Рішення № 69476822, 03.10.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/3389/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М.

Провадження № 22-ц/783/2786/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Ф.

Категорія:24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого – Павлишина О.Ф.,

суддів – Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.

секретар Бохонко Е.Р.

з участю представника ЛМКП по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 лютого 2017 року у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла (далі-ЛМКП) «Айсберг» звернулось до суду з позовом, уточненому в процесі розгляду справи, про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за утримання будинку №10 по вул. Ю.Дрогобича у м.Львові та прибудинкової території, за період з 01.06.2011 року по 30.11.2015 року в розмірі 4498 грн. 51 коп.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржено ЛМКП по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг».

В апеляційній скарзі стверджує, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд не повно з’ясував обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Стверджує, що обов’язок споживача житлово-комунальних послуг - власника житла ґрунтується не тільки на договорі, але й на законі, а відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення від сплати житлово-комунальних послуг. Посилається на правовий висновок Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року в справі №6-110цс12 відповідно до якого свобода договорів не є обмеженою і у випадках, передбачених актами цивільного законодавства, особа зобов’язана укласти відповідний договір. Зазначає, що послуги надаються відповідно до тарифу, затвердженого рішенням органу місцевого самоврядування та звертає увагу на те, що суду ними наданий розрахунок із зазначенням тарифів та послуг з утримання будинків та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ЛМКП по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» - ОСОБА_2на підтримання апеляційної скарги, які аналогічні її доводам, пояснення ОСОБА_3Опро заперечення вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено такі обставини.

ОСОБА_3 є власником квартири №19 в будинку №10 на вул. Ю.Дрогобича у м. Львові загальною площею 80,10 кв.м.

Вказаний будинок перебував на балансі ЛМКП «Айсберг», яке визначене виконавцем житлово-комунальної послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в силу закону органом місцевого самоврядування (п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.06.2007 року №365 «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м.Львові» (зі змінами та доповненнями).

Виконуючи свої обов’язки, позивач уклав договори про постачання електричної енергії, на вивіз і захоронення твердих побутових відходів, на виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньо будинкових інженерних мережах.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався, що позивачем не наведено обгрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум, і, крім того, відповідач у своїх заявах від 21.05.2010 р., 16.11.2012 р., 21.11.2012 р., 29.02.2012 р., 29.02.2012 р. відмовлявся від можливого надання послуг позивачем.

Однак,погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна враховуючи наступне.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено укладення між споживачем та виконавцем письмового договору на надання житлово-комунальних на основі типового договору. Вимога закону про укладення договору для отримання послуг має на меті гарантувати надання відповідних послуг якісно і своєчасно та гарантувати захист прав споживача цих послуг. Однак відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (Постанова Верховного суду України від 20.04.2016 року у справі 6-2951цс16). За відсутності договору, правовідносини між сторонами щодо надання вказаного виду житлово-комунальних послуг регулюються нормами спеціального нормативного акту в цій сфері правовідносин - Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – цього Закону), послуга з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є одним з видів житлово-комунальних послуг функціонального призначення, складовими частинами якої є, зокрема: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремон, вивезення побутових відходів тощо.

Згідно з наданою позивачем інформацією щодо складових тарифу послуги з утримання будинків та прибудинкових територій по квартирі 19 в будинку №10 на вул.Ю.Дрогобича у м.Львові (т.1, а.с.20), у спірний період позивач повинен був виконувати такий перелік робіт, які входили до названого виду житлово-комунальних послуг, а саме: прибирання сходових кліток; прибирання прибудинкової території; освітлення місць загального користування; підготовка будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період; обслуговування димовентиляційних каналів; обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення; поточний ремонт; електоренергія місць загального користування; витрати на аварійні служби; дератизацію; вивезення твердих побутових відходів.

Відповідно до ст. 7 цього Закону до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово – комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово – комунальні послуги відповідно до закону.

Нарахування і надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території проводиться у відповідності до рішень Львівської міської ради №1431 від 26.12.2008 р., №1651 від 26.11.2010 р., №561 від 31.05.2011 р. «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової території для населення у м.Львові індивідуально по кожному будинку». Розрахунок плати по складових частинах тарифу послуги з утримання будинку та прибудинкової території проводиться відповідно до розміру загальної площі квартири споживача.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

Частиною другою статті 21 цього Закону передбачено обов’язок виконавця послуг, зокрема: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а також розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Відповідно до ст.18 Закону «Про житлово-комунальні послуги», у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Представник виконавця повинен з’явитись на виклик споживача, а у разі його неприбуття у погоджений строк або необгрунтованої відмови від підписання акта-претензії, такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше як два споживачі.

Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обгрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

З матеріалів справи вбачається, що мешканці вказаного будинку, в тому числі й відповідач в травні 2012 року у встановленому законом порядку звертались до позивача з актами-претензіями, внаслідок чого відповідачу по справі з травня 2012 не проводилось нарахування оплати за прибирання сходових кліток та прибудинкової території. (т.1, а.с.20, т.1, а.с.23, 24)

Також з змісту акта-претензії від 29.12.2011 року видно, що відповідачі ставили вимоги до позивача щодо перерахунку, нарахування, необхідності складання актів, зняття нарахування. (т.2, а.с.25), тобто, такий не є актом, що відповідає положенням ст.18 Закону «Про житлово-комунальні послуги».

Разом з тим, на підтвердження факту виконання робіт, які входять до складових тарифу послуги з утримання будинку та прибудинкової території, у спірний період, позивачем було надано договір про постачання відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго» електричної енергії до будинку від 26.12.2007 року, договір про надання послуг з вивезення твердих та великогабаритних відходів від 01.09.2013 року, договори на виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньобудинкових інженерних мережах від 01.01.2012 року та від 01.01.2013 року, робочі листки з коротким змістом виконаних робіт (т.1, а.с. 85-93), акти приймання-передачі наданих послуг (т.1, а.с. 242-248), розрахунки за активну енергію (т.1, а.с. 252-257), акти надання послуг щодо захоронення твердих побутових відходів (т.1, а.с. 263-266), крім того, позивач надав розшифровку викликів по ліквідації аварійних ситуацій за квітень і листопад 2014 року з яких встановлено, що позивачем надавалися послуги.

Також матеріалами справи стверджується, що відповідач не подавав заперечень щодо надання позивачем послуги з вивезення твердих побутових відходів.

З наведеного слідує, що судом першої інстанції не була здійснена перевірка фактів надання послуг та розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Матеріалами справи стверджується, що суду не були надані документи, на підтвердження проведення робіт щодо обслуговування димовентиляційних каналів, в зв»язку з чим колегія суддів вважає, що позивачем безпідставно включено до суми заборгованості оплату за надання вказаної послуги відповідно як складову до тарифу – 0, 02730.

Також не можуть прийматись до уваги розрахунки позивача щодо надання послуг щодо дератизації, оскільки листок дислокації та акт приймання – передачі (т.1, а.с.237, 238) підписані не тими мешканцями будинку, які проживають у зазначених квартирах, а відтак за нарахування за вказану послугу відповідно до складової тарифу - з яких 0,00816 є безпідставним.

Крім того, з відповідача по справі стягнуто 402 грн. 24 коп. заборгованості. (т.2, а.с.21)

Враховуючи наявність у матеріалах справи заяви ЛКП «Айсберг» на підставі якої 24 листопада 2014 року було видано судовий наказ про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3563 грн. 55 коп., який було скасовано ухвалою районного суду від 11 грудня 2014 року за заявою боржника, однак відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності, строк позовної давності було перервано, колегія суддів вважає, що з відповідача слід стягнути заборгованість з листопада 2011 року по листопад 2015 року в сумі 2422 грн. 48 коп. ( 4498,51-817,85-750,55-105,49-402,24=2422,48, де 1568,40 грн. (817,85+750,55) – прибирання будинку і прибудинкової території, 105,49 грн. – обслуговування димовентиляційних каналів витрати на дератизацію, 402,24 грн. – оплачений відповідачем по справі борг)

А відтак, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову і стягнення з ОСОБА_3 в користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» 2422 грн. 48 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 лютого 2017 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 в користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 48 (сорок вісім) коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.

Головуючий : Павлишин О.Ф.

Судді : Мікуш Ю.Р.

ОСОБА_4