету з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області від 22.12.2016 в частині введення в дію рішення конкурсного комітету по об'єкту №27, маршрут Теплик - Київ, рейс 433/434.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "Теплицьке автотранспортне підприємство 10553" (код ЄДРПОУ 13330130) 3200 грн. (три тисячі двісті гривень) судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укратрансбезпека) ( код ЄДРПОУ 39816845).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддяпідпис Крапівницька Н. Л. Судді:підпис Вільчинський О.В. підпис Мультян М.Б.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: