Ухвала суду № 69465795, 06.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2017 р.Справа № 818/398/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Пянової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2017р. по справі № 818/398/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ЛІТ"

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ЛІТ" (далі по тексту - ТОВ "ІМПЕРІЯ ЛІТ", позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення Головного управління ДФС у Сумській області :

- від 15 грудня 2016 року № НОМЕР_1 про завищення відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за платежем - податок на додану вартість - на суму 1 720 131,00 грн.;

- від 15 грудня 2016 року № НОМЕР_2 за платежем - податок на додану вартість, у т.ч.: за основним платежем - на суму 6 475 361 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 1 618 840,00 грн.;

- від 16 грудня 2016 року № НОМЕР_3 за штрафними санкціями за платежем - податок на додану вартість - у розмірі 103,90 грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ЛІТ" про залишення частини позовних вимог без розгляду - задоволено. Залишено без розгляду позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ЛІТ" до Головного управління ДФС у Сумській області в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 16 грудня 2016 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій у розмірі 103 грн. 90 коп. за платежем: податок на додану вартість.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ЛІТ" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 15 грудня 2016 року №0002151407 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ЛІТ" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8094201 ( вісім мільйонів дев'яносто чотири тисячі двісті одна) грн. 00 коп. та № НОМЕР_1 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1720131 ( один мільйон сімсот двадцять тисяч сто тридцять одна) грн. 00 коп.

Головне управління ДФС у Сумській області, не погодившись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 року по справі №818/398/17 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування обставин справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 06.10.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДФС у Сумській області з 28.11.2016р. по 02.12.2016р. було проведено перевірку ТОВ «ІМПЕРІЯ ЛІТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Дельта Фокс» та ТОВ «Філін Прайм» за період травень-вересень 2016 року.

За результатами перевірки був складений акт від 06.12.2016 №236/14-07/39727750/61.

15.12.2016р. було прийнято податкове повідомлення - рішення №0002161407, яким зменшено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту на суму 1720131 грн. та податкове повідомлення - рішення №0002151407 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму за основним платежем 6475361 грн., штрафними санкціями 1618840 грн.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що податковим органом поставлено під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дельта Фокс» і ТОВ «Філін Прайм» з придбання паливно-мастильних матеріалів у травні-вересні 2016 року, що призвело до порушення пунктів 198.1, 198.3 ст.198, пунктів 200.1, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України).

Позивач, вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню оскаржувані податкові повідомлення - рішення, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарських відносинах із вищезазначеними контрагентами, а тому доводи податкового органу про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у вересні 2016 року та заниження податку на додану вартість у травні-вересні 2016 року не заслуговують на увагу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст.198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п. 198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, непідтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних

Платник податку несе відповідальність відповідно до ПК України у разі коли на момент перевірки платника податку суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними. Інших підстав для не включення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту податковим законодавством не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Дельта Фокс» і ТОВ «Філін Прайм» були укладені договори поставки нафтопродуктів на виконання яких між контрагентами відбувалися господарські операції, в тому числі і в періоді , що охоплений податковою перевіркою, з травня по вересень 2016 року.

Так, відповідно до п.4.2. та п. 4.5. вищевказаних договорів підтвердженням факту поставки слугує додаткова угода та акт приймання-передачі.

Факти придбання нафтопродуктів підтверджується копіями первинних документів, по зазначених господарських операціях, а саме додатковими угоди та актами приймання-передачі нафтопродуктів, податковими накладними, сума податку на додану вартість по яких включена до складу податкового кредиту, акцизними накладними, які у встановленому законом порядку прийняті та зареєстровані податковим органом.

Після придбання бензину та дизельного пального, нафтопродукти передавались на зберігання ПАТ «Дніпронафтопродукт», звідки позивач періодично знімав нафтопродукти зі зберігання та транспортував нафтопродукти безпосередньо до своїх АЗС. Транспортування відбувалось спеціальним транспортом автомобілями перевізника - ТОВ «ТД «Кременчукнафтопродуктсервіс» на підставі господарського договору, що підтверджується товарно-транспортними накладними, податковими накладними, актами прийняття робіт, платіжними документами.

В подальшому нафтопродукти приймалися та оприбутковувалися автозаправними станціями позивача відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, що підтверджується службовими чеками, копії яких надано до суду першої інстанції разом з товарно-транспортними накладними.

Отже, оскільки позивачем було отримано бензин та дизельне пальне у відповідному місяці, що підтверджується вищезазначеними документами бухгалтерського та податкового обліку, у ТОВ "ІМПЕРІЯ ЛІТ" були підстави на отримання податкового кредиту.

Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобовязань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобовязань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обовязку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобовязань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Зазначене узгоджується з позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною в Рішенні від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії», в якому Суд зазначив, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ, і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем було правомірно сформовано податковий кредит по господарських відносинах із контрагентами - ТОВ «Дельта Фокс» і ТОВ «Філін Прайм», а тому доводи податкового органу про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового) періоду у вересні 2016 року та заниження податку на додану вартість у травні-вересні 2016 року є необґрунтованими.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особо зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вищенаведеної статті відповідачем не було доведено правомірності власних рішень, які є предметом оскарження по даній справі.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 року по справі №818/398/17 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта Головного управління ДФС у Сумській області.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2017р. по справі № 818/398/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 10.10.2017 р.