Рішення № 69480471, 11.10.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1649/17

Провадження № 2/635/1617/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Полєхіна А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Лисенко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «СБЕРБАНК» (далі ПАТ «СБЕРБАНК») звернулося до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 24 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 Сбербанку Росії», правонаступником якого є ПАТ «СБЕРБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №68#00017827406 відповідно до умов якого, позивач надав відповідачу кредит в сумі 53000,00 грн. на поточні потреби під 35% річних, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 35% річних.

Пунктом 1.4. Кредитного договору, передбачено, що кредитні кошти позичальник зобов'язався сплачувати в рахунок погашення кредитної заборгованості відповідно до графіку, згідно із Додатком №1 до Кредитного договору, що є його невід'ємною частиною, з кінцевим терміном повернення не пізніше 23 грудня 2018 року. Факт надання кредиту підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача, відповідно до якого ОСОБА_1 надані грошові кошти у сумі 53000,00 грн.

ОСОБА_1 не здійснював платежі в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, чим порушив прийняті на себе договірні зобов'язання. Відповідачу було надіслано повідомлення-вимогу від 16 травня 2014 року щодо повернення суми заборгованості за кредитним договором, яка залишена без задоволення. Отже, загальна заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, нарахованих процентах, комісій та штрафних санкцій за кредитним договором станом на 23 лютого 2017 року, згідно з розрахунком становить 280498,85 грн., з яких: заборгованість за кредитом 52699,60 грн. (з них прострочено 52699,60 грн.); процентів за користування кредитом 59970,80 грн. (з них прострочено 58345,90 грн.); пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом 102989,37 грн.; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом 64839,08 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобовязань, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 280498,85 грн., а також судові витрати з судового збору в розмірі 4207,49 грн.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не зявився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Харківській області, отриманих судом у порядку ч. 3 ст. 122 ЦПК України, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями, наявними в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та письмових заперечень проти позову суду не надав.

Враховуючи умови, встановлені ч.1 ст.224 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 Сбербанку Росії», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «СБЕРБАНК», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №68#00017827406, за умовами якого банк зобовязався надати позичальнику кредитні кошти у сумі 53000,00 грн. на поточні потреби, без обмеження цільового використання кредитних коштів за виключенням випадків, передбачених чинним законодавством України, зі сплатою відсотків у розмірі 35% річних, зі строком повернення кредиту 23 грудня 2018 року, а останній у свою чергу зобовязався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням та повернути кредит Банку, а також сплатити Банку проценти за користування кредитом, комісії, санкції, інші передбачені цим Договором платежі в порядку, на умовах та в строки визначені цим Договором, та виконати всі інші умови цього Договору. Детальний розпис загальної вартості платежів за цим Договором, що включає в себе суму щомісячних платежів по поверненню Кредиту, процентів, комісійних винагород, інших супутніх платежів та розрахунок сукупної вартості Кредиту і реальної процентної ставки, а також графік повернення Кредиту визначається у цьому договорі в Додатку №1 до цього Договору, що є його невідємною частиною.

Відповідно до статей6,627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони мають право укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У зазначеному кредитному договорі визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду банківських послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобовязань та інші. Зі змісту даного кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив своїм особистим підписом, що ознайомився і згоден з умовами та правилами надання банківських послуг.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що на підставі кредитної заяви ОСОБА_1 про надання кредитних коштів відповідач отримав кредит в розмірі 53000,00 грн. /а.с. 18/.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_1 взяті на себе зобовязання належним чином не виконував, у звязку з чим станом на 23 лютого 2017 року допустив заборгованість за кредитним договором №68#00017827406 від 24 грудня 2013 року, яка складається із: заборгованості за кредитом 52699,60 грн. (з них прострочено 52699,60 грн.); процентів за користування кредитом 59970,80 грн. (з них прострочено 58345,90 грн.); пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом 102989,37 грн.; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом 64839,08 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком /а.с. 12/.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору банк зобовязується надати позичальнику кредитні кошти у сумі 53000,00 грн. на цілі, зазначені в пункті 1.3. цього договору, а Позичальник свою чергу зобовязався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням та повернути кредит Банку, а також сплатити Банку проценти за користування кредитом, комісії, санкції, інші передбачені цим Договором платежі в порядку, на умовах та в строки визначені цим Договором, та виконати всі інші умови цього Договору.

Згідно пунктів 1.2. та 8.1 договору тип процентної ставки, що застосовується за цим Договором: фіксована процентна ставка. Розмір фіксованої процентної ставки за користування Кредитом складає 35% відсотків річних. Позичальник зобовязується щомісячно «24» числа, яке є розрахунковою датою, кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем укладання цього Договору, здійснювати погашення Кредиту та сплачувати нараховані Банком проценти ануїтетними платежами в сумі не менше 1897,76 грн. відповідно до Графіку, з кінцевим терміном повернення Кредиту «23» грудня 2018 року. Повернення Кредиту до зазначених в такому Графіку термінів вважається достроковим.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК Українивизначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зіст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 10.1. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за цим договором, позичальник зобовязаний сплачувати у відповідності до вимог чинного законодавства України Банку пеню у розмірі 0,2 відсотка від простроченої суми за кожний день прострочення будь-якого платежу, передбаченого цим Договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобовязання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Згідно ч. 1ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за вищевказаними кредитним договорами, відповідачу станом на 23 лютого 2017 року була також нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту за кредитним договором №68#00017827406 від 24 грудня 2013 року 102989,37 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обовязку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Зазначена позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року у справі №6-100цс14, яка є обовязковою для застосування судами відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи станом на 23 лютого 2017 року сума заборгованості відповідача за кредитом договором №68#00017827406 від 24 грудня 2013 року за тілом кредиту складає 52699,60 грн., а розмір заборгованості з пені 102989,37 грн. Таким чином, розмір нарахованої пені за порушення виконання зобовязань за договором є не співмірним з сумою заборгованості за кредитом та майже у два рази перевищує її розмір, що не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, визначених у п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне зменшити розмір пені за кредитним договором №68#00017827406 від 24 грудня 2013 року, яка підлягає стягненню з відповідача до 53000,00 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості за кредитним договором № 68#00017827406 від 24 грудня 2013 року, яка підлягає стягненню з відповідача становить 230509,48 грн.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобовязання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Згідно ч. 1ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 ЦПК України.

Відповідно дост. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2ст. 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

П. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» розяснено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей1050,1054 ЦКі виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів у разі прострочення сплати чергових платежів передбаченост. 1050 ЦК України.

Аналогічні положення містяться у п. 8.3. кредитного договору, відповідно до якого ОСОБА_2 має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором у разі: затримання позичальником щонайменше на один календарний місяць сплати частини Кредиту, періодичність сплати якого передбачена цим договором, та/або процентів, нарахованих за користування кредитом та в інших випадках.

Згідно платіжного доручення № 19396861 від 09 березня 2017 року позивачем при предявленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 4207,49 грн.

Питання про розподіл понесених позивачем судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, а саме позивачу суд присуджує з відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати у повному обсязі, виходячи з положень п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до яких, у разі якщо суд на підставі частини третьої статті 551 ЦК зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, суд стягує судовий збір з відповідача на користь позивача у повному обсязі у розмірі 4207,49 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, р/р №37390504 в ПАТ «СБЕРБАНК», МФО 320627, код ЄДРПОУ 25959784) заборгованість станом на 23 лютого 2017 року за кредитним договором №68#00017827406 від 24 грудня 2013 року в розмірі 230509 (двісті тридцять тисяч пятсот девять) гривень 48 (сорок вісім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, р/р №37390504 в ПАТ «СБЕРБАНК», МФО 320627, код ЄДРПОУ 25959784) судові витрати з судового збору в розмірі 4207 (чотири тисячі двісті сім) гривень 49 (сорок девять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання відповідачем заяви про його перегляд, подання апеляційної скарги позивачем, у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів апеляційної скарги.

Суддя - А.Ю. Полєхін