Ухвала суду № 69465352, 05.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"05" жовтня 2017 р.Справа № 808/632/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Федосєєвої Ю.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі №808/632/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» до Запорізької ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 09.03.2017 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001478251400 від 20.09.2016 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 365400 гривень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення вимог адміністративного позову.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивачем 05.10.2017 року до апеляційного суду подано доповнення до апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч.1 ст.193 КАС України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

Колегія суддів до уваги вказане доповнення до апеляційної скарги не приймає, оскільки воно подано поза строком апеляційного оскарження.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 34155997), зареєстровано 21.02.2006 року в виконкомі Запорізької міської ради, свідоцтво №1 103 102 0000 012169; перебуває на обліку в органах податкової служби з 23.02.2006 року за №366, є платником податку на додану вартість.

Відповідач - Запорізька ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 02.08.2016 року по 04.08.2016 року Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Технохімреагент» з питань дотримання вимог пп.39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України в частині неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, за результатами якої 09.08.2016 року складений акт перевірки №65/08-29-14-00-05/34155997 (а.с.11-15)

За висновками акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України в частині неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 20.09.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001478251400 про застосування до ТОВ «Технохімреагент» штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 365400 гривень (а.с.8, 9).

Позивач не погодився з таким рішенням контролюючого органу та оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що господарські операції між ТОВ «Технохімреагент» та нерезидентами ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп» (Російська Федерація) та «Шуртанський газо-хімічний комплекс» (Республіка Узбекістан), здійснені протягом 2015 року, відповідають критеріям контрольованої операції за будь-якої редакції статті 39 ПК України. За таких обставин позивач був зобовязаний до 01.05.2016 року подати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за 2015 рік, проте, як свідчать матеріали справи та акт перевірки, такого звіту позивач не подав.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до приписів ст.16 ПК України з-поміж іншого, платник податків зобовязаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну «податкове зобовязання», вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 04.07.2013 року №408 запроваджено в податковому законодавстві України нове поняття - податковий контроль за трансфертним ціноутворенням. Цей вид податкового контролю передбачає контроль органів ДФС за недопущенням заниження платниками податків звичайної ціни при здійсненні деяких видів господарських операцій (тобто, ціна купівлі-продажу повинна бути не нижчою, ніж в інших, аналогічних операціях).

Процедури, критерії та принципи здійснення контролю за трансфертним ціноутворенням викладені в наступних нормах Податкового кодексу України: ст.39 (основні процедури), пп.пп.14.1.71, 14.1.159, 14.1.251-1 ст.14 (визначення деяких термінів).

Господарські операції, які підлягають податковому контролю в межах трансфертного ціноутворення, названо контрольованими. Перелік та умови операцій, які визнаються контрольованими, наведений в пп.39.2.1 ПК України. Пунктом 39.4.2. ст.39 ПК України встановлено обовязок платників податків подавати звіт про здійснені контрольовані операції, які відповідають критеріям, визначеним у пп.39.2.1 статті 39 ПК України.

За змістом пп.39.2.1.1, п.п.39.2.1.2 п.39.2. ст.39 ПК України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

а) господарські операції, що впливають на обєкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з повязаними особами - нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на обєкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.22.1 ст.22 ПК України обєктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші обєкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство повязує виникнення у платника податкового обовязку.

Приписами пп.39.2.1.7. пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Пунктом 120.3 статті 120 ПК України передбачено, що неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі:

- 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;

- 1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

- 3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обовязку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Отже, законодавець чітко визначив сукупність обставин, за якими господарська операція набуває ознак контрольованості.

Порушення, виявлені в ході перевірки, обґрунтовані контролюючим органом в акті перевірки наступним чином.

Річний дохід ТОВ «Технохімреагент» за 2015 рік від будь-якої діяльності для цілей трансферного ціноутворення, визначений за правилами бухгалтерського обліку, що підтверджується звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) складає 128 332 100 грн., що є більшим ніж 20 000 000 грн. (в редакції пп.39.2.1.7. пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України до 13.08.2015 року), та більшим ніж 50 000 000 грн. (в редакції пп.39.2.1.7. пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України після 13.08.2015 року).

Обсяг річного доходу ТОВ «Технохімреагент» позивачем не заперечується та не оспорюється.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення став висновок податкового органу про здійснення позивачем протягом 2015 року контрольованих операцій з нерезидентами - «Шуртанський газо-хімічний комплекс» (Республіка Узбекістан) і ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп» (Російська Федерація).

Щодо господарських операцій позивача з нерезидентом «Шуртанський газо-хімічний комплекс» (Республіка Узбекістан), податковим органом зазначено, що за 2015 рік позивачем відповідно до укладених контрактів здійснено господарські операції з реалізації хімічної продукції вказаному нерезиденту на загальну суму 7259288,35 гривень, що відповідає критеріям визначення господарської операції контрольованої в частині обсягу такої господарської операції. Також вказаний нерезидент зареєстрований в країні, що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ. Впродовж 2015 року Республіка Убекістан входила до переліку держав (територій), затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України: в період з 25.12.2013 року по 13.05.2015 року включно (№1042-р від 25.12.2013 року); в період з 14.05.2015 року по 15.09.2015 року включно (№449-р від 14.05.2015 року); в період з 16.09.2015 року до часу проведення перевірки (№977-р від 16.09.2015 року).

Вказані обставини апелянтом не заперечуються та не спростовуються.

Таким чином, господарські операції позивача з нерезидентом «Шуртанський газо-хімічний комплекс», Республіка Узбекістан, відповідають всім ознакам контрольованих, визначеним пп. 39.2.1.7 пп.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Щодо господарських операцій позивача з нерезидентом ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп» (Російська Федерація), податковим органом зазначено, що впродовж 2015 року позивачем відповідно до укладених контрактів здійснено господарські операції з реалізації хімічної продукції вказаному нерезиденту на загальну суму 8681962,61 гривень. Загальна сума володіння корпоративними правами юридичної особи ТОВ «Технохімреагент» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (які є чоловіком і дружиною, що підтверджується копіями їх паспортів) складає 25% (17,5% + 7,5%).

Загальний відсоток володіння корпоративними правами юридичної особи -нерезидента ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп» (Російська Федерація) ОСОБА_3 складає 25%, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб (відомості сайта ФНС Росії) станом на 01.04.2016 року. З вказаного витягу вбачається, що на 2015 рік ОСОБА_3 є засновником (учасником) юридичної особи ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп» (Російська Федерація) з розміром долі 25% - дата запису 25.02.2013 року (а.с.124-128). Зазначене підпадає під поняття «повязані особи», визначене п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПК України.

Посилання представника позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції на наявність можливих змін щодо відомостей стосовно ОСОБА_3 як засновника (учасника) юридичної особи ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп» (Російська Федерація), внесені записом від 17.05.2016 року (а.с.129-134), колегією суддів до уваги не приймається, оскільки такий запис від 17.05.2016 року не впливає на події та господарські операції, що відбулись протягом 2015 року.

Отже, господарські операції ТОВ «Технохімреагент» з нерезидентом ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп» (Російська Федерація) є контрольованими, оскільки відповідають критеріям за обсягом операцій та повязаністю осіб.

Крім того, апелянт в позові та апеляційній скарзі посилається на те, що податковий орган не повинен був застосовувати статтю 39 ПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 15.07.2015 року №609 (далі по тексту - Закон №609), оскільки цей закон був прийнятий із порушенням приписів ст.4 ПК України щодо принципу стабільності податкового законодавства. Закон №609 набрав чинності 13.08.2015 року, тому на думку апелянта, з огляду на приписи ПК України щодо принципу стабільності податкового законодавства, він не може бути застосований до спірних правовідносин.

Колегія суддів не приймає до уваги таке посилання з огляду на таке. Відповідно до пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Не допускається внесення змін до будь-яких елементів податків та зборів пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Проте, в даному випадку спірні правовідносини виникли з приводу виконання обовязку з подання звіту про контрольовані операції, а не з приводу справляння податків та зборів, а тому посилання позивача в даній справі на порушення принципу стабільності податкового законодавства щодо незмінності елементів податків та зборів є безпідставним.

Крім того, колегія суддів зазначає, що господарські операції, які були здійснені ТОВ «Технохімреагент» протягом 2015 року з нерезидентами ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп» (Російська Федерація) та «Шуртанський газо-хімічний комплекс» (Республіка Узбекістан), підпадають під критерії визнання контрольованими за будь-якої редакції статті 39 ПК України (як в редакції до 13.08.2015 року, так і в редакції Закону №609, який набрав чинності 13.08.2015 року).

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за вказаних обставин позивач зобовязаний був подати до 01.05.2016 року центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, звіт про контрольовані операції за 2015 рік.

Згідно з п. 120.3 ст. 120 ПК України неподання платником податків звіту та/або обовязкової документації про здійснені ним протягом року контрольовані операції або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, тягне за собою накладення штрафу у розмірі: 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції.

Розрахунок та розмір штрафних санкцій позивачем не оскаржується.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за неподання звіту про контрольовані операції.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Запорізької ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0001478251400 від 20.09.2016 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» в сумі 365400 гривень.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі №808/632/17 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі №808/632/17 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 06 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя:І.В. Юрко

Суддя:М.М.Гімон

Суддя:С.Ю. Чумак