Ухвала суду № 6946727, 04.11.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2009 р.                               м. Київ                                        К-6118/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А

Степашка О.І.

при секретарі: Андрюхіній І.М.

за участю представників:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийська приватна торгівельна асоціація «Торговиця»

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2007

у справі №5/96-22/30А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийська приватна торгівельна асоціація «Торговиця»

до Стрийської ОДПІ

про визнання нечинним рішення про спонукання до виконання мирової угоди, -

                                                  ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 06.06.2006 позов ТОВ «Стрийська приватна торгівельна асоціація «Торговиця»задоволено частково. Зобов'язано ДПІ у Стрийському районі виконати умови мирової угоди від 28.02.2003 у справі №5/1413-25/315, яка затверджена ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2003, а саме: скасувати рішення Стрийської ОДПІ №11/26-2/13814170 від 15.01.2001 про застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування до ТОВ СПТА «Торговиця на загальну суму 62658,00 грн., скасувати рішення Стрийської ОДПІ № 12/26-2/13814170 про застосування та стягнення платежу з ТОВ СПТА «Торговиця»на суму 31965,00 грн., від 15.01.2001, скасувати рішення Стрийської ОДПІ №12/26-2/13814170 про застосування та стягнення платежу з ТОВ СПТА «Торговиця»на суму 20830,00 грн. від 15.01.2001.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2007 постанову суду першої інстанції скасовано. В позові відмовлено повністю.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке надійшло до суду касаційної інстанції у вигляді телеграми, не може вважатись обґрунтованим, таким, що дає підстави для відкладення судового розгляду.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Постановляючи рішення у даній справі, суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною першою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт перший), а суб’єкт владних повноважень –як орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт сьомий).

Згідно з пунктом третім частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється, відповідно до частини другої статті 4 КАС України, на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.02.2003 між ТОВ СПТА «Торговиця»та Стрийською ОДПІ укладено мирову угоду, яка затверджена ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2003.

У зв’язку з тим, що відповідач у зазначений строк не виконав прийняті на себе зобов'язання за мировою угодою, ТОВ СПТА «Торговиця»звернулося з позовною заявою про спонукання до виконання мирової угоди.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочини відрізняються від інших юридичних фактів тим, що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; завжди є діями фізичної або юридичної особи та є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни регулятивних цивільних правовідносин, а воля в правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків.

Тобто, правочин може бути як підставою призупинення, поновлення, реалізації тощо правовідносин, так і водночас і підставою припинення одних правовідносин та підставою виникнення або зміни інших правовідносин.

Отже, укладена та затверджена Львівським апеляційним господарським судом мирова угода відповідає вищезазначеним положенням, а тому є таким правочином, який відповідно до законодавства України повинен бути виконаний належним чином і відповідно до умов укладеної угоди.

У даній мировій угоді сторонами досягнуто згоди щодо вирішення спору іншим шляхом, застосовуючи ті заходи, які були зазначені у тексті мирової угоди, а саме: відповідач Стрийська ОДПІ скасовує рішення №11/26-2/13814170 від 15.01.2001 про застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування до ТОВ СПТА «Торговиця»на загальну суму 62658,00 грн., №12/26-2/13814170 про застосування та стягнення платежу з ТОВ СПТА «Торговиця»на суму 31965,00 грн. від 15.01.2001; рішення №12/26-2/13814170 про застосування та стягнення платежу з ТОВ СПТА «Торговиця»на суму 20830,00 грн. від 15.01.2001, а ТОВ СПТА «Торговиця»в свою чергу відмовляється від стягнення судових витрат із Стрийської ОДПІ та не має жодних претензій до Стрийської ОДПІ про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а тому з моменту затвердження судом мирової угоди припиняються зобов'язання за одними правовідносинами та виникають зобов'язання, що випливають за мировою угодою.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суди попередніх інстанцій, приймаючи до розгляду позовну заяву про примусове виконання мирової угоди, не надали значення тому, що спір, який виник між сторонами, не належить до публічно-правових спорів, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, цей позов не є адміністративним, а тому встановлена ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів на цей спір не поширюється.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи, що суди попередніх інстанцій помилково здійснили розгляд справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з закриттям провадження у справі, відповідно до приписів частини 1 ст.228 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийська приватна торгівельна асоціація «Торговиця» задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2007 та постанову Господарського суду Львівської області від 06.06.2006 скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Судді Л.В. Ланченко О.М. Нечитайло Н.Г. Пилипчук О.А. Сергейчук О.І. Степашко