Ухвала суду № 69482620, 05.03.2012, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №0603/1271/2012

Провадження№ 2/0603/1096/12

У Х В А Л А

05.03.2012 року .Суддя Бердичівського міськрайонного суду Хавронюк О.Л. , розглянувши заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач клопоче про забезпечення позову за його вимогами до ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_2,ОСОБА_5 про стягнення солідарно боргу за кредитним договором в загальній сумі 1935718,99 грн..Позов просить забезпечити шляхом накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_3 -товари в обігу на загальну суму 495,861,96 грн., на автомобілі, що належать ОСОБА_5,ОСОБА_4

Відповідно до частин 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. З ст. 152 ЦПК України). Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.Заява про забезпечення позову подана на стадії відкриття провадження в справі.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. ,,Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвід читися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить за стосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України ,,Про заставу" від 2 жовтня 1992 р. (з наступними змінами) (далі -Закон) застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, в силу якого кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Згідно ст. 17 указаного Закону заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

З матеріалів ,доадних до заяви про забезпечення позову вбачається, що 15.08.2006 року між банком і ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким відповідач ОСОБА_3отримав від банку 200000 доларів США кредиту строком до 14.08.2011 року.

В той же день, для забезпечення виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору, сторони уклали договір застави, за яким відповідачка передала у заставу банку товари в обігу на суму 495 861,96 грн.,які знаходяться на складах та в трьох магазинах.

30.07.2008 року між банком і відповідачкою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір на суму 70000 доларів США строком до 29.07.2013 року .

30.06.2010 року між позивачем і відповідачкою ОСОБА_5 було укладено договір застави транспортного засобу -автомобіля Фольксваген,д.н.НОМЕР_1, вартістю 107330 грн.,цим договором забезпечнено вимоги заставодержателя, що витікають із вищевказаних кредитних договорів від 15.08.2006 року та від 30.07.2008 року.

30.06.2010 року між позивачем і відповідачОСОБА_4 було укладено договір застави транспортного засобу -автомобіля Фольксваген,д.н.НОМЕР_2, вартістю 101847 грн.,цим договором забезпечнено вимоги заставодержателя, що витікають із вищевказаних кредитних договорів від 15.08.2006 року та від 30.07.2008 року.

Згідно договорів застави передбачено право заставодержателя звернути стягнення на заставлене майно незалежно від строку виконання зобов"язання, забезпеченого заставою у випадку порушення заставодавцем умов договору застави або кредитного договору.

Договорами застави транспортних засобів передбачено, що право застави виникає з моменту нотаріального посвідчення договору,заставодавець може залишати територію України за умови отримання письмової згоди банку .

Договорами застави передбачені наслідки знищення, пошкодження,псування, реалізації заставного майна .Отже, відповідно до вказаного Закону та зазначеного договору застави сторони набули взаємних прав та обов'язків, які повинні добросовісно виконувати.

Доказів того, що відповідачі не виконують, чи мають намір відмовитись від виконання взятих на себе обов'язків по договорам застави , позивач не надав. Тому банк і на даний час має право задовольнити забезпечені вимоги за рахунок вартості заставленого майна переважне перед іншими кредиторами, що не потребує додаткового накладення арешту на майно. Припущення заявника щодо можливого продажу заставодавцями транспортних засобів за кордоном, не дають підстав вважати про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.Арешт товарів, що заходяться в обороті , може перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Керуючись ст. ст. 151, 152, ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову відмовити за безпідставністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: