Ухвала суду № 6947098, 17.11.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2009 р.                               м. Київ                                        К-2949/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача          Рибченка А.О.

суддів:                                                  Брайка А.І.

                                                            Голубєвої Г.К.                                         

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання:          Сенченко Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2008 року

у справі № 2а-654/07 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

до Приватної фірми «Апія»

про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2007 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі –позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватної фірми «Апія»(далі –відповідач), в якому просила зобов’язати відповідача вчинити певні дії шляхом надання позивачу документів за вказаним у позові переліком, які свідчать про підтвердження правильності формування від’ємного значення за липень 2006 року та правомірність визначення суми бюджетного відшкодування за серпень 2006 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що вказаний у позові період та інформація вже були перевірені податковим органом –ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, на обліку в якій знаходився відповідач, шляхом проведення виїзної позапланової перевірки Приватної фірми «Апія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень та липень 2006 року, за результатами якої складено довідку від 26.10.2006 року № 681/23-504/25613488/32, складення якої передбачено в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2008 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2007 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд не погодився з його висновком про відмову в позові з тих підстав, що вказаний у позові період та інформація вже були перевірені податковим органом, було прийнято рішення за результатами такої перевірки та відсутності правових підстав для повторного витребування документів для перевірки в ході планової документальної перевірки. Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову в позові, вважав, що Приватна фірма «Апія»в підтвердження правильності формування від’ємного значення за липень 2006 року та правомірності визначення суми бюджетного відшкодування за серпень 2006 року під час перевірки надала всі документи, які передбачені Законом України «Про податок на додану вартість».

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Відповідач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного адміністративного суду –без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір належить до адміністративної юрисдикції. Проте з таким висновком погодитися не можна, зважаючи на наведене нижче.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, згідно з пунктом 4 частини 1 цієї статті компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Вказані положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються із пунктом 5 частини 4 статті 50 цього ж Кодексу про те, що відповідачами в адміністративній справі можуть бути: громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні».

Проте, ні вказаним Законом, ні іншими законами України не встановлено право органів державної податкової служби на пред’явлення адміністративних позовів до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об’єднань, юридичних осіб, які не є суб’єктами владних повноважень про зобов’язання вчинити певні дії, зокрема надати документи.

Неврахування зазначеного судами попередніх інстанцій призвело до помилкового відкриття провадження у адміністративній справі та вирішення спору.

За таких обставин ухвалені в адміністративній справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у ній відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 157, 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задовольнити частково.

          Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2008 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2007 року скасувати, а провадження у адміністративній справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                                            Рибченко А.О.

Судді                                                                                Брайко А.І.

                              Голубєва Г.К.

                              Карась О.В.

                                                                                          Федоров М.О.