Рішення № 69479809, 21.09.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2017р.Справа № 917/1253/17

за позовом Керівника Кременчуцької місцевої прокуратури (проспект Свободи, 4а, м. Кременчук, 39601) в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, 39600) та Управління міського майна Кременчуцької міської ради (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, 39600)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 39600

про стягнення 13 161,21 грн. заборгованості по орендній платі, розірвання Договору оренди №295 від 08.07.2013 р.; зобовязання звільнити та повернути приміщення

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від прокуратури: ОСОБА_2 службове посвідчення №036062 від 16.10.2015 року

від Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради: відсутні

від Управління міського майна Кременчуцької міської ради: відсутні

від відповідача: відсутні

Обставини справи: Керівник Кременчуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та Управління міського майна Кременчуцької міської ради звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про: 1) стягнення 13161,21 грн. заборгованості по орендній платі; 2) розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна №295 від 08.07.2013 р., укладеного між Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1; 3) зобовязання Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення площею 57,6 м2, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Троїцька, 63/62 вартістю 118 290,00 грн. та повернути приміщення орендодавцю.

Суд ухвалою від 31.07.2017 року порушив провадження у справі №917/1253/17 та призначив її до розгляду у судовому засіданні на 29.08.2017 року.

Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради повноважного представника в судове засідання 29.08.2017 року не направив, був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Відповідач повноважного представника в судове засідання 29.08.2017 року також не направив. Ухвала суду від 31.07.2017 року про порушення провадження у справі, яка направлялася відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві: АДРЕСА_1, 39600, повернулася до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зробленого судом станом на 29.08.2017р. (арк. с. 48-51) Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 39600, тобто за адресою, на яку направлялася ухвала суду.

28.08.2017 року від Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради до суду надійшли письмові пояснення по справі (арк. с. 34-36). В поданих письмових поясненнях зазначено, що 30.03.2016 року по справі 917/240/16 господарським судом Полтавської області прийнято рішення про стягнення заборгованості з орендної плати за період з листопада 2014 року по листопад 2015 року з ФОП ОСОБА_1 в розмірі 30305,42 грн. 10.05.2017 року по справі 917/311/17 господарським судом Полтавської області прийнято рішення про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року з ФОП ОСОБА_1 в розмірі 16928,99 грн. Також в поясненнях зазначено, що по боргу, який накопичився за період з січня 2017 року по квітень 2017 року в сумі 13161,21 грн., в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також рішень цих органів з такого спору немає. Тому Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також просить суд розглянути справу без участі його повноважного представника.

Від Управління міського майна Кременчуцької міської ради 29.08.2017 року до суду надійшли пояснення по справі (арк. с. 39-40), аналогічні поясненням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 28.08.2017р.

В судовому засіданні 29.08.2017 року суд розпочав слухання справи по суті.

В зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання та невиконання ним вимог ухвали, суд відклав розгляд справи на 21.09.2017 року.

15.09.2017 року від Управління міського майна Кременчуцької міської ради 29.08.2017 року до суду надійшов лист, в якому Управління повідомило суду, що не може надати суду договір оренди нежитлового приміщення площею 57,60 кв. м. розташованого за адресою: вул. Троїцька (стара назва Красіна) 63,62 №535 від 09.09.2005 року індивідуально визначеного майна №295 від 08.07.2013 р., в зв'язку з тим, що 20.04.2012 року було проведено вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду. Зазначений договір оренди було вилучено та знищено шляхом спалення про, що складено акт №1 від 20.04.2012 року. До листа Управлянням додано копію акту№1 від 20.04.2012 року (арк. с. 56-61).

Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради та Управління міського майна Кременчуцької міської ради в судове засідання 21.09.2017 року не з'явились, про місце, дату та час його проведення були повідомлені належним чином.

Відповідач також в судове засідання 21.09.2017 року не з'явився, про місце, дату та час його проведення повідомлявся судом належним чином, проте станом на час розгляду справи докази вручення ухвали від 29.08.2017 року (чи повернення без вручення) до суду не повернулися.

Відповідно до ч.3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою судом стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наведене, відповідач двічі належним чином та завчасно був повідомлений судом про дату, час і місце проведення судових засідань. Крім того, ухвали суду у даній справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, господарський суд двічі повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Представник прокуратури в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

В судовому засіданні 21.09.2017 року суд оголосив вступну і резолютивну частини рішення та повідомив дату складення повного тексту рішення згідно статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

Відповідно до статті 121 Конституції України, статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає це в позовній заяві.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справи; подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки. Охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки у їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор посилається на те, що відповідно до п. 3.11 Положення про Управління міського майна Кременчуцької міської ради Полтавської області затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 02.12.2015, Управління міського майна відповідно до завдань та повноважень здійснює розрахунок орендної плати та проводить аналіз надходження коштів, одержаних від оренди комунального майна. Вживає заходи по стягненню заборгованості перед місцевим бюджетом по орендній платі.

Враховуючи викладене, даний позов прокурором заявлено на захист інтересів держави, в особі позивачів оскільки внаслідок порушення умов договору оренди до місцевого бюджету не надходять кошти.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 15.05.2017 року по справі №917/311/17 позовні вимоги Кременчуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та Управління міського майна Кременчуцької міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 16928,99 грн. заборгованості за договором № 295 від 08.07.2013 р. були задоволенні повністю.

Даним рішенням встановлено наступне.

08.07.2013 р. між Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради (далі Виконавчий комітет) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, (далі ФОП ОСОБА_1 А.) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука №295 (далі договір).

За умовами договору, орендодавець (Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради), передає, а орендар (ФОП ОСОБА_1 А.)) приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно: нежитлове приміщення площею 57,6 кв. м., розташоване за адресою: вул. Красіна, 63/62, що знаходиться на балансі комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства «Автозаводське» (надалі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку і становить за незалежною оцінкою 118290,00 грн. Майно передається в оренду під магазин.

Відповідно до п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі.

Пунктом 3.1 договору визначено, що орендна плата визначається на підставі ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) червень 2013 року 1779,62 грн. Орендна плата за перший місяць оренди липень 2013р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень 2013р. (п. 3.1. договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3 договору, орендна плата перераховується на рахунок, вказаний в договорі оренди, не пізніше останнього числа кожного поточного місяця за попередній місяць.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі закінчення строку дії договору, орендна плата сплачується орендарем по день фактичного використання приміщення. У разі звільнення приміщення орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі (не включаючи дату акта) (п. 3.7. договору).

Договір укладено строком на шість місяців, що діє з 08.07.2013р. по 07.01.2014р. включно (п. 11.1. договору).

Пунктом 11.4 Договору визначено, що на вимогу однієї з сторін, договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

В обґрунтування позовних вимог прокуратура вказує на те, що у відповідності до умов вказаного договору Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради надав в оренду комунальне майно площею 57,6 м, розташоване за адресою: м. Кременчук, вуї. Троїцька (колишня Красіна), 63/62 зі строком дії до 07.01.2014 року.

Фактично вказаним нежитловим приміщенням відповідач користується з 09.09.2005 року по даний час, що підтверджується актом приймання-передачі від 09.09.2005, який є додатком до договору № 535 від 09.09.2005, а також на підставі договорів оренди № 377 від 03.09.2008, № 73 від 20.03.2009, № 484 від 18.11.2011., № 250 від 01.06.2012., № 534 від 21.12.2012, № 295 від 08.07.2013 Акт приймання-передачі підписаний відповідачем та балансоутримувачем та скріплений їх печатками.

Згідно інформації УММ Кременчуцької міської ради від 22.02.2017 року відповідач не звільнив та продовжує користуватись нежитловим приміщеннях площею 57.6 кв.м, розташованим за адресою: м. Кременчук, вул. Троїцька (колишня Красіна) 63/62.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи, договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука №295 від 08.07.2013 року є чинним, відповідач свої зобов'язання за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука щодо сплати орендних платежів не виконав, заборгованість по орендній платі за період з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року у розмірі 16 928,99 грн. не сплатив.

Отже, в рішенні суду від 10.05.2017 року встановлено наявність між сторонами зобов'язань, що виникли з договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука №295 від 08.07.2013 року. Також судом встановлено порушення відповідачем вимог договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука №295 від 08.07.2013 року в частині сплати орендних платежів в сумі 16 928,99 грн. за період з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог в рамках даної справи прокуратора вказує на те, що договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука №295 від 08.07.2013 року є чинним.

Відповідач в порушення п. 3.3. договору оренди в період з 01.01.2017 року - 01.06.2017 року не здійснює сплату орендних платежів, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 13161,21 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем умов договору оренди в частині оплати позивачем №2 було направлено відповідачу лист від 12.06.2017 № 04-01/227 про необхідність сплати заборгованість, яка виникла за договором оренди та пропозицією розірвати договір оренди №295 від 08.07.2013 року (арк. с. 19). Зазначений лист залишений відповідачем без реагування.

Враховуючи вищевикладене та вважаючи інтереси держави порушеними, керівник Кременчуцької місцевої прокуратури з метою їх захисту звернувся до господарського суду Полтавської області з даним позовом в інтересах держави виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, органу місцевого самоврядування та органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в особі Управління міського майна Кременчуцької міської ради про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Кременчуцької міської ради до міського бюджету заборгованості по орендній платі в сумі 13161,21 грн. що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між ним та Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука № 295 від 08.07.2013 року; розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна №295 від 08.07.2013 р., укладеного між Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1; зобовязання Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення площею 57,6 м2 , що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Троїцька, 63/62 вартістю 118 290,00 грн. та повернути приміщення орендодавцю - виконавчому комітету Кременчуцької міської ради.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися з урахуванням вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно із ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 6, 627 ЦК України встановлено, що, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За змістом ст. 283, 286 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі і строки її внесення визначаються в договорі.

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Обов'язок наймача здійснювати оплату за передане майно у користування визначений також ст. 759 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В межах господарської справи №917/311/17 встановлено порушення відповідачем вимог договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука № 295 від 08.07.2013 року в частині проведення оплат орендних платежів.

Відповідно до положень ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує встановлена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду, суд приймає до уваги рішення господарського суду у справі №917/311/17 та встановлені у ньому факти, при цьому ці факти не можуть ставитися судом під сумнів.

Як вбачається з матеріалів даної справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи, договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука № 295 від 08.07.2013 року є чинним, відповідач свої зобов'язання за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука № 295 від 08.07.2013 року щодо сплати орендних платежів не виконав, заборгованість по орендній платі за період з 01.01.2017 року по 01.06.2017 року у розмірі 13161,21 грн. не сплатив.

За даних обставин, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за оренду нежитлового приміщення в сумі 13161,21 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не заперечуються та такими, що підлягають задоволенню.

Прокуратурою також заявлено вимогу про розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна № 295 від 08.07.2013 року укладеного між виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області та Фізичну особу-підприємцем ОСОБА_1 у зв'язку з істотним порушенням умов договору.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Крім того, в пункті 9.2. договору оренди сторони погодили, що заборгованість по оплаті за оренду більше трьох місяців вважається підставою для розірвання договору оренди у встановленому законом порядку.

Як передбачено в п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачувались орендні платежі починаючи з січня 2017 року по червень 2017 року (включно), а відтак наявні правові підстави для розірвання договору.

Відповідно до п.10. договору чинність цього договору достроково припиняється, зокрема, внаслідок за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що договір оренди індивідуально визначеного майна № 295 від 08.07.2013 року укладений між виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області та Фізичну особу-підприємцем ОСОБА_1 слід розірвати у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору та норм чинного законодавства.

Вимога про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 57,6 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Троїцька, 63/62, вартістю 118290 грн. та повернути приміщення орендодавцю - виконавчому комітету Кременчуцької міської ради також підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, яка цілком кореспондується зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Оскільки суд прийшов до висновку що договір оренди індивідуально визначеного майна № 295 від 08.07.2013 року укладений між виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області та Фізичну особу-підприємцем ОСОБА_1 слід розірвати, відповідач зобов'язаний повернути орендовані приміщення.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43,49,75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39600, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (площа Перемоги, буд. 2, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600; ідентифікаційний код 37965850, до міського бюджету р/р 33215871700008, код платежу 22080401, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, одержувач: УК у м. Кременчуці (м. Кременчук) 22080401) 13161,21 грн. заборгованості по орендній платі.

3. Розірвати договір оренди індивідуально визначеного майна № 295 від 08.07.2013 року, укладений між виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, буд. 2, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600, ідентифікаційний код 37965850) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39600, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

4. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39600, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити нежитлове приміщення площею 57,6 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Троїцька, 63/62, вартістю 118290 грн. та повернути приміщення орендодавцю - виконавчому комітету Кременчуцької міської ради (площа Перемоги, буд. 2, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600, ідентифікаційний код 37965850).

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39600, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь прокуратури Полтавської області (вул. 1100-річчя Полтави, буд. 7, м. Полтава, р/р 35210088006160 банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) 4974,35 грн. витрат зі оплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.09.2017 р.

СуддяТимощенко О.М.