Постанова № 69480082, 03.10.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2017 року Справа № 904/7847/14

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №151 від 28.09.2017 р.;

представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2016 року у справі № 904/7847/14

за позовом ОСОБА_3 акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" м. Київ

до ОСОБА_4 товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" м. Дніпропетровськ

третя особа Приватне акціонерне товариство "Альба Україна" Київська область, м. Бориспіль

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012 у загальному розмірі 330 720 грн. 99 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 16.10.2015),

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось ОСОБА_3 акціонерне товариство "Банк "Київська Русь", в якій на момент звернення з нею до суду просило суд стягнути з ОСОБА_4 товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" заборгованість за договором купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012 у загальному розмірі 234 801 грн. 08 коп.

Вказана заборгованість складалася з наступних сум:

- 177 531 грн. 40 коп. - основного боргу;

- 28 045 грн. 10 коп. - пені;

- 24 321 грн. 80 коп. - інфляційних втрат;

- 4 902 грн. 78 коп. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що вказана заборгованість виникла у відповідача перед ПАТ "Альба Україна" за поставлені у період з 20.08.2013 року по 25.09.2013 року відповідно до договору купівлі – продажу № 335 від 04.01.2012 лікарські засоби і вироби медичного призначення, право вимоги за яким у позивача виникло на підставі укладеного з ПАТ "Альба Україна" договору відступлення прав вимоги № 70582-20/14-7 від 05.06.2014 року.

Позивач звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог (вх.суду 67818/15 від 16.10.2015), в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012 у загальному розмірі 330 720 грн. 99 коп.

Фактично позивач зменшив розмір заявленої до стягнення пені, збільшив розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, розрахувавши їх за більш тривалий період; сума основного боргу залишилася незмінною.

Таким чином, ціна позову складається з наступних сум:

- 177 531 грн. 40 коп. - основний борг;

- 11 563 грн. 31 коп. – пеня;

- 131 018 грн. 17 коп. - інфляційні втрати;

- 10 608 грн. 11 коп. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2015 (головуючий - Петренко Н.Е., судді - Мельниченко І.Ф., Бєлік В.Г.), залишеним без змін постановою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 25.02.2016 (головуючий – Дмитренко Г.К., судді – Виноградник О.М., Джихур О.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2015 та постанову ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 25.02.2016 у справі № 904/7847/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2016 року у справі №904/7847/14 (суддя Фещенко Ю.В.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" на користь ОСОБА_3 акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" - 1 540 грн. 91 коп. - основного боргу, 84 грн. 73 коп. - пені, 1 131 грн. 25 коп. - інфляційних втрат, 87 грн. 94 коп. - 3% річних, 42 грн. 67 коп. частину витрат по сплаті судового збору, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивачем ОСОБА_3 акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" належними доказами не було підтверджено наявність заборгованості відповідача ОСОБА_4 товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" в сумі 177 531 грн. 40 коп.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду ОСОБА_3 акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" звернулось до ОСОБА_1 апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом прийнято рішення із неповним з’ясуванням обставин та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та недоведеністю висновків викладених у рішенні суду дійсним обставинам справи.

Зазначає, що Позивачем шляхом надання первинних бухгалтерських документів - видаткових накладних було підтверджено належними і допустимими доказами не лише факт господарських операцій між відповідачем та первісним кредитором у спірному періоді - з 20.08.2013 року по 25.09.2013 pоку, а й факт поставки товару на 177 531,40 грн.

Також, Позивачем долучено до матеріалів справи ОСОБА_5 "Альба Україна" (вихідний №50 від 10.02.2016 року), в додатках до якого наявний перелік усіх видаткових накладних до Договору купівлі-продажу №335 від 04 січня 2012 року, згідно яких ОСОБА_5 "Альба Україна" поставляла медичні товари на користь УІ ТОВ "Медична компанія "Магадфарм". В даному листі Первісний кредитор зазначив, що у період з 23.03.2012 року по 27.11.2013 року поставило Покупцю (Відповідачу по справі) - УІ ТОВ "МК "Магадфарм" товарів на загальну суму 2 554 374,26 гривень. При цьому Первісний кредитор отримав від Відповідача за період з 29.03.2012 року по 27.02.2014 грошових коштів за цим договором на суму 2 362 827,63 гривні. Товарів за цим договором було повернуто на суму 14 015,23 гривень. Таким чином залишок заборгованості (різниця) становить 177 531,40 гривень.

Звертає увагу, що господарським судом при прийнятті рішення взято до уваги не первинна документація, надана Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, а наданий відповідачем реєстр в якості підтвердження отримання товару за накладними, які взагалі не фігурують в позовній заяві, а саме реєстр видаткових накладних отриманої продукції від ОСОБА_5 «Альба Україна» ОСОБА_4 ТОВ «Медична компанія «Магадфарм» за інший період. Натомість, скаржник наголошує, що ПАТ «Банк «Київська Русь» подав до суду позовну заяву про стягнення заборгованості з Відповіда відповідно до Договору відступлення права вимоги, де разом з первинною документації були надані копії видаткових накладних за отриманий товар з 20.08.2013 року по 25.09.2013 року з граничним строком оплати за останньою отриманою видатковою накладною 23.10.2013 року. Саме за цими видатковими накладними ПАТ "Банк "Київська Русь" стягує заборгованість.

В той же час, всі докази оплат, на які посилається у оскаржуваному рішенні господарський суд, стосуються оплат інших накладних, строк оплати яких настав раніше.

Крім того, Відповідач своєю заявою до Генеральної прокуратури України № 196/М від 20.08.2014 року фактично визнав та підтвердив існуючу заборгованість у розмірі 165 479 грн. 15 коп.

Українсько-Індійське товариство з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" залишити без задоволення.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 25.08.2016 року прийнято апеляційну скаргу та призначено до розгляду на 19.09.2016 року.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 19.09.2016 року розгляд справи відкладено на 12.10.2016 року та залучено до участі у справі у якості третьої особи Приватне акціонерне товариство "Альба Україна" (юридична адреса: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100).

12.10.2016 року судове засідання не відбулося у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді – доповідача Іванова О.Г.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 21.10.2016 року розгляд справи №904/7847/14 призначено на 07.11.2016 року.

07.11.2016 року на адресу ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" м. Київ надійшло клопотання про призначення судової експертизи.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року у справі № 904/7847/14 призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено ОСОБА_1 науково-дослідному інституту судових експертиз, у зв'язку з чим провадження у справі за апеляційною скаргою зупинено до отримання результатів експертизи.

03.08.2017 року матеріали справи № 904/7847/14 були повернуті до ОСОБА_1 апеляційного господарського суду разом із висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи по справі № 904/7847/14.

Розпорядженням керівника апарату суду від 04.08.2017 року щодо автоматичної зміни складу колегії суддів призначено проведення відповідної зміни у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Подобєда І.М., Березкіної О.В.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.08.2017 року визначено склад колегії суддів - головуючий суддя - Іванов О.Г., судді - Вечірко І.О., Дармін М.О. в розгляді даної справи.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 04.08.2017 року поновлено провадження у справі № 904/7847/14 та призначено розгляд справи на 05.09.2017 року.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 05.09.2017 року відкладено розгляд справи №904/7847/14 на 03.10.2017 року.

В судовому засіданні 03.10.2017 року ОСОБА_1 апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши

пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі

встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції

норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

04.01.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" (продавець) та ОСОБА_4 товариством з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 335 (а.с.18-19 том 1).

Відповідно до пункту 1.1. договору продавець зобов'язується передавати (поставляти) лікарські засоби і вироби медичного призначення (далі - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов договору.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року, але у будь-якому випадку до виконання своїх зобов'язань та взаєморозрахунків (пункт 10.2. договору купівлі-продажу).

Пунктом 1.2. договору купівлі-продажу встановлено, що товар передається по найменуваннях та в кількості, з зазначенням ціни митної і ціни відпускної, що будуть описані в кожному окремому випадку у видаткових накладних.

Пунктом 2.1. договору купівлі-продажу сторони визначили, що постачання товару здійснюється товарними партіями. Термін поставки кожної товарної партії визначається сторонами шляхом узгодження замовлення покупця.

Відповідно з пунктом 2.3. договору купівлі-продажу кожна товарна партія формується шляхом узгодження замовлення. Узгодження замовлення відбувається шляхом погодження наступних даних щодо поставки: асортимент, кількість, ціну, місце поставки, термін поставки. Узгодження замовлення відбувається шляхом обміну інформації за телефоном, факсимільним зв'язком, електронним зв'язком чи за допомогою інших засобів зв'язку. Підтвердженням виконання замовлення продавцем є підписання видаткової накладної покупцем при прийомі-передачі партії товару.

У відповідності до пункту 2.4. договору купівлі-продажу ціни за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін продавця та згідно з узгодженим сторонами замовленням і зазначаються у видаткових накладних.

Згідно з п.2.5. договору купівлі-продажу сума даного договору складає загальну суму товару, поставленого відповідно до умов договору, і визначається шляхом складення сум товарних партій, визначених у видаткових накладних.

Відповідно до п.4.2. договору купівлі-продажу покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його в порядку, передбаченому розділом 5 даного договору.

Згідно з пунктами 6.1. та 6.2. договору купівлі-продажу визначено, що товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем по кількості та асортименту в момент підписання сторонами видаткової накладної на товарну партію. ОСОБА_5 власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання видаткових накладних. Ризик випадкової втрати чи пошкодження товару несе його власник.

Звертаючись із позовною заявою до суду, позивач посилається на те, що в період з 20.08.2013 року по 25.09.2013, року на виконання вказаного вище договору купівлі-продажу, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 177 531 грн. 40 коп.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Як вже зазначалося, предметом позовних вимог є стягнення заборгованості за товар, поставлений саме в період з 20.08.2013 року по 25.09.2013 року на загальну суму 177 531 грн. 40 коп.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання Договору купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012 року Приватне акціонерне товариство "Альба Україна" в період часу з 20.08.2013 року по 25.09.2013 року поставило Відповідачу товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму на загальну суму 177 573 грн. 61 коп., який був прийнятий покупцем, що підтверджується видатковими накладними, які підписані представниками Відповідача і наявні в матеріалах справи (т. 1 а.с. 30-250, т. 2 а.с. 1-168). Факт отримання товару не спростовується представниками Відповідача.

Наявні у справі видаткові накладні мають усі обов’язкові реквізити первинних бухгалтерських документів.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Отже, Відповідач не надав доказів, які б спростовували твердження позивача про виконання третьою особою обов’язків за вищенаведеним Договором купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012 року.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до виписок банку по рахункам, що належать УІ ТОВ «Медична компанія «Магадфарм» та реєстру платежів УІ ТОВ «Медична компанія «Магадфарм» колегією суддів встановлено, що за період з 20.08.2013 року по по 27.11.2013 року за поставлений товар за Договором купівлі - продажу №335 від 04.01.2012 Відповідачем сплачено на користь ОСОБА_5 «Альба Україна» грошових коштів в розмірі 379 900,00 грн.

За клопотанням Позивача ОСОБА_1 апеляційним господарським судом ухвалою від 14.11.2016 року призначено по справі судову економічну експертизу.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 5727/5728-16 від 30.06.2017 року по третьому питанню експертом зазначено, що в матеріалах справи відсутні оборотно-сальдові відомості по рахункам бухгалтерського обліку, документи бухгалтерського обліку УІ ТОВ «Медична компанія «Магадфарм» за період з 2012 по 2014 роки. Експертом проведено дослідження в межах наданих матеріалів справи: виписок банку по рахункам, що належать УІ ТОВ «Медична компанія «Магадфарм» та реєстру платежів УІ ТОВ «Медична компанія «Магадфарм». В результаті проведеного дослідження встановлено, що за період з 20.08.2013 року по 27.11.2013 року за поставлений товар за Договором купівлі - продажу №335 від 04.01.2012 сплачено на користь ОСОБА_5 «Альба Україна» грошових коштів в розмірі 379 900,00 грн. Детально цифрові дані дослідження наведено в Додатку №1 «Відомість результатів дослідження реєстрів відвантаження лікарських засобів ОСОБА_5 «Альба Україна та отримання і сплату лікарських засобів УІ ТОВ «Медична компанія «Магадфарм» за період з 23.03.2012 року по 07.03.2014 року.

У зв’язку з чим по першому питанню експерт прийшов до висновку, що заборгованість ОСОБА_4 товариства з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «МАГАДФАРМ» перед Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» за період з 20.08.2013 року до 27.11.2013р. на загальну суму 177 531,40 грн. за Договором купівлі-продажу №335 від 04.01.2012 не підтверджується.

Таким чином, Відповідач надав суду докази, на підтвердження оплати товару, поставленого за спірним договором купівлі-продажу, на суму, що значно перевищує зазначену Позивачем суму поставки.

Враховуючи, що в призначенні платежів під час оплати поставленого за спірним договором товару, відповідач вказував лише дату накладних, а в день відбувалися поставки більш ніж за 20 різними накладними та оплати були частковими, встановити достовірно факт повної оплати поставленого в спірний період товару за конкретною видатковою накладною не виявляється за можливе.

У зв'язку з викладеним, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України вказав на те, що під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід більш ретельно з’ясувати питання розрахунків між первісним кредитором і боржником та при необхідності для встановлення початкового сальдо за спірний період витребувати від сторін реєстри документів, що стосуються поставки, оплати, повернення продукції за весь час дії договору купівлі – продажу № 335 від 04.01.2012 року.

На виконання вказаних рекомендацій, господарським судом було витребувано у відповідача (оскільки він є учасником правовідносин щодо спірної поставки, а позивач набувши право вимоги, отримав лише частину видаткових накладних від постачальника - первісного кредитора) всі видаткові накладні, а також всі банківські виписки та платіжні доручення на оплату вказаного товару за весь період дії договору купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012, а також всі накладні на повернення товару.

На виконання вказаних вимог, відповідачем у судовому засіданні господарському суду були надані для огляду всі видаткові накладні, за якими відбувалася поставка товару за договором купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012 за весь період його дії.

Під час дослідження вказаних накладних встановлено, що кожна видаткова накладна містить посилання на договір купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012 року.

В результаті дослідження оригіналів вказаних накладних, судом встановлено, що за період дії договору купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012 Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" відповідачу було поставлено товар на загальну суму 2 362 379 грн. 22 коп. в період з 23.03.2012 року по 27.11.2013 року.

До матеріалів справи відповідачем долучено реєстр видаткових накладних, отриманих відповідачем від ПАТ "Альба Україна" по договору купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012, який містить перелік оглянутих у судовому засіданні 06.07.2016 видаткових накладних (із зазначенням, зокрема, дати та суми поставки). При цьому, судом враховано, що під час огляду та дослідження оригіналів видаткових накладних, судом було встановлено, що одна видаткова накладена на суму 139 грн. 42 коп. не була включена у вказаний реєстр, крім того, сума накладної від 02.11.2012 відповідачем у вказаному реєстрі була відображена некоректно.

Отже, сума, яка вказана у підсумковій частині реєстру видаткових накладних, отриманих відповідачем від ПАТ "Альба Україна" по договору купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012, не відповідає фактичним обставинам справи, а судом було визначено загальну суму поставки за весь час дії договору купівлі-продажу - 2 362 379 грн. 22 коп. за результатами дослідження оригіналів видаткових накладних за період з 23.03.2012 по 27.11.2013 року.

Факт та резулттати дослідження у судовому засіданні оригіналів видаткових накладних за період з 23.03.2012 по 27.11.2013 року, наданих УІ ТОВ «Медична компанія «Магадфарм», позивачем у апеляційній скарзі та у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не оскаржувалися.

В той же час, Позивач вважає, що ОСОБА_5 "Альба Україна" у період з 23.03.2012 року по 27.11.2013 року поставило Покупцю (Відповідачу по справі) - УІ ТОВ "МК "Магадфарм" товарів на більшу суму, а саме на загальну суму 2 554 374,26 гривень, у зв’язку з чим вважає, що станом на 20.08.2013 року Відповідач мав заборгованість перед ОСОБА_3 акціонерним товариством "Банк "КИЇВСЬКА РУСЬ" у розмірі 201 038,92 грн.

На підтвердження чого Позивачем долучено до матеріалів справи ОСОБА_5 "Альба Україна" (вихідний №50 від 10.02.2016 року), в додатках до якого наявний перелік усіх видаткових накладних до Договору купівлі-продажу №335 від 04 січня 2012 року, згідно яких ОСОБА_5 "Альба Україна" поставляла медичні товари на користь УІ ТОВ "Медична компанія "Магадфарм". В даному листі Первісний кредитор зазначив, що у період з 23.03.2012 року по 27.11.2013 року поставило Покупцю (Відповідачу по справі) - УІ ТОВ "МК "Магадфарм" товарів на загальну суму 2 554 374,26 гривень. При цьому Первісний кредитор отримав від Відповідача за період з 29.03.2012 року по 27.02.2014 грошових коштів за цим договором на суму 2 362 827,63 гривні. Товарів за цим договором було повернуто на суму 14 015,23 гривень. Таким чином залишок заборгованості (різниця) становить 177 531,40 гривень.

Як вже зазначалося вище, оскільки правовідносини сторін за договором купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012 були довготривалими та з великою кількістю первинної документації колегією суддів з метою виконання вказівок Вищого господарського суду України в частині більш ретельного з’ясування питання розрахунків між первісним кредитором і боржником та встановлення початкового сальдо за спірний період призначено по справі судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: «Чи підтверджується документально зазначене ОСОБА_3 акціонерним товариством "Банк "КИЇВСЬКА РУСЬ" в Акті звірки розрахунків за період з 20.08.2013 року по 25.09.2013 року сальдо у розмірі 201 038,92 грн. станом на 20.08.2013 року?».

У висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 5727/5728-16 від 30.06.2017 року по другому питанню експертом зазначено, що відповідно проведеного дослідження реєстру відвантажень лікарських засобів покупцю, оплат, отриманих від покупця та повернень товарів покупцем за Договором купівлі-продажу №335 від 04 січня 2012 року укладеного між ОСОБА_5 «Альба Україна» та Українсько - Індійським Товариством з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Магадфарм», станом на 20.08.2013 року підтверджується відображене в Акті звірки розрахунків за період з 20.08.2013 по 25.09.2013 сальдо в розмірі 201 038,92 грн.

Також, по першому питанню зазначено, що відповідно до Реєстру відвантажень лікарських засобів покупцю; оплат, отриманих від покупця та повернень товарів покупцем за Договором купівлі-продажу №335 від 04 січня 2012 року укладеного між ОСОБА_5 «Альба Україна» та ОСОБА_4 Товариством з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Магадфарм», заборгованість ОСОБА_4 Товариством з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Магадфарм» перед Приватним акціонерним товариством «Альба - Україна» за період з 20.08.2013 року по 27.11.2013 року сальдо становить 198 787,62 грн.

В результаті проведеного дослідження заборгованість ОСОБА_4 товариства з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Магадфарм» перед Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» за Договором за Договором купівлі-продажу №335 від 04 січня 2012 року на загальну суму 177 531,40 грн. підтверджується станом на 04.06.2014 року.

В той же час, колегія суддів не погоджується з висновком експерта в частині того, що станом на 20.08.2013 року Відповідач мав відємне початкове сальдо за спірний період в розмірі 201 038,92 грн., а за період з 20.08.2013 року по 27.11.2013 року сальдо становить 198 787,62 грн., у зв’язку з чим станом на 04.06.2014 року підтверджується заборгованість відповідача на загальну суму 177 531,40 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Отже, висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов’язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

Як будь-які інші докази, висновок експерта оцінюється не лише на предмет його допустимості, належності, а й на предмет достовірності. При цьому, змістовний бік оцінки достовірності висновку експерта полягає, в тому числі, й у відповідності даних, одержаних під час дослідження і описаних у дослідницькій частині висновку, підсумковому висновку.

Як зазначається у п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз» (із змінами і доповненнями, внесеними інформаційними листами Вищого господарського суду України від 9 жовтня 2009 року № 01-08/564, від 23 березня 2010 року № 01-08/202) у перевірці й оцінці експертного ви сновку господарським судам слід враховувати викладене в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах».

Так, у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» зазначається, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен зясувати серед іншого:

- чи не вийшов експерт за межі своїх повноважень;

- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи.

У дослідницькій частині висновку експерта зазначено, що в матеріалах справи міститься Реєстр відвантажень лікарських засобів покупцю; оплат, отриманих від покупця та повернень товарів покупцем за Договором купівлі- продажу №335 від 04 січня 2012 року укладеного між ОСОБА_5 «Альба Україна» та ОСОБА_4 Товариством з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Магадфарм» за період з березня 2012 року станом на 04.06.2014 року. Експертом проведено дослідження даного Реєстру, де станом на 20.08.2013 року сальдо становить 201 038,92 грн.

За період з 20.08.2013 року по 27.11.2013 року відповідно до Реєстру:

- сальдо на 20.08.2013 року становить в розмірі 201 038,92 грн.;

- відвантажено лікарських засобів в розмірі 378 335,94 грн.;

- сплачено покупцем за товар в розмірі 379 900,00 грн.;

- повернуто продавцю товар в розмірі 687,24 грн.;

- сальдо станом на 27.11.2013 року становить 198 787,62 грн.

За період з березня 2012 року по 04.06.2014 року відповідно Реєстру:

- сальдо на 01.03.2012 року становить в розмірі 0,00 грн.;

- відвантажено лікарських засобів в розмірі 2 554 374,26 грн.;

- сплачено покупцем за товар в розмірі 2 362 785,33 грн.;

- повернуто продавцю товар в розмірі 14 057,53 грн.;

- сальдо станом на 04.06.2014 року становить в розмірі 177 531,40 грн.

Таким чином, відповідно до Реєстру відвантажень лікарських засобів покупцю; оплат, отриманих від покупця та повернень товарів покупцем за Договором купівлі- продажу №335 від 04 січня 2012 року укладеного між ОСОБА_5 «Альба Україна» та ОСОБА_4 Товариством з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Магадфарм» (який надано Позивачем), заборгованість ОСОБА_4 Товариством з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Магадфарм» перед Приватним акціонерним товариством «Альба - Україна» за період з 20.08.2013 року по 27.11.2013 року сальдо становить 198 787,62 грн.

Відповідно проведено дослідження Реєстру прибуткових накладних, отриманих УІ ТОВ «Медична компанія «Магадфарм» від ОСОБА_5 «Альба Україна» (який надано Відповідачем т. 9 а. с. 81-125), реєстру банківських виписок та виписок банку щодо сплати УІ ТОВ «Медична компанія «Магадфарм» грошових коштів ОСОБА_5 «Альба Україна» за отриманий товар за Договором купівлі-продажу №335 від 04 січня 2012 року укладеного між ОСОБА_5 «Альба Україна» та ОСОБА_4 Товариством з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Магадфарм», в результаті проведеного дослідження встановлено, що за період з березня 2012 року по 04.06.2014 року відповідно Реєстру:

- отримано лікарських засобів в розмірі 2 362 239,83 грн.;

- сплачено покупцем за товар в розмірі 2 362 785,33 грн.;

- сальдо станом на 04.06.2014 року становить - 545,50 грн.

Оскільки Реєстр відвантажень лікарських засобів покупцю відрізняється від Реєстру прибуткових накладних, отриманих Відповідачем, експертом зазначено, що при співставленні реєстрів отримання та відвантаження лікарських засобів за 2012 рік між ОСОБА_5 «Альба Україна» та ОСОБА_4 Товариством з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Магадфарм» встановлено розбіжності на загальну суму 192 134,53 грн., тобто в Реєстрі прибуткових накладних, отриманих УІ ТОВ «Медична компанія «Магадфарм» від ОСОБА_5 «Альба Україна» не відображені накладні на суму 192 134,53 грн. (795 939,83 - 603 805,30 = 192 134,53 грн.).

Таким чином, в результаті проведеного дослідження встановлено, що в реєстрі не відображено накладні на повернення товару продавцю, сплачену суму, заборгованість становить 177 531,50 грн. (192 134,53 грн. -14 057,53 грн. - 545,50 грн. = 177 531,50 грн.).

Детально цифрові дані дослідження наведено в Додатку №1 «Відомість результатів дослідження реєстрів відвантаження лікарських засобів ОСОБА_5 «Альба Україна» та отримання і сплату лікарських засобів УІ ТОВ «Медична компанія «Магадфарм» за період з 23.03.2012 по 07.03.2014».

Колегія суддів детально дослідивши Додаток №1 «Відомість результатів дослідження реєстрів відвантаження лікарських засобів ОСОБА_5 «Альба Україна» та отримання і сплату лікарських засобів УІ ТОВ «Медична компанія «Магадфарм» за період з 23.03.2012 по 07.03.2014» встановила наступне:

За даними Реєстру відвантажень лікарських засобів ОСОБА_5 «Альба Україна», грн..За даними Реєстру прибуткових накладних УІ ТОВ «Медична компанія «Магадфарм», грн..Різниця, грн..1.Обороти за 2012 рік795 939,73603 805,30192 134,532.Сальдо на 20.08.2013 року201 038,92-201 038,923.Сальдо на 04.06.2014 року177 531,40-177 531,404.Обороти за звітний період2 554 374,26 – відвантажено 2 362 785,33 – оплачено 14 057,53 - повернуто2 362 239,83– відвантажено 2 362 785,33 – оплачено (відповідно до виписок банків) 0 - повернуто191 588,93 - 14 057,535.Сальдо за звітний період177 531,40545,50

Таким чином, як за даними ОСОБА_5 «Альба Україна», так і за даними УІ ТОВ «Медична компанія «Магадфарм» сума оплати поставленого за весь час дії договору куплі-продажу товару становить 2 362 785,33 грн. Цю суму сторони не оспорюють.

В той же час, спірною є вартість відвантаженого товару, яка за даними Позивача за вирахуванням вартості повернутого товару (14 057,53 грн.) та суми оплати (2 362 785,33 грн.) становить суму позову 177 531,40 грн. (2 554 374,26 грн - 2 362 785,33 грн. - 14 057,53 грн. = 177 531,40 грн., сальдо за звітний період).

При цьому, різниця у вартості поставленого товару між даними Позивача та Відповідача становить 191 588,93 грн. (2 554 374,26 грн - 2 362 239,83 грн.),

Колегія суддів констатує, що вищезазначена різниця у вартості поставленого товару утворилася саме протягом 2012 року (795 939,83 - 603 805,30 = 192 134,53 грн. – 545,50 (сальдо за даними Відповідача)), про що експертом підставно зазначено у дослідницькій частині висновку (17 арк. висновку).

Дослідивши Додаток №1 «Відомість результатів дослідження реєстрів відвантаження лікарських засобів ОСОБА_5 «Альба Україна» та отримання і сплату лікарських засобів УІ ТОВ «Медична компанія «Магадфарм» за період з 23.03.2012 по 07.03.2014», колегія суддів встановила, що Відповідач УІ ТОВ «Медична компанія «Магадфарм» не погоджується з отриманням товару протягом 2012 року за наступними видатковими накладними:

За квітень 2012 року

Накладна №21110860 від 13.04.2012 року на суму 3 813,90 грн;

Накладна №21110861 від 13.04.2012 року на суму 9,33 грн;

Накладна №21110862 від 13.04.2012 року на суму 45,42 грн;

За травень 2012 року

Накладна №21451859 від 18.05.2012 року на суму 4 538,33 грн;

Накладна №21451860 від 18.05.2012 року на суму 146,59 грн;

Накладна №21493337 від 23.05.2012 року на суму 3 634,59 грн;

Накладна №21493338 від 23.05.2012 року на суму 230,16 грн;

Накладна №21493339 від 23.05.2012 року на суму 140,78 грн;

Накладна №211542846 від 26.05.2012 року на суму 139,42 грн;

Накладна №21581862 від 30.05.2012 року на суму 2166,92 грн;

За червень 2012 року

Накладна №21657199 від 07.06.2012 року на суму 1 757,44 грн;

Накладна №21730180 від 13.06.2012 року на суму 706,86 грн;

Накладна №21730180 від 13.06.2012 року на суму 22,42 грн;

Накладна №21759916 від 15.06.2012 року на суму 5 666,73 грн;

Накладна №21779480 від 16.06.2012 року на суму 920,30 грн;

Накладна №21779480 від 16.06.2012 року на суму 730,74 грн;

Накладна №21840995 від 22.06.2012 року на суму 6 614,42 грн;

Накладна №21873978 від 26.06.2012 року на суму 228,85 грн;

Накладна №21873979 від 26.06.2012 року на суму 20,62 грн;

Накладна №21879232 від 26.06.2012 року на суму 46,42 грн;

За липень 2012 року

Накладна №21954208 від 04.07.2012 року на суму 3 384,41 грн;

Накладна №22038503 від 11.07.2012 року на суму 77,86 грн;

Накладна №22038514 від 11.07.2012 року на суму 81,00 грн;

Накладна №22064183 від 13.07.2012 року на суму 4 948,68 грн;

Накладна №22089947 від 17.07.2012 року на суму 5 068,53 грн;

Накладна №22089947 від 17.07.2012 року на суму 4 034,18 грн;

Накладна №22170195 від 24.07.2012 року на суму 7 153,77 грн;

Накладна №22242882 від 28.07.2012 року на суму 3 319,65 грн;

Накладна №22242883 від 28.07.2012 року на суму 93,76 грн;

Накладна №22242884 від 28.07.2012 року на суму 21,17 грн;

За серпень 2012 року

Накладна №22384044 від 10.08.2012 року на суму 5 486,73 грн;

Накладна №22384044 від 10.08.2012 року на суму 1 858,84 грн;

Накладна №22573920 від 28.08.2012 року на суму 392,70 грн;

Накладна №22573920 від 28.08.2012 року на суму 931,54 грн;

За вересень 2012 року

Накладна №22823135 від 18.09.2012 року на суму 4 027,51 грн;

Накладна №22823135 від 18.09.2012 року на суму 1 530,04 грн;

Накладна №22832135 від 18.09.2012 року на суму 0,04 грн;

Накладна №22893146 від 22.09.2012 року на суму 5 057,69 грн;

За жовтень 2012 року

Накладна №22987969 від 02.10.2012 року на суму 2 995,90 грн;

Накладна №22987969 від 02.10.2012 року на суму 2 666,99 грн;

Накладна №23159873 від 16.10.2012 року на суму 4 575,39 грн;

Накладна №23159873 від 16.10.2012 року на суму 2 637,06 грн;

Накладна №23276933 від 24.10.2012 року на суму 3 222,18 грн;

Накладна №23276933 від 24.10.2012 року на суму 6 017,95 грн;

За листопад 2012 року

Накладна №23431353 від 06.11.2012 року на суму 977,90 грн;

Накладна №23442286 від 07.11.2012 року на суму 1685,28 грн;

Накладна №23442286 від 07.11.2012 року на суму 1 343,74 грн;

Накладна №23463407 від 08.11.2012 року на суму 485,70 грн;

Накладна №23463407 від 08.11.2012 року на суму 911,58 грн;

Накладна №23524321 від 13.11.2012 року на суму 1 263,85 грн;

Накладна №23524321 від 13.11.2012 року на суму 1782,58 грн;

Накладна №23532484 від 14.11.2012 року на суму 1 932,17 грн;

Накладна №23532484 від 14.11.2012 року на суму 925,26 грн;

Накладна №23593159 від 17.11.2012 року на суму 1 027,59 грн;

Накладна №23593159 від 17.11.2012 року на суму 1 642,67 грн;

Накладна №23629773 від 21.11.2012 року на суму 4 149,04 грн;

Накладна №23629773 від 21.11.2012 року на суму 3 706,60 грн;

Накладна №23663589 від 23.11.2012 року на суму 941,20 грн;

Накладна №23663589 від 23.11.2012 року на суму 1 064,26 грн;

За грудень 2012 року

Накладна №24055417 від 22.12.2012 року на суму 706,86 грн;

Накладна №24055417 від 22.12.2012 року на суму 1 130,28 грн;

Накладна №24055418 від 22.12.2012 року на суму 272,48 грн;

Накладна №24055418 від 22.12.2012 року на суму 77,88 грн;

Накладна №24056719 від 22.12.2012 року на суму 1 255,16 грн;

Накладна №24056719 від 22.12.2012 року на суму 2 339,19 грн;

Накладна №24056720 від 22.12.2012 року на суму 101,10 грн;

Накладна №24056720 від 22.12.2012 року на суму 30,20 грн;

Накладна №24077951 від 25.12.2012 року на суму 54,82 грн;

Накладна №24078049 від 25.12.2012 року на суму 972,61 грн;

Накладна №24078049 від 25.12.2012 року на суму 1 599,72 грн;

Накладна №24078050 від 25.12.2012 року на суму 36,04 грн;

Накладна №24078050 від 25.12.2012 року на суму 64,62 грн;

Накладна №24078431 від 25.12.2012 року на суму 980,69 грн;

Накладна №24078431 від 25.12.2012 року на суму 147,01 грн;

Накладна №24078435 від 25.12.2012 року на суму 185,19 грн;

Накладна №24078435 від 25.12.2012 року на суму 139,97 грн;

Накладна №24078446 від 25.12.2012 року на суму 40,88 грн;

Накладна №24078446 від 25.12.2012 року на суму 81,61 грн;

Накладна №24078493 від 25.12.2012 року на суму 3 229,71 грн;

Накладна №24078493 від 25.12.2012 року на суму 7 038,07 грн;

Накладна №24078446 від 25.12.2012 року на суму 40,88 грн;

Накладна №24078446 від 25.12.2012 року на суму 81,61 грн;

Накладна №24078493 від 25.12.2012 року на суму 3 229,71 грн;

Накладна №24078493 від 25.12.2012 року на суму 7 038,37 грн;

Накладна №24078494 від 25.12.2012 року на суму 151,86 грн;

Накладна №24078495 від 25.12.2012 року на суму 162,55 грн;

Накладна №24078495 від 25.12.2012 року на суму 27,91 грн;

Накладна №24091543 від 26.12.2012 року на суму 893,32 грн;

Накладна №24091543 від 26.12.2012 року на суму 1 802,08 грн;

Накладна №24091544 від 26.12.2012 року на суму 17,14 грн;

Накладна №24092568 від 26.12.2012 року на суму 2 003,16 грн;

Накладна №24092568 від 26.12.2012 року на суму 507,15 грн;

Накладна №24092569 від 26.12.2012 року на суму 31,57 грн;

Накладна №24092571 від 26.12.2012 року на суму 4 349,05 грн;

Накладна №24092571 від 26.12.2012 року на суму 1 411,39 грн;

Накладна №24092572 від 26.12.2012 року на суму 106,25 грн;

Накладна №24092573 від 26.12.2012 року на суму 59,69 грн;

Накладна №24092573 від 26.12.2012 року на суму 132,96 грн;

Накладна №24092606 від 26.12.2012 року на суму 647,60 грн;

Накладна №24092693 від 26.12.2012 року на суму 47,00 грн;

Накладна №24092721 від 26.12.2012 року на суму 79,00 грн;

Накладна №24094472 від 26.12.2012 року на суму 547,74 грн;

Накладна №24094472 від 26.12.2012 року на суму 233,86 грн;

Накладна №24110476 від 27.12.2012 року на суму 829,55 грн;

Накладна №24110476 від 27.12.2012 року на суму 943,30 грн;

Накладна №24110477 від 27.12.2012 року на суму 47,34 грн;

Накладна №24110481 від 27.12.2012 року на суму 343,64 грн;

Накладна №24110481 від 27.12.2012 року на суму 266,43 грн;

Накладна №24110516 від 27.12.2012 року на суму 555,69 грн;

Накладна №24110516 від 27.12.2012 року на суму 2 052,90 грн;

Накладна №24110732 від 27.12.2012 року на суму 4 284,36 грн;

Накладна №24110732 від 27.12.2012 року на суму 5 933,58 грн;

Накладна №24111288 від 27.12.2012 року на суму 482,61 грн;

Накладна №24111288 від 27.12.2012 року на суму 1 108,43 грн;

Накладна №24124766 від 28.12.2012 року на суму 160,89 грн;

Накладна №24124766 від 28.12.2012 року на суму 177,21 грн;

Накладна №24124767 від 28.12.2012 року на суму 16,43 грн;

Накладна №24124772 від 28.12.2012 року на суму 223,15 грн;

Накладна №24124772 від 28.12.2012 року на суму 696,67 грн;

Накладна №24126707 від 28.12.2012 року на суму 783,42 грн;

Накладна №24126707 від 28.12.2012 року на суму 1 026,24 грн;

Накладна №24126708 від 28.12.2012 року на суму 45,55 грн;

Накладна №24126742 від 28.12.2012 року на суму 1 160,22 грн;

Накладна №24126742 від 28.12.2012 року на суму 1 959,05 грн;

Накладна №24126743 від 28.12.2012 року на суму 236,70 грн;

Накладна №24128853 від 28.12.2012 року на суму 530,72 грн;

Накладна №24128853 від 28.12.2012 року на суму 1 302,96 грн;

Накладна №24128854 від 28.12.2012 року на суму 78,64 грн;

Накладна №24146613 від 29.12.2012 року на суму 133,07 грн;

Накладна №24146630 від 29.12.2012 року на суму 516,46 грн;

Накладна №24146630 від 29.12.2012 року на суму 484,12 грн;

Накладна №24146631 від 29.12.2012 року на суму 93,10 грн;

Накладна №24146639 від 29.12.2012 року на суму 2 401,13 грн;

Накладна №24146639 від 29.12.2012 року на суму 405,87 грн;

Накладна №24146640 від 29.12.2012 року на суму 31,62 грн;

Накладна №24146644 від 29.12.2012 року на суму 525,75 грн;

Накладна №24146644 від 29.12.2012 року на суму 452,63 грн;

Накладна №241466645 від 29.12.2012 року на суму 30,60 грн;

Накладна №24146655 від 29.12.2012 року на суму 304,46 грн;

Накладна №24146655 від 29.12.2012 року на суму 245,22 грн;

всього на загальну суму 192 134,53 грн., оскільки за даними Реєстру прибуткових накладних УІ ТОВ «Медична компанія «Магадфарм» товар за вищезазначеними накладними Відповідач не отримував.

Згідно ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинним документом – є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкованості оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2 ст. 9 Закону також встановлено, що первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов’язкових реквізитів кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (п. 2.5 Положення).

Облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом (п. 3.1., 3.2. Положення).

Таким чином, підписання покупцем саме накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, а не складання Реєстру видаткових накладних, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

В той же час, судовий експерт, встановивши розбіжності між Реєстром відвантажень лікарських засобів покупцю (даними Позивача) та Реєстром прибуткових накладних, отриманих Відповідачем (даними Відповідача) на загальну суму 192 134,53 грн., які є рівноцінними обліковими регістрами сторін та не є первинними документами, безпідставно надав перевагу саме обліковим регістрам Позивача, не зазначивши причини відхилення Реєстру прибуткових накладних, отриманих Відповідачем.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про неузгодженість між дослідницькою частиною експертного висновку та підсумковим висновком експертизи.

Крім того, експерт вийшов за межі своїх повноважень, встановивши заборгованість відповідача на загальну суму 177 531,40 грн. станом на 04.06.2014 року, оскільки таке питання на вирішення судової економічної експертизи не ставилося.

Саме у зв'язку з вищенаведеним експертом зроблений необґрунтований висновок про початкове сальдо на користь Позивача станом на 20.08.2013 року у розмірі 201 038,92 грн. та заборгованість станом на 04.06.2014 року на загальну суму 177 531,40 грн.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів констатує, що Позивачем не надано до суду вищезазначених накладних на загальну суму 192 134,53 грн., у зв’язку з чим поставку товару на вказану суму не доведено, тому відсутній обов’язок щодо здійснення розрахунків за неотриманий товар.

Вищезазначеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що листом ПАТ "Альба Україна" вих.50 від 10.02.2016 підтверджується поставка відповідачу в період з 29.03.2012 по 27.02.2014 товару на загальну суму 2 554 374 грн. 26 коп., оскільки під час дослідження видаткових накладних, за якими відбувалася поставка на виконання договору купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012, поставка на вказану суму не підтвердилася.

Звертаючись із позовом, позивач посилається на те, що неоплаченим був товар, поставлений за видатковими накладними за період з 20.08.2013 по 25.09.2013, які і були долучені до матеріалів справи (а.с.30-250 том 1, а.с.1-168 том 2 справи).

Згідно оригіналів видаткових накладних, судом було достовірно встановлено, що на виконання вказаного договору відбувалася поставка і після 25.09.2013, а саме: по 27.11.2013 включно. Належних доказів поставки товару з 27.11.2013 по 27.02.2014 (як вказано у листі вих.50 від 10.02.2016) суду не надано.

В той же час, пунктами 5.1. та 5.2. договору купівлі-продажу передбачено, що покупець проводить оплату товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Оплата кожної товарної партії проводиться у повному обсязі на умовах, що вказуються у видатковій накладній на поставку товарної партії.

У розрахункових документах покупець повинен вказувати номер та дату видаткової накладної, згідно з якою здійснюється сплата за поставлений товар, та номер і дату договору (пункт 5.4. договору купівлі-продажу).

Пунктом 5.5 договору купівлі-продажу встановлено, що у разі невиконання вимог пункту 5.4. договору, сторони домовились, що оплата поставленого товару проводиться відповідно до послідовного порядку його оплати, тобто першою оплачується та накладна, строк якої наступив першою. У разі якщо при здійсненні оплати за поставлений товар в розрахункових документах буде вказаний номер та дата накладної, яке вже оплачена або вказаний не вірний номер та (чи) дата накладної та (чи) номер та дата договору якого не існує, або помилково вказаний покупцем, вважається, що оплата здійснена за наступну не оплачену поставку. У випадку якщо сума оплати по неоплаченій накладній перевищує суму поставки по такій накладній, залишкові кошти зараховуються в рахунок наступної неоплаченої поставки.

Отже, зі змісту вказаного пункту договору слідує, що зарахування оплат у разі, зокрема, невірного зазначення призначення платежу відповідачем, здійснюється автоматично в рахунок найстарішої заборгованості. При цьому, зміст вказаного пункту не надає права постачальнику на свій розсуд визначити послідовність зарахування оплат в будь-який інший спосіб.

Так, матеріалами справи підтверджується, що поставлений за договором купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012 товар був оплачений відповідачем частково - в сумі 2 359 785 грн. 33 коп., а саме: в матеріалах справи наявні оригінали банківських виписок та платіжних доручень за період з 26.03.2012 по 07.03.2014 на вказану суму (а.с.16-250 том 8, а.с. 1-74 том 9 справи).

До матеріалів справи відповідачем долучено також реєстр банківських виписок щодо оплати відповідачем на користь ПАТ "Альба Україна" отриманого товару по договору № 335 від 04.01.2012, який містить перелік платіжних документів (зокрема, з датою та сумою платежу) за період з 26.03.2012 по 07.03.2014. При цьому, судом враховано, що під час огляду та дослідження оригіналів банківських виписок та платіжних доручень, судом було встановлено, що банківська виписка від 19.09.2012 на суму 3 000 грн. 00 коп., зазначена в реєстрі, до матеріалів справи не долучена для огляду також не надана.

Отже, сума, яка вказана у підсумковій частині реєстру банківських виписок щодо оплати відповідачем на користь ПАТ "Альба Україна" отриманого товару по договору № 335 від 04.01.2012, не відповідає фактичним обставинам справи, а судом було визначено загальну суму оплати поставленого за весь час дії договору купівлі-продажу товару - 2 359 785 грн. 33 коп. за результатами дослідження оригіналів банківських виписок та платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи (а.с.16-250 том 8, а.с. 1-74 том 9).

Крім того, в матеріалах справи наявні накладні на повернення товару постачальнику на суму 1 052 грн. 98 коп. (а.с.156-165 том 3).

Таким чином, дослідивши оригінали первинних документів, здійснивши їх системний аналіз, господарським судом було встановлено, що отриманий за договором купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012 товар на загальну суму 2 362 379 грн. 22 коп. був оплачений відповідачем частково - в сумі 2 359 785 грн. 33 коп., на суму 1 051 грн. 98 коп. товар було повернуто відповідачем постачальнику, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед ПАТ "Альба Україна" в сумі 1 540 грн. 91 коп. (2 362 379,22 (поставка) - 2 359 785,33 (оплата) - 1 052,98 (повернення).

Так, до матеріалів справи відповідачем було долучено оригінали неоплачених ним видаткових накладних (разом із супровідним листом вх.суду 42350/16 від 06.07.20126), а саме: три накладні від 26.11.2013 (одна з них оплачена частково, залишок боргу складає 226 грн. 24 коп.) та п'ять накладних від 27.11.2013 року (а.с. 2-10 том 8 ).

Враховуючи визначені законодавством порядок та строк оплати поставленого товару, приймаючи до уваги отримання покупцем товару за спірним правочином, господарський суд вірно встановив, що строк оплати товару, поставленого в період з 23.03.2012 року по 27.11.2013 року настав.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статті 33 та статті 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи все вище вказане, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем у позовній заяві, а скаржником у апеляційній скарзі належними доказами не підтверджено наявність заборгованості відповідача в сумі 177 531 грн. 40 коп., а долучені ним до матеріалів справи видаткові накладні на вказану суму, підтверджують лише факт здійснення господарської операції, а не наявність заборгованості.

В той же час, відповідачем належними доказами (первинними документами) підтверджено, що заборгованість за договором купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012 складає 1 540 грн. 91 коп.

Доказів на підтвердження погашення заборгованості в сумі 1 540 грн. 91 коп. відповідачем до суду не надано, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 540 грн. 91 коп.

Пунктом 7.2. договору купівлі-продажу сторони визначили, що у випадку порушення покупцем пункту 5.2., він виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку за кожний день заборгованості.

Крім права вимоги новий кредитор набуває право на стягнення з боржника неустойки/штрафних санкцій і збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням ним зобов'язань за договором купівлі - продажу (пункт 7.2. договору відступлення прав вимоги).

Так, на підставі вказаного пункту договору, з урахуванням того, що відповідачем були порушені зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого товару, була нарахована пеня за загальний період прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем з 20.09.2013 по 25.04.2014 в сумі 11 563 грн. 31 коп.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок, враховуючи, що під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження наявність заборгованості відповідача у визначеній позивачем сумі, а розрахунок здійснений виходячи із вказаної позивачем суми, розрахунок пені, доданий до заяви про збільшення розміру позовних вимог, правильно визнаноться господарським судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Згідно з пунктом 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання та суми боргу в ці періоди, здійснивши власний розрахунок пені за вказаними періодами, судом було встановлено, що пеня за загальний період прострочення оплати товару з 27.11.2013 по 25.04.2014 складає 84 грн. 73 коп., а саме:

- за період з 27.11.2013 по 25.04.2014 заборгованість становила 468 грн. 90 коп. - пеня складає 25 грн. 90 коп. (поставка від 26.11.2013);

- за період з 28.11.2013 по 25.04.2014 заборгованість становила 1 072 грн. 01 коп. - пеня складає 58 грн. 83 коп. (поставка від 27.11.2013).

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені підставно частково задоволено в сумі 84 грн. 73 коп.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України були нараховані та заявлені до стягнення інфляційні втрати за період прострочення з 26.10.2013 по 30.09.2015 у сумі 131 018 грн. 17 коп. та 3% річних за період прострочення з 26.10.2013 по 22.10.2015 у сумі 10 608 грн. 11 коп.

Колегією суддів здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем, та, враховуючи, що під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження наявність заборгованості відповідача у визначеній позивачем сумі, а розрахунок здійснений виходячи із вказаної позивачем суми, розрахунок інфляційних втрат, доданий до заяви про збільшення розміру позовних вимог, визнається необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи визначені періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання та суми боргу в ці періоди, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, враховуючи положення вищевказаних Постанов Пленуму, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за вказаними періодами, колегією суддів встановлено, що інфляційні втрати за період з грудня 2013 року по серпень 2015 року складають 1 131 грн. 25 коп., а саме:

- за період з 27.11.2013 по 30.09.2015 заборгованість становила 468 грн. 90 коп. - інфляційні втрати за період з грудня 2013 року по серпень 2015 року складають 344 грн. 24 коп. (поставка від 26.11.2013);

- за період з 28.11.2013 по 30.09.2015 заборгованість становила 1 072 грн. 01 коп. - інфляційні втрати за період з грудня 2013 року по серпень 2015 року складають 787 грн. 01 коп. (поставка від 27.11.2013).

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат правильно частково задоволено господарським судом в сумі 1 131 грн. 25 коп.

Колегією суддів здійснено також перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем, та встановлено, що в ньому також проведено розрахунок, виходячи із суми заборгованості, які не підтвердилася під час розгляду справи судом, отже, розрахунок визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи визначені періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання та суми боргу в ці періоди, здійснивши власний розрахунок 3% річних за вказаними періодами, судом було встановлено, що 3% річних за загальний період прострочення оплати товару з 27.11.2013 по 22.10.2015 складають 87 грн. 94 коп., а саме:

- за період з 27.11.2013 по 22.10.2015 заборгованість становила 468 грн. 90 коп. - 3% річних складають 26 грн. 79 коп. (поставка від 26.11.2013);

- за період з 28.11.2013 по 22.10.2015 заборгованість становила 1 072 грн. 01 коп. - 3% річних складають 61 грн. 15 коп. (поставка від 27.11.2013).

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних обґрунтовано частково задоволено в сумі 87 грн. 94 коп.

В подальшому, 05.06.2014 між Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" (первісний кредитор) і ОСОБА_3 акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (новий кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги № 70582-20/14-7 (а.с.22-25 том 1), відповідно до пункту 1.1. якого первісний кредитор відступає (продає), а новий кредитор набуває (купує) за 177 531 грн. 40 коп. у порядку та на умовах, визначених договором, право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_4 товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "Магадфарм" (боржник) у сумі 177 531 грн. 40 коп., що випливає з договору купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012, укладеного між боржником та первісним кредитором (далі - основне зобов'язання).

Відповідно до пунктів 1.1.1. та 1.1.2. вказаного договору право вимоги первісного кредитора за зобов'язаннями боржника на суму, зазначену в пункті 1.1. договору, що випливає з договору купівлі-продажу, підтверджується випискою з балансового рахунку боржника. Первісний кредитор засвідчує, що заперечень, які можуть бути висунуті боржником проти вимог нового кредитора на момент підписання договору не існує, вимоги є дійсними та немає підстав для їх невиконання боржником.

У відповідності до вказаного пункту договору, було складено довідку/витяг з балансу про перелік майнових прав, що відступаються ПАТ "Банк "Київська Русь" за договором відступлення права вимоги № 2003а від 05.06.2014.

Згідно з пунктом 3.1. договору відступлення новий кредитор набуває права вимоги, що відступається (продається) за договором, після підписання сторонами цього договору.

Новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання зобов'язання по оплаті коштів боржником у сумі, яка зазначена у пункті 1.1. цього договору (пункт 7.1. договору відступлення прав вимоги).

Крім права вимоги новий кредитор набуває право на стягнення з боржника неустойки/штрафних санкцій і збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням ним зобов'язань за договором купівлі - продажу (пункт 7.2. договору відступлення прав вимоги).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (пункт 6.1. договору відступлення прав вимоги).

На виконання умов договору відступлення прав вимоги первісний кредитор зняв з балансу, а новий кредитор взяв на баланс дебіторську заборгованість в сумі 177 531 грн. 40 коп., що підтверджує акт приймання-передачі права вимоги від 05.06.2014 (а.с.26 том 1).

Так, 26.06.2014 первісним кредитором було відправлено рекомендованим поштовим відправленням повідомлення про укладення договору відступлення на адресу відповідача, яке було отримано уповноваженим представником відповідача за довіреністю у поштовому відділенні 02.07.2014.

Отже, про заміну кредитора у зобов'язанні було повідомлено відповідача, що підтверджується повідомленням, наявним в матеріалах справи.

Позивач звертав увагу суду на те, що з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 1 від 12.08.2014 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 177 531 грн. 40 коп. в строк до 18.08.2014. Як зазначає позивач, вищезазначені вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язання може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, вказана норма визначає загальне правило, в силу якого на заміну кредитора у зобов'язанні згода боржника не потрібна. Однак, встановлює виключення з відповідного правила - відповідна заміна неможлива без згоди кредитора у випадках, встановлених законом або договором.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що наявність заборгованості у визначеній позивачем сумі - 177 531 грн. 40 коп. не підтверджена належними доказами, оскільки за результатами вивчення фактичних правовідносин сторін за договором купівлі-продажу за весь час його дії судом було визначено інший розмір заборгованості. А додані позивачем до матеріалів справи видаткові накладні у більшій частині є оплаченими відповідачем.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що заявою відповідача за вих. № 196/М від 20.08.2014 до Генеральної прокуратури України, відповідач фактично визнав та підтвердив існуючу заборгованість у розмірі 165 479 грн. 15 коп., з огляду на таке.

У поясненнях відповідача, наданих на вимогу суду, стосовно інформації, вказаної у зазначеному зверненні до прокуратури (вх.суду 41193/16 від 04.07.2016), відповідач пояснив, що звертаючись із заявою до Генеральної прокуратури України, він не підтверджував наявність заборгованості за договором купівлі-продажу, а вказував на шахрайські дії з боку постачальника за цим договором.

Слід також відзначити, що заява відповідача до прокуратури не є належним доказом визнання відповідачем заявлених позовних вимог, тому що у заяві йде мова про договір купівлі-продажу № 983 від 04.01.2010, за яким заборгованість первісного кредитора перед відповідачем складає 165 061 грн. 73 коп. Відповідач вказує, що за договором купівлі-продажу № 335 від 04.01.2012 відповідач мав заборгованість перед первісним кредитором у розмірі 165 479 грн. 15 коп., яку останній сплатив. Крім того, зі свого боку, як зазначав відповідач, останній неодноразово звертався до первісного кредитора та позивача щодо підписання угоди про зарахування однорідних зустрічних вимог, але ні зі сторони первісного кредитора, ні зі сторони позивача не було вчинено ніяких дій. Відповідач вважає, що сума у розмірі 177 531 грн. 40 коп., на яку посилається позивач, не підтверджена первинними документами та в діях первісного кредитора та позивача вбачаються шахрайські дії.

Таким чином, заява відповідача від 20.08.2014 не є належним доказом наявності заборгованості в сумі 165 479 грн. 15 коп. та не може прийматися до уваги судом у якості доказу наявності заборгованості в тому чи іншому розмірі, оскільки вказані у ній відомості не підтверджені жодним належним доказом.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та сума, сплачена за проведення судової експертизи покладаються на заявника скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" м. Київ – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2016 року у справі № 904/7847/14 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 09.10.2017 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя І.О. Вечірко