Ухвала суду № 69477280, 05.10.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 438/372/16-к Головуючий у 1 інстанції: Василюк Т.В.

Провадження № 11-кп/783/440/17 Доповідач: Партика І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої-судді Партики І.В.,

суддів: Белени А.В., Гончарук Л.Я.,

при секретарі Проворній Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015140100000660 від 07.10.2015р. за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Кушніра Н.Р. на вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 02.03.2017р. щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Стрия Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю: прокурора Яворського С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 02.03.2017р. ОСОБА_3 визнано винуватим та засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком 2 роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 постановлено рахувати з 20.09.2014р.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено без змін - тримання під вартою.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_3 у строк відбування покарання постановлено зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 20.09.2014р. по 18.11.2014р., з 18.11.2014р. по 08.06.2015р., з 18.01.2016р. з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведення експертиз у розмірі 2 393,82 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 до бюджету Львівської міської ради витрати, затрачені на лікування потерпілого ОСОБА_4 у розмірі 59 007,04 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 до бюджету Львівської обласної ради витрати, затрачені на лікування потерпілого ОСОБА_5 у розмірі 6 384,48 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 до бюджету Бориславської міської ради витрати, затрачені на лікування потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 у розмірі 4 048,02 грн.

Вирішено питання про речові докази.

За вироком суду, ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим тяжкі тілесні ушкодження.

Так, 06.10.2015р. близько 16 год. 50 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Mazda 326», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись зі швидкістю більше 60 км/год неподалік будинку № 10 по вул. Дрогобицькій у м. Бориславі у напрямку центру м. Борислава, у порушення п.п. 10.1, 11.13 та 13.1 Правил дорожнього руху України, відповідно, виявивши перешкоду, яку водій об'єктивно спроможний виявити, тобто неповнолітніх пішоходів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на тротуарній доріжці, не вжив негайно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, виїхав на тротуарну доріжку, де скоїв наїзд на неповнолітніх пішоходів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які рухались тротуаром, у результаті чого останні отримали наступні тілесні ушкодження, а саме: ОСОБА_4 у вигляді важкої поєднаної травми: забою головного мозку важкого ступеня за типом дифузного аксонального ураження нейронів із контузійно-геморагічним вогнищем у скроневій ділянці справа, внутрішньо -шлуночкового крововиливу, субарахноїдального крововиливу, оперованої субдуральної гематоми зліва, що ускладнилися коматозним станом, а саме комою 1-2 ст., а також закритого черезвиросткового перелому плечової кістки зі зміщенням, закритого перелому обох кісток лівої гомілки у верхній третині, закритого перелому правої стегнової кістки у нижній третині, а також навколо орбітальних гематом з обох сторін, саден у ділянці лівого ліктьового суглобу, рваних, масивних множинних ран пальців правої кисті, рани у ділянці суглобу, множинних саден на обох стегнах, забійно-рваної рани на внутрішній поверхні лівого стегна, які згідно висновку експерта № 101 від 26.02.2016р. кваліфікуються за ознакою тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що були небезпечні для життя; ОСОБА_5 у вигляді закритої черепно-мозкової травми-струсу головного мозку, забою м'яких тканин волосистої частини голови, що підтверджені об'єктивними показниками, а саме підшкірною гематомою на волосистій частині голови у потиличній ділянці, саден у цій ділянці, множинних саден на обличчі, а також обширних саден спини, закритого остеоепіфізіолізу дистального кінця лівої стегнової кістки із зміщенням, які згідно висновку експерта № 83 від 26.02.2016р. кваліфікуються за ознакою середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що викликають тривалий розлад здоров'я; ОСОБА_6 у вигляді численних обширних синців та саден, що переходили у поверхневі ранки й розташовувались на правій щоці, ближче до кута ока та носо-губної зморшки, на підборідді праворуч нижче кута рота та на чолі зліва, ближче до межі зросту волосся, на передній поверхні правого колінного суглобу на фоні яких залишились плями та рубці, а також відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток склепіння черепа з переходом на передню черепну ямку із забоєм головного мозку та м'яких тканин обличчя з гематосинусом (крововиливом у пазухи фронтальної кістки та контузією правого очного яблука й частковою атрофією правого зорового нерву й асенізації нервової системи), які згідно висновку експерта № 81 від 23.02.2016р. кваліфікуються за ознакою тяжких тілесних ушкоджень, як такі що були небезпечними для життя у час їх спричинення.

Не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 та вірність кваліфікації його дій, апеляційні скарги подали прокурор у кримінальному провадженні Кушнір Н.Р., обвинувачений ОСОБА_3 та в його інтересах захисник Галишин А.В.

В апеляційній скарзі прокурор Кушнір Н.Р. просить скасувати оскаржуваний вирок у частині призначеного покарання у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та постановити новий вирок, яким ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 18.01.2016р. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк призначеного покарання строк його попереднього ув'язнення з 18.01.2016р. до моменту набрання вироку законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ставить питання про виключення із вироку покликання на зарахування ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 20.09.2014р. по 18.11.2014р., з 18.11.2014р. по 08.06.2015р. з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, оскільки таке зарахування є безпідставним. Так, судом першої інстанції не взято до уваги те, що попереднє ув'язнення щодо ОСОБА_3 з 20.09.2014р. по 18.11.2014р. та 18.11.2014р. по 08.06.2015р. було застосовано у межах інших кримінальних проваджень, які на даний час об'єднані і перебувають на розгляді у Стрийському міськрайонному суді Львівської області, і не були предметом розгляду Трускавецького міського суду Львівської області.

В апеляційній скарзі захисник Галишин А.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 просить змінити оскаржуваний вирок суду, застосувати до обвинуваченого положення ст. 69 КК України та обрати йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 4 років позбавлення волі. В обґрунтування покликається на те, що вирок суду є надто суворим і не відповідає особі обвинуваченого, який вину визнав повністю, злочин вчинив з необережності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, хворіє на ряд хронічних захворювань. Вважає, що до інших обставин, які пом'якшують ОСОБА_3 покарання можна віднести те, що він приймав участь в антитерористичній операції у складі добровольчого батальйону ОУН з 09.10.2015р. по 15.01.2016р., у судовому засіданні обіцяв добровільно відшкодувати завдану шкоду.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить пом'якшити призначене йому покарання. Покликається на те, що при винесенні вироку невірно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, не застосовано положення ст. 69 КК України. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував те, що на його утриманні двоє неповнолітніх дітей, вину визнав та щиро розкаявся, є учасникам АТО.

До початку розгляду справи по суті захисник Галишин А.В. 19.09.2017р. подав заяву про відмову від поданої ним в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 апеляційної скарги на вирок суду. Обвинувачений ОСОБА_3 щодо даної заяви не заперечив.

До початку розгляду справи по суті обвинувачений ОСОБА_3 19.09.2017р. подав заяву про відмову від поданої ним апеляційної скарги на вирок суду та заяву про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016р.», з тих підстав, що на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, він хворіє туберкульозом та був учасником АТО.

05.10.2017р. обвинувачений ОСОБА_3 подав клопотання, у якому просить проводити розгляд справи за відсутності свого захисника - адвоката Галишина А.В.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав заяви про відмову від апеляційних скарг, поданих в його інтересах, не заперечив апеляційну скаргу прокурора та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2016р.», думку прокурора, який вважає, що заяви захисника Галишина А.В. та обвинуваченого ОСОБА_3 про відмову від поданих ними апеляційних скарг слід прийняти, задоволити апеляційну скаргу прокурора та відмовити у застосуванні до ОСОБА_3 Закону України «Про амністію у 2016р.», колегія суддів, розглянувши заяви обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника Галишина А.В., вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, вважає, що слід прийняти відмови захисника Галишина А.В. та обвинуваченого ОСОБА_3 від поданих ними апеляційних скарг, апеляцію прокурора задоволити частково, а у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016р.» відмовити, виходячи із наступного.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за наведених у вироку суду обставинах, є доведеною наявними у кримінальному провадженні та перевіреними у судовому засіданні доказами, та учасниками судового провадження в апеляційному порядку не оскаржується.

Призначене ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки відповідає вимогам ст. 65 КК України і в апеляційному порядку не оскаржується.

Разом з тим, колегія суддів визнає обґрунтованими апеляційні доводи прокурора про те, що суд першої інстанції безпідставно зарахував ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 20.09.2014р. по 18.11.2014р., з 18.11.2014р. по 08.06.2015р. з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Так, за змістом ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015р.), у разі засудження особи до покарання у виді позбавлення волі, судом проводиться зарахування у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення у межах того самого кримінального провадження, де було застосовано попереднє ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

У межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області від 18.01.2016р. обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виглядів тримання під вартою, а отже, саме з цього часу починається строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження.

Оскільки, попереднє ув'язнення з 20.09.2014р. по 18.11.2014р. було застосовано до ОСОБА_3 у межах іншого кримінального провадження, а саме у кримінальному провадженні № 12014140110000144 від 20.01.2014р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а тому цей строк попереднього ув'язнення, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015р.), не може бути зарахований у строк відбування покарання у межах даного кримінального провадження.

Аналогічно, у межах даного кримінального провадження не може бути зарахований ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 18.11.2014р. по 08.06.2015р., оскільки такий було застосовано до ОСОБА_3 у межах іншого кримінального провадження, а саме у кримінальному провадженні № 12013150140000749 від 12.12.2013р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Тобто, у межах даного кримінального провадження, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015р.) обвинуваченому ОСОБА_3 слід зарахувати у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 18.01.2016р. по 20.06.2017р.з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Окрім цього, у вироку суду не вірно зазначено, що початок строк відбуття покарання ОСОБА_3 слід рахувати з 20.09.2014р., оскільки, у межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області від 18.01.2016р. обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виглядів тримання під вартою, і саме з 18.01.2016р. обвинуваченому слід рахувати початок строку відбування призначеного йому покарання.

При розгляді клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016р.» колегія суддів враховує наступне.

Згідно ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» амністія не застосовується до осіб, зазначених у ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні».

Статтею 4 п. «в» Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996р. (в редакції від 14.05.2014р.) передбачено, що амністія не може бути застосовано до осіб, які мають дві та більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.

Як встановлено у суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_3 був неодноразово засуджений за вчинення злочинів, у тому числі за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а саме:

- 20.05.1996р. Львівським обласним судом за ч. 3 ст. 140 КК України на 6 місяців позбавлення волі;

- 20.02.1997р. Стрийським міським судом Львівської області за ст.ст. 88 ч. 1, 44, 43 КК України на 6 років позбавлення волі;

- 16.06.2005р. Миколаївським районним судом Львівської області за ст.ст. 187 ч.4, 395, 70 КК України на 9 років 6 місяців позбавлення волі.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 Закон України «Про амністію у 2016 році».

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996р.,колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Кушніра Н.Р. задоволити частково.

Вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 02.03.2017р. щодо ОСОБА_3 змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку вказівку на зарахування ОСОБА_3 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 20.09.2014р. по 18.11.2014р., з 18.11.2014р. по 08.06.2015р. з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015р.) зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 18.01.2016р. по 20.06.2017р. з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 18.01.2016р.

У решті вирок суду залишити без змін.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016р.» відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, у той самий строк, з дня вручення йому копії ухвали.

С у д д і

Партика І.В. Белена А.В. Гончарук Л.Я.