Ухвала суду № 69486633, 12.10.2017, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

УХВАЛА

Номер провадження 2/711/1761/17

Справа № 711/4702/17

12 жовтня 2017 року

Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючий суддя Дунаєв С.О.

при секретарі: Нарадько Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання удаваним договору купівлі-продажу в частині покупця та переведення прав та обов’язків покупця нерухомого майна на іншу особу, треті особи: прокуратура Черкаської області,

ВСТАНОВИВ:

Перед початком розгляду справи представником позивача заявлено відвід головуючому судді з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.20 Цивільно-процесуального кодексу України (далі – ЦПК).

В обґрунтування відводу зазначено, що суддя Дунаєв С.О., виконуючи обов’язки слідчого судді розглядав клопотання про накладення арешту на квартиру, яка є предметом договору купівлі-продажу, який є об'єктом спору між сторонами в даній цивільній справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений відвід та просив його задовольнити.

Позивач пояснила, що має сумніви в неупередженості судді і не довіряє даному складу суду розгляду її позову.

Відповідач ОСОБА_2 пояснив, що вважає обґрунтованими сумніви позивача, а тому більш правильним є передати справу на розгляд іншому складу суду.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі суд дійшов наступних висновків.

Згідно п.4 ч.1 ст.20 ЦПК суддя не може брати участь у розгляді цивільної справи, якщо є обставини, які можуть викликати сумнів у його об’єктивності та неупередженості.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводам сторони позивача про їх сумніви в неупередженості судді суд зауважує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності (неупередженості) має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», заява №33958/96, п.44, рішення у справі «Газета «Україна-Центр» проти України», заява №16695/04, рішення від 15 липня 2010року, п.31)

В заяві про відвід представник позивача зазначив про наявність об’єктивного критерію, тобто ухвалення суддею рішення про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1. При цьому арешт на квартиру накладався ухвалою слідчого судді Дунаєва С.О. від 20.04.2017р. №711/3029/17 з метою забезпечення запобігання його відчуженню ОСОБА_2. Підставою ухвалення такого судового рішення стало встановлення судом обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень та необхідності застосування заходів для забезпечення конфіскації даного майна, як виду покарання, що може бути застосоване в рамках кримінального провадження.

Позивач є матір’ю ОСОБА_2 і проживає разом з ним у спірній квартирі. Оспорюючи право власності свого сина на квартиру та заявляючи про належність такого права саме їй, вона має право висловлювати припущення про те, що застосовані заходи забезпечення кримінального провадження є перешкодою для реалізації нею своїх законних прав та інтересів. З огляду на те, що суддя Дунаєв С.О., як слідчий суддя, вже висловив свою думку про те, що спірна квартира на правомірній підставі належить підозрюваному ОСОБА_2, а тому і підлягає арешту задля забезпечення завдань кримінального провадження, то ухвалення цим же суддею рішення про задоволення позовних вимог по даній справі фактично спростовує висновки судді, викладені ним в іншому рішенні.

Отже з точки зору стороннього спостерігача ствердження позивача про те, що у судді вже сформована певна думка щодо обставин справи, які підлягають доказуванню сторонами, не є вочевидь необґрунтованими.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах верховенство права, законності, поваги до честі і гідності та рівності перед законом і судом (ст.ст.5, 8 ЦПК України). Основою правової та соціальної держави, якою є Україна, є діяльність її державних органів та посадових осіб, що направлені на забезпечення гарантій прав і законних інтересів учасників суспільних правовідносин з тим, щоб кожна особа в силу принципу правової визначеності усвідомлювала належні гарантії для реалізації її прав задля досягнення мети для якої їй надані такі права.

В рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини визнав порушенням ст.6 Конвенції незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі «Фельдман проти України», заяви №76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).

Тож, з метою сприяння захисту прав, свобод та інтересів позивачки, задля усунення будь-яких розумних сумнівів щодо об’єктивного і неупередженого проведення судового розгляду за її позовом, а також гарантування реалізації особами, які беруть участь у справі, права на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом, суд дійшов висновку, що заява про відвід підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.20, 21, 24 Цивільно-процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді задовольнити.

Відвести від участі у цивільній справі №711/4702/17 головуючого суддю Дунаєва Сергія Олександровича та передати матеріали справи до канцелярії суду для визначення іншого головуючого судді.

Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.