Постанова № 69480193, 09.10.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2017 р. Справа № 5019/2862/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Тимошенко О.М.

суддів Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу кредитора - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.08.17 р.

у справі № 5019/2862/11 (суддя Марач В.В. )

за заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард"

до Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод"

про банкрутство

за участю представників сторін:

апелянта - ОСОБА_2 (довіреність від 01.08.2017р.);

боржника - ОСОБА_3 (довіреність від 31.08.2017р.);

органу прокуратури - ОСОБА_4 (посвідчення 026596 вид. 30.05.2014р.).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.08.2017 року у справі № 5019/2862/11 за заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" до Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" про банкрутство відмовлено в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фірма Восток" про визнання недійсним договору на організацію проведення аукціону із продажу майна Закритого акціонерко товариства "Рівненський ливарний завод" від 28.09.2016 року.

Відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фірма Восток" про визнання недійсними результатів аукціону із продажу майна Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" від 29.11.2016 р. та договору купівлі-продажу від 29.11.2016 р. укладеного між Закритим акціонерним товариством "Рівненський ливарний та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Систем менеджмент сервіс".

Відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фірма Восток" на дії (бездіяльність) ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" ОСОБА_5

Відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фірма Восток" про усунення арбітражного керуючого ОСОБА_5 від виконання обов'язків ліквідатора Закритого акціонерко товариства "Рівненський ливарний завод" та призначення ліквідатором боржника ОСОБА_6

Скасовано заходи забезпечення вжиті ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.07.2017 року у справі №5019/2862/11.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, кредитор ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма "Восток" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Рівненської області скасувати та прийняти нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фірма Восток" на дії (бездіяльність) ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" ОСОБА_5 задоволити; усунути арбітражного керуючого ОСОБА_5 від виконання обов'язків ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод"; визнати недійсним договір на організацію проведення аукціону із продажу майна Закритого акціонерко товариства "Рівненський ливарний завод" від 28.09.2016 року; визнати недійсними результати другого повторного аукціону із продажу майна Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" від 29.11.2016 р. та договору купівлі-продажу від 29.11.2016 р. укладеного між Закритим акціонерним товариством "Рівненський ливарний завод" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Систем менеджмент сервіс"; припинити право власності ТОВ "Систем менеджмент сервіс" на об'єкти нерухомості, зазначені в заяві ТОВ "Фірма Восток"; припинити право власності ТОВ "Бізнес імпекс груп" на об'єкти нерухомості, зазначені в заяві ТОВ "Фірма Восток"; припинити право власності ТОВ "Технопривод інвест груп" на об'єкти нерухомості, зазначені в заяві ТОВ "Фірма Восток"; визнати право власності ЗАТ "Рівненський ливарний завод" на об'єкти нерухомості, зазначені в заяві ТОВ "Фірма Восток"; зобов'язати ТОВ "Систем менеджмент сервіс" повернути ЗАТ "Рівненський ливарний завод"об'єкти нерухомості, зазначені в заяві; зобов'язати ТОВ "Бізнес імпекс груп" повернути ЗАТ "Рівненський ливарний завод"об'єкти нерухомості, зазначені в заяві; зобов'язати ТОВ "Технопривод інвест груп" повернути ЗАТ "Рівненський ливарний завод" об'єкти нерухомості, зазначені в заяві; визнати право власності ЗАТ "Рівненський ливарний завод" на рухоме майно, що було предметом договору купівлі-продажу майна від 29.11.2016р., зазначені в заяві; зобов'язати ТОВ "Систем менеджмент сервіс" повернути ЗАТ "Рівненський ливарний завод" інше рухоме майно, що було предметом договору купівлі-продажу майна від 29.11.2016р.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого суду, обставинам справи.

Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Безпосередньо в судовому засіданні представники апелянта та ЗАТ "Рівненський ливарний завод" повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Прокурор безпосередньо в судовому засіданні своєї позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги на надав, зазначив про відсутність будь-якої висловленої позиції з боку ФДМ України.

Інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників апелянта та ЗАТ "Рівненський ливарний завод", розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Рівненської області від 17.01.2013 року у справі №5019/2862/11 Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.10.2015 року у справі №5019/2862/11, серед іншого, ліквідатором ЗАТ "Рівненський ливарний завод" призначено ОСОБА_5

27 жовтня 2016 року до господарського суду Рівненської області надійшла скарга ТОВ "Фірма "Восток" на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого, згідно якої останній просить суд зобов'язати ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого ОСОБА_5 зупинити вчинення будь-яких дій, пов'язаних із продажем майна ЗАТ "Рівненський ливарний завод" до розгляду судом мирової угоди, ямови якої затверджені рішенням комітету кредиторів боржника від 28.09.2016р.; задоволити скаргу ТОВ "Фірма "Восток" та усунути арбітражного керуючого ОСОБА_5 від виконання обов'язків ліквідатора ЗАТ "Рівненський ливарний завод" (т.50, а.с.167-169).

Крім того, 22 лютого 2017 року ТОВ "Фірма "Восток" звернулося до суду з клопотанням про усунення арбітражного керуючого ОСОБА_5 від виконання обов'язків ліквідатора ЗАТ "Рівненський ливарний завод" та призначення ліквідатором ЗАТ "Рівненський ливарний завод" арбітражного керуючого ОСОБА_6 (т.53, а.с.18-19).

Вищевказана скарга та клопотання обгрунтовані тим, що 28.09.2016 року комітетом кредиторів було прийнято рішення про укладення в межах ліквідаційної процедури ЗАТ "Рівненський ливарний завод" мирової угоди, однак ліквідатором не були вжиті заходи щодо розгляду даної мирової угоди, натомість останнім вживалися заходи з реалізації майна боржника.

Крім того, скаржник зазначає, що на засіданнях комітету кредиторів боржника від 14.11.2016 р. та 15.12.2016 р., вирішено звернутися до суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого ОСОБА_5 в якості ліквідатора ЗАТ "Рівненський ливарний завод" та призначення ліквідатором боржника ОСОБА_6

Місцевий господарський суд, розглянувши вказану скаргу, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

19 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року №4212-VI, який виклав нову редакцію цього нормативного акта.

У відповідності до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Оскільки, постанова про визнання Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури прийнята господарським судом Рівненської області 17.01.2013 року, тобто до набрання чинності Закону про банкрутство в новій редакції, то при розгляді даної справи застосовуються норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній до 19.01.2013 року, окрім норм, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство (згідно п.1.1. Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній з 19.01.2013р.) та п.40 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ)).

Відповідно до п.4 ст.24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Згідно п.4 ст.25 Закону про банкрутство дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Згідно ч.13 ст.30 Закону про банкрутство у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд, за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і, за пропозицією комітету кредиторів, призначає нового ліквідатора.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює в тому числі такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом (ч.1 ст.25 Закону про банкрутство).

Отже, твердження ТОВ "Фірма Восток" про неможливість вжиття ліквідатором заходів по реалізації майна на час розгляду мирової угоди суперечить вимогам ст.ст. 1,24 Закону про банкрутство та перешкоджало б ліквідатору виконувати свої повноваження.

Відповідно до ст.38 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий протягом п'яти днів з дня укладення мирової угоди повинен подати до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди.

Отже, саме з дня укладення мирової угоди у ліквідатора виникає обов’язок щодо подання до господарського суду заяви про затвердження мирової угоди.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону про банкрутство, мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених ст.31 цього Закону.

Для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги (ч.3 ст.36 Закону про банкрутство).

За приписами ч.1 ст.38 Закону про банкрутство до заяви про затвердження мирової угоди додаються: текст мирової угоди; протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди; список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номеру (коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості; зобов'язання боржника щодо відшкодування усіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі ст.31 цього Закону, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою; письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди, за їх наявності.

Судами обох інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази направлення тексту мирової угоди усім кредиторам боржника, у зв’язку з чим були порушені їх права на надання до господарського суду заперечень та зауважень стосовно укладення цієї угоди та до самого тексту мирової угоди.

З проекту мирової угоди також не вбачається, які саме подальші дії будуть вчинені по фінансовому оздоровленню боржника.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону про банкрутство, мирову угоду підписує керівник відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника.

Проект мирової угоди, що долучений ТОВ "Фірма Восток" до скарги на дії ліквідатора всупереч вимогам ч.2 ст.36 Закону про банкрутство не підписаний керівником податкового органу за місцезнаходженням ЗАТ "Рівненський ливарний завод".

Водночас, як вбачається з проекту мирової угоди, наданої ТОВ "Фірма Восток", остання не відповідає вимогам Наказу Міністерства Юстиції України №1223/5 від 19.06.2013 р., яким затверджено "Вимоги щодо розроблення мирової угоди боржника відповідно до Типової форми мирової угоди у справі про банкрутство", а саме:

- не зазначені джерела погашення кредиторської заборгованості (п.9 вимог).

- сторінки мирової угоди не пронумеровані (п.5 вимог);

- мирова угода не прошита з підклеєнням на її звороті паперової відмітки (п.6 вимог);

- у п.1.1. не зазначено номер та дату видачі свідоцтва про державну реєстрацію, місцезнаходження, інформація про засоби зв’язку боржника (п.8 вимог).

Враховуючи те, що мирова угода не відповідає вимогам діючого законодавства, а також не досягнення домовленості щодо укладення мирової угоди між комітетом кредиторів та ліквідатором, останнім правомірно не було подано до господарського суду заяви про затвердження фактично не укладеної мирової угоди.

Оскільки доводи голови комітету кредиторів - ТОВ "Фірма Восток" про невиконання чи неналежне виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків при здійсненні ліквідаційних заходів у справі про банкрутство ЗАТ "Рівненський ливарний завод" спростовуються фактичними обставинами справи, не підтверджені належними та допустимими доказами, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ТОВ "Фірма "Восток" на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого ОСОБА_5

Щодо позовної заяви ТОВ "Фірма Восток" про визнання недійсним договору на організацію проведення аукціону із продажу майна слід зазначити наступне.

Основні засади продажу майна на аукціоні визначені ст.49 Закону про банкрутство.

За приписами ч.ч. 1-2, 4-7 наведеної правової норми продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону. Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.6 ст.49 Закону про банкрутство, організатор аукціону визначається замовником аукціону за конкурсом.

Судом встановлено, що ліквідатором на виконання вимог Закону про банкрутство було проведено конкурс щодо визначення організатора аукціону.

На участь у конкурсі від потенційних організаторів аукціону надійшли заявки від Універсальної товарної біржі "Україна-Захід", Приватного підприємства "Компанія з управління майном банкрутів" та Рівненської товарної біржі.

За результатами проведеного конкурсу тендерною комісією було визначено переможцем організатора аукціону - Універсальну товарну біржу "Україна-Захід" (рішення оформлено Протоколом № 1 засідання тендерної комісії з продажу майна в справі про банкрутство ЗАТ "Рівненський ливарний завод"), що не є заінтересованою особою стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону, має більш ніж трьох річний досвід роботи з проведення торгів, та запропонував найнижчий розмір біржового збору (біржової винагороди) організатора аукціону.

28.09.2016 року між ліквідатором ЗАТ "Рівненський ливарний завод" арбітражним керуючим ОСОБА_5 та Універсальною товарною біржею "Україна-Захід" було підписано Договір про проведення реалізації майна підприємства-банкрута з аукціону.

Згідно п.п. 1.1- 1.2 вказаного договору організатор аукціону, діючи від імені замовника, зобов’язується за свій рахунок підготувати та провести аукціон/аукціони, а замовник сплати організаторові обумовлений даним договором біржовий збір.

Організатор здійснює продаж майна ЗАТ "Рівненський ливарний завод" відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що набула чинності з 19.01.2013 р. Початкова вартість цілісного майнового комплексу, виставленого на перший аукціон, є сукупність визнаних у встановленому порядку вимог кредиторів визнаних у встановленому порядку вимог кредиторів, а саме 83 977 095, 91 грн. Аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості.

Пунктами 1.3, 1.4, 1.5 договору передбачено, що у разі закінчення аукціону без визначення переможця, організатор аукціону зобов’язаний провести протягом місяця повторний аукціон з продажу майна у вигляді ЦМК. Початковою вартістю повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості попереднього аукціону. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості.

У разі закінчення повторного аукціону організатор зобов’язаний провести протягом місяця другий повторний аукціон з продажу майна у вигляді ЦМК. Початковою вартістю другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості попереднього (повторного) аукціону. Другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

У разі, якщо продати майно у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, організатор організовує аукціон (аукціони) з продажу майна частинами.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5-6 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.4 п.2.1. Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. № 11, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Отже, для визнання недійсним договору на організацію проведення аукціону із продажу майна заявник повинен зазначити підстави недійсності такого договору, тобто порушення вимог законодавства (пряме порушення щодо підстав та порядку укладання самого договору), відсутність цивільної дієздатності, волевиявлення, не спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків.

Як вбачається, в обґрунтування позовної заяви про визнання недійсним договору на організацію проведення аукціону із продажу майна ТОВ "Фірма Восток" посилається на незаконність дій при продажі майна боржника, зокрема, щодо зниження його вартості.

Відповідно до п.2.2. Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013р. № 11, за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Слід зазначити, що дії, на незаконність яких посилається заявник, здійснювались під час виконання договору про проведення реалізації майна підприємства - банкрута з аукціону та не можуть бути підставами для визнання недійсним самого договору.

Крім того, оцінка визначенню вартості продажу майна може бути надана судом під час перевірки порядку здійснення продажу майна та торгів, але аж ніяк не при оцінці законності укладання договору про проведення реалізації майна підприємства - банкрута з аукціону.

Таким чином, викладені ТОВ "Фірма "Восток" в заяві доводи не свідчать про порушення норм закону під час укладання з Універсальною товарною біржею "Україна-Захід" договору про проведення реалізації майна підприємства - банкрута на аукціоні від 28.09.2016 р. та про наявність підстав для визнання його недійсним, з огляду на що місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Фірма "Восток" про визнання недійсним договору на організацію проведення аукціону із продажу майна ЗАТ "Рівненський ливарний завод" від 28.09.2016 р.

Щодо заяви ТОВ "Фірма "Восток" про визнання недійсними результатів аукціону із продажу майна боржника та договору купівлі-продажу суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося вище, постановою господарського суду Рівненської області від 17.01.2013 року у справі №5019/2862/11 Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.10.2015 року у справі №5019/2862/11, серед іншого, ліквідатором ЗАТ "Рівненський ливарний завод" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5

02.12.2016 року ТОВ "Фірма "Восток" звернулося до господарського суду Рівненської області з заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ЗАТ "Рівненський ливарний завод", що проводився 29.11.2016 року, та договору купівлі-продажу (т.52, а.с. 55-81).

Вказана заява обґрунтована тим, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором ОСОБА_5 та Українською товарною біржою "Україна-Захід" організовано та проведено аукціон з продажу майна боржника. При цьому, на думку заявника, організація та проведення аукціонів із продажу майна боржника відбулася з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема, в частині визначення початкової вартості ЦМК, внаслідок чого майно банкрута продане за 1700000,00 грн, що складає два відсотки від початкової вартості ЦМК.

Місцевий господарський суд, розглянувши вищевказану заяву, подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст.55 Закону про банкрутство, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Статтею 49 зазначеного Закону визначено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Згідно із ст.51 Закону про банкрутство за договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов'язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду.

Частиною п'ятою названої статті визначено, що організатор аукціону виконує такі функції: опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів; приймає заявки на участь в аукціоні; укладає із заявниками договори про завдаток; визначає учасників торгів; здійснює проведення торгів; визначає переможця торгів і підписує протокол про результати проведення торгів; повідомляє учасників торгів про результати проведення торгів.

Отже, підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом про банкрутство, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Відповідно до ст.49 Закону про банкрутство, суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону та продажу майна безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку. (ч.1 ст.49 Закону про банкрутство).

Відповідно до ч.5 ст.44 Закону про банкрутство, ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі, якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судами обох інстанцій, ліквідатором проведено інвентаризацію майна боржника станом на 06.07.2016 року, за результатами якої останнім було сформовано цілісний-майновий комплекс, який в себе включав: нематеріальні активи (програмне забезпечення), основні засоби (будівлі, споруди, устаткування, інвентар, машини, обладнання, транспортні засоби), довгострокові фінансові інвестиції та дебіторську заборгованість.

Як вже зазначалося вище, ліквідатором на виконання вимог Закону про банкрутство було проведено конкурс щодо визначення організатора аукціону та за його результатами укладено договір про проведення реалізації майна підприємства-банкрута з аукціону від 28.09.2016р.

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону про банкрутство, організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.

28.09.2016 року ліквідатор боржника звернувся з листом вих. № 210 від 28.09.2016 р. про проведення аукціону до Універсальної товарної біржі "Україна-Захід" щодо продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Рівненський ливарний завод" за початковою вартістю 83 977 095,91 грн. відповідно до сформованого реєстру вимог кредиторів у справі №5019/2862/11.

На виконання ст.58 Закону про банкрутство, 30.09.2016 р. було оприлюднено оголошення про проведення аукціону з продажу майна ЗАТ "Рівненський ливарний завод" за № 35944 на сайті Міністерства юстиції України та сайті Вищого господарського суду України. Проведення аукціону було призначено на 01.11.2016 р. з кінцевим терміном представлення заявок до участі в аукціоні - 17.10.2016 р. 17.00 год. Протоколом організатора аукціону від 17.10.2016 р. було зафіксовано, що у встановлений оголошенням термін не було зареєстрованого жодного учасника.

В порядку ст.69 Закону про банкрутство 18.10.2016р. на сайті Міністерства юстиції України та сайті Вищого господарського суду України було розміщено повідомлення про результати проведення аукціону 01.11.2016 р. - "аукціон не відбувся у зв’язку з відсутністю учасників".

18.10.2016 р. ліквідатор боржника звернувся з листом вих. № 216 від 18.10.2016 р. про проведення повторного аукціону до Універсальної товарної біржі "Україна-Захід" щодо продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Рівненський ливарний завод" у відповідності до вимог ст.65 та ст.66 Закону про банкрутство за початковою вартістю 67 181 676,73 грн. (відповідно до п.3 ст.65 Закону про банкрутство).

18.10.2016 р. було оприлюднено оголошення про проведення аукціону з продажу майна ЗАТ "Рівненський ливарний завод" за № 36459 на сайті Міністерства юстиції України та сайті Вищого господарського суду України. Проведення аукціону було призначено на 16.11.2016 р. з кінцевим терміном представлення заявок до участі в аукціоні - 27.10.2016 р. 17.00 год. Протоколом організатора аукціону від 27.10.2016 р. було зафіксовано, що в встановлений оголошенням термін не було зареєстрованого жодного учасника.

В порядку ст.69 Закону про банкрутство 28.10.2016р. на сайті Міністерства юстиції країни та сайті Вищого господарського суду України було розміщено повідомлення про результати проведення аукціону 16.11.2016 р. - "аукціон не відбувся у зв’язку з відсутністю учасників".

28.10.2016 р. ліквідатор боржника звернувся з листом вих. № 02-07/219 від 12.10.2016р. про проведення другого повторного аукціону до Універсальної товарної біржі "Україна-Захід" щодо продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Рівненський ливарний завод" у відповідності до вимог ст.65 та ст.66 Закону про банкрутство за початковою вартістю 53 745 341,38 грн. (відповідно до п.3 ст.65 Закону про банкрутство).

28.10.2016 р. було оприлюднено оголошення про проведення аукціону з продажу майна ЗАТ "Рівненський ливарний завод" за № 36808 на сайті Міністерства юстиції України та сайті Вищого господарського суду України. Проведення аукціону було призначено на 29.11.2016 р. з кінцевим терміном представлення заявок до участі в аукціоні - 18.11.2016 р. 17.00 год. За результатами проведення даного аукціону 29.11.2016 р. було складено протокол №1/РЛЗ про проведення аукціону, відповідно до якого переможцем торгів було визначено - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Систем менеджмент сервіс".

Відповідно до п.4 ст.71 Закону про банкрутство, ліквідатором ЗАТ "Рівненський ливарний завод" 29.11.2016 р. було вручено переможцю торгів письмову пропозицію щодо укладання договору купівлі-продажу з проектом договору.

29.11.2016 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Систем менеджмент сервіс" та ліквідатором ЗАТ "Рівненський ливарний завод" було укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу майна ЗАТ "Рівненський ливарний завод" за реєстраційним номером 1104, за ціною 1 700 000,00 грн. без ПДВ.

Крім того, 29.11.2016 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Систем менеджмент сервіс" та ліквідатором ЗАТ "Рівненський ливарний завод" було підписано акт переведення права власності на об’єкти нерухомості та акт приймання-передачі на інше майно.

В подальшому, у відповідності до ст.75 Закону про банкрутство на підставі протоколу № 1/РЛЗ про проведення аукціону від 29.11.2016 р., договору купівлі продажу від 29.11.2016 р. та акту передання права власності на об’єкти нерухомості від 29.11.2016 р. було видане свідоцтво №1105 від 29.11.2016р. та зареєстровано право власності на нерухомість за покупцем.

Посилання апелянта на те, що ліквідатор та організатор торгів не мали правових підстав для оприлюднення оголошення про проведення 01.11.2016 року аукціону з продажу майна ЗАТ "Рівненський ливарний завод" в якості ЦМК, до розгляду Рівненським апеляційним господарським судом апеляційних скарг кредиторів боржника на ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.09.2016р., якою затверджувалися грошові вимоги кредиторів, що виникли під час провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Рівненський ливарний завод", оскільки це впливає на початкову вартість майна боржника, визначену ст.43 Закону про банкрутство, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки ухвала господарського суду Рівненської області від 22.09.2016 р. на час формування реєстру вимог кредиторів боржника на загальну суму 83 977 095,91 грн. та на момент укладання договору з торгівельною організацією, набрала законної сили та не була оскаржена.

Крім того, згідно вимог Закону про банкрутство процедура ліквідації підприємства обмежена в часовому інтервалі, а відтак одразу після розгляду останньої заяви з поточними вимогами до боржника, що підтверджується ухвалою суду від 22.09.2016 р., було сформовано реєстр вимог кредиторів, визначено сукупний розмір кредиторських вимог до боржника та розпочато продаж майна ЗАТ "Рівненський ливарний завод" у вигляді цілісного майнового комплексу, як того вимагає ч.5 ст.44 Закон про банкрутство.

Отже, вчинення дій щодо зупинення торгів з продажу майна боржника перешкоджали б ліквідатору виконувати свої повноваження у відповідності до вимог Закону про банкрутство.

Також безпідставними є посилання скаржника на те, що ліквідатором та організатором торгів на повторному та другому повторному аукціоні початкова вартість майна визначена в розмірі, відмінному від сукупної вартості вимог кредиторів ЗАТ "Рівненський ливарний завод", що є порушенням ст.43 Закону про банкрутство, з огляду на таке.

Порядок проведення аукціонів та зниження початкової вартості майна, що продається на аукціоні, визначений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч.ч. 1-3 ст.65 Закону про банкрутство якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку. (ст.66 Закону про банкрутство).

Окрім того, Законом про банкрутство не передбачено обов'язку ліквідатора визначати граничну межу, до якої на аукціоні може бути знижена початкова вартість майна у вигляді цілісного майнового комплексу.

Відповідно до рекомендацій ВГСУ, викладених в п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI), вперше аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону. У разі закінчення аукціону без визначення переможця проводиться повторний аукціон зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості, - 50 відсотків початкової вартості (наприклад, майно має початкову вартість 100 грн.; відповідно на першому повторному аукціоні вартість майна становить 80 грн., але може бути знижена до 40 грн.). Другий повторний аукціон проводиться зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків від вартості першого повторного аукціону та за відсутності бажаючих укласти договір початкова вартість знижується на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір (відповідно на другому повторному аукціоні вартість майна становить 60 грн., але може бути знижена до 1 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, початкова вартість ЦМК на першому аукціоні визначена в розмірі 83 977 095,91 грн. відповідно до сформованого реєстру вимог кредиторів у справі №5019/2862/11, на повторному аукціоні - за початковою вартістю 67 181 676,73 грн. (вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону); на другому повторному аукціоні - 53 745 341,38 грн. (вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього повторного аукціону).

З огляду на викладене, формування початкової вартості ЦМК на перших, повторних та других повторних торгах відбувалось у відповідності з приписами ст.65 Закону про банкрутство. Разом з тим слід зазначити, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не надає організатору аукціону чи замовнику змінювати вартість майна іншим чином, аніж це передбачено ст.65 цього Закону.

Враховуючи, що аукціон з продажу майна банкрута, призначений на 01.11.2016 року, та повторний аукціон, призначений на 16.11.2016 року, не відбулися у зв'язку з відсутністю учасників, другий повторний аукціон було проведено у відповідності з вимогами статті 66 Закону з можливістю зниження початкової вартості доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

У зв'язку із зазначеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявником не доведено порушення принципів добросовісності, розумності та справедливості під час реалізації майна боржника у відповідності до приписів Закону про банкрутство.

Отже, аукціон з продажу майна ЗАТ "Рівненський ливарний завод" було проведено відповідно до вимог діючого законодавства, вартість майна встановлювалась відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при проведенні аукціону ліквідатором та організатором аукціону дотримано встановлені Законом про банкрутство вимоги до його підготовки та проведення, а відтак підстави для задоволення заяви ТОВ "Фірма "Восток" про визнання недійсними результатів аукціону із продажу майна ЗАТ "Рівненський ливарний завод" відсутні.

Відносно доводів ЗАТ "Рівненський ливарний завод" про порушення під час продажу ЦМК принципів добросовісності, розумності та справедливості, оскільки продаж майна банкрута під час проведення аукціону відбувся за 2% від початкової вартості та не дотримано принципів оцінки майна для продажу, колегія суддів зазначає, що питання визначення початкової вартості майна в процедурах банкрутства регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, згідно ч.ч. 1,2 ст.43 Закону про банкрутство майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Щодо оцінки продажу майна, то частиною 3 статті 57 Закону про банкрутство передбачено, що у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів звернення учасників у даній справі до суду в порядку ч.3 ст.57 Закону про банкрутство.

Також не беруться до уваги посилання скаржника на відсутність в матеріалах справи доказів сплати учасниками аукціону гарантійних внесків, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з розрахункового рахунку УТБ "Україна-Захід", відкритого в ПАТ "Укргазбанк" (т.59, а.с. 207-209).

За вказаних вище обставин, ТОВ "Фірма "Восток" не доведено належними та допустимими доказами факт порушення організатором аукціону правил його проведення, встановлених Законом про банкрутство, доводи скаржника, які, на його думку, є підставами для визнання результатів аукціону з продажу майна ЗАТ "Рівненський ливарний завод", який відбувся 29.11.2016 року недійсними, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, а відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Фірма "Восток" про визнання результатів аукціону недійсними з мотивів, що викладені у відповідній заяві скаржника.

Вимога ТОВ "Фірма "Восток" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, проведеного 29.11.2016 року, також не підлягає задоволенню, оскільки дана вимога є похідною від вимоги про визнання недійсними результатів аукціону, у задоволенні якої відмовлено.

Також безпідставними є твердження апелянта про незадоволення судом першої інстанції клопотання про залучення поточних власників спірного майна, оскільки ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.07.2017 року у справі №5019/2862/11 суд залучив в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Систем менеджмент сервіс", ТОВ "Технопривід інвест груп", ТОВ "Бізнес імпекс груп" та Універсальна товарна біржа "Україна - Захід" до участі у справі про банкрутство ЗАТ "Рівненський ливарний завод" в частині розгляду заяви ТОВ "Фірма "Восток" про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна боржника, договору купівлі-продажу, позовної заяви ТОВ "Фірма Восток" про визнання недійсним договору на організацію проведення аукціону із продажу майна.

Що стосується вимог заявника про визнання за ЗАТ "Рівненський ливарний завод" права власності на нерухоме та рухоме майно, припинення прав власності ТОВ "Систем менеджмент сервіс", ТОВ "Бізнес імпекс груп" та ТОВ "Технопривод інвест груп", а також їх зобов’язання повернути майно, то колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2017 року ТОВ "Фірма Восток" подано доповнення до заяви про визнання недійсними результатів аукціону із продажу майна боржника та договору купівлі-продажу, згідно якого кредитор в доповнення до заяви просить суд залучити ТОВ "Систем менеджмент сервіс", ТОВ "Технопривід інвест груп", ТОВ "Бізнес імпекс груп" в якості відповідачів по справі, припинити право власності останніх на майно та зобов'язати вказані товариства повернути майно боржнику.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст.317 ЦК України).

Згідно ст.387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 388 Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто, згідно вказаної норми власник майна має право витребувати майно від добросовісного набувача, зокрема, коли воно вибуло з його володіння або особи, якій він передав майно у володіння, поза його волею іншим шляхом.

Частиною 3 ст.55 Закону про банкрутство передбачено можливість визнання недійсними у судовому порядку результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону.

На момент подачі вищевказаних вимог заява ТОВ "Фірма Восток" про визнання недійсними результатів аукціону із продажу майна боржника та договору купівлі-продажу ще не була розглянута судом першої інстанції, а відтак заявлення вимоги про витребування майна від добросовісного набувача є передчасною.

Крім того слід зазначити, що Законом про банкрутство не передбачено права кредитора на звернення до суду з вимогою про витребування майна від добросовісного набувача.

Відповідно до част.4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Статтями 44, 55 Закону про банкрутство у межах провадження при розгляді спору про визнання недійсними результатів аукціону та відповідного договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, не передбачено можливості розгляду вимог про визнання права власності, припинення права власності та витребування майна у третіх осіб, які не є переможцями (учасниками) аукціону, а набули право власності на підставі інших (не на підставі проведеного аукціону) цивільно-правових договорів, укладених вже з переможцем аукціону.

Відтак, вимоги про визнання права власності ЗАТ "Рівненський ливарний завод" на спірне майно та зобов'язання ТОВ "Систем менеджмент сервіс", ТОВ "Технопривід інвест груп", ТОВ "Бізнес імпекс груп" повернути майно підлягають вирішенню в окремих позовних провадженнях і не можуть бути предметом розгляду в межах справи про банкрутство ЗАТ "Рівненський ливарний завод".

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.08.2017 року у справі №5019/2862/11 - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Дужич С.П.