Постанова № 69480115, 03.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2017 р. Справа№ 05/5026/1980/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Зеленіна В.О.

Сотнікова С.В.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси на окрему ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.06.2017 року

у справі № 05/5026/1980/2012 (суддя Хабазня Ю.А.)

за заявою ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація

„Райагробуд"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Черкаської області перебуває справа № 05/5026/1980/2012 про банкрутство ТОВ „Корпорація „Райагробуд", провадження у якій порушено 28.12.2012 року за заявою ОСОБА_2

Постановою господарського суду Черкаської області від 02.06.2016 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Новосельцева В.П.

З метою недопущення порушень чинного законодавства та створення штучних перешкод у здійсненні ліквідаційної процедури надалі, Господарським судом Черкаської області 27.06.2017 року винесено окрему ухвалу у відповідності до ст. 90 ГПК України, яку надіслано ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" для забезпечення усунення допущених Філією ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" в м. Черкасах порушень, а також для вжиття заходів недопущення таких порушень надалі. Надано банку місячний строк для повідомлення суду результатів даної ухвали.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ „Укрексімбанк" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.06.2017 року у даній справі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин,що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також порушення норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 року колегією суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Іоннікова І.А., Сотніков С.В., вказану апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

13.09.2017 року апеляційна скарга ПАТ „Укрексімбанк" в особі філії ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси надійшла до Київського апеляційного господарського суду повторно.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, вище вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року вищевказаною колегією суддів зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 03.10.2017 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Представники учасників провадження у справі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Клопотань про відкладення розгляду справи на направляли.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

03.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ „Укрексімбанк" підлягає задоволенню, а окрема ухвала господарського суду Черкаської області від 27.06.2017 року - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.12.2012 року за заявою ОСОБА_2 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Корпорація „Райагробуд", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Новосельцева В.П..

Ухвалою суду від 11.02.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого зокрема включено вимоги ПАТ „Укрексімбанк" на загальну суму 35 732 862,03 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.12.2014 року введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено керівника боржника ОСОБА_4, розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Новосельцева В.П..

Ухвалою суду від 30.04.2015 року звільнено керівника боржника ОСОБА_4 від виконання обов'язків керуючого санацією, призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Новосельцева В.П..

Постановою Господарського суду від 02.06.2016 року боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Новосельцева В.П., скасовано заборони на майно боржника, арешт та інші заборони на майно боржника, накладені ухвалою суду від 28.12.2012 року, та будь-які інші обмеження щодо розпорядження майном цього боржника.

Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року в редакції від 22.12.2011 року встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Тобто, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідаційної процедури - за його новою редакцією.

В даному випадку застосовується положення Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Ухвалою суду від 02.02.2017 року задоволено частково клопотання ліквідатора банкрута, звільнено активи ТОВ „Корпорація „Райагробуд" з податкової застави та скасовано обтяження, накладені на рухоме майно банкрута: запис 2 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (зареєстровано 24.05.2012 14:49:11 за №12535812) і запис 3 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (зареєстровано 24.05.2012 15:23:40 за №12536245). Ухвала була направлена судом ПАТ „Укрексімбанк", однак самостійно не була виконана.

24.02.2017 року ліквідатором банкрута на підставі ухвали суду від 02.02.2017 року у даній справі до Черкаської філії державного підприємства „Національні інформаційні системи" подано заяву про скасування обтяжень на рухоме майно банкрута, однак, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вказані записи вилучені не були, ухвала суду залишена без виконання, оскільки остання не містить контрольних сум, що не дає можливості ідентифікувати записи у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчить лист від 10.03.2017 № 1028/40.1-13 (т.10 а.с.105).

04.05.2017 року ліквідатор банкрута звернувся до філії ПАТ „Укрексімбанк" в м. Черкасах із заявою про скасування обтяжень на рухоме майно боржника, однак банк листом від 16.05.2017 року №072-03/552 повідомив, що виконання функцій з управління та розпорядження майном банкрута відповідно до приписів Закону про банкрутство покладено на ліквідатора банкрута, а листом від 01.06.2017 року вих.№072-03/625 направив на адресу ліквідатора банкрута копії витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна з контрольними сумами для здійснення ліквідатором дій по виключенню записів у відповідних реєстрах.

Таким чином, суд першої інстанції з посиланням на ст. 44 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", яка передбачає, що після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру, дійшов висновку, що філією ПАТ „Укрексімбанк" в м. Черкасах на законну вимогу ліквідатора від 04.05.2017 року банкрута фактично незаконно відмовлено у виконанні покладеного на ПАТ „Укрексімбанк" обов'язку подати заяву для вилучення відповідного запису з державного реєстру.

Відтак, за твердженням місцевого суду, вказані порушення закону ускладнили процедуру ліквідації банкрута, призвели до безпідставного затягування ліквідаційної процедури, додаткових витрат ліквідатора банкрута і держави на спростування незаконних дій, внаслідок чого з метою недопущення порушень чинного законодавства та створення штучних перешкод у здійсненні ліквідаційної процедури надалі, Господарським судом Черкаської області 27.06.2017 року винесено окрему ухвалу у відповідності до ст. 90 ГПК України, яку надіслано ПАТ „Укрексімбанк" для забезпечення усунення допущених Філією ПАТ „Укрексімбанк" в м. Черкасах порушень, а також для вжиття заходів недопущення таких порушень надалі та надано банку місячний строк для повідомлення суду результатів даної ухвали.

Разом з тим, переглядаючи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість винесення судом першої інстанції окремої ухвали, колегія суддів вбачає підстави для її скасування з огляду на наступне.

Відповідно до статті 4-7 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи.

Отже, судовий розгляд відбувається в засіданні господарського суду, протягом чого суд безпосередньо досліджує докази і встановлює фактичні обставини, на підставі яких виносить законне й обґрунтоване рішення. На стадії судового розгляду найбільш повно виявляються основні принципи господарського процесу: законності, незалежності господарського суду і його суддів, рівності сторін, змагальності, гласності та інші.

Це твердження знаходить своє відображення і в ч. 1 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, в якій зазначено, що господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Також в п.п. 5.1., 5.2. пункту 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено наступне: «окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу. Окрема ухвала виноситься одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи (зокрема, у випадках, зазначених у підпунктах 3.12, 3.13 пункту 3 цієї постанови) суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи.

Натомість, суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу 27.06.2017 року, не повідомивши належним чином про дату та час розгляду справи всіх сторін та учасників справи про банкрутство та не викликавши при цьому їх в судове засідання, позбавив можливості банк як кредитора по справі, по відношенню до якого було винесено окрему ухвалу, скористатися правами, встановленими ст. 22 ГПК України, в тому числі надати письмові пояснення чи будь-які заперечення з цього приводу.

При цьому, в оскаржуваній окремій ухвалі відсутні обґрунтування з посиланням на відповідні належні та допустимі докази порушення банком законності або недоліки в його діяльності, з яких суд виходив, виносячи окрему ухвалу відносно банку.

Крім того, відповідно до п.п. 5.3. пункту 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18, в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання.

Натомість суд фактично в окремій ухвалі вказав норму права, порушення якої було встановлено під час судового розгляду, що відбувався в судовому засіданні 20.06.2017 року, за наслідком якого ухвалою суду від 20.06.2017 року задоволено заяву ліквідатора банкрута та зобов'язано ПАТ „Укрексімбанк" подати заяву держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення з Державного реєстру запису 2 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (зареєстровано 24.05.2012 14:49:11 за №12535812) та запису 3 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (зареєстровано 24.05.2012 15:23:40 за №12536245), обтяження на майно згідно з якими скасовано ухвалою суду від 02.02.2017 року у цій справі №05/5026/1980/2012.

З оскаржуваної ухвали також вбачається, що судом лише перераховано до чого, на його думку, ці порушення призвели (ускладнили процедуру ліквідації, безпідставне затягування ліквідаційної процедури, додаткові витрати ліквідатора банкрута і держави), проте дані твердження суду не підтверджені жодними доказами та фактичними обставинами справи, а отже є необґрунтованими.

Крім того, відповідно до пункту 5.7 зазначеної вище постанови Пленуму ВГСУ, окрема ухвала надсилається посадовій особі або органу, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені господарським судом недоліки чи порушення

Отже, для усунення недоліків та виконання вимог суду вказівки мають бути максимально конкретними і реальними для їх усунення, оскільки за ухилення від їх виконання передбачена відповідальність.

Разом з тим, оскаржувана ухвала не містить посилання ні на особу порушника, як і не містить реальних вказівок щодо заходів, яких має вжити ПАТ „Укрексімбанк" на її виконання, а також з метою недопущення порушень в майбутньому.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про безпідставне застосування Господарським судом Черкаської області статті 90 ГПК України та винесення окремої ухвали, а тому вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали.

Водночас, колегія суддів зазначає, що неналежне виконання або ухилення від виконання ПАТ „Укрексімбанк" обов'язку, покладеного на нього ухвалою суду від 20.06.2017 року, є підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України у вигляді накладення штрафу.

Крім того, розглядаючи клопотання скаржника про повернення переплаченої суми судового збору за подання даної апеляційної скарги, колегією суддів встановлено наступне.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, викладено в новій редакції статтю 4 цього Закону, яка передбачає ставки судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у розмірі 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір").

Законом України № 1801-VIII від 21.12.2016 року „Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1 600,00 грн.

Підпунктами 8-10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення провадження у справі про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство або визнання її недійсною.

Ставки судового збору з апеляційних і касаційних скарг, що подаються на судове рішення, винесених у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційної скарги - 120 відсотків, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 25.11.2015 року № 01-06/2093/15 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір" (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII).

Скаржником в апеляційному порядку оскаржується окрема ухвала господарського суду Черкаської області від 27.06.2017 року, а відтак за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у сумі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1 600,00 грн., про що також було зазначено в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 року, якою було повернуто первісно подану апеляційну скаргу ПАТ „Укрексімбанк".

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, скаржником до апеляційної скарги додано платіжне доручення № 136562 від 12.07.2017 року про сплату судового збору в сумі 3 520,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.06.2017 року, тобто на 1 920,00 грн. більше, ніж того вимагає законодавство.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 7 зазначеного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, судова колегія вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України на користь ПАТ „Укрексімбанк" переплачену суму судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 27.06.2017 року у даній справі у розмірі 1 920,00 грн.

Керуючись статтями 99, 101-105, 106 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси на окрему ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.06.2017 року у справі № 05/5026/1980/2012 задовольнити.

2. Окрему ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.06.2017 року у справі № 05/5026/1980/2012 скасувати.

3. Повернути з Державного бюджету України на Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 37993783, р/р 741990015, код банку 00032112) переплачену суму судового збору у розмірі 1 920,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять грн. 00 коп.), сплаченого згідно платіжного доручення № 136562 від 12.07.2017 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи.

4. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

5. Справу № 05/5026/1980/2012 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді В.О. Зеленін

С.В. Сотніков