Постанова № 69465922, 03.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Українська Вагова Компанія" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2017р. по справі № 820/6836/16

за позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Українська Вагова Компанія"

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розрахунку,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Українська Вагова Компанія" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії посадових осіб Управління Уктрансбезпеки у Харківській області щодо встановлення результатів перевірки, зафіксованих в Акті № 0200009 від 01.12.2016 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів стосовно транспортного засобу належного Приватному підприємству “Науково - виробнича фірма “Українська вагова компанія”, а саме автомобіля НОМЕР_1;

- визнати протиправним та скасувати Розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до Акту № 0200009 від 01.12.2016 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів здійснений посадовою особою Управління Уктрансбезпеки у Харківській області;

- стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31210206781011) на користь ПП “Науково - виробнича фірма “ Українська Вагова Компанія” 1378 грн. в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 року в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Науково-виробничої фірми "Українська Вагова Компанія" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розрахунку відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що вимірювання вагово-габаритних параметрів транспортного засобу позивача відбулося із застосуванням неналежного засобу вимірювальної техніки та за відсутності методики вимірювання вагово-габаритних параметрів транспортного засобу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.12.2016 року контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, у пункті габаритно-вагового контролю на 471 км. – а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський км.471 державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області було проведено зважування автомобіля НОМЕР_2, що належить Приватному підприємству "Науково-виробничої фірми "Українська Вагова Компанія" (чек № 06391 від 01.12.2016), за кермом якого перебував ОСОБА_2.

Результат зважування був зафіксований в акті №0200009 від 01.12.2016 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

На підставі акту №0200009 від 01.12.2016 року Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області складено: розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування з зазначенням перевищення нормативів: а саме: навантаження на здвоєну вісь перевищує нормативно-встановлені параметри, а саме 19,950 т.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у межах та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Науково-виробничої фірми "Українська Вагова Компанія" задоволенню не підлягають.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржені рішення, дії на предмет того, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення(дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Колегія суддів, перевіряюче оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність крітеріям наведеним у ч. 3 ст. 2 КАС України, вважає рішення незаконним та необгрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про дорожній рух” цей Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Згідно з приписами ст. 3 Закону України “Про дорожній рух” державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок №1567).

Відповідно до п.1 Порядку №1567 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб’єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Увідповідності до приписів п. 14 вказаного Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення такої перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю (п. 16 вказаного Порядку).

Відповідно до статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пп. 2 п. 2 цього Порядку вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 19 Порядку №879 (на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Отже, з аналізу наведених приписів законодавства слідує, що на час виникнення спірних правовідносин органам Укртрансбезпеки було надано повноваження з проведення перевірки та здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, але у відповідності з методикою визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь ( осі) транспортного засобу, затвердженою Мінекономрозвитку або затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

01.12.2016 року контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, у пункті габаритно-вагового контролю на 471 км. – а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський км.471 державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області було проведено зважування автомобіля НОМЕР_2, що належить Приватному підприємству "Науково-виробничої фірми "Українська Вагова Компанія" (чек № 06391 від 01.12.2016), за кермом якого перебував ОСОБА_2.

За результатами перевірки транспортного засобу контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області був складений акт №0200009 від 01.12.2016 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

На підставі акту №0200009 від 01.12.2016 року Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування з зазначенням перевищення нормативних вагових параметрів.

Між тим, колегія суддів зазначає, що на час складання розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів про перевищення нормативних вагових параметрів не було затверджено методику визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь ( осі) транспортного засобу.

Враховуючи відсутність на час складання розрахунку плати за проїзд методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь ( осі) транспортного засобу, колегія суддів приходить до висновку про відсутність на час виникнення спірних правовідносин правових підстав визначення перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу та відповідно складання розрахунку плати за проїзд за перевищенння вагових параметрів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач під час складання розрахунку плати за проїзд діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позову про визнання протиправними дій посадових осіб Уктрансбезпеки щодо встановлення результатів перевірки, зафіксованих в Акті № 0200009 від 01.12.2016 року про перевищення транспортним засобом позивача нормативних вагових параметрів, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За приписами ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із системного аналізу наведених норм КАС України, судовому захисту підлягають лише порушені права особи, яка звертається до адміністративного суду з позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення своїх прав складанням акту № 0200009 від 01.12.2016 року про перевищення транспортним засобом позивача нормативних вагових параметрів позивач обгрунтовує тим, що вимірювання вагово-габаритних параметрів транспортного засобу позивача відбулося із застосуванням неналежного засобу вимірювальної техніки та за відсутності методики вимірювання вагово-габаритних параметрів транспортного засобу.

Отже, позивач фактично оскаржує висновки контролюючого органу, викладені в акті № 0200009 від 01.12.2016 року про перевищення транспортним засобом позивача нормативних вагових параметрів.

Відповідно до п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п. 21 цього Порядку у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Колегія суддів зазначає, що складання акту перевірки та зазначення у ньому висновків перевірки належить до повноважень органу державного контролю на автомобільному транспорті, проте акт перевірки не містить у собі будь-яких владних приписів до перевіряємого суб'єкту, не впливає на його права і обов'язки, та не несе собою правові наслідки. Негативні наслідки може тягнути рішення прийняте на підставі такого акту.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову про визнання протиправними дій посадових осіб Уктрансбезпеки щодо встановлення результатів перевірки, зафіксованих в Акті № 0200009 від 01.12.2016 року про перевищення транспортним засобом позивача нормативних вагових параметрів, оскільки проведення перевірки та встановлення її результатів в акті перевірки не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, а акт № 0200009 від 01.12.2016 року про перевищення транспортним засобом позивача нормативних вагових параметрів не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ч. 2 ст. 17 КАС України, оскільки не породжує ніяких правових наслідків для позивача.

За таких обставин, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Українська Вагова Компанія" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2017р. по справі № 820/6836/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Українська Вагова Компанія" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розрахунку задовольнити частково.

Скасувати Розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до Акту № 0200009 від 01.12.2016 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Українська Вагова Компанія" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 09.10.2017 р.