Ухвала суду № 69493608, 05.10.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 749/1005/17 Провадження № 22-ц/795/1862/2017 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Шаповал З. О. Доповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі:ОСОБА_4за участю:ОСОБА_5, її представника - ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу судді Щорського районного суду Чернігівської області від 28 серпня 2017 року в частині відстрочення сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Щорського районного суду Чернігівської області від 28.08.2017 року частково задоволено заяву ОСОБА_7 про зменшення розміру належних до оплати судових витрат - судового збору за подання позовної заяви, при цьому відстрочено ОСОБА_7 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у цивільній справі №749/1005/17. Даною ухвалою також відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу судді Щорського районного суду Чернігівської області від 28.08.2017 року в частині часткового задоволення клопотання ОСОБА_7 про зменшення розміру належних до оплати судових витрат - судового збору за подання позовної заяви, а саме, в частині відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у цивільній справі №749/1005/17. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржувана ухвала судді суду першої інстанції від 28.08.2017 року у оскаржуваній частині є необґрунтованою, оскільки суддя суду першої інстанції вибірково вивчив предмет позову та матеріали обґрунтування клопотання про зменшення розміру судового збору, допустив суттєву неповноту зясування обставин, що мають значення для справи, чим порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого судового рішення. ОСОБА_5 у доводах апеляційної скарги стверджує, що Щорським районним судом Чернігівської області вже розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_7 до неї про усунення перешкод у користуванні цією ж земельною ділянкою, і для задоволення позовних вимог достатньо виконати рішення суду у справі №749/224/16, яким вже зобовязано ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_7 у користуванні земельною ділянкою. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскільки при поданні позовної заяви ОСОБА_7 сплатила судовий збір не у повному обсязі, то суддя суду першої інстанції повинен був залишити її позовну заяву без руху або провернути позовну заяву, з врахуванням вимог статей 119,120 ЦПК України. Разом з тим, як вказує ОСОБА_5, ухвалою судді суду першої інстанції від 28.08.2017 року в оскаржуваній частині відстрочено сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у даній цивільній справі, хоча ОСОБА_7 у поданому клопотанні просила зменшити розмір судового збору. Також ОСОБА_5 вважає, що частково задовольняючи заяву ОСОБА_7 про зменшення розміру належних до оплати судових витрат, суддею суду першої інстанції не в повному обсязі досліджено питання щодо майнового стану ОСОБА_7

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7 просить відхилити апеляційну скаргу у звязку з її необгрунтованістю та залишити без змін ухвалу судді Щорського районного суду Чернігівської області від 28.08.2017 року у оскаржуваній частині, оскільки її постановлено з додержанням вимог закону.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_7, належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.62), відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, не зявилась. Згідно приписів ч.2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів п.1 ч.1 статті 312 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала судді Щорського районного суду Чернігівської області від 28.08.2017 року в частині відстрочення сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, - залишенню без змін, оскільки судом її постановлено з додержанням вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.2-7), у серпні 2017 року позивач ОСОБА_7 звернулась до Щорського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди. За подання до суду першої інстанції вказаної позовної заяви ОСОБА_7 було сплачено судовий збір у розмірі 640 грн., відповідно до квитанції № 105 від 22.08.2017 року (а.с.1). У клопотанні про зменшення розміру судового збору (а.с.8-9) ОСОБА_7 з посиланням на статтю 82 ЦПК України, статтю 8 Закону України Про судовий збір просила зменшити суму судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, з 1280 грн. до 640 грн., з врахуванням її майнового стану. До вказаного клопотання ОСОБА_7 було додано довідку обєднаного управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі від 17.08.2017 року №210 про розмір пенсії за віком, яку отримує ОСОБА_7 (а.с.10).

Ухвалою судді Щорського районного суду Чернігівської області від 28.08.2017 року частково задоволено заяву ОСОБА_7 про зменшення розміру належних до оплати судових витрат - судового збору за подання позовної заяви, при цьому відстрочено ОСОБА_7 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у цивільній справі №749/1005/17. Даною ухвалою також відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Постановляючи ухвалу в частині відстрочення оплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі, суддя Щорського районного суду Чернігівської області на підставі статті 82 ЦПК України, враховуючи майновий стан ОСОБА_7, зокрема, розмір її пенсії, прийшов до висновку, що сплативши судовий збір у повному обсязі, а саме, 1280 грн., ОСОБА_7 фактично залишиться без засобів для існування. За даних обставин, з врахуванням майнового стану ОСОБА_7 та з метою забезпечення доступу до правосуддя, суддя суду першої інстанції вважав за можливе відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновків ухвали судді суду першої інстанції у оскаржуваній частині та їх невідповідності нормам процесуального права, не можуть бути підставою для скасування ухвали судді суду першої інстанції від 28.08.2017 року у оскаржуваній частині, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до розяснень пункту 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах (із змінами і доповненнями), судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у звязку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у звязку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v.Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. У звязку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, повязані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України, Закону України Про судовий збір, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах (із змінами і доповненнями) регламентовано, що відповідно до статті 8 Закону Про судовий збір та статті 82 ЦПК України, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Необхідно зазначити, що висновки ухвали судді суду першої інстанції від 28.08.2017 року в частині відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі узгоджуються із приписами статті 82 ЦПК України, статті 8 Закону України Про судовий збір, а також із вищезазначеними розясненнями постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах (із змінами і доповненнями).

В силу положень статей 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина має право на доступ до правосуддя і ефективний спосіб захисту своїх прав судом, і таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Положення статті 55 Конституції України визначають, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до приписів ч.1 статті 3 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Приймаючи до уваги вищенаведене, доводи апеляційної скарги відносно того, що суддя суду першої інстанції безпідставно застосував положення статті 82 ЦПК України та відстрочив сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі, не повернувши позовну заяву позивачу з підстав сплати ОСОБА_7 судового збору за подання позовної заяви не в повному обсязі, не можуть бути підставою для скасування ухвали судді суду першої інстанції від 28.08.2017 року в оскаржуваній частині.

Твердження апеляційної скарги відносно того, що ухвала судді суду першої інстанції від 28.08.2017 року в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_7 просила зменшити їй розмір судового збору за подання позовної заяви, а суддя суду першої інстанції відстрочив оплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, не можуть бути підставою для скасування ухвали судді суду першої інстанції від 28.08.2017 року в оскаржуваній частині. Оскільки відстрочивши ОСОБА_7 сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі, суддя суду першої інстанції врахував документально підтверджений майновий стан ОСОБА_7 (а.с.10) та виходив із приписів ч.1 статті 82 ЦПК України, а також положень про необхідність забезпечення доступу особи до правосуддя.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування ухвали судді Щорського районного суду Чернігівської області від 28.08.2017 року в частині відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи, оскільки в оскаржуваній частині ухвали судді суду першої інстанції постановлена з додержанням вищезазначених норм права, які регламентують спірні правовідносини.

Керуючись статтями: 303, 304, 307; п.1 ч.1 статті 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу судді Щорського районного суду Чернігівської області від 28 серпня 2017 року в частині відстрочення сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:Судді: