Постанова № 69479633, 25.09.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2017 року Справа № 904/6643/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Пархоменко Н.В., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Саланжій Т.Ю.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №670 від 17.05.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №52-16/09 від 11.01.2017 р.;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2017 року у справі № 904/6643/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення 348 113,57 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2017 року у справі № 904/6643/17 (суддя Золотарьова Я.С.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 208 932,77 грн. плати за користування вагонами, 139180,80 грн. збору за зберігання вантажу, 5221,71 грн. судового збору.

Рішення мотивовано доведеністю факту неналежного виконанням відповідачем умов договору № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2012/у/ТО/1466 від 28.11.2013 року в частині сплати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Розмір проведеного позивачем нарахування плати за користування вагонами та розмір збору за зберігання вантажу суд вважав обґрунтованим, проведеним правильно.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження доказів, їх неналежну оцінку, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Скаржник зазначає на відсутність його вини у несвоєчасному вивільненні підїздних колій, на підтвердження чого він долучив до суду першої інстанціі відповідні довідки про зайнятість колій на станції Допоміжна на час видання наказу №67 про затримку спірних вагонів.

Також відповідач зазначає на безпідставність нарахування позивачем плати за користування вагонами, оскільки одночасне стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу суперечить Статуту залізниць України.

Вважає, що розрахунки позивача є неправильними, зробленими не за наказом №67, а за пам’ятками про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45 №№ 62, 92, 116, 1131, 133, 140, 142, 143, 155, що є невірним.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує її доводи. Просить суд залишити оскаржуване рішення без змін як законне та обгрунтоване, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та відповідачем укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2012/у/ТО/1466 від 28.11.2013 року.

Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під’їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом (п.1 договору).

Передача (здача) вагонів для під’їзної колії здійснюється:

- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу – 1,5 год.;

- маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу – 5,0 год.;

- маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу – 4,5 год.;

- передача розбірних поїздів – за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під’їзну колію передаються старшим, прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (п.5. договору).

Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна (п. 6. договору).

Про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв’язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг, повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (п.8. договору).

Час перебування вагонів на під’їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п.11. договору).

Відповідно до п. 15 договору, власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі: за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та за зберігання вантажів у вагонах – у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки згідно з правилами зберігання вантажів.

Відповідно до додаткової угоди № 6 договір є діючим до 10.12.2018 включно.

15.12.2015 року додатковою угодою № 9 до договору, у зв'язку з проведенням реєстрації ПАТ “Укрзалізниця”, яке згідно з Законом України “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування” є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 “Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, сторони дійшли згоди назву договору викласти в редакції:

“Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг філії “Придніпровська залізниця” ПАТ “Укрзалізниця”.” (п. 1 додаткової угоди № 9). Преамбулу діючого договору в частині Залізниця викласти в наступній редакції:

“Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця”, (далі - залізниця), в особі виконуючого обов'язки першого заступника начальника регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 11.12.2015 № 2057, Положення про регіональну філію “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” і виконуючого обов'язки начальника структурного підрозділу “Служба комерційної роботи та маркетингу” регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” ОСОБА_4, який діє па підставі довіреності від 11.12.2015 № 2049, Положення про регіональну філію “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, з однієї сторони,” (п. 2 додаткової угоди № 9).

З матеріалів справи вбачається, що в січні 2017 року за накладними №№46136586, 46136602, 46136610, 46138608, 46138830, залізницею було прийнято до перевезення вантаж “руда залізна агломераційна” на адресу одержувача - Публічного акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення – Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

За наказом № 67 від 05.01.2017 року о 15 год. 30 хв. були затримані вагони (№№ голова 60143369 хвіст 65098246 у кількості 54 вагон індекс поїзда НОМЕР_1 з вантажем руда, № поїзда 3524) на станції Приворот через неможливість приймання вагонів станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів – Приворот було складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №4 від 05.01.2017 року.

Також щодо наведених обставин складено акт загальної форми ГУ-23 № 4 від 05.01.2017 року.

Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 3524 отримане відповідачем 05.01.2017 року о 16:40 год.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 4 від 05.01.2017 року затримані вагони, що прибули поїздом № 3524 - 05.01.2017 року о 15 год. 10 хв., відправлені поїздом № 3325 - 09.01.2017 року о 20 год. 40 хв.

Позивачем складений акт загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника стосовно зайнятості колій призначення вагонами у період, який охоплює період з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу і до закінчення їх затримки.

Відповідач не сплатив плату за користування спірними вагонами та збір за зберігання вантажу, що є причиною спору.

Колегія суддів поділяє висновок оскаржуваного рішення про неправомірність дій відповідача в силу наступного:

Відповідно до ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до п.119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457 (далі – Статут), п.2,15 Правил користування вагонами та контейнерами (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за №165/3458, далі – Правила користування вагонами і контейнерами), за користування вагонами і контейнерами) залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України ОСОБА_2 керівництво №1 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів. Отже, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.

Згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №866/508, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (п. 46 Статуту).

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (п.9 Правил користування вагонами і контейнерами).

Згідно з п.8 Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п.10 Правил користування вагонами і контейнерами).

Суд вірно зазначив, що необхідно перевіряти дотримання залізницею порядку оформлення затримки вантажу на підходах до станції призначення, а саме: наявність і правильність складання наказу про затримку вагонів, актів про затримку вагонів форми ГУ 23-а, наявність та передачу станції призначення повідомлення про затримку, передання станцією призначення вантажоодержувачу повідомлення про затримку в погоджений сторонами спосіб, наявність актів загальної форми ГУ-23 про час закінчення затримки. При цьому акт про затримку вагонів форми ГУ-23а та акт загальної форми ГУ-23 про закінчення затримки складаються і підписуються без участі вантажоодержувача, оскільки виклик його представника на станцію затримки для підписання актів чинними Правилами перевезень не передбачено.

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів. (п.12 Правил користування вагонами і контейнерами).

У даній справі позивач довів, а апелянт не спростував ту обставину, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником – ПАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.

Відповідно до п.42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення.

Пунктом 71 Статуту встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором; подача і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до п.6, 8 договору вагони для під’їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю шляхом повідомлення, яке передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8. договору).

У даній справі є доведеним, що позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника.

Відповідно до абз.3 п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Позивачем були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станціях підходу розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 та збір за зберігання вантажів за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 № 17019014.

Заперечення апелянта, що шляхи прийому були вільні для прийняття вагонів колегія суддів відхиляє та поділяє висновок суду першої інстанції про те, що визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера до руху поїздів. Вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під’їздну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під’їзду колію. Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.8 договору про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання Залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113.

Наявність вільних під'їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.

Необхідно також зазначити, що зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо.

Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв’язків України від 31.08.2005 року № 507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно – розпорядчим актом станції.

Відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 року № 411, черговий по станції зобов’язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання.

Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинно бути зайнято.

Отже, на станції призначення, окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Згідно з ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем належними та допустимими доказами не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача, оскаржуваного ним судового рішення, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення п.121 Статуту та п.16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких, згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Колегія суддів вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, тому висновок суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі є законними та обгрунтованими.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга є не доведеною та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2017 року у справі № 904/6643/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Ю.Б. Парусніков

Повний текст постанови складено 06.10.2017 року.