Рішення № 69480317, 10.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Кравець В.А., Немировської О.В.

при секретарі: Борисенко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмежено відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» в особі ліквідатора Арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпек», треті особи: Товариство з обмежено відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД», Головне управління юстиції у м. Києві про визнання майнового права,

в с т а н о в и л а :

у лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Гіпек», в якому просила визнати за нею майнові права на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 15, 8 кв. м у підземному паркінгу.

В обґрунтування позову зазначала, що вона звернулася до реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві із заявою про реєстрацію за нею права власності на квартиру. Рішенням державного реєстратора було зупинено розгляд її заяви на п'ять днів та в подальшому відмовлено у державній реєстрації права власності на спірну квартиру з підстав не усунення в п'ятиденний термін обставин, що були підставою для зупинення розгляду заяви, а саме не надання особою, яка залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовник будівництва) до реєстраційної служби у паперовій формі оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копій, засвідчених в установленому порядку. Неподання відповідачем до реєстраційної служби необхідних документів унеможливлює реєстрацію за нею права власності на спірне нерухоме майно, а вона не спроможна подати такі документи.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18.03.2015 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 майнові права на нерухоме майно у житлово-громадському комплексі на АДРЕСА_2, загальною площею 116, 9 кв. м, що знаходиться на 10 поверсі, та машиномісце НОМЕР_1 загальною площею 15, 8 кв. м у підземному паркінгу цього житлово-громадського комплексу.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» в особі ліквідатора Арбітражного керуючого Венської О.О. подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не визначився із характером спірних правовідносин, що виникли між сторонами, та не взяв до уваги, що підставою виникнення майнового права у позивача є укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» договору пайової участі в будівництві від 08.01.2003 № 0004/322-13. Тобто правовідносини виникли між позивачем та ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД», проте останнє не було залучене до участі у справі як відповідач чи співвідповідача. ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД», про час та місце розгляду справи не було повідомлено, позовної заяви не отримувало відтак не мало можливості подати до суду документи щодо обставин справи, які не вивчалися в судовому засіданні першої інстанції. А тому суд не врахував, що акт прийому - передачі є сфальшованим, оскільки ОСОБА_5 на час його підписання перебував у розшуку та не знаходився на материковій частині України, а тому не міг підписувати цей акт. Суд не звернув уваги на те, що за змістом договору позивач отримав право на пайову участь у будівництві, а не само право власності на нерухоме майно та не застосував правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах № 6- 318 цс 15 від 24.06.2015 року, № 6- 1502 цс 15 від 02.12.2015 року, № 6-3129 цс 15 від 30.03.2016 року. Крім того, судом було порушено правила підсудності, оскільки ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2012 року порушено провадження про банкрутство відносно ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД», відповідно до якої було внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому дана справа підсудна господарському суду.

У судовому засіданні представник ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» Мельник Ю.О. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Представники позивачки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші сторони у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.10.2001 року між ТОВ «ГІПЕК» та ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» було укладено договір № 0991/241-252 спільної діяльності з будівництва житлово-громадянського комплексу АДРЕСА_1

ТОВ «ГІПЕК» на час укладення договору належало право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору про оренду земельної ділянки, укладеного з Київською міською радою.

Предметом договору є здійснення спільної діяльності по проектуванню та будівництву «Житлово-громадського комплексу з підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1

На підставі пункту 4.3.2 цього договору ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» отримала право залучати кошти юридичних і фізичних осіб для інвестування будівництва зазначеного об'єкту.

08.01.2003 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Консоль ЛТД» укладено договір про спільну діяльність з дольової участі в будівництві багатоквартирного житлового будинку № 0004/322-13.

За умовами п. 3.2 цього договору після закінчення будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 позивачці мала бути виділена в натурі «частка пайовика» у вигляді 3-кімнатної квартири на 10 поверсі, під будівельним НОМЕР_2, загальною проектною площею 112,0 кв. м.

За умовами п. 3.1 цього договору позивач зобов'язалася сплатити грошовий внесок у розмірі еквівалентному 123 200 доларів США у національній валюті України (гривнях) за курсом НБУ на момент сплати поетапно згідно з термінами, визначеними у цьому ж пункті 3.1.

За умовами п. 3.7 цього договору, у разі виконання позивачем зобов'язань зазначених у п. 3.1 договору, позивач повністю придбавала право на пайову (дольову) участь у будівництві, а ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» втрачало право розпоряджатись часткою пайовика, інакше, як в інтересах позивача.

За умовами п. 3.8 цього договору достатніми підставами для підтвердження права на пайову участь позивача є: цей договір і документи, що підтверджують внесення паю у повному обсязі.

Згідно з п. 3.4 договору запланований строк закінчення будівництва та здача об'єкта - IV квартал 2004 року.

До цього договору, у період здійснення спільної діяльності з дольової участі у будівництві, додатковими угодами між позивачем і ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» неодноразово вносились зміни щодо обсягу зобов'язань позивача і ТОВ Фірма «Консоль ЛТД».

Згідно з умовами додаткової угоди № 2 від 28.09.2004 року та додаткової угоди б/н від 02.12.2013 року позивач мала право отримати квартиру НОМЕР_3 загальною площею 116,9 кв. м. та машиномісце НОМЕР_1 у підземному паркінгу в житлово-громадському комплексі на АДРЕСА_1 (І черга будівництва, 4-секційний будинок), остаточна сума грошових зобов'язань позивачки становить суму, еквівалентну 125 880 доларів США у гривнях по курсу НБУ на момент сплати.

Позивачкою здійснено оплату вартості майна (пайового внеску) у повному обсязі згідно умов договору, про що ТОВ Фірма «Консоль» видало відповідну довідку від 15.02.2014 року.

Згідно до актами прийому - передачі від 14.02.2014 року та від 07.02.2014 року Фірма «Консоль ЛТД» передало, а позивач прийняла 3-кімнатну квартиру НОМЕР_3, загальною площею 116,9 кв. м., житловою площею 62,9 кв. м., на 10 поверсі житлово-громадського комплексу на АДРЕСА_3 (І черга будівництва, 4-секційний будинок); машиномісце НОМЕР_1, загальною площею 15,8 кв. м., у житлово-громадському комплексі на АДРЕСА_3 (І черга будівництва, 4- секційний будинок).

На підставі акту готовності об'єкта до експлуатації від 20.11.2013 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 03.12.2013 року було видано Сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкта: «Будівництво житлово-громадського комплексу на АДРЕСА_1 (І черга будівництва, 4-секціниий будинок), нове будівництво».

Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 03.12.2014 року № 630 новозбудованому - житлово-громадському комплексу присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1

27.01.2015 року позивач звернулася до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві із заявами про реєстрацію за собою права приватної власності на зазначене нерухоме майно.

Державними реєстраторами прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві винесено рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку із тим, що особа, яка залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовник будівництва) не подав у паперовій формі оригінали документів, необхідних для здійснення реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені у встановленому порядку; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; затвердженого переліку фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучались на інвестування (фінансування) об'єкта будівництва.

Рішенням від 11.02.2015 року № 19270995 та № 19300347 відмовлено у державній реєстрації прав власності на квартиру та машиномісце з тих підстав, що заявником не подано у встановлений термін оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

На звернення позивачки ТОВ «ГІПЕК» письмово повідомило, що не має можливості надати необхідні для реєстрації документи, оскільки вони знаходяться у ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД». При цьому ТОВ «ГІПЕК» зазначив, що не визнає майнові права фізичних чи юридичних осіб, оскільки ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» не виконало у повному обсязі будівельно-монтажні роботи.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач позбавлена права отримати необхідні документи для реєстрації права власності, а тому єдино можливим способом захисту її цивільних прав на новостворене нерухоме майно є визнання за нею майнових прав на це майно.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального, які є обов'язковою підставою для скасування рішення (ч. 3 ст. 303 ЦПК України).

За матеріалами справи встановлено, що будь-яких договірних відносин між позивачкою та СП «ГІПЕК» щодо спірної квартири чи машиномісця не існує.

Правовідносини, які склалися щодо предмету інвестування - квартири та машиномісця виникли між позивачем та ТОВ «Консоль ЛТД». Проте, останнє не було залучено до участі у справі як співвідповідач.

Відтак суд першої інстанції неправильно визначив характер спірних правовідносин, та неправильно встановив суб'єктний склад учасників спору.

Крім того, предметом спору є майнові права на 3-кімнатну квартиру НОМЕР_3, загальною площею 116,9 кв. м., житловою площею 62,9 кв. м., на 10 поверсі житлово-громадського комплексу на АДРЕСА_1 та машиномісце НОМЕР_1, загальною площею 15,8 кв. м.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Майнові права на нерухомість - об'єкт будівництва (інвестування) не вважаються речовими правами на чуже майно, оскільки об'єктом цих прав не є чуже майно, а також не вважаються правом власності, оскільки об'єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.

Майновими визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначати як право очікування, є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на окремі об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження належності спірної квартири та машиномісця позивачці на праві власності.

Майнове ж право, як право очікування, у позивачки виникло з часу сплати нею вартості майна (пайового внеску) у повному обсязі згідно умов договору та встановленню окремо у судовому порядку не підлягає.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції вказаних обставин не врахував, не застосував положення ст. 331, 392 ЦК України, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання за позивачем майнових прав на об'єкт інвестування у судовому порядку.

При цьому колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України № 6-318цс15 від 24.06.2015 року, № 6-3129цс15 від 30.03.2016 року.

Фактично спір виник у зв`язку з відмовою органів реєстрації зареєструвати право власності позивача на нерухоме майно, яке є предметом інвестування через відсутність всіх необхідних документів. Разом з тим, позивачка вимог про витребування таких документів від ТОВ «Гіпек» чи від ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» не заявляла та ці вимоги не були предметом судового розгляду.

При розгляді справи у апеляційному порядку представники позивачки повідомили, що на даний час право власності на вищезазначені об`єкти нерухомого майна за позивачкою зареєстроване.

Разом з тим колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2012 року порушено провадження про банкрутство відносно ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» та справа має розглядатися в порядку господарського судочинства, оскільки суд розглядав спір між ОСОБА_2 та ТОВ «Гіпек», а не між ОСОБА_2 та ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД».

Колегія суддів також не погоджується із запереченнями представника позивачки ОСОБА_8 про те, що представник апелянта не має права підтримувати апеляційну скаргу, оскільки строк повноважень арбітражного керуючого Венської О.О. закінчився. Так згідно з постановою Господарського суду Київської області від 04.08.2016 року відкрито ліквідаційну процедуру щодо ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» строком на 12 місяців та призначено арбітражного керуючого Венську О.О. Проте ліквідаційна процедура не завершена, ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» не ліквідована та іншого арбітражного керуючого не призначено.

За вищевикладених обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги доповнення до апеляційної скарги, оскільки такі доповнення подані поза межами строку для їх подачі та взагалі є оскарженням додаткового рішення суду 24.05.2017 року, що не є предметом апеляційного розгляду у даному провадженні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» в особі ліквідатора Арбітражного керуючого Венської ОксаниОлександрівни задовольнити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпек», треті особи: Товариство з обмежено відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД», Головне управління юстиції у м. Києві про визнання майнового права відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий

Судді