Ухвала суду № 69469273, 09.10.2017, Апеляційний суд Київської області

УХВАЛА

Іменем України

09 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2017 року за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_7, зацікавлена особа – боржник ОСОБА_8 центральна районна лікарня, -

В С Т А Н О В И Л А:

07.08.2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просив постановити ухвалу, якою визнати бездіяльність старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області ОСОБА_7 неправомірною і зобов’язати його винести постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі та звернутися до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (а.с.1-5).

В обґрунтування поданої скарги заявник зазначав, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2017 року у справі №359/4496/16-ц, №2/359/169/2017 його було, зокрема, поновлено на посаді завідуючого патологоанатомічного відділення ОСОБА_8 центральної районної лікарні. 01.06.2017 року було відкрито виконавче провадження №ВП54053469 з примусового виконання рішення суду, якою було зобов’язано боржника ОСОБА_8 ЦРЛ виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. В подальшому, у зв’язку з невиконанням рішення у встановлений строк, 05.07.2017 року старшим державним виконавцем була винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. та встановлено боржнику новий 10 –денний термін для виконання рішення, а також попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Заявник зазначав, що у зв’язку з тим, що станом на 24.07.2017 року рішення суду не було виконано, а старший державний виконавець жодних дій не вчиняв, цього ж дня він подав клопотання про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі та невідкладно звернутися до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення головним лікарем ЦРЛ ОСОБА_9 Однак, 04.08.2017 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, він дізнався, що старший державний виконавець його клопотання проігнорував, жодних виконавчих дій не вчиняв, повідомив йому, що призупиняє виконавче провадження у зв’язку з подачею апеляційної скарги.

ОСОБА_6 також пояснив, що шляхом доступу до єдиного реєстру виконавчих проваджень отримав копію постанови старшого державного виконавця Сергієнка О.М, винесену 15.08.2017 року, після його звернення зі скаргою до суду, якою було призначене проведення виконавчих днів на 19.07.2017, при цьому ні поштовим зв’язком, ні телефоном про призначені виконавчі дії він повідомлений не був. Він також звертає увагу на незаконні дії головного лікаря ОСОБА_8 ЦРЛ ОСОБА_9, який подає до відділу державної виконавчої служби заяви про продовження терміну для добровільного виконання рішення суду, але рішення не виконує, наказ про поновлення його на роботі не видає, отримувати його трудову книжку для внесення запису про поновлення на роботі відмовляється, подає інформацію державному виконавцю про адресовані йому листи, які він не отримував, та безпідставно посилається на необхідність проходження медичного огляду як при прийнятті на роботу. Наведене на його думку свідчить про умисне небажання виконувати рішення суду.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2017 року скаргу ОСОБА_6 задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області ОСОБА_7.

Зобов’язано старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Київської області ОСОБА_7 вжити виконавчі дії в порядку, встановленому ст.ст.63,65,75 Закону України «Про виконавче провадження», перевірити отримання боржником постанови від 05.07.2017 року про накладення штрафу та, у разі невиконання постанови протягом 10 днів з моменту її отримання боржником, винести постанову про накладення на боржника ОСОБА_8 центральну районну лікарню штрафу в подвійному розмірі – 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та звернутися до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги зазначає, що накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду від 26.05.2017 року безпідствне, оскільки ОСОБА_6 ухилявся від явки до ОСОБА_8 ЦРЛ та не надавав до відділу кадрів необхідних для поновлення на роботі документів (трудової книжки), в зв’язку з чим виконати рішення суду від 26.05.2017 року не було можливо.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області ОСОБА_7 не було використано в повній мірі права та не виконано обов’язки, які передбачені ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», що забезпечили б примусове виконання рішення.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними й такими, що ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України». Обов'язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3ст. 129 Конституції України).

Наведене означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов'язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч.7 ст.235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Згідно ч.2 ст.368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2017 року у справі №359/4496/16-ц, №2/359/169/2017 було поновлено ОСОБА_6 на посаді завідуючого патологоанатомічного відділення ОСОБА_8 центральної районної лікарні (а.с.8). Рішення суду в частині поновлення на роботі підлягало негайному виконанню, про що було відомо боржнику.

В той же день було видано виконавчий лист №359/4496/16-ц, №2/359/169/2017 (а.с.9-10).

Зі змісту заяв ОСОБА_6, адресованих на ім’я головного лікаря ОСОБА_8 ЦРЛ, він неодноразово, 29 та 31 травня 2017 року письмово звертався до боржника ОСОБА_10 ЦРЛ з вимогами про виконання рішення суду про поновлення його на роботі: про допущення його до виконання його обов’язків та видання відповідного наказ у(а.с.51,52). При цьому додавав копію рішення суду та виконавчого листа.

01.06.2017 року постановою старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ Київської області ОСОБА_7 було відкрито виконавче провадження №ВП54053469 з примусового виконання виконавчого листа №2/359/169, виданого 26.05.2017 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області про поновлення ОСОБА_6 на посаді завідуючого патологоанатомічного відділення ОСОБА_8 центральної районної лікарні (а.с.34-зворот).

За змістом вказаної постанови боржнику – ОСОБА_8 центральній районній лікарні було надано строк виконати рішення суду 10 робочих днів.

08.06.2017 року до Бориспільського відділу ДВС була подана заява головного лікаря ОСОБА_8 ЦРЛ, відповідно до якої ОСОБА_8 ЦРЛ заявлено клопотання в зв’язку з несвоєчасним отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, надати термін на самостійне виконання 10 днів з моменту отримання (а.с.35).

12.06.2017 стягувач ОСОБА_6 знову звернувся до ОСОБА_8 ЦРЛ з письмовою заявою про повідомлення йому причин невиконання рішення суду про поновлення його на роботі (а.с.53)

22.07.2017 року листом, підписаним від імені головного лікаря ОСОБА_8 ЦРЛ відділ державної виконавчої служби було повідомлено про те, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.06.2017 року ОСОБА_6 буде поновлено на роботі відповідно до рішення Бориспільського міськрайонного суду від 26.05.2017 року при проходженні періодичного медичного огляду згідно наказу МОЗ України №246 від 21.05.2007 року, Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 23.07.2007 р. за №846/1411, п.1.3 Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженим КМУ від 23 травня 2001 №559 та наказу МОЗ України №280 від 23.07.2002 року «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних обглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» (а.с.37).

Встановлено, що постановою старшого державного виконавця Сергієнка О.М. від 05.07.2017 року було накладено штраф на боржника ОСОБА_8 центральну районну лікарню за невиконання рішення в сумі 5100 грн., одночасно зобов’язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду (а.с.41-зворот).

14.07.2017 року до Бориспільського міськрайонного відділу ДВС була подана заява головним лікарем ОСОБА_8 ЦРЛ ОСОБА_9 якою було повідомлено про подачу апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області, а також надано ухвалу судді Апеляційного суду Київської області від 11.07.2017 року про відкриття апеляційного провадження за скаргою головного лікаря ОСОБА_8 ЦРЛ ОСОБА_9 (а.с.42).

Відомості про виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області боржником подані не були.

Встановлено, що 24.07.2017 року стягувачем ОСОБА_6 старшому державному виконавцю Сергієнку О.М. було подано письмове клопотання в порядку ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого він просив скласти відповідний акт про невиконання боржником рішення суду, а також винести постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та невідкладно звернутися до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення головним лікарем ЦРЛ ОСОБА_9 (а.с.12-13).

Також встановлено, що 04.08.2017 року ОСОБА_6 звернувся до Бориспільського міськрайонного відділу ДВС із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (а.с.43-зворот), після чого 07.08.2017 року звернувся до Бориспільського міськрайонного суду з вищезазначеною скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Сергієнка О.М.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження також встановлено, що 11.08.2017 року ОСОБА_8 центральною лікарнею до Бориспільського міськрайонного відділу ДВС було подано письмове звернення, в якому зазначено про те, що для виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.06.2017 року про поновлення ОСОБА_6 на посаді завідуючого патологоанатомічним відділенням, адміністрація ОСОБА_8 ЦРЛ просить посприяти в вирішенні ситуації, що склалась. За змістом якого зазначено, що ОСОБА_6 звернувся до адміністрації для поновлення на роботі через три дні після вказаної в судовому рішенні дати поновлення, при цьому не надав до відділу кадрів відповідних документі, та що йому було роз’яснено в усні формі, що при прийнятті на роботу, а також поновленні на роботу працівник повинен подати до відділу кадрів паспорт, ідентифікаційний код, диплом про освіту, військовий квиток, сертифікат про закінчення інтернатури, документи про присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії та їх копії. Також зазначено, що ОСОБА_6 для поновлення його на роботі до ОСОБА_8 ЦРЛ не з’являється, та що на його адресу неодноразово направлялись листи з пропозицією з’явитися з відповідними документами до відділу кадрів лікарні. Крім того, зазначено прохання надати роз’яснення, про подальші дії адміністрації ОСОБА_8 ЦРЛ (а.с.44).

А також, встановлено, що 15.08.2017 року старшим державним виконавцем Сергієнком О.М. була винесена постанова про призначення виконавчих дій ВП №54053469 (а.с.45-зворот), якою призначив виконавчі дії на 19.07.2017 року об 11 год. 00 хв. за адресою: м.Бориспіль, вул.Котляревського, 1, при цьому зазначивши, що до відділу надійшла заява від стягувача, згідно якої рішення суду не виконане, та що на адресу відділу надійшла заява від головного лікаря ЦРЛ, згідно якої стягувач ОСОБА_6 не з’являється до ОСОБА_8 центральної лікарні для поновлення останнього на роботі.

Доказів отримання сторонами виконавчого провадження вказаної постанови та повідомлення їх про призначені виконавчі дії у визначений Законом України «Про виконавче провадження» спосіб суду надано не було.

Крім того, зі змісту постанови вбачається, що виконавчі дії були помилково призначені державним виконавцем на дату, що минула до винесення постанови, на 19.07.2017 року.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавчу службу» виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставі, у спосіб та в межах повноважень, визначених у цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зокрема, за змістом ч.2 цієї статті, виконавець, зобов’язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Порядок примусового виконання рішення суду про поновлення на роботі, визначений ст.ст.63, 65 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, згідно з вимогами ч.1 ст.65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Відповідно до ч.2 цієї статті рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

За змістом ч.1- 3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, суд звертає увагу, що за змістом ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до ч.2 цієї статті, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги закону та встановлені обставини, які свідчать про те, що місцевий суд прийшов до правильного висновку про обґрунтованість поданої скарги в частині протиправної бездіяльності, допущеної державним виконавцем при виконанні рішення суду про поновлення на роботі, оскільки старшим державним виконавцем Сергієнком О.М. не було дотримано встановлених Законом України «Про виконавче провадження» вимог та порядку виконання рішення про поновлення на роботі.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про те, що старшим державним виконавцем не проконтрольовано виконання боржником ОСОБА_8 ЦРЛ рішення про поновлення на роботі у визначений законом строк - не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження, не роз’яснено вимоги закону щодо видачі наказу про поновлення на роботі стягувача та внесення відповідно до запису до його трудової книжки, залишене без розгляду клопотання, подане стягувачем 24.07.2017 року та не вжито заходів для примусового виконання рішення суду, передбачених ч.3 ст.63, ч.2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема не проконтрольовано отримання боржником постанови про накладення штрафу, не вирішено питання про накладення штрафу у подвійному розмірі та не направлено повідомлення органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення, є правильними.

Крім того, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП №54053469 (а.с.31-46) станом на дату направлення копій матеріалів виконавчого провадження до Бориспільського міськрайонногос суду Київської області на 16.08.2017 року, відомості про виконання, зокрема добровільне, боржником рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області в частині поновлення заявника ОСОБА_6 на роботі, відсутні. Не надані докази такого виконання і в судове засідання щодо розгляду поданої стягнувачем ОСОБА_11 скарги.

Таким чином, старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області ОСОБА_7 не було використано в повній мірі ті права та не виконано обов’язки, які передбачені ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», що забезпечили б примусове виконання рішення.

Згідно вимог ч.2 та ч.3 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 385 Цивільного процесуального кодексу України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Строк звернення зі скаргою заявником не порушений.

Отже доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Ураховуючи наведене вище та положення ст.312 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: В.І. Олійник

ОСОБА_3