Рішення № 69467956, 09.10.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/2860/16-ц Головуючий у 1-й інст. Помогаєв А. В.

Категорія 20 Доповідач Микитюк О. Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Галацевич О.М.

ОСОБА_1

при секретарі Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради як органу опіки та піклування до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування реєстрації права власності, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Новоград-Волинської міської ради (третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_5) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування реєстрації права власності, визнання права власності в порядку спадкування

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17 серпня 2017 року,

встановила:

У жовтні 2016 року виконавчий комітет Новоград-Волинської міської ради як орган опіки та піклування звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив скасувати реєстрацію права власності від 14.06.2016 року на будинок №8 по пров.Долинному в м.Новоград-Волинський за ОСОБА_2, визнати недійсними договори купівлі-продажу 9/10 та 1/10 часток будинку, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 26.08.2016 року та 30.08.2016 року. В обґрунтування позову зазначив, що у будинку зареєстрована неповнолітня сирота ОСОБА_6, за якою зберігається право користування будинком. Будинок відчужений без дозволу органу опіки та піклування.

У квітні 2017 року до суду звернулася із позовом ОСОБА_4 Просила скасувати реєстрацію права власності від 14.06.2016 року на будинок №8 по пров.Долинному в м.Новоград-Волинський за ОСОБА_2, визнати недійсними договори купівлі-продажу 9/10 та 1/10 часток будинку, укладені між ОСОБА_2С, та ОСОБА_3 26.08.2016 року та 30.08.2016 року, визнати за нею право власності на спадкове майно. В обґрунтування позову зазначила, що власником спірного будинку був її батько ОСОБА_7, який помер10 березня 2016 року, і разом з яким вона була зареєстрована. Реєстрація права власності на будинок за ОСОБА_2 проведена незаконно, а тому договори купівлі-продажу є недійсними.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17 серпня 2017 року обидва позови задоволені у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову у позовах. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, вказує, що ОСОБА_4 не реалізувала у встановленому законом порядку спадкові права і не набула право власності на будинок, він є добросовісним набувачем, договір міни між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не зареєстрований в органах БТІ.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 11 жовтня 1996 року ОСОБА_7 та ОСОБА_2 уклали нотаріально посвідчений договір обміну, згідно якого ОСОБА_7 набув право власності на будинок №8 по пров.Долинному в м.Новоград-Волинський (т. а.с.71).

За правилами ст.ст.241,242,224,227,128 ЦК України 1963 року право власності на житловий будинок, отриманий за договором міни виникає з моменту його передачі набувачеві. Як вбачається з матеріалів справи після укладення договору ОСОБА_7 та його родина були прописані і проживали за вказаною адресою. Станом на 2006 рік у будинку були зареєстровані власник, його співмешканка ОСОБА_9, дочка ОСОБА_4, в також діти ОСОБА_10 – ОСОБА_11 та ОСОБА_6 (т.1 а.с.7). Невиконання ОСОБА_7 вимоги ч.2 ст.227 ЦК 1963 року щодо реєстрації будинку у виконкомі місцевої ради не впливає на його правовий статус власника нерухомого майна.

ОСОБА_7 помер 10 березня 2006 року (а.с.96 т.1). Дочка ОСОБА_7 ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на час його смерті була неповнолітньою, а тому згідно ч.4 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.

У будинку зареєстрована неповнолітня ОСОБА_6, мати якої ОСОБА_9 позбавлена батьківських прав рішенням суду від 23 березня 2006 року. Дитина перебуває на первинному обліку служби у справах дітей з 16.05.2006 року, як дитина, позбавлена батьківського піклування. (т.1 а.с.11) і на підставі ст.167 СК України зберігає право на проживання в житловому приміщенні, де проживала, і може у будь-який час повернутися до нього.

За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок, що реєстрація є незаконною, порушує права ОСОБА_6 та ОСОБА_4, оскільки призвела до подальшого відчуження ОСОБА_2 будинку, і правильно скасував реєстрацію.

Реєстрація права власності на будинок №8 по пров.Долинному в м.Новоград-Волинський за ОСОБА_2 була здійснена 14 червня 2016 року на підставі отриманого нею 01 червня 2016 року дублікату свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17 березня 1992 року (а.с.150,151). Свідоцтво від 17 березня 1992 року було зазначено у договорі міни від 11 жовтня 1996 року як правовстановлюючий документ ОСОБА_2 на будинок.

За таких обставин суд першої інстанції правильно скасував незаконну реєстрацію права власності.

Також суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що договори купівлі-продажу не відповідали вимогам ст.203 ЦК України, ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей». Разом з тим, визнаючи недійсними договори купівлі продажу 9/10 та 1/10 часток будинку, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 26.08.2016 року та 30.08.2016 року, суд першої інстанції не звернув уваги на правову позицію Верховного Суду України у справі №6-67цс15.

Стаття 216 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення – відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Проте, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до набувача з використання правового механізму, встановленого статями 215, 216 ЦК України. Такий спосіб захисту можливий лише шляхом подання віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

Крім того, визнаючи за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, суд першої інстанції не врахував, що право на спадкове майно набувається на підставі свідоцтва, видача якого є нотаріальною дією і здійснюється нотаріусом у порядку, встановленому Законом України «Про нотаріат».

Отже, в частині визнання недійсними договорів та визнання права власності на будинок рішення належить скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17 серпня 2017 року в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності на будинок, стягнення з ОСОБА_3 судового збору в розмірі 551грн.20коп. на користь держави та 1748грн.39коп. на користь ОСОБА_4 і ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити виконавчому комітету Новоград-Волинської міської ради як органу опіки та піклування у позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

Відмовити ОСОБА_4 у позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Новоград-Волинської міської ради про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності в порядку спадкування.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: Судді: