Ухвала суду № 69490215, 12.10.2017, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/11983/17

Провадження № 2/520/9263/17

УХВАЛА

12.10.2017 року.

Cуддя Київського районного суду м. Одеси Калашнікова О.І.,

розглянув матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінгова компанія «ВАШ АВТО» визнання недійсним договору фінансового лізінгу і повернення коштів.

В с т а н о в и в:

05.10.2017 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінгова компанія «ВАШ АВТО» визнання недійсним договору фінансового лізінгу і повернення коштів.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.119,120 ЦПК України, а саме:

- позивачкаі до позовної заяви не надала квитанцію про сплату судового збору.

До позовної заяви позивачкою не додано квитанції про сплату судового збору у зв’язку з посиланням на звільнення від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Проте відповідно до Закону України «Про судовий збір», який є визначальним при вирішенні питання щодо сплати та звільнення від сплати судового збору, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, з 01 вересня 2015 року виключено положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Положеннями статті 5 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції Закону України № 484-VIII від 22 травня 2015 року) визначено перелік категорій осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

На підставі Закону України № 484-VIII від 22 травня 2015 року частина перша статті 5 ЗУ «Про судовий збір» викладена в іншій редакції, відповідно до якої положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів (за позовами, що пов’язані з порушенням їхніх прав) виключено.

За змістом Закону України "Про судовий збір" зі змінами, які прийняті пізніше, ніж Закон України "Про захист прав споживачів", вбачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі за позовами, що повязані з порушенням їхніх прав, не відносяться до субєктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання позивачки на положення Закону України "Про захист прав споживачів"не можуть бути взяті до уваги.

Таким чином, за першим (часовим) критерієм перевагу в застосуванні має стаття 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки її остання редакція ухвалена пізніше останньої редакції статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Така правова позиція підтверджується і практикою Верховного Суду України в питаннях сплати судового збору в справах про захист прав споживачів (ухвала від 01.03.2016 року, справа № 6-484ц16)…

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( в 2017р. прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 грн.), що становить 640 грн. 00 коп.

Згідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 1600 грн. (1600,00х0,4=640,00), та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 1600 грн. (1600,00х5=8000,00).

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий та немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, вона містить кілька позовних вимог майнового та немайнового характеру, отже вони є об’єктом справляння судового збору та підлягають сплаті окремо за кожну, проте позивачкою до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.

Позовна заява подана без додержання вимог ст.119, 120 ЦПК України підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінгова компанія «ВАШ АВТО» визнання недійсним договору фінансового лізінгу і повернення коштів - залишити без руху і надати строк п»ять днів для усунення недоліків.

У разі не виконання вимог ухвали судді позовну заяву вважати не поданою і повернути позивачці.

Суддя Калашнікова О. І.