Постанова № 69478467, 10.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року Справа № 916/359/17

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ", м. Одеса,

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017

у справі № 916/359/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (далі - ТОВ "Маша і Мєдвєдь"), Російська Федерація,

до приватного підприємства "ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ" (далі - Підприємство), м. Одеса,

про стягнення 128 000,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Маша і Мєдвєдь" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Підприємства 128 000,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 16, 418, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 3, 7, 8, 9, 11, 15, 52 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано порушенням майнових прав позивача на персонаж "ІНФОРМАЦІЯ_2" із аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", шляхом продажу відповідного товару - дитячих шкарпеток, на етикетках яких містяться малюнки із зображенням названого об'єкта авторського права.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.04.2017 у справі № 916/359/17 (суддя Цісельський О.В.) у задоволенні позову відмовлено з посиланням на недоведеність заявлених позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 (судді Філінюк І.Г. - головуючий, Лавриненко Л.В., Лашин В.В.) рішення місцевого господарського суду зі справи № 916/359/17 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову: стягнуто з відповідача на користь позивача 128 000,00 грн. компенсації за порушення авторських прав, 1920,00 грн. судового збору; стягнуто з відповідача на користь позивача 2112,00 грн. відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанову суду апеляційної інстанції зі справи з посиланням на приписи статей 418, 435, 440, 441, 443 ЦК України, статті 1, 8, 9, 15, 32, 52 Закону № 3792 мотивовано порушенням Підприємством майнових авторських прав позивача та наявністю підстав для стягнення компенсації.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акту з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

03.10.2017 Вищим господарським судом України одержано клопотання ТОВ "Маша і Мєдвєдь" про відкладення розгляду касаційної скарги, у зв'язку з відрядженням представника ТОВ "Маша і Мєдвєдь" та неможливістю з'явитися у призначене судове засідання до суду касаційної інстанції.

Оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, клопотання ТОВ "Маша і Мєдвєдь" про відкладення розгляду справи Вищим господарським судом України у судовому засіданні 10.10.2017 не задоволено. Крім того, за матеріалами справи у ТОВ "Маша і Мєдвєдь" є ще два представники, які уповноважені представляти інтереси останнього.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- ТОВ "Маша і Мєдвєдь" (юридична особа за законодавством Російської Федерації) як правонабувач за договором від 08.06.2010 № 010601-МиМ отримало від товариства з обмеженою відповідальністю Студія "АНИМАККОРД" (далі -ТОВ Студія "АНИМАККОРД") як правовласника з моменту підписання договору (і протягом всього строку дії виключного права на аудіовізуальний твір) виключне право на аудіовізуальний твір - серіал "ІНФОРМАЦІЯ_1", який володіє статусом "національного фільму";

- згідно з додатком № 1 до Договору № 010601-МиМ одночасно з передачею права на аудіовізуальний твір правовласник передає набувачу у повному обсязі виключні права на всі юридично значимі охоронювані елементи аудіовізуального твору (включаючи, але не обмежуючись, назвою аудіовізуального твору та його окремих серій, графічним зображенням, мальованими зображеннями персонажів аудіовізуального твору, їх іменами, текстом) незалежно від того, чи поіменовані вказані елементи безпосередньо в таких додатках до договорів;

- ТОВ Студія "АНИМАККОРД" набуло виключних майнових прав на аудіовізуальний твір - серіал "ІНФОРМАЦІЯ_1" на підставі: авторського договору від 01.04.2008 № ОК-2/2008 з автором - виконавцем ОСОБА_4, яким створено та передано ТОВ Студія "АНИМАККОРД" сценарій восьми серій дитячого телевізійного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1" з виключним правом на нього. Також ТОВ "Маша і Мєдвєдь" та ОСОБА_4 08.06.2010 укладено ліцензійний договір № ЛД-1/2010 про надання права використання творів образотворчого мистецтва (виключна ліцензія), відповідно до умов якого ліцензіар має виключні права на використання створених одноособовою творчою працею ліцензіара оригінальних малюнків, що зображують персонажів аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_3", та надає ТОВ "Маша і Мєдвєдь" право на використання творів в установлених договором межах, на умовах виключної ліцензії;

- як зазначив позивач, 22.06.2014, 25.06.2014, 26.06.2014, 30.06.2014, 02.07.2014, 15.07.2014, 22.07.2014, 28.07.2014 представником ТОВ "Маша і Мєдвєдь" у магазині "Обжора", що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 20/4, придбано дитячі шкарпетки, із зображенням на етикетках товару персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2". Реалізація товару підтверджується чеками. Факти продажу підтверджуються також десятьма відповідними відеофіксаціями у магазині "Обжора";

- власником приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 20/4 є ТОВ "Золота осінь плюс", що підтверджується свідоцтвом про право власності від 28.12.2013;

- ТОВ "Золота осінь плюс" передало зазначене приміщення в оренду Підприємству за договором оренди від 01.01.2014 № 3, на термін до 30.11.2016.

У вирішенні спору місцевий господарський суд виходив з того, що надані позивачем чеки в підтвердження факту придбання відповідного товару не містять ні назви відповідача, ані зазначення торгової марки придбаного товару, у зв'язку з чим встановити за такими чеками факт здійснення придбання саме дитячих шкарпеток із зображенням "ІНФОРМАЦІЯ_2" саме у відповідача є неможливим; надані позивачем копії відеозапису унеможливлюють встановлення достовірності відеозапису, його безперервності та відсутності стороннього втручання, а відтак унеможливлюють його використання у якості доказу. Крім того, записи на компакт-диску прихованої відеозйомки не можуть бути використані у якості доказу, оскільки процес відеозйомки суттєво порушує певні особисті немайнові права фізичної особи, щодо якої здійснювалася така відеозйомка.

Разом з тим судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що:

- у чеках, що містяться в матеріалах справи зазначена наступна інформація:

найменування магазину "Обжора";

адреса місцезнаходження магазину - м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 20/4;

найменування товару - "Носки арт. 13-50";

ціна- 19,17 грн.;

- на етикетці шкарпеток зазначається інформація "Шкарпетки арт. 13-50", що дозволяє встановити зв'язок між товарами та розрахунковими документами;

- підтвердженням продажу суб'єктом господарської діяльності - Підприємством шкарпеток арт. 13-50, на етикетці яких розміщено малюнок із зображенням персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2" як самостійної складової частини аудіовізуального твору є зазначення ідентичного артикулу в розрахункових документах, які були видані в магазині "Обжора" при здійснені купівлі товару представником ТОВ "Маша і Мєдвєдь";

- відеофіксація, надана позивачем, підтверджує факт придбання шкарпеток із зображенням "ІНФОРМАЦІЯ_2" арт. 13-50 у магазині "Обжора" за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 20/4;

- зображення осіб у відеозйомці, наданої позивачем, не містить конфіденційної інформації;

- стягненню підлягає 128 000,00 грн. компенсації, заявленої позивачем, з огляду на десять окремих випадків (фактів) реалізації відповідачем контрафактного товару.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за порушення його майнових авторських прав на аудіовізуальний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1".

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону № 3792, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Водночас, згідно з приписами статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до частин першої, третьої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно з приписами частини першої статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У запереченнях на відзив Підприємства позивач зазначав про те, що Підприємство уже притягувалося до відповідальності за порушення майнових авторських прав позивача, шляхом розповсюдження контрафактного товару в магазинах "Обжора" у м. Одесі, а саме цукерок із зображенням персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2", на підтвердження чого надано копію постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 зі справи № 916/5273/14 за позовом ТОВ "Маша і Мєдвєдь" до Підприємства про стягнення компенсації за порушення відповідачем майнових прав позивача на персонаж "ІНФОРМАЦІЯ_2" із аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" шляхом продажу в магазинах відповідача "Обжора" товару - цукерок із зображенням персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2"; як слідує із постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 зі справи № 916/5273/14 продаж відповідачем товару - цукерок з використанням зображення персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2" мав місце протягом травня - червня 2014 року; з позовом про захист майнових авторських прав у справі № 916/5273/14 ТОВ "Маша і Мєдвєдь" звернулося у грудні 2014 року.

Таким чином, за захистом майнових авторських прав на персонаж "ІНФОРМАЦІЯ_2" позивач звернувся до суду з двома окремими позовами (у грудні 2014 року - справа № 916/5273/14 та у лютому 2017 року - справа № 916/359/17), в основу розділення яких покладено використання відповідачем зображення персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2" на різних товарах (цукерках та дитячих шкарпетках) та в різних магазинах Підприємства "Обжора" (які знаходяться за різними адресами у м. Одесі).

Проте, вирішуючи спір у даній справі та зазначаючи про вчинення Підприємством порушення майнових авторських прав позивача і наявність підстав для стягнення компенсації, суди попередніх інстанцій не надали оцінки тій обставині, що протягом певного періоду (зокрема, травня - липня 2014 року) відповідач здійснював продаж товарів (шкарпеток, цукерок тощо) з використанням зображення персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2". Тобто, об'єктивною стороною вчиненого відповідачем порушення є продаж товарів (шкарпеток, цукерок тощо) із використанням зображення персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2" із аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" протягом певного періоду.

З огляду на наведене для правильного вирішення спору у даній справі попереднім судовим інстанціям на підставі ретельної оцінки усіх поданих сторонами доказів належало:

- встановити, чи мало місце кілька самостійних порушень майнових авторських прав позивача на зображення персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2" з боку відповідача або єдине триваюче порушення протягом певного періоду;

- дослідити причини, за яких придбання товарів з використанням зображення персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2" із аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" позивач здійснював у магазинах відповідача за окремими чеками (а не шляхом одноразового придбання екземплярів усіх таких товарів за єдиним чеком);

- з'ясувати, чи звертався позивач до відповідача з приводу припинення порушення його прав між здійсненням фіксацій порушення шляхом придбання різних товарів за окремими чеками (якщо не звертався, встановити причини наведеного; якщо звертався, то які дії мали місце зі сторони відповідача);

- встановити, чи існують підстави для притягнення відповідача до юридичної відповідальності та, відповідно для стягнення з відповідача компенсації у заявленому позивачем розмірі.

Не встановивши, таким чином, обставин, які являють собою істотні складові предмета доказування в даній справі, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування вимог частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

При цьому, судам необхідно мати на увазі, що обставини, які пов'язані із товарним асортиментом, тривалістю вчинення порушення є такими, що характеризують порушення та мають враховуватися судом у визначенні суми компенсації у встановлених Законом № 3792 межах. Кількість порушень з боку відповідача прав позивача не може залежати лише від кількості фіксацій фактів придбання окремих примірників відповідного товару.

Штучний розподіл єдиного триваючого порушення не забезпечує ні припинення порушення, ані ефективного захисту прав особи, а лише збільшує кількість звернень до суду та, відповідно, потенційну суму компенсації. Вчинення дій, які направлені на штучне збільшення суми компенсації свідчать про зловживання правом. У той час як викладення усіх наведених обставин в одному позові та їх дослідження у межах однієї справи відповідає суті порушення, принципам законності, справедливості, розумності.

Касаційна ж інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (частина друга статті 1115 ГПК України).

Відповідно до статті 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "ЕКСТРА-ПІВДЕНЬ" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 24.04.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 зі справи № 916/359/17 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Суддя В Палій

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко