
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Заочне
Справа №370/655/17
Провадження №2/370/507/17
18.09.2017 року Макарівський районний суд Київської області
у складі: судді Мазки Н.Б.
із секретарем Черковською Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Макарові Макарівського району Київської області цивільну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство «ОСОБА_1 банк «Приватбанк» звернулосядо суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.04.2013 року у сумі 48902,78 гривень, яка складається з наступного: 4197,66 гривень - заборгованість за кредитом; 38501,01 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3399,22 гривень - заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень - штраф (фіксована частина), 2304,89 гривень - штраф (процентна складова). Також банк просив стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 1600,00 гривень зі сплати судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного кредитного договору, ОСОБА_2 10.04.2013 року отримав від Приватбанку кредит у розмірі 4300,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
У порушення ст.526, 527, 530, 1054 ЦК України відповідач зобовязань не виконав, що стало підставою для звернення до суду.
Згідно письмового клопотання представника позивача ОСОБА_4, останній позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував. Також подав заяву, у якій просив стягнути з відповідача на користь банку судові витрати, повязані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в сумі 280 грн., на підтвердження чого надав копію Рахунку №10045 та копію платіжного доручення № IHN95B1E37 від 25.07.2017 року.
Відповідач у судове засідання не зявився, представника не направив, причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином через оголошення в газеті «Урядовий курєр» №139 (6008) від 28.07.2017 року, у звязку із чим суд ухвалив заочно розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
18.09.2017 року суд прийняв ухвалу про заочний розгляд справи.
Встановлено, що 10.04.2013 року ОСОБА_2, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.6).
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві (копія Умов та правил надання банківських послуг додається до позовної заяви (а.с.8-31).
Відповідно до укладеного договору б/н від 10.04.2013 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 4300,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3 та п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.
При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».
ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.
Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг: у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500.00 гривень + 5% від суми позову.
Відповідно до п.2.1.1.12.9 «Умовами та правилами надання банківських послуг», боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в банку в часності з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
У звязку з порушеннями відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором №б/н від 10.04.2013 року, останній станом на 31.01.2017 року має заборгованість у сумі 48902,78 гривень (згідно розрахунку позивача), яка складається з наступного: 4197,66 гривень - заборгованість за кредитом; 38501,01 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3399,22 гривень - заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 2304,89 гривень - штраф (процентна складова).
Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 46097,89 гривень, з яких: 4197,66 гривень - заборгованість за кредитом; 38501,01 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3399,22 гривень - заборгованість за пенею та комісією, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як вбачається з п.2.1.1.7.6. Умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніжна 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500.00 гривень + 5% від суми позову; також, як вбачається з розрахунку позивача, відповідачу була нарахована пеня, яка відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. З наведено слідує, що за одне й теж порушення (порушення строків сплати щомісячних платежів) кредитним договором передбачено два види стягнення і штраф і пеня, що є неприпустимим, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2804,89 гривень (500,00 гривень - фіксована частина штрафу + 2304,89 гривень - процентна складова штрафу).
Така правова позиція щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення відображене і у постанові Верховного суду України від 21.10.2015 року у справі 6-2003цс15: цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обовязків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.»
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач-позичальник не належним чином виконував договірні зобов'язання.
Так, сума заборгованості за договором, яка підлягає задоволенню становить 46097,89 гривень, з яких: 4197,66 гривень - заборгованість за кредитом; 38501,01 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3399,22 гривень - заборгованість за пенею та комісією.
Щодо розподілу судових витрат суд керується наступним.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, зокрема належать витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати в розмірі 1600,00 гривень сплаченого судового збору та 280.00 гривень на відшкодування витрат, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Керуючись вимогами ст.509, 525, 526, 527, 530, ч.1 ст. 598, 599, 610, ч.2 ст.615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.60, 223-226 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка має ідентифікаційний номер НОМЕР_1, останнє відоме місце проживання якого: смт Макарів Макарівського району Київської області, вул.Свердлова, 5-А, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р №29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.04.2013 року в сумі 46097,89 гривень, з яких: 4197,66 гривень - заборгованість за кредитом; 38501,01 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3399,22 гривень - заборгованість за пенею та комісією; судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 гривень та витрат, пов'язані з публікацією в пресі оголошення в розмірі 280,00 гривень.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідача судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення суду набирає законної сили в загальному порядку відповідно до ст.223 ЦПК України.
Суддя
Судове рішення № 69484098, Макарівський районний суд Київської області було прийнято 18.09.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 370/655/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: