Рішення № 69489752, 11.10.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

11 жовтня 2017 року

Справа № 489/9289/14-ц

Номер провадження 2/489/8/17

РІШЕННЯ

Іменем України

11 жовтня 2017 року

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

секретаря - Сироватки Т.О.,

за участю:

відповідача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2014 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом. Свої вимоги мотивували тим, що між відповідачем та Банком 07.08.2007 р. був укладений Кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 51 360,00 доларів США строком до 06.08.2037 р. При цьому, відповідно до умов договору відповідач зобов'язувався щомісяця в період сплати надавати Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією та іншими витратами згідно кредитного договору.

Проте відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, в зв'язку з чим станом на 27.08.2014 р. утворилась заборгованість за кредитом.

Посилаючись на вищевикладене, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 30 296,52 доларів США за кредитним договором від 07.08.2007 р., а також судовий збір.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, відповідно до якої він вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та їх не визнавали.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

07.08.2007 р. між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (правонаступник Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»), був укладений Кредитний Договір № NKH3G104040065, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 51 360,00 доларів США на наступні цілі: придбання квартири АДРЕСА_1 в розмірі 38 400,00 доларів США, а також 12 960,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених цим Договором, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно умов Договору.

Погашення заборгованості за вказаним Договором мало здійснюватись в такому порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати Банку кошти в сумі 476,72 долари США для погашення заборгованості за Кредитним договором, що склався із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді. У разі порушення термінів оплати заборгованості на 120 календарних днів, - позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту , відсотки, винагороди та пені в повному обсязі в останній день місяця, в якому відбулось порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

Згідно п. 7.2. Договору для виконання умов договору Банком позичальникові було відкрито рахунок НОМЕР_1 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді та іншим платежам.

З умовами Договору позичальник був ознайомлений. Ним договір підписаний.

Проте в порушення умов, передбачених кредитним договором, відповідач грошові зобов'язання перед кредитодавцем належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно із положеннями статей 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, з дотриманням строку (терміну) його виконання, якщо такий встановлено зобов'язанням.

Відповідно до наданого позивачем Розрахунку, станом на 27.08.2014 р. заборгованість відповідача складає 30 296, 52 доларів США, а саме: 26 320,06 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 1 927,94 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 387,90 доларів США - заборгованість з комісії, 200,79 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 18,00 доларів США - штраф (фіксована частина), 1 441,83 доларів США - штраф (процентна складова) .

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що відносини за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, яким врегульовано відносини позики. Згідно ч. 2 ст. 1050 вказаного Кодексу, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Відповідно до положень ст. 536 цього Кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Разом з тим зі змісту заперечень, наданих відповідачем вбачається, що між ним та відповідачем 07.08.2007 р. було укладено два кредитні договори № NKH3G104040065 та № NKH3G204040065, відповідно до яких відповідачу було надано 38 400,00 доларів США та 9 600,00 доларів США. В подальшому позивач в односторонньому порядку постановив додаткову угоду №1/1-1 до договору № NKH3G104040065 та на підставі цієї угоди підвищив відсоткову ставку за кредитом до 13,54 %, чим збільшив сукупну вартість кредиту.

Так, 07.08.2007 р. між сторонами був укладений Кредитний Договір № NKH3G204040065, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 9 600,00 доларів США на придбання АДРЕСА_1, а також на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених цим Договором, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно умов Договору.

Для виконання даного Договору Банком було відкрито позичальнику рахунок НОМЕР_1 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості за кредитними угодами № NKH3G104040065 та № NKH3G204040065, які укладені 31.07.2007 р. При цьому кошти розподіляються наступним чином: погашення заборгованості за кредитом на початковий внесок, далі на погашення заборгованості за основним кредитом, потім за наявності поточних зобов'язань по кредиту № NKH3G204040065 - дострокове погашення кредиту в межах суми заборгованості, та при відсутності поточних зобов'язань по кредиту на початковий внесок - дострокове погашення основного кредиту в межах суми заборгованості.

Заперечення відповідача щодо укладення додаткової угоди між сторонами не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки матеріали справи не містять даної угоди, Банк надав пояснення, що вказана угода між сторонами ніколи не укладалась, а доказів її існування відповідачем не надано.

Також, відповідач зазначав, що при укладанні договору № NKH3G104040065 Банком було введено його в оману, оскільки фактично йому було надано кредит в розмірі 38 400,00 доларів США, а в договорі визначено кредит в розмірі 51 360,00 доларів США.

Крім того, відповідачем регулярно здійснювалось погашення заборгованості, що підтверджується наданими ним квитанціями на загальну суму 69 501,3 доларів США.

До того ж, при укладанні вищевказаних кредитних договорів позичальнику було відкрито один поточний рахунок, на який необхідно вносити кошти, однак при цьому не визначено порядок їх зарахування ( в яких розмірах та в якій послідовності).

За клопотанням відповідача, згідно Ухвали суду, була призначена судово-економічна експертиза, проведення якої було доручено Київській незалежній судово-експертній установі.

На підставі Висновку судово-економічної експертизи було встановлено, що кредитні кошти видані позичальнику за кредитним договором № NKH3G104040065 від 07.08.2007 р., документально підтверджується на суму 38 400,00 доларів США. Надання кредитних коштів в готівковій формі через касу Банку в розмірі 12 960,00 доларів США згідно п.7.1 кредитного договору № NKH3G104040065 від 07.08.2007 р. документально не підтверджується, документального підтвердження відображення кредитної заборгованості в обліку банку на окремому рахунку на суму 12 960,00 доларів США не встановлено.

Дослідженням наявних матеріалів справи не видається можливим встановити зв'язок виданої через касу банку невстановленим особам готівки в іноземній валюті та подальших безготівкових платежів в національній валюті, виконаних невстановленими особами до страхової компанії.

Також, згідно наданого Висновку експерта вбачається, що в розрахунку заборгованості застосовувались збільшені ставки у порівняні зі ставками, передбаченими умовами кредитного договору № NKH3G104040065 від 07.08.2007 р., що свідчить про утримання з позичальника додаткових нарахувань по відсотках, які збільшують фактичну вартість кредиту, в зв'язку з чим був збільшений розмір щомісячного платежу за кредитним договором. В розрахунку заборгованості Банку не відображені платежі погашення позичальником пені за кредитним договором, що досліджується. В матеріалах справи розрахунок Банку відображає платежі лише по кредитному договору № NKH3G104040065 від 07.08.2007 р.

При цьому, виписка щодо руху коштів по рахунку відповідача не містить номеру договору, за яким відповідачем здійснювалось погашення, в зв'язку з чим неможливо остаточно визначити в погашення якого кредитного договору банком віднесено кошти позичальника.

Таким чином, встановити фактичну суму заборгованості за договором № NKH3G104040065 від 07.08.2007 р. не видається можливим.

При цьому, Банком не надано жодних доказів, які б спростовували висновки експерта та чітко визначали реальний розмір заборгованості відповідача за договором № NKH3G104040065 від 07.08.2007 р. та відображали конкретні платежі, які були здійснені ним на погашення заборгованості саме за цим кредитним договором.

Доказів, які б спростовували доводи експерта, позивачем суду не надано.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду цивільних справ, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Суд оцінює докази відповідно до вимог ст. ст. 58-59, 61, 212 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень. Недоведеність обставин, на яких наполягає позивач, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити через їх недоведеність.

Керуючись ст. ст. 10, 14, 30, 60, 62, 88, 212 - 214, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.С. Тихонова