Постанова № 69480098, 09.10.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.10.2017 справа №905/1688/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі судового засідання ОСОБА_4за участю представників: від позивача: ОСОБА_5 за довіреністювід відповідача:не прибув від апелянта:не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» м. Дружківка, Донецька областьна ухвалу господарського суду Донецької області від про10.05.2017р. повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спорупо справі№905/1688/15 (головуючий суддя О.В. Кротінова, судді В.І. Матюхін, О.В. Попов)за позовом ОСОБА_6 акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» м. Київдо відповідача проПриватного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Україна» м.Донецьк стягнення 289 178 324,98грн. та за зустрічним позовом: до відповідача: про Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Україна» м.Донецьк ОСОБА_6 акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» м. Київ внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної ліній №ККМV.154391.009 від 04.10.2013р.

В С Т А Н О В И В:

До Донецького апеляційного господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» м. Дружківка, Донецька область з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 10.05.2017р. про повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, по справі №905/1688/15 за позовом ОСОБА_6 акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» м. Київ до Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Україна» м.Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 289 178 324,98грн. та за зустрічною позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Україна» м.Донецьк до відповідача ОСОБА_6 акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» м. Київ про внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №ККМV.154391.009 від 04.10.2013р., в якій просить її скасувати та передати справу №905/1688/15 на розгляд до господарського суду Донецької області.

Підставою для скасування зазначеної ухвали, апелянт зазначає безпідставний висновок суду, що позовні вимоги ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» м. Дружківка, Донецька область не є тотожними вимогам, що розглядаються у справі №905/1688/15, оскільки між ОСОБА_6 акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_6 акціонерним товариством «Дружківський машинобудівний завод» було укладено договір поруки №РХ 029031.180464.001 від 04.10.2013р. саме в забезпечення виконання зобовязань Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Україна» перед ОСОБА_6 акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №ККМV.154391.009 від 04.10.2013р.

Крім того, апелянт зазначає про те, що судом було проігноровано клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.09.2017р. сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_1 - головуючий, судді Будко Н.В., Малашкевич С.А.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.10.2017 р. у звязку із звільненням у відставку судді Малашкевича С.А. та перебуванням судді Будко Н.В. у відпустці було сформовано колегію суддів у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий, судді Марченко О.А., Склярук О.І.

Представник позивача за первісним позовом у судове засідання 09.10.2017р. прибув, заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Представники відповідача за первісним позовом та апелянта у судове засідання 09.10.2017р. не прибули, причини неприбуття не повідомили.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Донецької області розглядається справа №905/1688/15 за позовом ОСОБА_6 акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» м.Київ до Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Україна» м.Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 289 178 324,98 грн.

В ході розгляду зазначеної справи, відповідачем була направлена зустрічна позовна заява про внесення змін до договору про відкриття мальтивалютної кредитної лінії №ККМV.154391.009 від 04.10.2013р. для спільного розгляду з первісним позовом, яка була прийнята ухвалою господарського суду Донецької області від 11.01.2016р. у справі №905/1688/15.

В подальшому, ухвалою господарського суду Донецької області від 19.04.2017р. у справі №905/1688/15 повернуто позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» м. Дружківка, Донецька область на підставі п.п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки місцевий суд дійшов висновку про те, що третьою особою заявлені позовні вимоги, які повинні бути предметом самостійного позовного провадження, не представлено суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору та надсилання відповідачеві ОСОБА_6 акціонерному товариству «Всеукраїнський банк розвитку» м. Київ копії позовної заяви і доданих до неї документів.

04.05.2017р. до господарського суду Донецької області вдруге надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка Донецької області до ОСОБА_6 акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» м.Київ, за участю третьої особи Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Україна» м.Донецьк про залучення ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» до участі у справі у якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та визнання припиненими зобов'язання за договором поруки №РХ029031.180464.001 від 04.10.2013р., укладеним між ОСОБА_6 акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_6 акціонерним товариством «Дружківський машинобудівний завод».

Господарським судом Донецької області 10.05.2017р. прийнято ухвалу, якою повернуто позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка Донецької області на підставі п.п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки третьою особою заявлені позовні вимоги, які повинні бути предметом самостійного позовного провадження, не представлено суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору та надсилання відповідачеві ОСОБА_6 акціонерному товариству «Всеукраїнський банк розвитку» м. Київ копії позовної заяви і доданих до неї документів.

При розгляді апеляційної скарги на вищевказану ухвалу господарського суду, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до ст.26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Згідно п.1.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору. Вступ цієї особи у справу можливий на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суді, але до прийняття ним рішення.

При цьому, вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54-57 Господарського процесуального кодексу України, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 Господарського процесуального кодексу України). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61-63 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, повинна відповідати загальним правилам подання позову, а господарський суд, вирішуючи питання про прийняття позовної заяви такої особи, має право, за загальними правилами прийняття позову до розгляду, відмовити у прийнятті позовної заяви (ст.62 Господарського процесуального кодексу України) або повернути позовну заяву (ст.63 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. п.1.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, вимогами за первісним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р. у розмірі 289 178 324,98грн., а саме: простроченої заборгованості по тілу кредиту - 231 749 379,17грн., простроченої заборгованості за процентами 46 678 266,18грн. та суми пені 10 750 679,63грн.

В свою чергу, вимогами за зустрічним позовом є внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р.

Предметом позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, є залучення ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка Донецької області до участі у справі у якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та визнання припиненими зобов'язання за договором поруки №РХ029031.180464.001 від 04.10.2013р., укладеним між ОСОБА_6 акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_6 акціонерним товариством «Дружківський машинобудівний завод».

Здійснивши аналіз зазначених позовних вимог ОСОБА_6 акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку», м.Київ, зустрічних позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Україна» м.Донецьк та позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка Донецької області, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не є тотожними вимогами ані за первісним позовом, ані за зустрічним, вони за своїм змістом та походженням є різними, такими, що повинні бути предметом самостійних, незалежних одне від одного позовних проваджень.

Згідно абз.2 п.1.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., якщо третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, підлягає поверненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовні вимоги зазначеної особи не є тотожними вимогам ані за первісним позовом, ані за зустрічним.

Згідно ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, в тому числі, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вказує на те, що оскільки ОСОБА_6 акціонерним товариством «Дружківський машинобудівний завод» м. Дружківка, Донецька область заявлені позовні вимоги щодо визнання припиненим зобовязання за договором поруки №РХ029031.180464.001 від 04.10.2013р., укладеного між ОСОБА_6 акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» м. Київ та ОСОБА_6 акціонерним товариством «Дружківський машинобудівний завод» м. Дружківка, Донецька область, тому, за подання вказаного позову заявник мав сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Однак, звертаючись з зазначеними позовними вимогами у справі №905/1688/15 третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Разом з тим, ОСОБА_6 акціонерним товариством «Дружківський машинобудівний завод» м. Дружківка, Донецька область заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання зазначеної позовної заяви, яке вмотивоване скрутним фінансовим становищем.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою звільнити від сплати судового збору. Тобто, за змістом положень цієї статті питання про звільнення від сплати судового збору з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Відповідно до пункту 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України», єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження існування обставин, які перешкоджають сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Розглянувши клопотання ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» м. Дружківка, Донецька область щодо звільнення від сплати судового збору, в якому той посилається на скрутне фінансове становище, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду України вважає, що воно правомірно не задоволено господарським судом, оскільки не обґрунтовано в установленому порядку жодним доказом.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Беручи до уваги наведене, враховуючи принцип рівності перед законом і судом усіх учасників судового процесу, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд правомірно повернув позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» м. Дружківка, Донецька область на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, фактично не задовольнив клопотання про звільнення від сплати судового збору, не порушуючи норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За приписами ст.56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Судом першої інстанції вказано, що в якості доказів направлення копії позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, №б/н від 04.05.2017р. з додатками ОСОБА_6 акціонерному товариству «Всеукраїнський банк розвитку», ОСОБА_6 акціонерним товариством «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка Донецької області, до матеріалів позову долучено фіскальний чек Харківської дирекції ОСОБА_6 акціонерного товариства «Укрпошта» №б/н від 04.05.2017р. та опис вкладення у цінний лист, який містить штамп поштового відділення датований 04.05.2017р.

Судова колегія місцевого суду зазначає, що вказаний опис вкладення свідчить про направлення копії позовної заяви третьої особи та доданих до неї документів ОСОБА_6 акціонерному товариству «Всеукраїнський банк розвитку» на адресу: 84205, м.Київ, вул.Черновола В'ячеслава, 189.

Однак, згідно інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дійсною адресою ОСОБА_6 акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» (код ЄДРПОУ 36470620) є: 01135, м.Київ, Шевченківський район, вул.Чорновола В'ячеслава, 25.

Отже, означений опис вкладення не може бути прийнятий судом в якості належного доказу направлення ОСОБА_6 акціонерному товариству «Всеукраїнський банк розвитку» копії позовної заяви третьої особи та доданих до неї документів, оскільки свідчить про направлення зазначених документів на адресу іншого підприємства.

Згідно п. 3.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» м. Дружківка, Донецька область підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявником не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин, враховуючи, що третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_6 акціонерним товариством «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка Донецької області, не дотримано вимог господарського процесуального законодавства, позов підлягає поверненню на підставі п.п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 10.05.2017р. у справі №905/1688/15 задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Донецької області від 10.05.2017р. у справі №905/1688/15 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись п.п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 63, статтями 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» м. Дружківка, Донецька область на ухвалу господарського суду Донецької області від 10.05.2017р. у справі №905/1688/15 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 10.05.2017р. у справі №905/1688/15 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя:Е.В. Сгара

Судді:О.А. Марченко

ОСОБА_3