Ухвала суду № 69480354, 10.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14933/16-ц Головуючий у 1-й інстанції - Малинников О.Ф.

№ апеляційного провадження 06.50/74/2017 Доповідач - Рубан С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Андрієнко А.М.

при секретарі Задерей І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про повернення судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання права власності на грошові кошти в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 грудня 2016 року у позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання права власності на грошові кошти в порядку спадкування за законом- відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилено, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 грудня 2016 року - залишено без змін.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заяву про повернення судового збору у розмірі зайво внесеної суми 3394, 82 грн. за подачу апеляційної скарги.

В судове засідання сторони не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи заяви, дійшла наступного висновку.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судом встановлено, що на виконання вимог ухвали Апеляційного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надав до суду заяву та квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3394,82 грн. (а.с.71-72).

В обґрунтування заяви про повернення зайво внесеної суми судового збору представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2посилається на ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», практику Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних, та лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних № 93-1517/0/4-17 від 09 серпня 2017 року.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-185цс17, який відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України, пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір». При цьому передбачені в цій статті особи, які мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються від його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямо зазначено в абзаці першому частини першої статті 5 цього Закону.

Пункт сьомий статті п'ятої Закону № 3674-VI у первісній редакції передбачав звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, пов'язаними з порушенням їхніх прав.

Одночасно частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Разом з тим, від часу прийняття Закону України «Про судовий збір» до нього неодноразово вносилися зміни.

Найпомітніші зміни відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі - Закон № 484-VIII).

Законом № 484-VIII суттєво підвищено ставки судового збору, а також одночасно значно скорочено перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору (відповідно викладено в новій редакції і статті 4, 5 Закону України «Про судовий збір)».

Законом № 484-VIII стаття п'ята викладена у новій редакції, відповідно до якої особи, які зазначені у цій статті звільняються від сплати судового збору у всіх судових інстанціях відповідно до зазначеного у ній переліку.

За змістом цієї норми Закону з переліку осіб, звільнених від сплати судового збору, такі особи як споживачі виключені.

Зазначений перелік є вичерпним щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

Закон № 484-VIII є спеціальним законом у питаннях звільнення від сплати судового збору. Стаття п'ята цього закону передбачала безумовне звільнення від сплати судового збору споживачів, але внаслідок викладення статті 5 цього Закону в новій редакції згідно із Законом № 484-VIII споживачі на сьогодні відсутні в переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством і встановлює певні особливості судового захисту прав споживачів, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними до положень статті п'ятої Закону № 3674-VI, оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії ( об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільнення споживачів від оплати судового збору загалом за подання до суду будь-якої інстанції будь-якого з об'єктів справляння судового збору.

Разом з тим застосовувати частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» обов'язково слід у системному зв'язку з нормами статей 1 - 6 Закону № 3674-VI, тобто враховуючи характеристику об'єкта справляння судового збору та з урахуванням правил врегулювання темпоральної колізії, зокрема правила відповідно до якого пізніше прийнятий закон відміняє закон, якій був прийнятий раніше.

Статті 3 і 4 Закону № 3674-VI визначають, що об'єктом справляння судового збору є процесуальний документ - позовна заява, інша заява, апеляційна, касаційна скарги, заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України тощо. Розмір ставки судового збору так само залежить передусім від об'єкта справляння судового збору.

Аналізуючи норму частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв'язку з положеннями статей 1 - 6 Закону № 3674-VI, зокрема статті п'ятої зазначеного закону в редакції Закону № 484-VIII, слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене і який у зв'язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону № 3674-VI, звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов'язок щодо сплати судового збору при вчиненні відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.

Оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів як окремих об'єктів справляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України, то у таких випадках він зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи вищевикладене, підстав для повернення судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 3394,82 грн. колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2про повернення судового збору у розмірі 3394,82 грн. - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий Судді