Рішення № 69479599, 10.10.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2017 р.Справа № 924/798/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" смт. Підволочиськ, Тернопільської області

до приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "ВІД-АГРО" смт. Ярмолинці, Хмельницької області

про стягнення 268914,04 грн.

Представики сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №02/10 від 02.10.2015р.

відповідача : не зявився

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 268914,04 грн., з яких 250000,00 грн. поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, 14825,00 грн. витрат від інфляції та 4089,04 грн. процентів за користування коштами.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що 17.10.2016р. позивач перерахував на рахунок відповідача 250 000,00грн. поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, що підтверджується платіжним дорученням №456 від 17.10.2016р. Відповідач надані в строкове користування кошти не повернув, у зв'язку із чим позивач звертався до відповідача з вимогою в якій вимагав протягом 30 днів з моменту пред'явлення вимоги повернути кошти, що підтверджується інформацією про вручення поштового відправлення. Однак відповідач відповіді на вищевказану вимогу не надав, кошти не повернув, у зв'язку із чим позивач просить стягнути в судовому порядку суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 250000,00грн. а також 14825,00 грн. витрат від інфляції та 4089,04 грн. процентів за користування коштами.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не зявився, вимоги суду не виконав, щодо подачі відзиву на позов та направлення свого представника в судове засідання, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином. Аналогічна позиція викладена в п.п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду від 30.08.2017р., 13.09.2017р. та від 25.09.2017р. надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте, повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті позовних вимог не подав.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне.

Згідно платіжного доручення №456 від 17.10.2016р. сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідлальністю "Терра" перерахувало на рахунок приватного підприємства сільськогосподарського виробництва 250000,00грн. поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору від 17.10.2016р.

03.01.2017р. позивач звертався до відповідача з вимогою №4 у відповідності до якої вимагав повернення отриманої поворотної фінансової допомоги протягом тридцяти днів від дня пред'явлення даної вимоги.

У відповідності до поштового опису та фіскального чеку від 03.01.2017р., вищевказана вимога надіслана відповідачу рекомендованим листом 03.01.2017р. та отримана 05.01.2017., що підтверджується витягом із відстеження пересилання поштових відправлень.

Крім того, матеріали справи містять виписку по рахунку позивача за 17.10.2016р. у відповідності до якої 17.10.2016р. з рахунку останнього знято кошти в сумі 250000,00грн. для надання в якості поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору від 17.10.2016р.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п. п. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 206 ЦК України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

У відповідності до пункту 14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в силу вимог ст. 181 Господарського кодексу України, між позивачем та відповідачем було укладено господарський договір поворотної фінансової допомоги у спрощений спосіб на загальну суму 250 000, 00 грн.

Приписами ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 250 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 456 від 17.10.2016.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 03.01.2017 р. позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення фінансової допомоги в сумі 250 000,00 грн. протягом тридцяти днів від дня пред'явлення даної вимоги.

Однак, відповідач свої зобов'язання з повернення вищевказаних коштів не виконав. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині щодо стягнення з відповідача 250 000,00грн. поворотної безвідсоткової фінансової допомоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 14825,00 грн. витрат від інфляції за березень-липень 2017р. та 4089,04 грн. процентів за користування коштами за період з 06.02.2017р. по 23.08.2017р.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Проаналізувавши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума процентів за користування коштами в розмірі 4089,04 грн. є обґрунтованою і підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Щодо заявлених до стягнення 14825,00 грн. витрат від інфляції, то суд здійснивши перерахунок, вважає, що обгрунтованою є сума в розмірі 14819,42грн., у стягненні 5,58грн. слід відмовити.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, в зв'язку із тим, що спір виник внаслідок невиконання останнім своїх договірних зобов'язань.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" смт. Підволочиськ, Тернопільської області до приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "ВІД-АГРО" смт. Ярмолинці, Хмельницької області про стягнення 268914,04 грн., з яких 250000,00 грн. поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, 14825,00 грн. витрат від інфляції та 4089,04 грн. процентів за користування коштами задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "ВІД-АГРО" (Хмельницька обл., смт. Ярмолинці, вул. Хмельницька, буд. 6, код 38884757) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" (Тернопільська обл., смт. Підволочиськ, вул. 22 Січня, буд. 7а, код 30915955) 250000,00 грн. (двісті п'ятдесят тисяч грн.00 коп.) поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, 14819,42 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот дев'ятнадцять грн. 42коп.) витрат від інфляції та 4089,04 грн. (чотири тисячі вісімдесят дев'ять грн. 04 коп.) процентів за користування коштами, 4058,26грн. (чотири тисячі п'тдесят вісім грн. 26 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У стягнені 5,58грн. витрат від інфляції відмовити.

Повне рішення складено 11.10.2017р.

СуддяС.В. Гладій

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (смт. Підволочиськ, Тернопільської обл., вул. 22 Січня,7а),

3 - відповідачу (смт. Ярмолинці, Хмельницької обл., вул. Хмельницька,6)- надіслати рекомендованим.