Постанова № 69480080, 04.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2017 р. Справа№ 910/5184/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Корсакової Г.В.

при секретарі судового засідання Даниленко Т.О.

за участю представників:

від позивача (апелянта): не зявився

від відповідача: Кудаліна І.М. - за дов. № 91/2017/04/24-10 від 24.04.2017

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: Лялюк Л.В. - за дов. № 062/15/1/03-19 від 04.01.2017

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017

у справі №910/5184/17 (суддя Турчин С.О.)

За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"

До Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріолан"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація"

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2017 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів: Станіка С.Р., Гончарова С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2017 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі №910/5184/17 прийнято до провадження та призначено на 26.07.2017.

19.07.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 відкладено розгляд справи на 08.08.2017.

Розпорядженням від 07.08.2017 у зв'язку перебування суддів Станіка С.Р. та Гончарова С.А., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Майданевича А.Г., Корсакової Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 прийнято справу №910/5184/17 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі №910/5184/17 до свого провадження у визначеному складі суддів. Розгляд апеляційної скарги у справі №910/5184/17 призначено на 04.10.2017.

В судовому засіданні 04.10.2017 представник відповідача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву поданого під час апеляційного провадження та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі №910/5184/17 залишити без змін.

В судовому засіданні 04.10.2017 представник третьої особи - 2 заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі №910/5184/17 залишити без змін.

В судове засідання 04.10.2017 позивач та третя особа-1 своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та третьої особи-1 за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (споживач) 01.02.2016 було укладено договір про постачання електричної енергії №20117 (далі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача.

У відповідності до п. 4.2.3 договору, споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656 (надалі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку: споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Згідно з додатком 6А до договору (акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін), на балансі позивача перебуває ГРЩ щит ж/б 20А та збірка 1880/8.

19.01.2017 працівниками Структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі" Публічного акціонерного товариства "Київенерго" була проведена перевірка дотримання позивачем вимог Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) об'єкта за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 20А.

За результатами вказаної перевірки, відповідачем в присутності представника позивача було складено акт про порушення №43956 від 19.01.2017, яким встановлено порушення Правил користування електричною енергією - порушення ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", пп. 3.34, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електромережі з метою безоблікового споживання електричної енергії.

Відповідачем, 14.03.2017 розглянуто акт №43956 від 19.01.2017 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, у зв'язку з чим прийнято рішення провести нарахування згідно з п. 2.9 за формулою 2.6. і 2.7 Методики.

Відповідно до розрахунку відповідача за період порушення з 04.10.2016 по 19.01.2017 за недораховану електроенергію підлягає до сплати 14 168,66 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним рішення комісії СПВ "Київські Електричні мережі" ПАТ "Київенерго", яке оформлене протоколом № 437 від 14.03.2017 засідання комісії по розгляду акта № 43956 від 19.01.2017 про порушення Правил користування електричною енергією.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач не є споживачем електричної енергії у будинку за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 20А, у зв'язку із чим, рішення комісії СПВ "Київські Електричні мережі" ПАТ "Київенерго", яке оформлене протоколом № 437 від 14.03.2017 засідання комісії по розгляду акта від 19.01.2017 № 43956 про порушення Правил користування електричною енергією підлягає визнанню недійсним.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" № 575/97-ВР від 16.10.1997 (у редакції чинній на час виявлення порушення), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено ч. 1 та 2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальником електричної енергії та споживачами врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 (далі - ПКЕЕ).

Пунктом 10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656.

Пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що представниками відповідача проведено перевірку дотримання позивачем вимог Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) у житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 20А за результатами якої складено акт про порушення №43956 від 19.01.2017.

В акті про порушення №43956 від 19.01.2017 встановлено порушення ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", пп. 3.34, 6.40, 10.2. Правил користування електричною енергією, а саме:

- самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електромережі з метою безоблікового споживання електричної енергії. Самовільне підключення виконане кабелем АППВ 3х2,5 від міжповерхового щита до телекомунікаційного обладнання Тріолан.

Відповідачем, 14.03.2017 розглянуто акт №43956 від 19.01.2017 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, у зв'язку з чим прийнято рішення провести нарахування згідно з п. 2.9 за формулою 2.6. і 2.7 Методики.

Вказаний акт №43956 про порушення від 19.01.2017 розглянутий комісією відповідача за відсутності представника позивача.

З наявних в матеріалах справи доказів, а саме з листа від 08.02.2017 та повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що позивач був повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2017 позивач сплатив суму нарахувань за актом №43956 про порушення у розмірі 14168,66 грн., що підтверджується випискою з рахунку відповідача та довідкою ПАТ "Ощадбанк" вих. №12/09/1/167 від 15.05.2017.

Згідно із п. 6.42 Правил користування електричною енергією споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.

Як визначено ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України, у разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції.

Разом з тим, визнання недійсним рішення комісії постачальника електроенергії, оформленого протоколом, є належним способом захисту порушеного права, оскільки оскаржуване рішення постачальника електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 Господарського кодексу України (постанови Верховного Суду України від 29.11.2010 № 2-15/1783-2009, від 04.04.2011 № 2-24/912-2010, від 16.05.2011 № 2-28/2397-2010).

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що нарахування по акту порушень здійснювалось згідно із п. 2.9 за формулою 2.6. та 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року №562.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком 6А до договору, на балансі позивача перебуває ГРЩ щит ж/б 20А.

Згідно з пп. 7 п. 2.1. Методики, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Відповідно до п. 2.9. Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2. 1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики; кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

Так, формулою (2.7) визначено, що W доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п.,

де P с.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулами:

у разі підключення до однієї фази P с.п. = I · U ном.фаз. · cosj (2.8);

у разі підключення до трьох фаз P с.п. = 3 · I · U ном.фаз. · cosj, (2.9);

де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А.

U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;

cos j - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни. передбачені законодавством у сфері метрології.

У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cosj приймається рівним 0,9;

t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Д пер. береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.

Кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер., день), визначається за формулою Д пер = Д пор + Д усун (2.6), де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Д усун має бути зазначено в акті про порушення.

Відповідно до п. 2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 3 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання", при вирішенні спору щодо скасування оперативно-господарської санкції судом перевіряється розмір оперативно-господарської санкції, заявленої до стягнення, а саме: правильність застосування порядку обчислення обсягів та вартості необлікованої енергії (правильність застосування визначених Методикою формул, наявність чи відсутність підстав для застосування приписів пункту 2.4 Методики), правильність всіх вихідних даних, що використовувались енергопостачальником при здійсненні такого розрахунку, а також арифметичну правильність розрахунку.

Згідно з розрахунком відповідача, позивачу за період порушення з 04.10.2016 по 19.01.2017 здійснено нарахування обсягу електричної енергії 6156,00 кВтч вартістю 14 168,66 грн. (108 днів; тариф - за жовтень - грудень 2016 року 196,99 грн. (без ПДВ), 236,39 грн. з ПДВ; за січень 2017 року - 167,49 грн. (без ПДВ), 200,99 грн. з ПДВ, приєднана потужність - 4,75 кВт).

Розрахунок недорахованої електроенергії, нарахованої за актом №43956 про порушення від 19.01.2017 здійснений у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією та є арифметично вірним.

Як визначено п. 1.2. ПКЕЕ, споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору; межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання; межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.

Відповідно до п. 2.1. ПКЕЕ, межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Як передбачено п. 5.6. ПКЕЕ, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін є невід'ємною частиною договору про постачання електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до умов договору про постачання електричної енергії №20117 від 01.02.2016 позивач є споживачем електричної енергії для забезпечення потреб його електроустановок, зокрема, за об'єктом - житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 20А.

Згідно із додатком 6А до договору (акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін) ГРЩ ж/б 20А та збірка 1880/8 належать позивачу.

Відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, позивач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію електрообладнання, що перебуває на його балансі - ГРЩ ж/б 20А.

Споживач зобов'язується забезпечити на своїй території охорону електромережі, що належить електропередавальній організації, безперешкодний доступ до електроустановок працівників електропередавальної організації в будь-який час доби для проведення необхідних робіт (п. 7 акту).

Відповідно до пп. 25 п. 10.2. ПКЕЕ, у разі приєднання нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної потужності, споживач електричної енергії зобов'язаний повідомити про це електропередавальну організацію і постачальника електричної енергії та ініціювати коригування дозволеної потужності (зменшення дозволеної потужності на величину приєднаної потужності нових субспоживачів);

У відповідності до пп. 27 п. 10.2. ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Споживач зобов'язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача (пп. 5 п. 10.2 ПКЕЕ).

Враховуючи наведені положення Правил користування електричною енергією, оскільки ГРЩ житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 20А належить позивачу, то за всі під'єднання до вказаного електрообладнання та за безоблікове користування електричною енергією, відповідальним є позивач.

Апеляційним господарським судом встановлено, що позивач, маючи на своєму балансі ГРЩ ж/б 20А, а також збірку 1880/8 повинен був проводити роботу із недопущення несанкціонованих підключень до власних об'єктів електроенергетики та несе відповідальність згідно чинного законодавства.

Щодо посилань апелянта на те, що він не являється споживачем електричної енергії не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються встановленими вище обставинами.

Посилання позивача про неналежність Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" телекомунікаційного обладнання Тріолан та споживання електричної енергії не встановленими особами не звільняє позивача від відповідальності за безоблікове користування електричною енергією внаслідок несанкціонованого підключення до об'єкту електроенергетики, що йому належить.

Матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо наявності правовідносин на постачання електричної енергії за адресою: м. Київ, вулиця Червоноткацька, 20А між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріолан" чи іншими особами, яким належить телекомунікаційне обладнання Тріолан.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, наведені позивачем як підстави для скасування оперативно-господарської санкції, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" про визнання недійсним рішення комісії СПВ "Київські Електричні мережі" ПАТ "Київенерго", яке оформлене протоколом № 437 від 14.03.2017 засідання комісії по розгляду акта від 19.01.2017 № 43956 про порушення Правил користування електричною енергією.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі №910/5184/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі №910/5184/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі №910/5184/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/5184/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді А.Г. Майданевич

Г.В. Корсакова