Ухвала суду № 69484054, 10.10.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7989/17

Провадження № 2/369/3364/17

УХВАЛА

Іменем України

10.10.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Остролуцькій Ю.М.,

розглянув заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2017 р. до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову по даній справі, яку вона обґрунтовувала тим, що майно відповідача вже знаходиться в арешті, що характеризує її як злісного боржника, а тому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. За рахунок майна, яка перебуває у власності відповідача, позивач можу задовольнити свої позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості.

Тому представник позивача просила суд вжити заходів щодо забезпечення вищезазначеного позову, шляхом накладення арешту в межах суми заявленої позивачем вимоги (3113391,77 грн.) на нерухоме майно та рухоме майно, що належить ОСОБА_3, а саме: квартира, що будується за адресою: м. Київ, Солом»янський район, перетин вул. Ернста та Пулюя, секція 2 кв. 96, поверх 8, загальною площею 95, 39 кв.м.; накласти арешт на будь-яке інше нерухоме та рухоме майно, в межах суми заявленої позивачем вимоги (3113391, 770 грн.), що належить ОСОБА_3, та заборонити вчиняти будь-які дії щодо відчуження будь-якого рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_3

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчиняти певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання право власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Згідно ч. 3 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчиняти певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання право власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами по справі існує спір щодо стягнення заборгованості за договором позики.

Позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру, що стосуються стягнення з відповідачів грошових коштів.

Суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення в частині накладення арешту на квартиру, що будується за адресою: м. Київ, Солом»янський район, перетин вул. Ернста та Пулюя, секція 2 кв. 96, поверх 8, загальною площею 95, 39 кв.м., оскільки обраний позивачем вид забезпечення позову відповідає позовним вимогам, а тому невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, суд відмовляє в частині задоволення клопотання щодо накладення арешту на будь-яке нерухоме та рухоме майно, в межах суми заявленої позивачем вимоги (3113391, 770 грн.), що належить ОСОБА_3, та заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження будь-якого рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_3, оскільки представником позивача, не конкретизовано на яке рухоме чи нерухоме майно накласти арешт, яким саме суб’єктам заборонити здійснювати будь-які дії, та які саме дії заборонити здійснювати.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 208, 209, 210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру, що будується за адресою: м. Київ, Солом»янський район, перетин вул. Ернста та Пулюя, секція 2 кв. 96, поверх 8, загальною площею 95, 39 кв.м., що належить ОСОБА_3, до розгляду справи по суті.

В решті вимог заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Суддя : Т.В.Дубас