Ухвала суду № 69466034, 10.10.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1280/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

10 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника відповідача та третьої особи: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача та третьої особи доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та за обставин викладених в ній просила суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції – скасувати.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь позивача в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 06 вересня 2004 року відповідно до наказу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області № 128 о/с від 06 вересня 2004 року ОСОБА_3 було звільнено з органів внутрішніх справ з посади начальника відділення державної служби боротьби з економічною злочинністю Вінницького міського відділу управління МВС України у Вінницькій області.

За розпорядженням начальника ВРП УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_3 пройшов обстеження у військово-лікарській комісії УМВС України у Вінницькій області, що підтверджується свідоцтвом про хворобу № В-316 від 24 червня 2004 року на підставі якого був встановлений причинний зв'язок між захворюванням позивача з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 9).

31 травня 2005 року ОСОБА_3 вперше був оглянутий спеціалізованою фтізіопульмонологічною МСЕК, рішенням № 310/21 йому встановлено 10 % втрати працездатності.

13 травня 2017 року за результатами огляду ОСОБА_3 встановлено 100% втрати працездатності у зв'язку із захворюванням, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 12).

Випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії № 589743 ОСОБА_3 встановлено інвалідність першої групи "А" з 12 травня 2017 року безтерміново (а.с. 11).

У травні 2017 року УМВС України у Вінницькій області сформовано висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20 грудня 1990 року ОСОБА_3 в сумі 421000,00 (а.с. 14).

24 травня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до голови ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням першої групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

15 червня 2017 року департаментом фінансової облікової політики повернуто на доопрацювання матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 (а.с. 15).

Листом від 20 червня 2017 року УМВС України у Вінницькій області повідомило, що при проведенні перевірки Міністерством внутрішніх справ матеріали були повернені на доопрацювання у зв'язку з наявністю інформації про здійснення ОСОБА_3 виплат за втрату працездатності ВАИ НАСК "Оранта" (а.с. 16).

Відповідно до довідки Вінницької обласної дирекції № 0290-05-06/280 від 09 червня 2017 року ОСОБА_3 за державним особистим страхуванням виплати не отримував (а.с. 18).

У червні 2017 року УМВС України у Вінницькій області сформовано висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20 грудня 1990 року ОСОБА_3, у якому зазначено, що нарахована одноразова грошова допомога в усім 421000,00; раніше виплачена сума 850 грн., та розмір одноразової грошової допомоги до виплати становить 420150,00 (а.с. 14).

12 липня 2017 року листом № 15/2-2424 Міністерство внутрішніх справ України повернуто матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, як такі, що не підлягають розгляду на підставі п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року (а.с. 20).

17 липня 2017 року листом заступник голови ліквідаційної комісії повідомив ОСОБА_3, що матеріали на виплату одноразової грошової допомоги були повернуті з Міністерства внутрішніх справ України, як такі, що не підлягають розгляду на підставі п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 23015 року № 850 (а.с. 21).

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з часткової доведеності позовних вимог, а відтак, наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Правовідносини щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, врегульовані Законом України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ) .

Закон № 565-ХІІ втратив чинність у зв'язку із прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII.

Пунктом 15 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону № 565-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ визначає Порядок № 850.

Згідно п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 Порядку № 850 визначені окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. При цьому розмір такої допомоги залежить від встановленої групи інвалідності.

Відповідно до п. 14 Порядку № 850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Зазначений перелік підстав є вичерпним.

Таким чином, у разі установлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, працівник міліції позбавляється права на отримання грошової допомоги лише за наявності обставин, перелічених у пункті 14 Порядку № 850.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 вперше був оглянутий спеціалізованою фтізіопульмонологічною МСЕК, рішенням № 310/21 йому встановлено 10 % втрати працездатності.

13 травня 2017 року за результатами огляду ОСОБА_3 встановлено 100% втрати працездатності у зв'язку із захворюванням, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії № 589743 ОСОБА_3 встановлено інвалідність першої групи "А" з 12 травня 2017 року безтерміново.

Згідно п. 4 Порядку № 850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Таким чином, моментом виникнення права працівником міліції на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. При цьому, таке право виникає незалежно, ані від часу встановлення інвалідності, ані від черговості медичного огляду (вперше чи повторний).

Пункт 4 Порядку № 850, на який посилається апелянт як на підставу для повернення документів щодо призначення позивачу допомоги, не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження щодо визначення розміру такої допомоги в залежності від часу повторного медичного огляду, в результаті якого встановлена вища група чи іншу причина інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.

Вказана норма Порядку № 850 регулює лише порядок визначення розміру допомоги, проте не встановлює підстави для її призначення та виплати.

Відтак, зазначена норма Порядку № 850 не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" та підставою для відмови у затвердженні висновку управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про її призначення.

У зв'язку з вищенаведеним суд приходить до висновку, що днем виникнення у ОСОБА_3 права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності І групи "А", є вказана у Довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією дата встановлення інвалідності, а саме - 13 травня 2017 року. І, відповідно, від цієї дати на протязі трьох років за позивачем зберігається право на отримання цієї допомоги.

Жодних обмежень щодо неможливості призначення та виплати позивачу за наявності встановлених для цього підстав одноразової грошової допомоги за наслідком встановлення І (вищої) групи інвалідності як Порядок № 850 так і положення інших нормативно-правових актів, які врегульовують спірне питання, не передбачають. Винятком із цього правила є встановлення обставин, передбачених п. 14 Порядку № 850, однак таких по відношенню до ОСОБА_3 виявлено не було.

Отже, відповідачем безпідставно відмовлено у задоволенні неодноразових звернень позивача щодо призначення грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності І групи "А".

Що стосується позовної вимоги зобов’язати Міністерство внутрішніх справ України призначити і виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням І групи інвалідності з 13 травня 2017 року внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ в розмірі 420150 грн. 00 коп. відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

У разі, протиправної відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, а як наслідок ненарахування та не виплати, то суд повинен зобов'язати відповідача розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.

За таких обставин адміністративний суд не повноважний перебирати на себе компетенцію МВС України та зобов'язувати відповідача провести нарахування та здійснити виплату одноразової грошової допомоги позивачу.

Разом з тим, суд, встановивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 було двічі підготовлено матеріали на отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності І групи "А", однак, вони були повернуті без поважних причин та безпідставно.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності обрати інший спосіб захисту порушених прав позивача та зобов’язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням І групи інвалідності з 13 травня 2017 року внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ в розмірі 421000 грн. 00 коп. відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 жовтня 2017 року.